Ухвала

від 28.04.2022 по справі 465/1515/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1515/20

1-кс/465/49/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2022 року м. Львів

Cлідчий суддя Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 12020140080000172 від 27.01.2020 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області, просила визнати протиправною бездіяльність слідчого, зобов`язати слідчого розглянути її клопотання від 07.05.2021 про що повідомити заявника.

Скарга надійшла до суду 14.05.2021, протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 16.07.2021 передана для розгляду судді ОСОБА_1 та призначена до розгляду на 22.07.2021.

Однак, в судове засідання скаржниця не з`явилась, причин неявки не повідомила. В подальшому судове засідання було призначено на 27.07.2021, однак скаржниця, повторно, не з`явилась, причин неявки не повідомила, судове засідання з відкладено до 16.09.2021, однак, в судове засідання скаржниця, втретє, не з`явилась, подала заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 . Вказану заяву про відвід розглянуто 25.03.2022 року, в задоволенні відводу відмовлено.

В наступному судовому засіданні, призначеному на 12.04.2022, скаржниця, повторно, заявила відвід слідчому судді ОСОБА_1 18.04.2022 року вказаний відвід розглянуто слідчим суддею і ухвалою від 18.04.2022 року в задоволенні такого відмовлено.

В судове засідання, призначене на 21.04.2022 скаржниця не з`явилась, перед початком розгляду справи, подала до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду у зв`язку з її поїздкою до м.Чернігів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання скаржниці і подання заяви про відкладення, засідання призначено на 28.04.2022. Однак, скаржниця, втретє, подала заяву про відвід, який ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 28.04.2022 залишено без розгляду, в судове засідання на розгляд скарги не з`явилась, причин неявки не повідомила.

Відтак всі призначені судові засідання відкладались у зв`язку з неявкою в такі скаржниці або у зв`язку із неодноразовими заявленням відводу слідчому судді ОСОБА_1 .

Про час і місце судового розгляду скаржниця повідомлялася у відповідності до вимогст. 135 КПК України, шляхом здійснення виклику по телефону, контактний номер якого вказала у скарзі заявниця, про що складено відповідні телефонограми, які підтверджують про достовірну обізнаність скаржниці про час і місце судового розгляду, а також шляхом скерування судового виклику на електронну адресу скаржниці, яка теж нею зазначена в скарзі.

Однак, в деяких випадках скаржниця ігнорувала телефонні дзвінки, які здійснювалися секретарем чи помічником судді для виклику її в судове засідання, тому такий виклик скаржниці в судове засідання здійснювався шляхом надіслання повістки про виклик на електронну адресу скаржника. Про вказані дати та час судового розгляду скаржник був повідомлений належним чином, що свідчать телефонограми, довідки про доставлення електронного листа.

Представник органу досудового розслідування в судове засідання також не з`явився, про причини неявки не повідомив, однак неявка слідчого чи прокурора в силу вимог ч . 3ст. 306 КПК Українине є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4ст. 107 КПК Україниу разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Українисуди, як і інші органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини першоїстатті 1 КПКпорядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першоїстатті 3 КПК, частини п`ятоїстатті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування врегульованостаттею 306 КПК. Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положеньглави 26 КПК.

Частиною другоюстатті 306 КПКвизначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

За приписами частини третьоїстатті 306 КПКрозгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначенийстаттею 135 КПК, частиною першою якої передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Судовим розглядом встановлено, що скаржниця належним чином була повідомлена про судові засідання з розгляду скарги, однак в судові засідання або не з`являлась, або заявляла відвід слідчому судді, що в свою чергу перешкоджало розгляду її скарги у зв`язку із розглядом відводу іншим суддею.

В судове засідання 22.07.2021, 27.07.2021, 16.09.2021, 28.04.2022 скаржниця не з`явилась, причин неявки не повідомила. Усі інші судові засідання також відкладались у зв`язку із заявленими відводами. Така процесуальна поведінка скаржниці призводить до порушення розумних строків розгляду скарги.

Відповідно до імперативних вимог частини третьоїстатті 306 КПКучасть у судовому засіданні заявника чи його представника є обов`язковою. Водночас, згідно із частиною другою цієї ж статті слідчий суддя зобов`язаний розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.

У разі ж неявки до суду заявника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьоюстатті 140 КПКзастосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першоїстатті 139 КПКможе бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд застаттею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпідлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності заявника, належним чином повідомленого про такий розгляд, якщо в судовому засіданні не бере участі його представник.

У частині другійстатті 307 КПКвизначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов`язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.

Однак, постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і заявника, і його представника не відповідатиме приписам частини третьоїстатті 306 КПК.

Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення всіх розумних строків, а не лише строку встановленого частиною другоюстатті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.

Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у частині першійстатті 307 КПК, не пов`язаного з розв`язанням порушених у скарзі питань по суті (зокрема, про залишення скарги без розгляду) суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті7, статті9 КПКзасаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Українисуд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином, у зазначеній ситуації слідчий суддя позбавлений можливості розглянути скаргу з дотриманням передбаченогоКПКпорядку. Адже будь-яке з прийнятих ним рішень суперечитиме тій чи іншій нормі процесуального права.

Неоднаковою є і судова практика застосування наведених положеньКПК, в тому числі не сформовано єдиних підходів із цього питання судами вищого рівня.

В узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) висловився про доцільність залишення скарги без розгляду в разі неприбуття в судове засідання скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з`явився на такий розгляд. Мотивуючи таку позицію, ВССУ звернув увагу на те, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права повторно звернутися з такою скаргою в суд (пункт 7 узагальнення).

Водночас у постанові пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 4 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» запропоновано інший спосіб дій слідчого судді за подібних обставин. Зокрема, частина четвертастатті 163 КПКмістить імперативну вимогу щодо розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за участю особи, яка його подала, аналогічну приписам частини третьоїстатті 306 цього Кодексупро обов`язкову участь скаржника у судовому розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. На предмет застосування частини четвертоїстатті 163 КПКВССУ зазначив, що неявка без поважної причини в судове засідання сторони кримінального провадження, яка подала клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне непідтримання клопотання і має розцінюватись як підстава для відмови в його задоволенні. Застосування такого підходу було визнано правильним незалежно від того, яка зі сторін кримінального провадження (обвинувачення чи захисту) звернулась до слідчого судді з відповідним клопотанням (підпункт 8 пункту 2.5 узагальнення).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.

Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, слід зазначити, що завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, ч. 5ст. 21 Закону України «Просудоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів публічного обвинувачення та досудового розслідування.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано главою 26 КПК України.

У ч. 1ст. 303 КПК Українинаведено вичерпний перелік випадків і суб`єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення під час досудового розслідування.

Зокрема, до слідчого судді згідно з п. 1 ч. 1ст. 303 КПК, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України).

Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 звернулися із даною скаргою набездіяльність слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 12020140080000172 від 27.01.2020 року.

Між тим, постановою слідчого СВ відділу поліції №3 ЛРУП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження №12020140080000172 від 27.01.2021 року закрите на підставі ст. 284 КПК у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування визначеного ст.. 219 КПК.

Зазначену постанову слідчого про закриття кримінального провадження оскаржила ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 14.12.2021 року з задоволені скарги в частині скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадженні відмовлено, ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась ОСОБА_3 .

Таким чином, кримінальне провадження, у якому подано цю скаргу, як на момент її подання, так і на час розгляду скарги закрите.

Таким чином, стадія досудового провадження завершена у відповідний спосіб (через закриття кримінального провадження№12020140080000172), а відтак бездіяльність слідчого, на яку посилається ОСОБА_3 в контексті вимогст.303 КПК України, не підлягає на даний час оскарженню слідчому судді.

Зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова 19.07.2021 провадження у справі було відкрито, в процесі розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у даному провадженні закрито, в подальшому ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_5 від 14.12.2021 у скасуванні постанови слідчого про закриття кримінального провадження відмовлено, скарга ОСОБА_3 подана поза межами досудового розслідування не підлягає до задоволення.

Окрім того, з урахуванням недоліків законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які в аналогічних ситуаціях унеможливлюють дотримання встановленоїКПКпроцедури, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики з цього питання, слідчий суддя приходить до переконання, що неодноразова неявка в судове засідання заявниці без повідомлення поважності причин такої неявки, без подання клопотання про відкладення розгляду скарги чи без подання заяви про розгляд такої у її відсутності, свідчить про не підтримання поданої скарги особою, яка її подала ОСОБА_3 .

Прийняття такого рішення відповідатиме висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 9901/365/19, який у відповідності до положень частини шостоїстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»повинен бути врахований при застосуванні таких норм права.

Таким чином, зважаючи на те, що скаржниця вкотре не з`явилась в судове засідання, що свідчить про не підтримання нею скарги, а також те, що кримінальне провадження, у якому подано цю скаргу, як на момент її подання, так і на час розгляду скарги закрите у задоволенні скарги слід відмовити.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись вимогами ст.ст.303,304,306,307,309 КПК Українислідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 12020140080000172 від 27.01.2020 року, про визнання протиправною бездіяльність слідчого, зобов`язання слідчого розглянути її клопотання від 07.05.2021 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1