Рішення

від 19.04.2022 по справі 917/203/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2022 Справа № 917/203/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол», 88016, м. Ужгород, вул. Богомольця Олександра, 21; адреса для листування: 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64,

до Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, 36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1,

про стягнення 1 220 481,48 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» до Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України про стягнення 1 220 481,48 грн., з яких 1 220 481,48 грн. заборгованість за договором про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 від 01.09.2021 р., 4 497,48 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.02.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; задоволено клопотання позивача по розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також для подання заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за договором про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції № 01/09 від 01.09.2021 р. не виконав, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу копії ухвали суду від 21.02.2022 р. міститься в матеріалах справи).

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Заперечень проти п розгляду справи у спрощеному провадженні відповідач також не надав.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

01.09.2021 року між Інститутом свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» було укладено договір про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 (а.с. 9-14).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору Виконавець (ТОВ «Фірма Оріол») зобов`язується на свій ризик власною сільськогосподарською технікою, робочою силою насінням та мінеральними добривами у 2021 році надати Замовнику (Інститут свинарства і АПВ НААН) послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (міжрядне прополювання з підживленням соняшника і кукурудзи, посів озимої пшениці, осіннє дискування, внесення добрив і оранка), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи.

У п. 6.1 договору Сторони узгодили, що Акт наданих послуг підписується Сторонами за фактично надані послуги.

На виконання зазначених норм договору № 01/09 від 01.09.2021 р. позивач надав відповідачу послуги загальної вартості 1 215 984,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 283 від 11.11.2021 р., підписаним сторонами (а.с. 18).

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються у безготівковому порядку у національній валюті України до 31.12.2021 року. Терміни розрахунків можуть змінюватись за взаємною згодою Сторін. Можливе відтермінування платежу на 150 календарних днів.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України 1 220 481,48 грн., з яких 1 220 481,48 грн. заборгованість за договором про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 від 01.09.2021 р., 4 497,48 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 від 01.09.2021 р. з додатками, акт надання послуг № 283 від 11.11.2021 р., договір про надання правової допомоги № 24/01/22-1 від 24.01.2022 р., додаткова угода № 1 від 24.01.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 24/01/22-1 від 24.01.2022 р., розрахунок витрат професійної правничої допомоги, Акт № 1 від 14.02.2022 р. про прийняття-передачу наданих послуг до договору № 24/01/22-1 від 24.01.2022 року про надання правничої допомоги, рахунок-фактура № 124 від 14.02.2022 р., ордер на надання правничої (правової) допомоги, платіжне доручення № 63 від 14.02.2022 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 01/09 від 01.09.2021 р. щодо надання послуг на суму 1 215 984,00 грн. Так, судом досліджено Акт надання послуг № 283 від 11.11.2021 р. та встановлено, що він має всі необхідні реквізити, підписаний сторонами, тож приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем умов договору № 01/09 від 01.09.2021 р. на вищевказану суму.

Як стверджує позивач, Інститутом свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України не сплачено заборгованість за надані послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 від 01.09.2021 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлений законом принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 215 984,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 від 01.09.2021 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок 3% річних в розмірі 4 497,48 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 8).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 18 307,22 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Позивач просить стягнути з Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.

До позовної заяви позивачем було надано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги № 24/01/22-1 від 24.01.2022 р., укладеного між ТОВ «Фірма Оріол» та Адвокатським бюро «Михайла Салашного», в особі засновника, який виконує обов`язки керуючого Бюро адвоката Салашного Михайла Олексійовича, додаткової угоди № 1 від 24.01.2022 р. до вказаного договору, розрахунку витрат професійної правничої допомоги, Акта № 1 від 14.02.2022 р. про прийняття-передачу наданих послуг до договору № 24/01/22-1 від 24.01.2022 року про надання правничої допомоги, рахунку-фактури № 124 від 14.02.2022 р. та платіжного доручення № 63 від 14.02.2022 р., а також оригінал ордеру на надання адвокатом Салашним Михайлом Олексійовичем правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» у господарському суді Полтавської області на підставі договору № 24/01/22-1 від 24.01.2022 р.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги № 24/01/22-1 від 24.01.2022 р. Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу та юридичний супровід відповідно до умов цього договору та ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у справі за позовом ТОВ «Фірма Оріол» до Інституту свинарства і АВП НААН про стягнення грошових коштів.

За надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро Клієнт оплачує гонорар, розмір якого визначається додатком до договору, який є його невід`ємною частиною.

В додатковій угоді № 1 від 24.01.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 24/01/22-1 від 24.01.2022 р. сторони дійшли згоди, що розмір гонорару Бюро становить 2 000,00 грн. за одну годину роботи адвоката, який надав правову допомогу.

Відповідно до Акта № 1 від 14.02.2022 р. про прийняття-передачу наданих послуг до договору № 24/01/22-1 від 24.01.2022 року про надання правничої допомоги, підписаним сторонами зазначеного договору, адвокатом витрачено 10 годин свого робочого часу на надання послуг клієнту, а отже розмір понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги становить 20 000,00 грн. (10 годин х 2 000,00 гривень).

Також згідно з платіжним дорученням № 63 від 14.02.2022 р. дана сума витрат на отримання професійної правничої допомоги була перерахована позивачем на рахунок Адвокатського бюро «Михайла Салашного».

Водночас, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та обсягу наданих до суду доказів в його обґрунтування, та, з урахуванням викладеного, дійшов висновку про покладення на Інститут свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. При цьому суд враховує, серед іншого, що справа, не зважаючи на значну суму боргу, є нескладною, позовна заява не містить складних чи громіздких розрахунків, судові засідання у справі не проводилися, практика по даній категорії справ є сталою та давно сформованою, заперечень проти позову не надходило; тож, на переконання суду, заявлений розмір витрат є значно завищеним.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1, код ЄДРПОУ 00497006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Оріол» (88016, м. Ужгород, вул. Богомольця Олександра, 21; адреса для листування: 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64, код ЄДРПОУ 43378746) 1 220 481,48 грн. заборгованість за договором про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, № 01/09 від 01.09.2021 р., 4 497,48 грн. 3 % річних, 18 307,22 грн. судового збору, 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 20.04.2022 р.

Суддя О.С. Мацко