Постанова

від 22.02.2022 по справі 755/19254/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 755/19254/21 Головуючий у І-й інстанції - Катющенко В.П.

апеляційне провадження № 22-ц/824/2595/2022 Доповідач Заришняк Г.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Кирилюк Г.М.

при секретарі - Діденку А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ КОМПАНІ», треті особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо проведення оцінки майна та визнання недійсними та скасування результатів оцінки майна,-

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, зобов`язати районний суд прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 , розгляд справи здійснювати з обов`язковим викликом сторін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даної справи слід проводити за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

З позовної заяви слідує, що позивач ставить питання про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо проведення оцінки майна та визнання недійсним й скасування результатів оцінки майна в межах виконавчого провадження ВП №65974966.

Тобто, підставою для звернення до суду з даним позовом стали звіти про експертну грошову оцінку та висновок про вартість земельної ділянки, площею 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:008:0069 та земельної ділянки, площею 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:008:0070, які були виконані ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ», в межах виконавчого провадження ВП №65974966, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. на підстав виконавчого листа №755/6501/15-ц від 22.09.2017, виданого Дніпровським районним судом м. Києва

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення в суд зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду також у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа №678/301/12) сформульовано висновок про те, що дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону).

Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Крім того, вирішення питання про дотримання порядку та законності закінчення виконавчого провадження з виконання рішення, а також прийняття рішення державним виконавцем про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не стосуються правил проведення прилюдних торгів і також мають самостійний спосіб оскарження.

Висновки щодо оскарження дії (бездіяльності) державного виконавця, що стосуються порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», в порядку, передбаченому цим Законом викладені, зокрема у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-76цс13), від 23 вересня 2014 року (провадження № 3-112гс14) і підстав для відступу від цих висновків Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Звертаючись в суд за даним позовом, та обґрунтовуючи його, апелянт вказував на наявність відкритого виконавчого провадження на підставі рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства, посилався на Закон України «Про виконавче провадження», проте в резолютивній частині просив про задоволення позову, а не оскарження дій державного виконавця.

Поряд з цим, суд першої інстанції не був позбавлений можливості шляхом залишення позовної заяви без руху, запропонувати позивачу усунути недоліки поданої позовної заяви, подавши скаргу на дії приватного виконавця. За таких обставин, суд прийшов до передчасного висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та помилково відмовив у відкритті провадження.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що апеляційний суд має зобов`язати районний суд прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки дане правове питання віднесено до компетенції суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року скасувати, справу передати до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2022 року.

Головуючий

Судді: