Постанова

від 17.01.2023 по справі 626/104/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/104/21 Номер провадження 22-ц/814/216/23Головуючий у 1-й інстанції Дудченко В.О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Пікуля В.П., Одринської Т.В.

при секретарі Філоненко О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Д.В., представника ПАОП «Промінь» - адвоката Кадуна П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в режимі відеоконференції з Красноградським районним судом Харківської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича

на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 квітня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Дудченка В.О., повний текст судового рішення виготовлено не зазначено, у справіза позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАОП «Промінь», в якому просить припинити договір оренди землі №583 від 01.11.2006 року шляхом розірвання, який зареєстрований 14.03.2007 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладеного строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та ним на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,19 га кадастровий номер 6323381200:14:000:0029, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.02.2001 року серія ІІ-ХР №059958.

Позов мотивовано тим, що в його власності знаходиться земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,19 га, кадастровий №6323381200:14:000:0029, яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.02.2001 року серія ІІ-ХР №059968. В 2006 році між ним та ПАОП «Промінь» був підписаний договір оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року на передачу даної земельної ділянки в оренду строком на 25 років. Відповідно до умов договору орендна плата нараховується орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 884,76 грн на рік. За умовами договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року зокрема п. 4.7 Договору вбачається, що відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше в термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року. 27.12.2019 року між ним та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки №691 від 01.11.2006 року, яка зареєстрована 14.03.2007 року, підпункт 4.1 договору викладено у редакції «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендарю щороку орендну плату, розмір якої складає 36696 грн., інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою залишаються незмінними».

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко Д.В. зазначив, що в позовній заяві в абз.3 було помилково вказано посилання на договір оренди земельної ділянки № 691 від 01.11.2006 року з ціною орендної плати в розмірі 36696 грн.

Умовами договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати. Однак, відповідно до ч. 1ст. 96 ЗК Українидо обов`язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати. Відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати йому орендну плату за місцем його проживання, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за місцем його проживання, внести орендну плату за договором оренди землі на депозит нотаріуса. Крім того, відповідач відповідно до «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженихпостановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, мав можливість сплатити орендну плату поштовим переказом. Пунктом 14.5 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006, зокрема п. 4.1 не сплатив орендну плату у строки визначені п. 4.7. договору, за період користування земельною ділянкою протягом 2020 року та частково сплатив за 2019 рік у сумі 11000,00 грн. Оскільки відповідач не сплатив орендну плату за 2020 рік та частково за 2019 рік у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року за користування земельною ділянку спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства є припиненим.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 22 квітня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі № 583 від 01.11.2006 року відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, представник ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Д.В. подав апеляційну скаргу. Вважає оскаржуване рішення необгрунтованим у зв`язку з неповнотою і неправильністю встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та неправильним визначеннм обставин правовідносин, порушенням норм матеріального права, що полягає в застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами договору оренди земельної ділянки № 583 від 01.11.2006 року не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України до обов`язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати. Відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати позивачу орендну плату за місцем його проживання, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за місцем його проживання, внести орендну плату за договором оренди землі на депозит нотаріуса. Також відповідач відповідно до Прави надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 року, мав можливість сплатити орендну плату поштовим переказом. Однак в порушення вказних норм, відповідачем не виконувалось зобов`язання зі своєчасної та повної сплати за оренду земельної ділянки.

Наявність у відповідача поштового Списку про переказ коштів на ім`я позивача не є безспірним свідченням того, що кошти отримані позивачем або він відмовлявся від їх отримання, оскільки адресат може відмовитись від одержання поштового відправлення (поштового переказу), про що на поштовому відправлінні або повідомленні про надходження проставляється відповідна відмітка «від одержання відмовляюсь» яка засвідчується підписом. За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що позивач ухиляється від отримання орендної плати та поштових переказів є таким, що грунтується на припущеннях.

Зазначає, що оскільки відповідач не у повному обсязі сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2019 рік, та взагалі не сплатив орендну плату за 2020 рік, у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року, спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства може бути припинено шляхом розірвання, адже, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Судом не враховано факту, що навіть, якщо відповідач і сплатив орендну плату пізніше, але все одно вона була сплачена з порушенням строку встановленого в договорі оренди, що також вважається систематичним порушенням умов договору, і відповідно такий договір підлягає розірванню.

Судом першої інстанції не було враховано також того, що позивачу жодних повідомлень про наявність на його ім`я поштового переказу не надходило та не вручалось. Крім того, відмови від отримання переказу ним також не здійснювалось. Окрім того, судом не було враховано, що якби відповідачем було належним чином здійснено переказ грошових коштів засобами поштового зв`язку, в нього були докази того, що позивач або отримав перераховані поштовим зв`язком грошові кошти, або докази того, що позивач відмовився від отримання зазначеного грошового переказу. Але таких доказів відповідачем надано не було, що свідчить про недоведеність належного виконання обов`язку.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше) випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання , так і не належне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Д.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ХР №059968 від 27.02.2001 року ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 5,19 га на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області (а.с.6).

З копії договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року вбачається, що між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,19 га, строком на 25 років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований 14 березня 2007 року за №0407698000033 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а.с.8-10).

Відповідно до Акту передачі-прийому земельних ділянок за договором оренди №583 від 01.11.2006 року земельна ділянка ОСОБА_1 площею 5,19 га ріллі із земель Кобзівської сільської ради була передана орендарю ПАОП «Промінь» згідно з планом (схемою) розміщення земельної ділянки на місцевості (а.с. 11).

Відповідно до п 4.1 Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням 1,5% від грошової оцінки складає 884,76 грн на рік.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що Орендар має право виплатити орендну плату Орендодавцю авансом, за наступний термін, але не більше одного року. У разі припинення або розірвання договору внесена на майбутній період орендна плата повертається Орендарю протягом 6 місяців з дня припинення чи розірвання договору.

Згідно п. 4.3 Договору орендна плата, враховуючи і не виплачену, підлягає застосуванню коефіцієнту індексації грошової оцінки земель на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної грошової одиниці та переглядається кожного року.

Відповідно до п. 4.4. договору за письмовою домовленістю сторін, орендна плата за користування земельною ділянкою може сплавлятися у натуральній, грошовій та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Пунктом 4.7 Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року визначено, що Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату протягом дії договору, не пізніше, як у термін від 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Крім того ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» 01.12.2016 року підписали додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої п.4.1 Договору оренди викладено у новій редакції: «За користування вказаною у Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням коефіцієнту складає 6,5% від грошової оцінки» (а.с. 55).

Відповідно до п. 1.5 Додаткової угоди від 01.12.2016 року Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання. (а.с. 55).

Також 27.12.2019 року, між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» підписана Додаткова угода про зміни до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої пункт «4 «Орендна плата» підпункт «4.1.» Договору оренди викладено в новій редакції: «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348,00 грн та доповнено пункт 4 підпунктом 4.15: «Зміни розміру орендної плати здійснюється за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди між Орендарем і Орендодавцем. Зміни внесені до даного пункту в попередніх додаткових угодах щодо одностороннього порядку збільшення розміру орендної плати, визнати такими, що не відповідають нормам закону та протирічить умовам самого договору».

Відповідно до п. 1.4 Додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (а.с.57).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.09.2020 року на підставі Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 та Додаткових угод від 10.06.2013, 01.12.2013, 01.12.2015, 01.12.2016, 27.12.2019 зареєстроване право оренди ПАОП «Промінь» земельної ділянки загальною площею 5,1918 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0029 (а.с. 59).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України. Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89ЦПК України визначено, щосуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третястатті 13 ЦПК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, а також законами України, зокрема Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також конкретним договором оренди землі.

Так, власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст. 90 ЗК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).

Частиною третьою статті 792ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодексУкраїни визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом України«Про орендуземлі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Згідно положень ст.1, 3, 13 Закону України «Про оренду землі»(надалі Закону) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 14, 15 Закону (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є, в т.ч., орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 21, 22 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до положень ст. 25 Закону орендар земельної ділянки поміж іншого зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 651ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) зроблено висновок, що «тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4.12.2019 року у справі № 318/433/18 міститься висновок, що неналежне виконання умов договорів також є порушенням умов договорів оренди, яке дає право орендодавцям вимагати розірвання таких договорів, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість по договору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» 01.12.2016 року підписали додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої п.4.1 Договору оренди викладено у новій редакції: «За користування вказаною у Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням коефіцієнту складає 6,5% від грошової оцінки» (а.с. 55).

27.12.2019 року між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» підписана Додаткова угода про зміни до Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року відповідно до якої пункт «4 «Орендна плата» підпункт «4.1.» Договору оренди викладено в новій редакції: «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348,00 грн.(а.с.57).

Відповідно до п. 1.4 Додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (а.с.57).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.09.2020 року на підставі Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 та Додаткових угод від 10.06.2013р., 01.12.2013р., 01.12.2015р., 01.12.2016р., 27.12.2019 р. зареєстроване право оренди ПАОП «Промінь» земельної ділянки загальною площею 5,1918 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0029 (а.с. 59).

Відповідно до п. 18 Договору оренди земельної ділянки від 01.11.2006 року цей договір набирає чинності після його підписання Сторонами та державної реєстрації.(а.с.54).

Отже, Додаткова угода від 27.12.2019 року до Договору №583 набрала чинності з моменту її державної реєстрації, а саме з 10.09.2020 року, а отже ПАОП «Промінь» при виплаті орендної плати у 2019 році повинний був сплачувати орендну плату на підставі Додаткової угоди саме від 01.12.2016 року.

З відомості банку про виплату грошових коштів відповідно до зарплатної відомості (а.с. 56) вбачається, що ПАОП «Промінь» перерахувало ОСОБА_1 28.12.2019 року грошові кошти у розмірі 34651,00 грн.

Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.02.2021 року (а.с. 39) вбачається, що ОСОБА_1 в першому кварталі 2021року отримав дохід від надання майна в лізинг, тобто від надання земельної ділянки в оренду, у розмірі 34651,00 грн після сплати податків та обов`язкових платежів.

Згідно з копією заяви від 22.01.2021 року ОСОБА_1 звертався до ПАОП «Промінь» з вимогою в якій просив надати розрахунок нарахованої орендної плати за 2019-2020 роки та виплатити оренду плату (а.с. 62).

ПАОП «Промінь» на вказану заяву на адресу ОСОБА_1 направило лист- відповідь від 10.02.2021 №40/3 в якому вказало, що за для виконання своїх зобов`язань по Договору оренди земельної ділянки №583 від 01.11.2006 року у 2019 році, ПАОП «Промінь» нарахувало орендну плату у розмірі 18348,00 грн., з цієї суми відповідно доПодаткового кодексу Українисправляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% -3302,78 грн., також утримується військовий збір за ставкою 1,5% - 275,22 грн. та було сплачено 14770,00 грн. на зарплатну картку, у 2020 році нарахувало орендну плату у розмірі 18348,00 грн., з цієї суми відповідно доПодаткового кодексу Українисправляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% -3302,78 грн., також утримується військовий збір за ставкою 1,5% - 275,22 грн. та було сплачено 14770,00 грн. грошовим переказом через «Укрпошту» 05.01.2021 року.

Через те, що орендна плата за земельні ділянки не була отримана, «Укрпошта» здійснила повернення коштів. Також в даному листі ПАОП «Промінь», для отримання орендної плати, запросило ОСОБА_1 звернутися до ПАОП «Промінь» та надати банківські реквізити або отримати орендну плату готівкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).

Представник позивача в письмових поясненнях вказав, що позивач отримав орендну плату за земельну ділянку за Договором №583 в кінці лютого 2021 року. (а.с.45).

З листа ПАОП «Промінь» від 05.01.2021 р. №3 вбачається, що підприємство зверталось до АТ «Укрпошта» з приводу перерахування орендної плати за земельні ділянки (паї) за 2020р. згідно наданого списку в тому числі і ОСОБА_1 у сумі 33533,00 грн, згідно згрупованих поштових переказів позивачу відповідно до договорів оренди землі та чинних додаткових угод здійснено грошовий переказ на суму 33533,00 грн (а.с. 60). Відповідно до платіжного доручення №9934 від 08.02.2021 вказана сума повернута АТ «Укрпошта» на рахунок ПАОП «Промінь» (а.с. 51).

Отже, орендна плата за земельну ділянку по Договору №583 у 2020 році ПАОП «Промінь» була виплачена позивачу з порушенням строків передбачених спірним договором оренди, а саме із затримкою на чотири дні.

Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність систематичної несплати орендної плати (два і більше випадки), та здійснення орендарем заходів щодо виплати орендної плати, зокрема у 2019 році сплати її в строки встановлені договором оренди земельної ділянки на зарплатну картку позивача ( а.с.56) - 28.12.2019 року та шляхом здійснення поштового переказу 05.01.2021 році ( а.с.60) за оренду земельної ділянки за 2020 рік із затримкою на чотири дні. При цьому після повернення грошового переказу на рахунок ПАОП «Промінь» позивач отримав орендну плату за 2020 рік у лютому 2021 року.

За таких обставин колегія суддів не вбачає ознак умисної або несистематичної невиплати орендної плати (два і більше випадків), оскільки орендна плата за земельну ділянку за Договором №583 за 2019 рік була сплачена вчасно та у відповідному розмірі, а за 2020 рік - із затримкою на чотири дні.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374,ст.ст. 375,382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22 квітня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 січня 2023 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді В.П. Пікуль

Т.В. Одринська