Рішення

від 21.04.2022 по справі 626/104/21

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/104/21

Провадження № 2/626/27/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2022 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Дудченка В.О.,

за участю секретаря - Зінченко Л.В.,

представника позивача - адвоката Тимошенка Д.В.,

представника відповідача - адвоката Кадуна П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді, у відсутності сторін, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №626/104/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача.

16 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАОП «Промінь», в якому просить припинити договір оренди землі №583 від 01.11.2006 року шляхом розірвання, який зареєстрований 14.03.2007 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладеного строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та ним на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,19 га кадастровий номер 6323381200:14:000:0029, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.02.2001 року серія ІІ-ХР №059958.

На обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що в його власності знаходиться земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,19 га, кадастровий №6323381200:14:000:0029, яка належить його на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.02.2001 року серія ІІ-ХР №059968. В 2006 році між ним та ПАОП «Промінь» був підписаний договір оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року на передачу даної земельної ділянки в оренду строком на 25 років. Відповідно до умов договору орендна плата нараховується орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 884,76 грн на рік. За умовами договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року зокрема п. 4.7 Договору вбачається, що відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше в термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року. 27.12.2019 року між ним та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки №691 від 01.11.2006 року, яка зареєстрована 14.03.2007 року, підпункт 4.1 договору викладено у редакції «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендарю щороку орендну плату, розмір якої складає 36696, інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою залишаються незмінними». Умовами договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 96 ЗК України до обов`язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати. Відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати йому орендну плату за місцем його проживання, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за місцем його проживання, внести орендну плату за договором оренди землі на депозит нотаріуса. Крім того, відповідач відповідно до «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, мав можливість сплатити орендну плату поштовим переказом. Пунктом 14.5 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006, зокрема п. 4.1 не сплатив орендну плату у строки визначені п. 4.7. договору, за період користування земельною ділянкою протягом 2020 року та частково сплатив за 2019 рік у сумі 11000,00 грн. Оскільки відповідач не сплатив орендну плату за 2020 рік та частково за 2019 рік у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року користування земельною ділянку спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства є припиненим.

Заяви учасників процесу по суті справи та пояснення.

Представник відповідача ПАОП «Промінь» - адвокат Кадун П.В. 09.03.2021 року подав до суду відзив на позовну заяву в якому позов не визнав, вказує на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Звертає увагу суд, що позивач не надає суду відомості щодо не отримання поштового переказу через «Укрпошта», який був направлений на його адресу, але повернувся до ПАОП «Промінь». Тобто відповідачем відповідно до «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009, позивачу перерахована орендна плата за земельні ділянки (паї) за 2020 рік на загальну суму 33533,00 грн, але вказані кошти повернуті до ПАОП «Промінь», оскільки ОСОБА_1 їх не отримав. Крім того позивачем до позовної заяви долучено у виді доказів Додаткову угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки №691, але згідно до позовної заяви і вимог позивач просить розірвати Договір №583, тобто додаткова угода на яку посилається позивач не стосується спірного договору в даній справі. В зв`язку з чим ПАОП «Промінь» не несе відповідальності за ухилення орендодавцем від отримання орендної плати. Відповідно до чинного законодавства та судової практики орендар виконав договірні зобов`язання, що виникають з договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року. ПАОП «Промінь» звертався до орендодавця з приводу отримання орендної плати, але орендодавець ігнорував звернення позивача, чим штучно створює умови для розірвання договору.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лобач Н.І. подала 29.03.2021 письмові пояснення по справі в яких зазначає, що 09.03.2021 року позивач по справі отримав відзив на позовну заяву, який на думку представника позивача поданий з порушенням пропуску строку встановленого судом у зв`язку із чим, просить залишити його без розгляду. Крім того зазначає, що у власності ОСОБА_1 , знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 6323381299:14:000:0029 площею 5,19 га, яка передана в оренду ПАОП «Промінь» на підставі договору оренди №583 від 01.11.2006 року. 27.12.2019 року між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову Угоду про зміни до договору Угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року підпункт 4.1. викладено у редакції «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348,00 інші умови вищевказаного договору залишено без змін». ПАОП «Промінь» було сплачено орендної плати за 2019 рік лише 11000,00 грн, а орендна плата до 31.12.2020 року взагалі не була виплачена, а була отримана позивачем в кінці лютого 2021 року, з документів які відповідач надав до суду разом з відзивом вбачається, що орендну плату в сумі 33533,00 перераховано на пошту лише 05.01.2021 року. Згідно відповіді наданої ПАОП «Промінь» 14770,00 грн за 2019 рік начебто виплатили 03.01.2020 року на зарплатну карту, але згідно інформації податкової дана сума не нараховувалась та за 2020 рік орендну плату в сумі 14770,00 грн була перерахована поштовим переказом, але доказів про перерахування даної суми відповідач не надає. Відповідач систематично не виконує свої зобов`язання з виплати орендної плати та також має заборгованість з виплати по орендній платі коли справа знаходиться на розгляді. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, що відповідає позиції КЦС Верховного Суду від 21.07.2020 року у справі №479/1073/18. Посилається на те, що відповідачем не доведено, що позивач ухиляється від отримання орендної плати. Відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати орендну плату за місцем проживання позивача, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за місцем його проживання, внести орендну плату за договором у депозит нотаріуса. Відповідач мав можливість сплати позивачу орендну плату поштовим переказом, також відповідач не надав суду доказів про його відмову від отримання орендної плати. Зокрема вказує на те, що позивачу повідомлення про надходження поштового переказу не надходило та не вручалось, відмову від отримання переказу він не надавав та відповідачем повідомлення про повернення поштового переказу до суду не надано.

ПАОП «Промінь» 30.03.2021 року подано до суду письмові пояснення по справі в яких зазначили, що між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року строком на 25 років. Відповідно до п. 4.1 розмір орендний плати був встановлений 1,5 відсотки від грошової оцінки. 01.12.2016 року була підписана додаткова угода до договору №583 розмір орендної плати становив 6,5% від грошової оцінки, що складало 14348 грн, після відрахування податків та обов`язкових платежів позивач мав отримати за 2019 рік 11550,14 грн. 27.12.2019 року була підписана додаткова угода до договору №583, в якій орендна плата була встановлена у розмірі 18348,00 грн., дана додаткова угода набрала чинності 10.09.2020 року після її реєстрації. Тобто зобов`язання щодо сплати орендної плати у розмірі 18348,00 грн у ПАОП «Промінь» виникає лише з 2020 року. При цьому ПАОП «Промінь» помилково нараховано ОСОБА_1 орендну плату за 2019 рік у розмірі 18348,00 та після відрахування податків та обов`язкових платежів позивачу було перераховано 14770,00 грн. Позивач неодноразово обіцяв відкрити окремий банківський рахунок для отримання орендної плати, але так цього і не зробив, тому ПАОП «Промінь» було змушено сплатити орендну плату на картку, яка була відкрита для отримання заробітної плати ОСОБА_1 . Грошові кошти були направлені в банк 28.12.2019 року, але банк зарахував їх на рахунок позивача лише 03.01.2020 року, отже ПАОП «Промінь» не порушував умов договору та сплатив орендну плату вчасно, а саме 28.12.2019 року та не може відповідати за затримку банку. Що стосується розміру орендної плати, то ПАОП «Промінь» виплатив навіть більше ніж був зобов`язаний, адже додаткова угода, якою підвищувався розмір орендної плати на той час, ще не набрала чинності. До пояснень додають відомості з банку про виплату грошових коштів у розмірі 34651,00 грн, тобто 14770 грн орендна плата до Договору №583 та 19881,00 до Договору №591, що разом складає 34651,00 грн. У 2020 році ПАОП «Промінь» нарахував орендну плату позивачу у розмірі 18348,00 грн, що відповідає умовам додаткової угоди від 27.12.2019 року, з цієї суми відповідно відраховано податок за ставкою 18% - 3302,78 грн та військовий збір за ставкою 1,5% - 275,22 та ОСОБА_1 було сплачено 14770,00 грн грошового переказу через «Укрпошту» 05.01.2021 року. В даному випадку орендна плата була затримана на 4 дні внаслідок того, що підприємство розраховувало на добросовісність орендодавця, який неодноразово обіцяв відкрити банківську картку для виплати орендної плати, але цього не зробив. Перерахувати кошти на зарплатний рахунок вони також не змогли, оскільки позивач звільнився з підприємства та карта була закрита. Крім того до ПАОП «Промінь» надходив лист від позивача з проханням виплати орендну плату за договором оренди №583 за 2020 рік та частково за 2019 рік. Надаючи відповідь на вказаний листь ПАОП «Промінь» запросили позивача прийди за адресою: вул. Героя України Гулого І.М. , 58, с. Кобзівка, Красноградського району, Харківської області для отримання орендної плати, так як грошові кошти вже повернулись на рахунок ПАОП «Промінь». Враховуючи вищевикладене ПАОП «Промінь» вважає, що даний позов заявлений безпідставно та підстав для розірвання договору оренди не має.

Вищевказані письмові пояснення від представника позивача - адвоката Лобач Н.І. та ПАОП «Промінь» щодо даного позову, які надійшли через канцелярію суду та через програму «Д-3» канцелярією суду прикріплені в електронному вигляді до даної справи, суд їх сприймає не як відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, а як пояснення по суті позову.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 21.01.2021 року позовну заяву було залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 29.01.2021 року відкрито провадження у даній справі та на 04.03.2021 року призначено підготовче судове засідання у справі. Запропоновано відповідачу до 22.02.2021 року подати відзив на позов.

Від представника ПАОП «Промінь» - адвоката Кадуна П.В. 22.02.2021 року до суду надійшла заява в якій просив, у зв`язку з заключенням 19.02.2021 року договору про надання юридичної допомоги з ПАОП «Промінь» щодо розірвання договору оренди землі з боку ОСОБА_1 та прийнятті участі у розгляді інших справ, просив відкласти підготовче судове засідання на іншу дату та надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції і надання відзиву.

Протокольною ухвалою від 22.02.2021 року клопотання представника Кадуна П.В. задоволено відкладено підготовче судове засідання та продовжено строк для надання відзиву до 09.03.2021 року .

Представник відповідача ПАОП «Промінь» 09.03.2021 року подав до суду відзив на позовну заяву та докази направлення його позивачу. Так як відзив представником позивача поданий до суду у строки встановлені судом, підстави для його залишення без розгляду відсутні.

Крім того 09.03.2021 року від представника відповідача - адвоката Кадуна П.В. та представника позивача - адвоката Лобач Н.І. до суду надійшли письмові заяви в яких просили підготовче засідання проводити без їх участі, проти призначення справи до розгляду по суті не заперечували.

Ухвалою від 09.03.2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду на 12.04.2021 року.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Д.В. 26.01.2022 року до суду надійшла письмова заява в якій просить справу розглядати без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Від представника відповідача ПАОП «Промінь» - адвоката Кадуна П.В. 26.01.2022 року до суду надійшла письмова заява в якій просив проводити засідання без участі сторони відповідача та прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з урахуванням наданих до суду відзиву та документів.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене та те, що від учасників судового процесу надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні 09.08.2021 року представник позивача - адвокат Тимошенко Д.В. позов підтримав на задоволенні позову наполягав.

В судовому засіданні 09.08.2021 року представник відповідача - адвокат Кадун П.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ХР №059968 від 27.02.2001 року ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 5,19 га на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області (а.с.6).

З копії договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року вбачається, що між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,19 га, строком на 25 років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований 14 березня 2007 року за №0407698000033 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а.с.8-10).

Відповідно до Акту передачі-прийому земельних ділянок за договором оренди №583 від 01.11.2006 року земельна ділянка ОСОБА_1 площею 5,19 га ріллі із земель Кобзівської сільської ради була передана орендарю ПАОП «Промінь» згідно з планом (схемою) розміщення земельної ділянки на місцевості (а.с. 11).

Відповідно до п 4.1 Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року за користування вказаною в Договорі земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням 1,5% від грошової оцінки складає 884,76 грн на рік.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що Орендар має право виплатити орендну плату Орендодавцю авансом, за наступний термін, але не більше одного року. У разі припинення або розірвання договору внесена на майбутній період орендна плата повертається Орендарю протягом 6 місяців з дня припинення чи розірвання договору.

Згідно п. 4.3 Договору орендна плата, враховуючи і не виплачену, підлягає застосуванню коефіцієнту індексації грошової оцінки земель на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної грошової одиниці та переглядається кожного року.

Відповідно до п. 4.4. договору за письмовою домовленістю сторін, орендна плата за користування земельною ділянкою може сплавлятися у натуральній, грошовій та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Пунктом 4.7 Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року визначено, що Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату протягом дії договору, не пізніше, як у термін від 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Крім того ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» 01.12.2016 року підписали додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої п.4.1 Договору оренди викладено у новій редакції «За користування вказаною у Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням коефіцієнту складає 6,5% від грошової оцінки» (а.с. 55).

Відповідно до п. 1.5 Додаткової угоди від 01.12.2016 року Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання. (а.с. 55).

Також сторонами по справі 27.12.2019 року, а саме між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» підписана Додаткова угода про зміни до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої пункт «4 «Орендна плата» підпункт «4.1.» Договору оренди викладено в новій редакції «За користування вказаної в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348,00 грн та доповнено пункт 4 підпунктом 4.15 «Зміни розміру орендної плати здійснюється за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди між Орендарем і Орендодавцем. Зміни внесені до даного пункту в попередніх додаткових угодах щодо одностороннього порядку збільшення розміру орендної плати, визнати такими, що не відповідають нормам закону та протирічить умовам самого договору».

Відповідно до п. 1.4 Додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (а.с.57).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.09.2020 року на підставі Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 та Додаткових угод від 10.06.2013, 01.12.2013, 01.12.2015, 01.12.2016, 27.12.2019 зареєстроване право оренди ПАОП «Промінь» земельної ділянки загальною площею 5,1918 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0029 (а.с. 59).

Отже матеріали справи містять дані про реєстрацію додаткових угод до спірного договору зокрема і про реєстрацію додаткової угоди від 27.12.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20.09.2020 року, а отже вона набула чинності 20.09.2020 року з моменту її реєстрації.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд вважає наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини та оцінка доказів, наданих сторонами.

Частиною першою статті 2 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, має право зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, провадження № 61-41932сво18.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, а також у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує договірних відносин з ПАОП «Промінь» щодо оренди його земельної ділянки, в той час обґрунтовуючи підстави для дострокового припинення договору оренди, позивач зазначив, що відповідач систематично протягом 2019-2020 років не виплачує йому оренду плату за користування земельною ділянкою зокрема частково не доплатив за 2019 рік та не сплатив у 2020 році, що на його думку є підставою для розірвання договору оренди землі.

Частиною 1 ст. 532 ЦК України визначено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Зі змісту спірного договору оренди земельної ділянки, до якого було укладено додаткову угоду, не вбачається місця виконання орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати орендодавцю, тобто сторонами його не було встановлено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 2019 році він отримав орендну плату у значно меншому розмірі ніж це, передбачено додатковою угодою, при цьому спочатку посилався на додаткову угоду №691 від 27.12.2019 року, але в подальшому послався на Додаткову угоду №583 від 27.12.2019 року та у 2020 році не отримав взагалі орендну плату, в наданих письмових поясненнях представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 отримав орендну плату за 2020 рік в лютому 2021 року.

Щодо орендної плати за 2019 рік.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» 01.12.2016 року підписали додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої п.4.1 Договору оренди викладено у новій редакції «За користування вказаною у Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням коефіцієнту складає 6,5% від грошової оцінки» (а.с. 55).

Також сторонами по справі 27.12.2019 року, а саме між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» підписана Додаткова угода про зміни до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої пункт «4 «Орендна плата» підпункт «4.1.» Договору оренди викладено в новій редакції «За користування вказаної в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 Додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (а.с.57).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.09.2020 року на підставі Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 та Додаткових угод від 10.06.2013, 01.12.2013, 01.12.2015, 01.12.2016, 27.12.2019 зареєстроване право оренди ПАОП «Промінь» земельної ділянки загальною площею 5,1918 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0029 (а.с. 59).

Відповідно до п. 18 Договору оренди земельної ділянки від 01.11.2006 року цей договір набирає чинності після його підписання Сторонами та державної реєстрації.

Отже Додаткова угода від 27.12.2019 року до Договору №583 набрала чинності з моменту її державної реєстрації, а саме з 10.09.2020 року, а отже ПАОП «Промінь» при виплаті орендної плати у 2019 році повинений був сплачувати орендну плату на підставі Додаткової угоди саме від 01.12.2016 року.

З відомості банку про виплату грошових коштів відповідно до зарплатної відомості (а.с. 56) вбачається, що ПАОП «Промінь» перерахувало ОСОБА_1 28.12.2019 року грошові кошти у розмірі 34651,00 грн.

Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.02.2021 року (а.с. 39) вбачається, що ОСОБА_1 в першому кварталі 2021року отримав дохід від надання майна в лізингу, тобто дохід від надання земельної ділянки в оренду, у розмірі 34651,00 грн після сплати податків та обов`язкових платежів.

При цьому суд не вбачає, що ПАОП «Промінь» порушило строки виплати орендної плати у 2019 році відповідно до Договору №583, оскільки кошти позивачу були перераховані через банк 28.12.2019 року в строки зазначені у спірному договорі при цьому у значно більшому розмірі ніж зазначає позивач у позовній заяві та в письмових поясненнях його представника.

Отже суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що йому орендна плата за земельну ділянку відповідно до Договору №583 була виплачена у 2019 році у меншому розмірі ніж це передбачено договором.

Щодо орендної сплати за 2020 рік.

Згідно з копією заяви від 22.01.2021 року ОСОБА_1 звертався до ПАОП «Промінь» з вимогою в якій просив надати розрахунок нарахованої орендної плати за 2019-2020 роки та виплатити оренду плату (а.с. 62).

В свою чергу ПАОП «Промінь» на вказану заяву на адресу позивача ОСОБА_1 направило лист відповідь від 10.02.2021 №40/3 в якому вказали, що за для виконання своїх зобов`язань по Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року у 2019 році, ПАОП «Промінь» нарахувало орендну плату у розмірі 18348,00 грн, з цієї суми відповідно до Податкового кодексу України справляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% -3302,78 грн, також утримується військовий збір за ставкою 1,5% - 275,22 грн та було сплачено 14770,00 грн на зарплатну картку, 2020 році нарахувало орендну плату у розмірі 18348,00 грн, з цієї суми відповідно до Податкового кодексу України справляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% -3302,78 грн, також утримується військовий збір за ставкою 1,5% - 275,22 грн та було сплачено 14770,00 грн грошовим переказом через «Укрпошту» 05.01.2021 року. Але через те, що орендна плата за земельні ділянки не була отримана, «Укрпошта» здійснила повернення коштів. Також в даному листі ПАОП «Промінь», для отримання орендної плати, запросили ОСОБА_1 звернутися до ПАОП «Промінь» та надати банківські реквізити або отримати орендну плату готівкою за адресою: вул. Героя України Гулого І.М. , 68, с. Кобзівка, Красноградського району, Харківської області (а.с. 64).

Представник позивача в письмових поясненнях вказав, що позивач отримав орендну плату за земельну ділянку за Договором №583 в кінці лютого 2021 року.

З листа ПАОП «Промінь» від 05.01.2021 №3 вбачається, що підприємство зверталось до АТ «Укрпошта» з приводу перерахування орендної плати за земельні ділянки (паї) за 2020 рік згідно наданого списку в тому числі і ОСОБА_1 у сумі 33533,00 грн, згідно згрупованих поштових переказів позивачу відповідно до договорів оренди землі та чинних додаткових угод здійснено грошовий переказ на суму 33533,00 грн (а.с. 60), відповідно до платіжного доручення №9934 від 08.02.2021 вказана сума повернута АТ «Укрпошта» на рахунок ПАОП «Промінь» (а.с. 51).

Тобто орендна плата за земельну ділянку по Договору №583 у 2020 році ПАОП «Промінь» була виплачена позивачу з порушенням строків передбачених спірним договором оренди, а саме із затримкою на чотири дні.

У статті 613 ЦК України визначені правила щодо прострочення кредитора - кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Судом не встановлено факту систематичної несплати орендної плати (два і більше випадки), а встановлено, що орендар вжив заходів щодо виплати орендної плати, зокрема у 2019 році сплатив її в строки встановлені договором оренди земельної ділянки на зарплатну картку позивача 28.12.2019 року та шляхом здійснення поштового переказу 05.01.2021 році за оренду земельної ділянки за 2020 рік із затримкою на чотири дні, при цьому після повернення грошового переказу на рахунок ПАОП «Промінь» позивач отримав орендну плату за 2020 рік у лютому 2021 року.

Аргументи, що відповідачем не виконувались умови договору оренди землі щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за у 2019 році, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи і встановленими судом обставинами.

При цьому суд звертає увагу на те, що доказів у відповідності до ст. 81 ЦПК України, в чому полягає порушення прав позивача та яка суттєва шкода його інтересів спричинена внаслідок дій відповідача ПАОП «Промінь» у зв`язку із затримкою виплати орендної плати за земельну ділянку за 2020 рік на чотири дні, позивачем не надано, що свідчить про відсутність передбаченого у ст. 651 ЦК України істотного порушення відповідачем договору оренди, необхідного для його розірвання.

В той же час в діях орендаря, суд не вбачає ознак умисної або несистематичної невиплати орендної плати (два і більше випадків), оскільки орендна плата за земельну ділянку за Договором №583 за 2019 рік була сплачена вчасно та у відповідному розмірі, за 2020 рік - із затримкою на чотири дні.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Висновки за результатами розгляду справи.

Судовим розглядом було встановлено, що у даному випадку не було систематичної несплати відповідачем орендної плати (два і більше випадків), при цьому позивачем не доведено суду, яка суттєва шкода його інтересів спричинена внаслідок дій відповідача ПАОП «Промінь», а тому підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для розірвання спірного договору через істотне порушення орендарем його умов, як про це вказував позивач, а отже у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до розпорядження Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» від 25.03.2022 №14/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі №583 від 01.11.2006 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Полтавський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя