Ухвала

від 27.04.2022 по справі 902/591/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/591/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник)

на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022

у справі № 902/591/20

за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій і Хмельницькій областях

до: 1)Державного підприємства "Укрриба" (далі - ДП "Укрриба"); 2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" (далі - СТОВ "Дашівське рибоводне господарство"),

про визнання недійсним договору зберігання державного майна, додаткових угод та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор 04.04.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 у справі № 902/591/20 повністю; скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021 у справі № 902/591/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору зберігання з правом користування № 21/05 від 01.09.2005, укладеного між ДП "Укрриба" і СТОВ "Дашівське рибоводне господарство" та додаткових угод, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також, прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 902/591/20 визначено колегію суддів у складі: Сухового В.Г. - головуючий, Багай Н.О., Берднік І.С.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі прокурор з посиланням на пункт 1 частини другої статті 290 ГПК України зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, які регулюють орендні відносини (статті 5, 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 1, 2, 5, 203, 215, 235, 316, 326 Цивільного кодексу України) та не застосував норми права, які підлягали застосуванню у відносинах щодо усунення перешкод в користуванні майном власником (статті 203, 216, 391 Цивільного кодексу України) та його висновки викладені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц та у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 27.03.2018 у справі № 916/939/17, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18, від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15, від 21.08.2018 у справі № 910/19865/17 та від 23.10.2018 у справі № 914/2728/17.

Також, прокурор у касаційній скарзі вказує, що судами на порушення вимог статей 73 - 77, 80, 236, 316 ГПК України, не враховано висновки щодо застосування норми права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі у справі № 653/1096/16-ц та у постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 902/591/20, від 03.03.2020 у справі № 916/1657/18, від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15, від 21.08.2018 у справі № 910/19865/17 та від 23.10.2018 у справі № 914/2728/17 стосовно того, що передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України спосіб захисту (усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном), підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем, а існуючі незаконні договори укладені між іншими особами щодо цього майна, з метою усунення порушень інтересів власника, підлягають визнанню їх недійсними, з можливістю задоволенням вимог повернути спірні об`єкти власнику.

З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, прокурором не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що підтверджується також актом Верховного Суду від 18.04.2022 № 29-1-11/133 про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 2105023082725), яке надійшло від Вінницької обласної прокуратури, не виявилось вказаних у додатку касаційної скарги доказів сплати судового збору.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що прокурору необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 у справі № 902/591/20 - залишити без руху.

2. Надати Першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити Першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий