Ухвала

від 27.04.2022 по справі 924/707/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/707/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Хмельницької міської ради

на постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022

у справі № 924/707/19

за позовом Приватного малого підприємства "Фінмаркет"

до Хмельницької міської ради

про визнання незаконним рішення 21-ї сесії Хмельницької міської ради від 11.04.2018 №88; поновлення дії договору оренди землі № 040974200210, укладеного між Хмельницькою міською радою та Приватним малим підприємством "Фінмаркет" 05.10.2009, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.04.2022 надійшла касаційна скарга Хмельницької міської ради на постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 (повний текст складено 18.02.2022) у справі № 924/707/19, сформована в системі "Електронний суд" 04.03.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N 390-IX.

Відповідно до даних змін, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на приписи ч. 3 ст. 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Касаційна скарга від імені Хмельницької міської ради підписана представником Демчук Лілею Григорівною.

Проте до матеріалів касаційної скарги взагалі не додано документів на підтвердження наявності у Демчук Лілії Григорівни повноважень представляти інтереси Хмельницької міської ради, які могли б свідчити про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Також матеріали касаційної скарги не містять відомостей про наявність у Демчук Лілії Григорівни права представляти Хмельницьку міську раду в якості представника (адвоката).

Отже, Суд дійшов висновку, що до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що представник Демчук Лілія Григорівна має право представляти Хмельницьку міську раду як представник (адвокат) на підставі довіреності/ордера, так і в порядку самопредставництва відповідно до положень ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Крім того, станом на дату постановлення цієї ухвали у Суду відсутній доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з обмеженням доступу до нього через введення воєнного стану в Україні, а тому Суд позбавлений можливості самостійно перевірити наявність відповідних повноважень Демчук Лілії Григорівни у вказаному реєстрі.

При цьому, Суд позбавлений можливості перевірити наявність підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу від імені Хмельницької міської ради, оскільки матеріали справи № 924/707/19 у суді касаційної інстанції відсутні.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1 921 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2021 (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) в позові Приватного малого підприємства "Фінмаркет" про визнання незаконним рішення 21-ї сесії Хмельницької міської ради від 11.04.2018 № 88; поновлення дії договору оренди землі № 040974200210, укладеного між Хмельницькою міською радою та Приватним малим підприємством "Фінмаркет" 05.10.2009, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору (дві немайнові вимоги) відмовлено.

Постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним рішення 21-ї сесії Хмельницької міської ради від 11.04.2018 № 88 "Про непоновлення договору оренди земельної ділянки Приватному малому підприємству "Фінмаркет" та ухвалено в цій частині нове рішення яким позов задоволено, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі заявник просить постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2021 залишити в силі, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку є 3 842 грн (1 921 грн * 200%).

До касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення від 05.07.2021 № 531 про сплату судового збору у сумі 9 080 грн.

Проте зазначене платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку з огляду на наступне.

Як вбачається з інформаційної бази "Діловодство спеціалізованого суду" Хмельницька міська рада вже зверталася до Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у липні 2021 року та в якості сплати судового збору надавала платіжне доручення від 05.07.2021 № 531 про сплату 9 080 грн.

За наслідками розгляду вказаної касаційної скарги Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 21.10.2021 ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнив частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 924/707/19 скасував, справу № 924/707/19 передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 05.07.2021 № 531 у сумі 9 080 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України за розгляд касаційної скарги Хмельницької міської рада саме на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 924/707/19.

З огляду на вказане, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 05.07.2021 № 531 про сплату судового збору у сумі 9 080 грн не може бути доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 924/707/19.

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 842 грн та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Також, Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Хмельницької міської ради підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати Суду документи/документ, що підтверджує повноваження Демчук Лілії Григорівни на право підписання касаційної скарги; 3) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3 842 грн.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, та Указом від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), дана ухвала винесена в межах розумних строків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Хмельницької міської ради на постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 924/707/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.