Рішення

від 17.04.2022 по справі 902/380/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2022 р. Cправа № 902/380/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗІ-АГРО" (приміщення 501-Б, буд. 21, вул. Січових Стрільців, м. Київ, 04053)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (вул. Соборна, буд. 21, с. Красненьке, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22722)

про стягнення 153 270 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

За участю представників сторін:

позивача: Савін О.О.

відповідача: Гончар О.І.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗІ-АГРО" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" про стягнення 153 270,00 грн.

Ухвалою від 27.04.2021 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.05.2021 року.

В судовому засіданні 26.05.2021 року судом постановлено ухвали про задоволення клопотання представника відповідача про витребування документів, про відкладення підготовчого засідання у справі на 07.06.2021 року та про задоволення клопотання представника позивача про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, які занесено до протоколу судового засідання.

07.06.2021 року до суду від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшла заява б/н від 07.06.2021 року, до якої додано оригінали витребуваних доказів.

В судове засідання 07.06.2021 року, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явились представники позивача та відповідача.

В ході розгляду справи представник відповідача заперечив щодо позовних вимог у повному обсязі; висловився щодо неналежності доказів, наданих до суду позивачем; заявив усне клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача не заперечив щодо призначення судової експертизи у даній справі.

Також, представником відповідача подано заяву б/н від 07.06.2021 року, в якій останні просить суд: здійснити відбір зразків підпису директора СТОВ "Нива" Лановенко С.В. для експертного дослідження; розгляд справи у підготовчому провадженні відкласти на інший день; визнати явку обов`язковою та викликати у судове засідання директора СТОВ "Нива" Лановенко С.В. та директора ТОВ "Фозі-Агро" Усатенка А.В. для подальшого експертного дослідження.

Вказана заява мотивована тим, що в судовому засіданні 26.05.2021 року позивача було зобов`язано надати наявні в нього оригінали підписаних сторонами документів, які необхідні для проведення почеркознавчої експертизи, в тому числі, оригінал договору поставки сільськогосподарської продукції № 27.10/21 від 12.03.2021 року, який зі сторони ТОВ "Фозі-Агро" містить на кожній сторінці цього документу підпис факсиміле директора ТОВ "Фозі-Агро" Усатенка А.В., тобто особисто не підписаного директором ТОВ "Фозі-Агро" Усатенком А.В. та який зі сторони СТОВ "НИВА", за твердженням позивача, начебто підписала директор Лановенко С.В.

Відповідач стверджує, що вищезазначений договір - директор Лановенко С.В. не підписувала.

Посилаючись на положення ст.ст. 99,100 ГПК України, відповідач вказує на необхідності здійснення відбору експериментальних зразків для проведення судової експертизи.

Відповідач зобов`язується надати суду умовно-вільні зразки відповідних об`єктів дослідження та просить викликати керівника СТОВ "Нива" Лановенко С.В. особисто для відібрання експериментальних зразків підпису.

За наведених обставин, позивач зазначає про необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача не заперечив щодо даного клопотання.

Ухвалою суду від 07.06.2021 р. підготовче засідання у справі відкладено на 17.06.2021 р., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх, зал № 3. Зобов`язано ТОВ "ФОЗІ-АГРО" забезпечено явку в судове засідання 17.06.2021 р. директора товариства - Усатенка А.В., з метою здійснення відбору експериментальних зразків для проведення судової експертизи. Зобов`язано СТОВ "НИВА" забезпечити явку в судове засідання 17.06.2021 р. директора товариства -Лановенко С.В., з метою здійснення відбору експериментальних зразків для проведення судової експертизи. Явку представників сторін, директора ТОВ "ФОЗІ-АГРО" Усатенка А.В. та директора СТОВ "НИВА" Лановенко С.В. визнано обов`язковою.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача, була присутня Лановенко С.В.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про оголошення перерви в розгляді справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити іншу дату судового засідання, про що повідомити учасників справи в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 17.06.20201 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 30.06.2021 р.

В судове засідання на визначену дату з`явився представник відповідача.

Представник позивача не з`явився, при цьому в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності.

В ході розгляду справи представник відповідач підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документу, оплату покласти на відповідача; на вирішення експертизи поставити наступне питання: чи виконані підписи у договорі поставки сільськогосподарської продукції № 27.10/21 від 12.03.2021 року, директором СТОВ "Нива" Лановенко С.В.?

Ухвалою суду від 30.06.2021 р. призначено у справі № 902/380/21 судову почеркознавчу експертизу документу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 902/380/21 зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Матеріали справи супровідним листом були направлені до експертної установи.

10.02.2022 р. до суду від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 902/380/21 з висновком експерта.

17.02.2022 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.03.2022 р.

03.03.2022р. представники сторін в судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 03.03.3022 р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

За результатам проведеного судового засідання 06.04.2022 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 18.04.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем заявлено наступне: між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" і СТОВ "Нива" було укладено 12.03.2021 р. договір поставки сільськогосподарської продукції №27.10/21.

Згідно умов вказаного договору відповідач зобов`язався продати (передати у власність) позивачу товар (ячмінь українського походження, врожаю 2020 р. ДСТУ-3769-98), а позивач зобов`язався прийняти та оплатити даний товар (п.1.1, гі.1.4 Договору) у строк до 19.03.2021 р., а позивач зобов`язався оплати поставлений товар протягом 1 банківського дня з дати поставки, протягом 20.03.2021 р.

Позивачем стверджується, що на виконання умов договору поставки, позивачем 16.03.2021 р. було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №16/03 з ТОВ «УТК». Виконуючи свої зобов`язання по договору поставки, відповідач завантажив в наданий позивачем автотранспорт ячмінь насипом в загальній кількості 60 тон 560кг., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 19.03.2021 р.: №933-1, водій ОСОБА_1 , автомобіль РЕНО, реєстраційний номер НОМЕР_1 (причіп НОМЕР_2 ), маса вантажу (ячміню) - 32600 кг; №933-2, водій ОСОБА_2 , автомобіль МАН, реєстраційний номер НОМЕР_3 (причіп НОМЕР_4 ), маса вантажу (ячміню) -27960 кг;

Навантаженні автомобілі були зважені та закриті на території складу в с. Красненьке, Вінницького району, Вінницької області, де пробули до 20.03.2021 р. (включно). 20.03.2021 р. автомобільний транспорт, наданий позивачем для вантаження Товару 17.03.2021 р., який був власністю позивача (пункт 2.3 договору), вивантажено відповідачем, без згоди на це позивача. При цьому жодного належного документу на підтвердження правомірності таких дій відповідачем не надано й досі.

Позивач стверджує, що Товар не був поставлений відповідачем 19.03.2021р., як це передбачено п.2.1 Договору, і не поставлений протягом наступних днів та на дату звернення із цим позовом.

Відповідач не погоджується із доводами позивача, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де зазначено, що позивачем додано до матеріалів справи № 902/380/21 копію договору поставки сільськогосподарської продукції № 27.10/21 від 12.03.2021 р., який зі сторони ТОВ «ФОЗІ-АГРО» містить на кожній сторінці цього документу підпис факсиміле директора ТОВ «ФОЗІ-АГРО» А.В. Усатенко, тобто особисто не підписаного директором ТОВ «ФОЗІ-АГРО» А.В. Усатенко. Відповідач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 207 Цивільного кодексу України із назвою статті «Вимоги до письмової форми правочину» встановлено, що: «використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.»

Відповідач зазначає, що до матеріалів справи № 902/380/21 не додано зразка відповідного аналога власноручного підпису директора ТОВ «ФОЗІ-АГРО» А.В. Усатенко. Саме тому наявний в матеріалах договір не є належним та допустимим доказом. За доводами представника СТОВ «НИВА» відсутні правові підстав вважати наявний в матеріалах справи № 902/380/21 документ договором через відсутність в ньому зі сторони СТОВ «Нива» особистого підпису директора ОСОБА_3 .

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: предметом позовних вимог за доводами позивача є укладений між сторонами у справі договір від 12.03.2021 р. договір поставки сільськогосподарської продукції №27.10/21. Згідно умов якого відповідач зобов`язався продати (передати у власність) позивачу товар (ячмінь українського походження, врожаю 2020 р. ДСТУ-3769-98), а позивач зобов`язався прийняти та оплатити даний товар (п.1.1, п.1.4 договору) у строк до 19.03.2021 р., а позивач зобов`язався оплати поставлений товар протягом 1 банківського дня з дати поставки, протягом 20.03.2021 р.

Внаслідок невиконання умов вказаного договору, а саме не передання зі сторони відповідача Товару передбаченого вищевказаним договором в останнього виникла заборгованість, що і стало підставою позову.

В свою чергу судом встановлено, що за доводами представника СТОВ «НИВА» між сторонами відсутні договірні зобов`язання оскільки в ньому зі сторони СТОВ «Нива» відсутній особистий підпис директора Лановенко Світлани Віталіївни.

Суд зазначає, що для з`ясування існування між сторонами у справі правовідносин у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу документу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, де на розгляд експертизи поставлено наступне питання: чи виконані підписи у договорі поставки сільськогосподарської продукції № 27.10/21 від 12.03.2021 року, директором СТОВ "Нива" Лановенко С.В.?

Судом встановлено, що за висновком експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у господарській справі № 902/380/21 № 4745/4746/7047/21-21 від 04.02.2022 р. встановлено, що підписи від імені директора СТОВ «Нива» Лановенко С.В. у договорі поставки сільськогосподарської продукції виконані не директором СТОВ «Нива» Лановенко С.В., а іншою особою.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом позовних вимог є заборгованість, яка виникла на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №27.10/21. від 12.03.2021 р.

Разом з тим, у зв`язку із наявною суперечністю між сторонами позиції по справі, а саме стосовно існування самих правовідносин за спірним договором у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу документу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, де на розгляд експертизи поставити наступне питання: чи виконані підписи у договорі поставки сільськогосподарської продукції № 27.10/21 від 12.03.2021 року, директором СТОВ "Нива" Лановенко С.В.?

Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4, викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експерта суд вважає його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, вказаний висновок не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості.

За висновком експерта за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у господарській справі № 902/380/21 № 4745/4746/7047/21-21 від 04.02.2022 р. встановлено, що підписи від імені директора СТОВ «Нива» Лановенко С.В. у договорі поставки сільськогосподарської продукції виконані не директором СТОВ «Нива» Лановенко С.В., а іншою особою.

Згідно платіжного доручення №2126 від 07.09.2021р. відповідачем здійснено проплату експертній установі в розмірі 10 296,60 грн за проведення вищезазначеної експертизи.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, тобто до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підроблення підпису однієї із сторін означає, що сторони згоди з будь-яких умов договору не досягали. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц такий договір слід вважати неукладеним.

Зважаючи на результати дослідження які викладені у висновку експерта № 4745/4746/7047/21-21 від 04.02.2022 р. та враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що спірний договір є неукладеним.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про те, що директор СТОВ «Нива» Лановенко С.В. не підписував договір отже, даний договір не може бути належним доказом набуття обов`язків за відповідачем, а посилання позивача на вказаний договір не може братись судомдо уваги, оскільки він не був неукладений.

Суд вважає, за необхідне зауважити, що у Постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата констатувала, що відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу (ЦК) України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, тобто до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Велика Палата Верховного Суду також констатувала, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України). Підроблення підпису однієї із сторін означає, що сторони згоди з будь-яких умов договору не досягали.

Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду такий договір слід вважати неукладеним. У Постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата також розглянула питання, чи може і якщо може, то у якому випадку, договір, який за усіма ознаками є таким, що повинен вважатися неукладеним, визнаватися укладеним, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання (так звані конклюдентні дії). Велика Палата звернула увагу на те, що відповідно до частини другої статті 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, Велика Палата зробила висновок, що конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Згідно ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020 р.

Суд, виходячи із стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, дійшов висновку, що надані відповідачами докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З врахуванням вищевикладеного позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальніст "ФОЗІ-АГРО" (приміщення 501-Б, буд. 21, вул. Січових Стрільців, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43938827) на користь Сільськогосподарсього товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (вул. Соборна, буд. 21, с. Красненьке, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22722, код ЄДРПОУ 03733275) 10 296,60 грн. судових витрат.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси позивача - fozzi-agro@ukr.net; відповідача - krasnenke@ukr.net.

Повне рішення складено 22 квітня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (приміщення 501-Б, буд. 21, вул. Січових Стрільців, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 21, с. Красненьке, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22722)