Ухвала

від 23.02.2022 по справі 295/11360/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 295/11360/21

провадження № 61-21273ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

В с т а н о в и в:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» (далі - ВАТ «Житомирводбуд»), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період із 01 червня 2018 року по 01 травня 2021 року в сумі 184 287,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 жовтня 1996 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем та обіймає посаду головного інженера- першого заступника Голови правління ВАТ «Житомирводбуд». Проте, відповідач не виплачує йому заборгованість по заробітній платі, яка станом на 01 червня 2021 рік становить 184 287,89 грн. Тому, у нього виникла необхідність стягнути борг в судовому порядку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року - без змін.

22 грудня 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального і процесуального права. Заявник зазначає, що ВАТ «Житомирводбуд» з листопада 2008 року знаходиться в рейдерському захопленні. Порушена кримінальна справа, яка дотепер ще розслідується. У 2016 році відбулось створення фіктивної юридичної особи ПАТ «Житомирінвест» внаслідок внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Вважає, що так зване ПАТ «Житомирінвест» є правонаступником ВАТ «Житомирводбуд» відповідно до Статуту. Він не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ПАТ «Житомирінвест» не є правонаступником ВАТ «Житомирводбуд», тому ПАТ «Житомирінвест» зобов`язане нести відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження, і ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення цього строку, зазначаючи про отримання копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду 16 грудня 2021 року.

На підтвердження дати отримання вказаного рішення суду апеляційної інстанції надано, зокрема, копію заяви, з якої випливає, що відповідне судове рішення отримано ОСОБА_1 особисто в Богунському районному суді м. Житомира 16 грудня 2021 року.

Наведені підстави та обставини вказують на відсутність зловживань ОСОБА_1 його процесуальними правами та, відповідно, свідчать про поважність причин пропуску строку для подання касаційної скарги.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з ким погодився апеляційний суд, прийшов до висновку, що ВАТ «Житомирводбуд» не зареєстрована як юридична особа, тобто відповідач не має цивільної правоздатності і дієздатності, не може бути стороною у справі, тому відмовив у відкритті провадження посилаючись на пункт 6 частини першої статті 186 ЦПК України.

Пунктом 6 частиною 1 статті 186 ЦПК Українивизначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, яка звернулася із позовною заявою або до якої пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, під ідентифікаційним кодом 01036773, зазначеним позивачем як таким, що належить ВАТ «Житомирводбуд», насправді зареєстрована інша юридична особа ПАТ «Житомирінвест» із місцезнаходженням за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 46. У витягу відсутні відомості про те, що ПАТ «Житомирінвест» є правонаступником ВАТ «Житомирводбуд».

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною четвертою статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При ухваленні оскаржених рішень суди попередніх інстанцій правильно застосували пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України і обґрунтовано вирішили, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі, який є юридичною особою, повинен мати цивільну правоздатність і дієздатність та не повинен бути припиненим. В іншому випадку, тобто у випадку припинення юридичної особи, така особа не може бути стороною по справі, а відтак провадження у справі не може бути відкрито.

Посилання ОСОБА_1 про те, що ПАТ «Житомирінвест» зобов`язане нести відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати спростовується тим, що заявник звернувся з позовом до ВАТ «Житомирводбуд», а не до ПАТ «Житомирінвест», який не може бути стороною по справі.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам справи, встановленими судами на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих доказів.

Із змісту касаційної скарги випливає, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою - шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук