Рішення

від 11.04.2022 по справі 607/14901/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2022 Справа №607/14901/21

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря Киреньки Г. Я.,

представника позивачки, адвоката Вароди П. Б.,

представника відповідача, адвоката Парубія І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Прем`єр Дент», ОСОБА_2 про стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до приватного підприємства «Прем`єр Дент» (далі ПП «Прем`єр Дент»), третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 09 січня 2003 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2017 року у справі № 607/13444/16ц. 13 листопада 2008 року ОСОБА_2 під час зареєстрованого шлюбу із позивачкою ОСОБА_1 створено ПП «Прем`єр Дент» та за рахунок спільно нажитих останніми в зареєстрованому шлюбі грошових коштів сформовано статутний капітал даного підприємства у розмірі 1000 гривень. У кінці 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. У 2017 році позивачка зверталася в суд із позовом до третьої особи ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зокрема, із вимогами про визнання за нею права власності на частину майна ПП «Прем`єр Дент». Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року, яке частково скасоване постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 607/6271/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна ПП «Прем`єр Дент» шляхом визнання права власності за нею та ОСОБА_2 за кожним по 1/2 частині майна ПП «Прем`єр Дент». Як слідує із мотивувальної частини вказаних судових рішень, позивачці ОСОБА_1 відмовлено судом у задоволенні позовних вимог, так як вона обрала невірний спосіб захисту свого права при поділі майна колишнього подружжя, зокрема, вона заявила вимогу про визнання за нею право власності на 1/2 частину майна ПП «Прем`єр Дент», однак вірним способом захисту її права, зважаючи на характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами спору, є вимога про виплату половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

З 2017 року по день пред`явлення даного позову відповідач ПП «Прем`єр Дент» не виплачував позивачці ОСОБА_1 половини отриманого доходу від діяльності підприємства, а відтак вона вважає, що має місце спір, який підлягає вирішенню судом.

Розмір отриманого доходу відповідачем ПП «Прем`єр Дент» в період з 2017 року по півріччя 2021 року становить: 2017 рік 296 300,00 грн; 2018 рік 395 180,00 грн; 2019 рік 523 030,00 грн; 2020 рік 500 966,00 грн; півріччя 2021 рік 364 780 грн, що підтверджується податковими деклараціями за вказані роки.

Покликаючись на вимоги ст.ст. 7, 60, 69,70 Сімейного кодексу України (далі СК України), 63, 85, 113, 167 Господарського кодексу України (далі ГК України), 15, 16, 115, 368 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18, Верховного суду України від 03 червня 2015 року у справі № 638цс15, Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 23632/11, позивачка вказала, що оскільки ПП «Прем`єр Дент» створено за час перебування в зареєстрованому шлюбі з третьою особою ОСОБА_2 , і статутний капітал даного підприємства сформований за рахунок спільних грошових коштів останніх, а тому право на отримання половини доходів від діяльності підприємства позивача підлягає судовому захисту.

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПП «Прем`єр Дент» половину доходу, отриманого від діяльності підприємства за період з 2017 року по півріччя 2021 року в загальному розмірі 1 040 128 грн та судові витрати.

Ухвалою судді від 31 серпня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Прем`єр Дент», третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємств, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

11 жовтня 2021 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником ПП «Прем`єр Дент» Томашевським І. В., у якому він просив: поновити строк для подання відзиву; залишити позов без розгляду у зв`язку з порушенням предметної підсудності при поданні позову; у випадку відмови у задоволенні попередньої вимоги, застосувати наслідки пропуску ОСОБА_1 позовної давності та відмовити у задоволенні позову; у задоволенні позову відмовити повністю.

Оскільки представником відповідача було пропущено строк для подання відзиву на позовну заяву, протокольною ухвалою, постановленою у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 22 листопада 2021 року, суд вирішив приєднати відзив на позовну заяву до матеріалів справи та вважати його письмовими поясненнями.

Представник ПП «Прем`єр Дент» Томашевський І. В. посилався на те, що: 1) позивачкою пропущено строк на подання позову. ОСОБА_1 зверталася із позовом до суду про поділ майна подружжя, в яке входило майно ПП «Прем`єр Дент», тобто 1/2 ідеальна доля майна ПП «Прем`єр Дент», в що і входять кошти підприємства, 17 травня 2017 року. Представник відповідача вважає, що суть спору у даній справі спрямована на те саме, що і у попередній поділ спільного майна подружжя, відтак, позовна давність на подання такого позову сплила 17 травня 2020 року; 2) ПП «Прем`єр Дент» перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (третя група), тобто веде спрощений бухгалтерський облік. Покликаючись на норми Податкового кодексу України, а саме пп. 291.2, 291.6, 44.2, 296.3, 292.1, ОСОБА_2 зазначив, що у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) відображаються лише дохід, що підлягає оподаткуванню та розрахунок податкових зобов`язань з єдиного податку. Із аналізу звітності, поданої відповідачем до органів Державної служби статистики України, він вказав, що діяльність підприємства за період 2017 І півріччя 2021 року була збитковою. Відповідно до статуту ПП «Прем`єр Дент», розділ 9, п. 9.1, «чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах, сплати податків та інших платежів по бюджету, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання». Таким чином, право власності на чистий прибуток не переходить до власника (засновника) ПП «Прем`єр Дент», а залишається у власності юридичної особи, дивіденди ОСОБА_2 протягом 20172021 років не виплачувались; 3) представник відповідача вбачає порушення правил предметної підсудності з огляду на те, що за сутністю позову та його мотивацією, даний спір є спором між членом (співвласником) підприємства на отримання частини прибутку та має розглядатися за правилами господарського судочинства Господарським судом Тернопільської області; 4) позовні вимоги з такими ж позовними вимогами та предметом спору, як у даній справі, розглядалися у справі № 607/6271/17; 5) оскільки позивачем не вказано, де вона отримала документи фінансової звітності ПП «Прем`єр Дент», ОСОБА_2 вважає їх неналежними та недопустимими доказами.

11 жовтня 2021 року судом зареєстровано пояснення третьої особи ОСОБА_2 , у яких він просив відмовити у задоволенні позову, покликаючись на підстави, викладені у письмових поясненнях відповідача ПП «Прем`єр Дент».

Разом із поясненнями ОСОБА_2 подано заяву, у якій він просив застосувати наслідки пропуску позовної давності, обґрунтовуючи зазначене обставинами, які вже викладені у письмових поясненнях відповідача ПП «Прем`єр Дент».

Окрім цього, ОСОБА_2 подав суду заяву, у якій просив закрити провадження у справі з підстав порушення предметної підсудності.

21 жовтня 2021 року представник позивачки, адвокат Варода П. Б. звернувся до суду із клопотанням, у якому просив залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 , змінивши його процесуальний статус з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача на співвідповідача.

Протокольною ухвалою суду, постановлено у судовому засіданні 21 жовтня 2021 року, без видалення до нарадчої кімнати, суд залучив до участі у справі в процесуальному статусі співвідповідача ОСОБА_2 , виключивши його із складу третьої особи.

29 листопада 2021 року судом зареєстровано відзив на позову заяву, поданий відповідачем ОСОБА_2 . Він просив поновити строк для подання відзиву; залишити позов без розгляду у зв`язку з порушенням предметної підсудності при поданні позову; у випадку відмови у задоволенні попередньої вимоги, застосувати наслідки пропуску ОСОБА_1 позовної давності та відмовити у задоволенні позову; у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтування вказаного відзиву ідентичне письмовим поясненням ПП «Прем`єр Дент», поданим суду 11 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 17 грудня 2021 року у задоволенні клопотання представника співвідповідача ОСОБА_2 , адвоката Парубія І. М. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП«Прем`єр Дент», ОСОБА_2 про стягненняполовини отриманогодоходу віддіяльності підприємствавідмовлено.

17 грудня 2021 року суд звернувся до Головного управління ДПС у Тернопільській області із запитом про отримання: 1) інформації про те, чи звертався адвокат Варода П. Б. із запитом про отримання податкових декларацій платника єдиного податку третьої особи (юридичні особи) ПП «Прем`єр Дент» за період 2017 2021 років та чи була йому надана така інформація; 2) податкових декларацій ПП «Прем`єр Дент» за період 2017 2021 років для огляду їх у судовому засіданні. Запитувана інформація отримана судом 11 січня 2022 року та була приєднана до матеріалів справи в підготовчому судовому засіданні.

У судовому засіданні, яке відбулося 13 січня 2022 року суд протокольною ухвалою без видалення до нарадчої кімнати постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Варода П. Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ПП «Прем`єр Дент» у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Парубій І. М. у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив застосувати наслідки пропуску позовної давності.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення позивачки та представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 09 січня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 09 січня 2003 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/13444/16ц від 03 квітня 2017 року вказаний шлюб розірвано.

У рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/6271/17 від 09 січня 2019 року серед іншого встановлено, що слід провести поділ спільного майна подружжя майна приватного підприємства «Прем`єр Дент» (ідентифікаційний код 36268565), засновником якого є ОСОБА_2 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку майна, яке належить приватному підприємству «Прем`єр Дент», а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку майна приватного підприємства «Прем`єр Дент». При цьому, задовольняючи частково позовні вимоги, суд враховував спільну працю подружжя ОСОБА_4 у здійсненні господарської діяльності приватним підприємством «Прем`єр Дент», вкладення спільних коштів подружжя у матеріальну базу зазначеного приватного підприємства, а також спільну працю ОСОБА_1 , яка працює на посаді головного лікаря з 2008 року по даний час. Суд вказав, що вимоги позивача ОСОБА_1 про виділення їй власність 1/2 доходів від діяльності ПП «Прем`єр Дент» не підлягають до задоволення, оскільки остання не надала суду доказів, що зазначені доходи вказаного підприємства за період з 2010 року по 2017 рік на даний час обліковуються на його рахунках та не були використані підприємством «Прем`єр Дент» на свої виробничі цілі, у тому числі придбання іншого обладнання, поповнення оборотних коштів, тощо. Також судом зазначено щодо вимоги ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 550 000 гривень як 1/2 частини спільних коштів нажитих під час шлюбу, отриманих ОСОБА_1 від підприємницької діяльності, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, оскільки позивачем ОСОБА_2 не доведено що зазначена сума коштів отриманих ОСОБА_1 від підприємницькою діяльності з листопада 2006 року по лютий 2009 року не були використані останньою на потреби сім`ї, а також на розширення діяльності створеного ними підприємства «Прем`єр Дент». Таким чином, суд позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволив частково. Провів поділ спільного майна подружжя майна приватного підприємства «Прем`єр Дент» (ідентифікаційний код 36268565), засновником якого є ОСОБА_2 . Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку майна, яке належить приватному підприємству «Прем`єр Дент» (ідентифікаційний код 36268565), засновником якого є ОСОБА_2 . Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку майна приватного підприємства «Прем`єр Дент» (ідентифікаційний код 36268565), засновником якого є ОСОБА_2 . У решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, відмовлено у повному обсязі.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 березня 2019 року зазначено, що позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження факту, що вказане у позовній заяві майно підприємства набуте нею та відповідачем за час перебування їх у шлюбі, що воно ними виділено із їх спільної сумісної власності та передано підприємству, яка його вартість, чи знаходиться майно на балансі підприємства, відтак рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 січня 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про поділ майна приватного підприємства «Прем`єр Дент» шляхом визнання права власності за нею та ОСОБА_2 кожним по 1/2 частині майна приватного підприємства «Прем`єр Дент» скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ майна приватного підприємства «Прем`єр Дент» відмовлено. В решті рішення суду залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 березня 2019 року залишено без змін. У вказаній постанові Верховним Судом, зокрема, зазначено, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, наданого на безкоштовний запит Міністерства юстиції України, приватне підприємство «Прем`єр Дент» зареєстроване 13 листопада 2008 року, засновником та керівником є ОСОБА_2 . Розмір статутного капіталу підприємства становить 1000 гривень

03 травня 2012 року ПП «Прем`єр Дент» видано свідоцтво платника єдиного податку серії А № 784549, із якого вбачається, що датою обрання або переходу на спрощену систему оподаткування є 01 січня 2012 року, а ставка єдиного податку 5%.

Із витягу з реєстру платників єдиного податку від 04 жовтня 2021 року вбачається, що ПП «Прем`єр Дент» перейшло на спрощену систему оподаткування 01 січня 2016 року, ставка у відсоках до доходу 5.

Згідно статуту ПП «Прем`єр Дент», затвердженого засновником ОСОБА_2 12 листопада 2018 року, зареєстрованого 13 листопада 2008 року, підприємство засноване шляхом внеску засновника на основі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на умовах повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності (п. 1.1. Статуту). Засновником підприємства є ОСОБА_2 (п. 1.4. Статуту). Статутний фонд підприємства становить 1 000 грн, яку вносить засновник (п. 6.2. Статуту). Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання (п. 9.1. Статуту).

З податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) ПП «Прем`єр Дент» випливає, що дохід, який підлягає оподаткуванню за період: 2017 року 296300,00 грн, 2018 року 395 180,00 грн; 2019 року 523 030,00 грн; 2020 року 500 966,00 грн; півріччя 2021 року 364 780,00 грн.

Як вбачається із фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва ПП «Прем`єр Дент» за 2017 рік отримало доходу 307,5 тис. грн, витрати 311,2 тис. грн, чистий прибуток - 3,7 тис. грн; за 2018 рік отримало доходу 395,2 тис. грн, витрати 396,9 тис. грн, чистий прибуток - 1,7 тис. грн; за 2019 рік отримало доходу 530,4 тис. грн, витрати 534,0 тис. грн, чистий прибуток - 3,6 тис. грн; за 2020 рік отримало доходу 501,0 тис. грн, витрати 499,2 тис. грн, чистий прибуток - 1,8 тис. грн; за 2021 рік отримало доходу 364,8 тис. грн, витрати 368,8 тис. грн, чистий прибуток - 4,0 тис. грн.

У відповідь на запит суду від 17 грудня 2021 року, головне управління ДПС у Тернопільській області 10 січня 2022 року надало відповідь № 147/6/19001805/471, яка зареєстрована судом 11 січня 2022 року за № 1366. Суду повідомлено, що Головне управління ДПС у Тернопільській області на запит адвоката Вароди П.Б. від 24 червня 2021 року № 655ц (Вх.21404/6 від 25 червня 2021 року) надано відповідь 01 липня 2021 року № 9566/6/19001817/ НОМЕР_2 , у якій повідомлялося, що затребувана інформація щодо отриманих доходів ПП «Прем`єр Дент» (код ЄДPПOУ 36268565) за період з 2017 по 2021 роки, може бути надана на письмову вимогу суду, оформлену у вигляді ухвали суду про витребування зазначених відомостей, або особисто ПП «Прем`єр Дент». Суду надано податкові декларації платника єдиного податку третьої групи ((юридичні особи) подані ПП «Прем`єр Дент» за період 20172020 роки та за три квартали 2021 року. За 2021 рік термін подання декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) не наступив.

Згідно податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) ПП «Прем`єр Дент», дохід, що підлягає оподаткуванню за період: три квартали 2021 року 549 920,00 грн; 2020 року 500 966,00 грн; 2019 року 523 030,00 грн; 2018 року 395 180,00 грн; 2017 року 296 300,00 грн.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 у І кварталі 2020 року та з ІІІ кварталу 2020 року по І квартал 2021 року отримувала від ПП «Прем`єр Дент» заробітну плату та аліменти.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми процесуального та матеріального права.

Частиною 1 ст.4Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.10ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України (далі СК України) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ч. 1 ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц та у постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від21листопада 2018року усправі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Одним із способів розпорядження власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення господарської діяльності.

Як слідує з правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (ч. 1 ст. 113 ГК України).

Частиною першою статті 63ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19) погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Отже, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Разом із цим, за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Відповідно до ч. 1 ст.84ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством (постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 496/1249/13-ц).

Пунктом 4.1. Розділу 4 Мета (цілі) та предмет діяльності підприємства статуту ПП «Прем`єр Дент» передбачено, що підприємство створюється з метою (ціллю) отримання прибутку шляхом надання послуг і виконання робіт та здійснення господарської діяльності не забороненої чинним законодавством.

За змістом ст. 115 ЦК України, ст.85ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником доходів, одержаних від господарської діяльності товариства.

Згідно із ст. 116 ЦК України,учасники господарськоготовариства маютьправо упорядку,встановленому установчимдокументом товариствата законом: 1)брати участьв управліннітовариством упорядку,визначеному вустановчому документі,крім випадків,встановлених законом; 2)брати участьу розподіліприбутку товаристваі одержуватийого частину(дивіденди); 3)вийти увстановленому порядкуз товариства; 4)здійснити відчуженнячасток устатутному (складеному)капіталі товариства,цінних паперів,що засвідчуютьучасть утоваристві,у порядку,встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року в справі № 1-8/2012 (№ 17-рп/2012) за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України зазначено, зокрема, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Таким чином, статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом їх спільної сумісної власності.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі N 6-38цс15.

Судом встановлено, що ПП «Прем`єр Дент» зареєстроване 13 листопада 2008 року, його засновником та керівником є ОСОБА_2 , розмір статутного капіталу підприємства становить 1000 гривень. Тобто вказане підприємство було засноване одним із подружжя під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а тому ПП «Прем`єр Дент» є окремим об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,

Водночас, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11 наведено такі висновки щодо застосування норм права.

Статтею 113ГК України передбачено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Спеціального закону, яким регулюється діяльність приватних підприємств, немає. Тому всі питання організації та діяльності приватних підприємств необхідно вирішувати, виходячи з загальних норм ЦК України та ГК України, інших законів.

Враховуючи те, що порядок формування статутного капіталу приватного підприємства такий, як і у товариства з обмеженою відповідальністю, Верховний Суд вважає, що вказана правова позиція застосовується також і у випадку, якщо один із подружжя є учасником приватного підприємства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя.

Відтак право ОСОБА_1 вимагати половини отриманого доходу від діяльності ПП «Прем`єр Дент» нерозривно пов`язане із доведенням обставин того, що один з подружжя, який є учасником господарського товариства, вніс до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, яке перейшло у власність цього підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який би підтверджував факт внесення до статутного капіталу ПП «Прем`єр Дент» майна, яке було придбане за рахунок спільних коштів подружжя, як і не доведено, що таке майно колишнім подружжям виділено із їх спільної сумісної власності та передано підприємству.

Також суд звертає увагу на те, що половина доходу, отриманого від діяльності ПП «Прем`єр Дент» за період з 2017 року по півріччя 2021 року в загальному розмірі 1 040 128 гривень є половиною загального доходу від результату діяльності підприємства, який включає податкові відрахування, що вбачається із податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) ПП «Прем`єр Дент», та витрати, які відображені у фінансових звітах суб`єкта малого підприємництва ПП «Прем`єр Дент».

Розмір чистого доходу в ході розгляду справи судом не встановлювався, оскільки сторони по справі та їх представники не заявляли клопотання про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи, посилаючись на достатність поданих ними доказів.

Водночас, ст. 142 ГК України передбачено, що прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його підприємницької діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно п. 9.1 статуту ПП «Прем`єр Дент» чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання.

У нормативних документах порядок ухвалення рішення про виплату дивідендів приватним підприємством не обумовлено. Водночас, зважаючи на те, що згідно зі ст.44ГК України підприємництво ґрунтується на вільному розпорядженні прибутком, який залишається в підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, власник приватного підприємства має право одержати частину заробленого прибутку у вигляді дивідендів.

Так, у пп. 14.1.49 Податкового кодексу Украни під дивідендами розуміємо платіж, який здійснює юридична особа, зокрема й емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. При цьому для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також платіж у грошовій формі, який здійснює юридична особа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини)

З наданихсуду матеріалівне встановлено,що ОСОБА_2 отримував дивідендивід діяльності ПП «Прем`єр Дент» за період, охоплений позовними вимогами.

Отож, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до ПП «Прем`єр Дент», ОСОБА_2 є недоведеними, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

Щодо позовної давності

Статтями 256-257 та 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У ч. 2 ст. 72 СК України та пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15).

Початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109,110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України).

Строк позовної давності обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатись про порушення свого права, тобто з моменту виникнення спору між ними.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц (провадження № 61-19445св18), від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17 (провадження № 61-5400св19).

Позивачка у поданому нею позові обґрунтовує своє право на звернення з позовними вимогами про стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємства тим, що між сторонами вже мав місце спір щодо поділу майна ПП «Прем`єр Дент» у справі № 607/6271/17. Однак, оскільки ОСОБА_1 було обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 607/6271/17, позивачці було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відтак, ОСОБА_1 у встановлений законом сток звернулася до суду з позовом ПП «Прем`єр Дент», ОСОБА_2 про стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Суд звертає увагу, що виниклий між сторонами спір у цій справі не є спором, який вирішувався у справі № 607/6271/17, оскільки спір виник не між тими ж сторонами, предмет і підстави такого спору є відмінними.

В силу ст. 141 ЦПК України, понесені витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 7678, 83, 206, 258268, 273, 352355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства «Прем`єр Дент», ОСОБА_2 про стягнення половини отриманого доходу від діяльності підприємства відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: приватне підприємство «Прем`єр Дент», код ЄДРПОУ: 36268565, адреса місцезнаходження: вул. Симоненка, буд. 2, м. Тернопіль, 46016.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 22 квітня 2022 року.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська