Рішення

від 25.04.2022 по справі 161/20380/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2022 року справа №161/20380/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича,

за присутності в судовому засіданні:

від позивача: Данилік Ф.Я. (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.12.2015р. Луцьким МВ УДМС України у Волинській області)

від ВОТО "Облкооплісбудгоспторг": Сорока В.Г. представник, адвокат (ордер про надання правничої (правової) допомоги від 13.12.2021р., договір про надання правової допомоги від 13.12.2021р., довіреність №1 від 02.02.2022р.)

від Волинської ОССТ: Гринчук І.С. представник, адвокат (довіреність №37 від 17.02.2022р.)

від Державного реєстратора - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В.: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Луцьк

до відповідачів:

1) Волинської обласної спілки споживчих товариств, м. Луцьк

2) Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", м. Луцьк

3) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука Сергія Володимировича, м. Луцьк

про визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р.; визнання недійсним і скасування запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи, здійсненого державним реєстратором - приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В.; поновлення повноважень директора Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" Даниліка Ф.Я. з 03.05.2018р.

встановив: 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом до Волинської обласної спілки споживчих товариств, Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Веремчук С.В. про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р.,

- визнання протиправною та скасування постанови Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг",

- поновлення ОСОБА_1 з 20.02.2018р. на посаді директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг".

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2020р. у справі №161/20380/19, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 10.06.2020р., в задоволенні позову було відмовлено.

Стосовно подання сторонами визначених положеннями процесуального законодавства України заяв по суті справи судом засвідчується, що на дату ухвалення Луцьким міськрайонним судом Волинської області судового рішення у справі, до її матеріалів було долучено відзив ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 16.01.2020р. на позовну заяву із заявою про застосування наслідків пропуску позивачем строків давності на звернення до суду з відповідним позовом, відповідь ОСОБА_1 від 22.01.2020р. на зазначений відзив.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.10.2021р. касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2020р. та постанову Волинського апеляційного суду від 10.06.2020р. скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021р. справу №161/20380/19 було постановлено передати для продовження розгляду до Господарського суду Волинської області.

23 листопада 2021 року справа №161/20380/19 надійшла до Господарського суду Волинської області. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021р. зазначену справу було передано на розгляд судді Войціховському В.А. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.11.2021р. справу було прийнято до провадження, постановлено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 16.12.2021р., запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення (за наявності) з врахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.10.2021р. у даній справі.

09 грудня 2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 01.12.2021р. про залучення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. співвідповідачем у справі.

Аналогічно 09.12.2021р. до суду від позивача надійшла заява від 01.12.2021р. про зміну предмета позову у котрій позивач:

- засвідчив на відсутності предмету спору в частині первинно заявленої позовної вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Волинської обласної спілки споживчих товариств №22 від 20.06.2018р. "Про припинення Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг";

- підтримав позовні вимоги стосовно визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р. та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг";

- ініціював питання щодо визнання недійсним та скасування в судовому порядку запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи, здійсненого державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком Сергієм Володимировичем;

- просив суд стягнути з відповідачів Волинської ОССТ та приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. солідарно 69 800 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди;

- просив суд стягнути з відповідачів судові витрати.

13 грудня 2021 року до суду від ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" за електронним підписом адвоката Сороки В.Г. надійшли додаткові письмові пояснення відповідача у справі.

Зазначеними поясненнями відповідач 2 засвідчує на відсутності підстав для задоволення позову зауважуючи що ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" не здійснювало господарської діяльності, відтак, заробітна плата за виконання обов`язків керівника ОСОБА_1 впродовж всього періоду виконання обов`язків не виплачувалась, виконання обов`язків здійснювалось на громадських засадах. Жодних записів в трудову книжку позивача про виконання обов`язків керівника не вносилося, контракт з позивачем не укладався, що, в свою чергу, свідчить про відсутність відповідних трудових правовідносин з відповідачем 2. Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Позивач припинив виконання обов`язків керівника з 20.02.2018р., враховуючи специфіку роботи керівника (подання фінансової та податкової звітності, інші дії, необхідні для безперервної діяльності підприємства) позивач не міг не знати і не розуміти, що він не виконує обов`язки керівника з лютого 2018 року. Проте, із позовом ОСОБА_1 звернувся лише в грудні 2019 року, тобто з пропуском строків звернення, встановлених ст. 233 КЗпП України. Зауважує також на тому, що позивач не має будь-яких корпоративних прав на підприємство ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", не є учасником даного підприємства та не має будь-яких прав на нього. Доводи позивача є абстрактними, не мають жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваної постанови на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що, в свою чергу, свідчить про безпредметність заявленого позову.

Ухвалою суду, постановленою за результатами проведеного 16.12.2021р. за участю позивача та його представника підготовчого судового засідання (відображена в протоколі судового засідання), судом, з огляду на заявлені клопотання Волинської ОССТ та ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" було відкладено підготовче судове засідання у справі на 21.01.2022р., в тому числі, в частині розгляду клопотань ОСОБА_1 від 01.12.2021р. про залучення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. співвідповідачем у справі та про зміну предмету позову; встановлено відповідачам, третій особі строк для подання письмових пояснень по справі, в тому ж числі, щодо клопотань позивача від 01.12.2021р.; встановлено позивачу строк для подання на адреси суду, відповідачів та третьої особи письмових пояснень стосовно тієї чи іншої позиції відповідачів та третьої особи.

Про процесуальні дії, вчинені судом в підготовчому судовому засіданні 16.12.2021р., відповідачів та третю особу було повідомлено ухвалою від 16.12.2021р.

24 грудня 2021 року до суду від Волинської ОССТ за №330/1 від 24.12.2021р. надійшли письмові пояснення стосовно первинно пред`явлених ОСОБА_1 позовних вимог, а також щодо заяв ОСОБА_1 від 01.12.2021р. про зміну предмету позову та про залучення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. співвідповідачем у справі.

Визначеними поясненнями відповідач 1 засвідчує на відсутності підстав для задоволення позову, посилається на ідентичні за змістом обставини та мотиви заперечень, висловлені представником ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" у додаткових письмових поясненнях відповідача у справі від 13.12.2021р.

Заперечення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 25.12.2021р. за електронним підписом адвоката Сороки В.Г. щодо заяв ОСОБА_1 від 01.12.2021р. про зміну предмету позову та про залучення приватного нотаріуса Веремчука С.В. співвідповідачем у справі до суду надійшли 28.12.2021р.

Із письмовими поясненнями без дати та номера стосовно обставин, визначених відповідачами у засвідчених вище письмових поясненнях, позивач звернувся до суду 29 грудня 2021 року.

20 січня 2022 року Волинська ОССТ на адресу суду за №9/1 від 20.01.2022р. подала клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі.

Ухвалою від 21.01.2022р. (відображена в протоколі судового засідання) за ініціативою суду було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів до 23.02.2022р., в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.01.2022р., запропоновано позивачу висловити свою позицію стосовно клопотання Волинської ОССТ про призначення у справі судової технічної експертизи, про що повідомлено третю особу ухвалою-повідомленням від 21.01.2022р. (направлена на електронну адресу приватного нотаріуса Веремчука С.В.)

24 січня 2022 року ОСОБА_1 до суду було скеровано доповнення від 21.01.2022р. до попередньо поданих письмових пояснень, а також заяву від 24.01.2022р. про закриття провадження у справі в частині визнання протиправною та скасування постанови Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" та стягнення у зв`язку з цим з Волинської ОССТ на користь позивача 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку з поданням позову до суду в цій частині. При цьому у доповненні від 21.01.2022р. до письмових пояснень позивач зазначив, що поновлення останнього на роботі на посаді директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" за рішенням суду повинно відбутись з 03.05.2018р., оскільки саме вказаною датою відбулось фактичне припинення його відповідних повноважень (звільнення) запис проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 про зміну керівника був здійснений державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В. 03.05.2018р. Також у доповненні до письмових пояснень позивач висловив заперечення стосовно призначення у справі технічної експертизи, засвідчуючи, що останнє спрямоване не інакше як на затягування судового процесу.

В підготовче судове засідання 25.01.2022р. з`явились позивач та його представник. Волинська ОССТ, ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" в засідання суду явку своїх представників не забезпечили. Приватний нотаріус Веремчук С.В., не дивлячись на належне повідомлення про день та час розгляду справи судом, в засідання суду не з`явився, свого представника в засідання не направив, не скористався своїм правом стосовно подання до суду визначених положеннями ГПК України письмових пояснень, заперечень, клопотань.

З врахуванням поданих відповідачами клопотань (клопотання Волинської ОССТ від 25.01.2022р. №10/1 за підписом голови правління Кандиби М.І. про відкладення розгляду справи з огляду на погіршення стану здоров`я представника адвоката Гринчука І.С., клопотання ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 25.01.2022р. за електронним підписом адвоката Сороки В.Г. про відкладення розгляду справи з огляду на тимчасову непрацездатність), в підготовчому судовому засіданні 25.01.2022р. було постановлено ухвалу (відображена в протоколі судового засідання) про відкладення підготовчого засідання на 08.02.2022р. При цьому судом, у зв`язку із встановленим фактом направлення позивачем на адресу приватного нотаріуса Веремчука С.В. поштовим зв`язком відповідних клопотань, встановлено останньому строк для подання суду та позивачу письмових пояснень та документів в їх обґрунтування стосовно:

- клопотання ОСОБА_1 від 01.12.2021р. про залучення співвідповідачем у даній справі приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука Сергія Володимировича;

- клопотання ОСОБА_1 від 01.12.2021р. про зміну предмета позову;

- позовної вимоги ОСОБА_1 щодо солідарного стягнення з Волинської ОССТ та приватного нотаріуса Веремчука С.В. 69 800 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди;

- позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування в судовому порядку запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №119810700070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи, здійсненого державним реєстратором приватним нотаріусом Веремчуком С.В.

Про визначену процесуальну дію відповідачів та третю особу було повідомлено шляхом направлення на їх адреси ухвали-повідомлення від 25.01.2022р.

02 лютого 2022 року позивачем до суду була подана заява від 01.02.2022р. про уточнення позовних вимог в частині, що стосуються поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг". Відповідно, позивач, посилаючись на положення ст. 182 ГПК України, не змінюючи предмет позову, уточнив позовну вимогу у визначеній частині та просив прийняти відповідну заяву і здійснювати подальший розгляд справи виходячи із вимоги поновити повноваження директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" Даниліка Ф.Я. з 03.05.2018р.

З підстав, визначених в ухвалі від 08.02.2022р., поруч з іншим, було:

- закрито провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг";

- розгляд клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Волинської ОССТ позивача 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору відкладено до розгляду на стадії судового розгляду справи по суті;

- частково задоволено клопотання ОСОБА_1 від 01.12.2021р. та від 01.02.2022р. про залучення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. співвідповідачем у справі, про зміну предмету позову та про уточнення позовних вимог;

- залучено до участі у справі в якості співвідповідача державного реєстратора приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. із одночасною зміною його процесуального статусу з третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;

- постановлено здійснювати подальший розгляд справи виходячи:

з наступного суб`єктного складу: позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: 1) Волинська обласна спілка споживчих товариств, 2) Волинське оптово-торгове об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", 3) державний реєстратор приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Веремчук Сергій Володимирович;

з наступного предмета спору:

визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р.;

визнання недійсним і скасування запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи, здійсненого державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В.;

поновлення повноважень директора Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" Даниліка Ф.Я. з 03.05.2018р.

- відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 01.12.2021р. про зміну предмету позову і стягнення з Волинської ОССТ та приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. солідарно 69 800 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди;

- відмовлено у задоволенні клопотання Волинської ОССТ від 20.01.2022р. про призначення у справі судової технічної експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі;

- закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 03.03.2022р.

18 лютого 2022 року судом була зареєстрована заява ОСОБА_1 від 17.02.2022р. про забезпечення позову відповідно до котрої позивач просив вжити відповідних заходів та заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії а саме, вносити запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації щодо ВОТО "Облкооплісбудгоспторг".

Визначену заяву ухвалою від 21.02.2022р. було призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2022р. із повідомленням сторін про день та час його проведення (із подальшим опублікуванням відповідного оголошення на сторінці офіційного сайту Господарського суду Волинської області), зобов`язанням ОСОБА_1 направити заяву від 17.02.2022р. про забезпечення позову на електроні адреси відповідачів, запропоновано останнім надати суду письмові пояснення по суті викладених у заяві обставин.

Документи в підтвердження направлення заяви відповідачам було долучено ОСОБА_1 до матеріалів справи 22.02.2022р.

У зв`язку із введенням 24.02.2022р. на всій території України воєнного стану, призначене у справі на 25.02.2022р. судове засідання не відбулось.

За наслідками розгляду справи в частині клопотання позивача про забезпечення позову в судовому засіданні 03.03.2022р. було постановлено ухвалу про задоволення заяви із забороною суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії а саме, вносити запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації щодо ВОТО "Облкооплісбудгоспторг".

Також ухвалою від 03.03.2022р., направленою на адреси сторін, розгляд справи по суті було відкладено на 11.04.2022р.

Як це відображається в протоколі засідання суду, постановленою в судовому засіданні 11.04.2022р. за участю позивача та його представника, представників відповідачів 1, 2 ухвалою, після заслуховування позицій сторін стосовно пред`явлених позовних вимог та заперечень на останні, дослідження доказів котрими позивач обгрунтовує позовні вимоги, а відповідачі їх заперечують, з огляду на подання ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні клопотання про розподіл судових витрат, необхідності надання можливості відповідачам ознайомитись із клопотанням та висловити стосовно цієї заяви свої міркування, з огляду на здійснення на адресу суду представником ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" безпосередньо в судовому засіданні заяви про пропуск позивачем строків позовної давності та застосування відповідних наслідків пропуску строків в частині вимоги про визнання недійсним і скасування запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи, здійсненого державним реєстратором приватним нотаріусом Веремчуком С.В., необхідністю надання можливості позивачу висловити стосовно цієї заяви свої міркування, було оголошено перерву в засіданні суду до 26.04.2022р. про що приватного нотаріуса Веремчука С.В. повідомлено ухвалою від 11.04.2022р.

Відповідні письмові пояснення (заперечення) ОСОБА_1 від 14.04.2022р. щодо заяви про застосування правових наслідків спливу строків позовної давності надійшли до суду 14.04.2022р.

Із письмовими запереченнями від 20.04.2022р. за електронним підписом адвоката Сороки В.Г. та від 21.04.2022р. №56/1 за підписом голови комісії з припинення Кандиби М.І. стосовно заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" та Волинська ОССТ звернулись до суду відповідно 20 та 21 квітня 2022 року.

Також перед початком судового засідання 26.04.2022р. адвокатом Сорокою В.Г. (представник ВОТО "Облкооплісбудгоспторг") за електронним підписом було скеровано клопотання від 25.04.2022р. про долучення до матеріалів справи розпорядження голови комісії з припинення Волинської облспоживспілки Кандиби М.І. від 25.04.2022р. №21-р про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови правління Волинської облспоживспілки №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 " у зв`язку із реєстрацією процедури припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" шляхом ліквідації.

У визначений ухвалою від 11.04.2022р. день та час в судове засідання з`явився особисто позивач та представники відповідачів 1, 2.

Відповідач 3 в засідання суду не з`явився. В даному аспекті судом враховується наявна в матеріалах справи заява приватного нотаріуса Веремчука С.В. від 17.02.2022р. №42/01-16 про розгляд справи за його відсутності та ухвалення рішення відповідно до чинного законодавства України.

Постановленими ухвалами від 26.04.2022р. (відображені в протоколі судового засідання) пояснення (заперечення) ОСОБА_1 від 14.04.2022р. щодо заяви про застосування правових наслідків спливу строків позовної давності, заперечення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 20.04.2022р. стосовно судових витрат позивача та заперечення Волинської ОССТ від 21.04.2022р. №56/1 стосовно розподілу судових витрат, а також клопотання ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 25.04.2022р. про долучення до матеріалів справи розпорядження голови комісії з припинення Волинської облспоживспілки від 25.04.2022р. №21-р було долучено до матеріалів справи.

Присутній в засіданні суду позивач пред`явлені до відповідачів позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов в повному об`ємі та здійснити за наслідками розгляду справи розподіл судових витрат в порядку, визначеному у клопотання від 28.03.2022р.

Присутні в засіданні суду представники відповідачів пред`явлені позовні вимоги в частині визнання недійсним і скасування запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи, здійсненого державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В. та поновлення повноважень директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" Даниліка Ф.Я. з 03.05.2018р. заперечили. При цьому представниками відповідачів, з огляду на існування на день розгляду справи судом відповідного розпорядження голови комісії з припинення Волинської облспоживспілки від 25.04.2022р. №21-р про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови правління Волинської облспоживспілки №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 " у зв`язку із реєстрацією процедури припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" шляхом ліквідації, було засвідчено на наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р.

Розглянувши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про підставність пред`явлених позовних вимог.

При цьому, оцінюючи позицію сторін, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін, викладену в обґрунтування пред`явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Здійснюючи перегляд судових рішень у даній справі в касаційному порядку, Верховним Судом у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду щодо розгляду справи в порядку господарського судочинства встановлено та засвідчено наступні обставини:

Об`єднання, покладаючи виконання обов`язків на Рацьку І.А., фактично прийняло рішення про припинення повноважень Даниліка Ф.Я., тобто об`єднанням реалізовано повноваження з управління юридичною особою, оскільки Данилік Ф.Я., як директор здійснював повноваження з управління юридичною особою.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України, до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 51 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У статті 21 КЗпП України вказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу статтями 40, 41, 43, 431 цього Кодексу і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) статтею 45 цього Кодексу.

Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

За змістом статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У пункті 3.1 Статуту ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (Нова редакція 2003 року) передбачено, що управління об`єднанням здійснюється на основі сполучення принципів самоуправління трудового колективу і прав засновників щодо господарського використання майна. Збори учасників наймають керівника і укладають з ним контракт на 5 років.

Відповідно до пункту 3.6 статуту ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (Нова редакція 2003 року), керівник об`єднання вирішує самостійно всі питання діяльності об`єднання за виключенням віднесених до компетенції засновників ради або загальних зборів трудового колективу; без особливого на це доручення діє від імені об`єднання, представляє його інтереси в усіх вітчизняних та зарубіжних підприємствах, фірмах і організаціях; розпоряджається в межах наданих йому прав майном об`єднання тощо.

Отже, директор здійснює управління поточною діяльністю об`єднання після призначення його на цю посаду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.02.2021р. у справі №753/17776/19 (провадження №14-163цс20) зазначила, що корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеним статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010р. у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України, компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Тобто, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України кореспондується з нормами ч. 3 ст. 99 ЦК України.

Зміни до ст. 41 КЗпП України, а саме доповнення цієї статті пунктом 5, внесено Законом України від 13.05.2014р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", який набрав чинності з 01.06.2014р. Згідно з пояснювальною запискою до проекту вказаного Закону, така підстава розірвання трудового договору забезпечить "можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб", а в якості компенсації для захисту інтересів останніх гарантує мінімальний розмір вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до ст. 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачено статутом, і як підстава такого звільнення може бути зазначено посилання на п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

При розгляді спору щодо розірвання трудового договору за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення, що підтверджує висновок про належний розгляд справи в порядку господарського судочинства.

Такі висновки послідовно висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15.09.2020р. у справі №205/4196/18 (провадження №14-670цс19), від 13.10.2020р. у справі №683/351/16-ц (провадження №14-113цс20) та від 12.01.2021р. у справі №127/21764/17 (провадження №14-115цс20).

Господарський суд засвідчує, що, як це вбачається з наявних в матеріалах справи документів, а також встановлено Верховним Судом у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду, державну реєстрацію ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" було проведено 20 лютого 1992 року.

ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" здійснює свою діяльність на підставі Статуту. Згідно з пунктом 1.1 Статуту ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (в редакції від 01.03.2004р.), об`єднання є підприємством, створеним Волинською облспоживспілкою, яка є його засновником та власником усього майна.

Підставою реєстрації Статуту у цій редакції стало розпорядження Луцького міського голови від 05.04.2004р. №323, згідно з п.п. 3.2 п. 3 розділу 1 якого вирішено зареєструвати зміни та доповнення до установчих документів ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" у зв`язку з викладенням Статуту в новій редакції.

Розпорядженням Луцького міського голови від 16.06.2004р. №545 скасований п.п. 3.2 п. 3 розділу 1 розпорядження Луцького міського голови від 05.04.2004р. №323, а відділу державної реєстрації суб`єктів господарювання доручено провести оформлення та видачу реєстраційних документів згідно з чинним законодавством.

У п. 5.1 Статуту передбачено, що управління підприємством здійснює власник безпосередньо або через уповноваженого ним директора (керівника) шляхом укладання контракту.

Відповідно до п. 5.4 Статуту, підприємство очолює директор, який призначається на посаду Правлінням Волинської облспоживспілки на підставі контракту, в якому визначаються права, строки найму, обов`язки і відповідальність перед Правлінням, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади.

За п. 5.2 Статуту, власник підприємства призначає і звільняє директора підприємства та головного бухгалтера та укладає з ними контракт на строк до п`яти років.

Відповідно до постанови правління Волинської облспоживспілки від 01.03.2004р. №2/1-к "Про ОСОБА_1 " виконуючим обов`язки директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" призначено ОСОБА_1 з 23 березня 2004 року.

Розпорядженням голови правління Волинської облспоживспілки від 19.02.2018р. №6/1-р "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 " виконання обов`язків директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" з 20.02.2018р. покладено на ОСОБА_2 .

Постановою правління Волинської облспоживспілки від 20.06.2018р. №22 "Про припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" вирішено припинити юридичну особу ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" шляхом її ліквідації.

ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" заробітна плата за виконання обов`язків керівника ОСОБА_1 протягом усього періоду виконання обов`язків не виплачувалася, виконання обов`язків здійснювалося на громадських засадах.

Витягом з ЄДР на запит від 18 травня 2020 року №1006646718 підтверджено, що 20 березня 2020 року до ЄДР внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про скасування рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до фактичних обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує пред`явлені позовні вимоги, останній був призначений директором ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" відповідно до рішення зборів учасників від 05 серпня 2016 року, оформленого протоколом № 5. Відповідний запис про призначення особи на посаду директора із посиланням на протокол зборів учасників №5 від 05.08.2016р. було внесено в трудову книжку ОСОБА_1 .

Однак, розпорядженням голови правління Волинської облспоживспілки від 19 лютого 2018 року №6/1-р "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 " виконання обов`язків директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" з 20 лютого 2018 року було покладено на іншу особу ОСОБА_2 , що, в свою чергу, свідчить про фактичне звільнення позивача із займаної посади директора та припинення його повноважень члена виконавчого органу підприємства. Частиною 2 зазначеного розпорядження було доручено ОСОБА_3 юристу Волинської облспоживспілки, провести всі необхідні дії щодо внесення змін по керівнику оптово-торгового об`єднання ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В подальшому, як це вбачається з матеріалів справи, відповідна частина друга визначеного розпорядження була реалізована (виконана) Волинською ОССТ, результатом чого виступає оскаржувана в судовому порядку дія проведення (шляхом вчинення відповідного запису в реєстрі) за зверненням Волинської ОССТ державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", здійснений державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком Сергієм Володимировичем.

Судом акцентується увага на тій обставині, що матеріали справи містять в собі два примірники оскаржуваного розпорядження голови правління Волинської ОССТ від 19.02.2018р. №6/1-р.

В першому випадку визначене розпорядження за відповідним номером та датою прийняття "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 " із частиною другою стосовно доручення ОСОБА_3 здійснити дії щодо внесення змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, котрі є похідними (наслідковими) від розпорядження.

В іншому випадку це те саме аналогічне за змістом визначене розпорядження Волинської ОССТ за відповідним номером і датою прийняття "Про ОСОБА_2 ", однак, без частини другої стосовно ОСОБА_3 та наслідкових дій щодо виконання розпорядження.

Судом при вирішенні спору по суті приймається рішення стосовно розгляду даної справи виходячи із розпорядження голови правління Волинської облспоживспілки від 19 лютого 2018 року №6/1-р "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 " При цьому враховується та обставина, що саме це визначене розпорядження було долучене до матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом та попередньо отримане ОСОБА_1 за його зверненням у Державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради, розпорядження у даній редакції містить посилання на посвідчення приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В. за реєстраційним номером 767 від 26.04.2018р. справжності підпису голови правління Волинської ОССТ Кандиби М.І., копія розпорядження у визначеній редакції посвідчена Державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради із відповідним написом "Копія документа згідно оригіналу" із нанесенням підпису Державного реєстратора та відтиску печатки останнього.

Стосовно іншого (другого) примірника розпорядження голови правління Волинської облспоживспілки від 19 лютого 2018 року №6/1-р "Про ОСОБА_2 " судом зауважується, що останній було долучено до матеріалів справи в якості додатка безпосередньо відповідачем при поданні до суду відзиву від 16.01.2020р. на позовну заяву, містить відтиск штампа "згідно з оригіналом", посвідчується головою комісії з припинення або ліквідації І.А. Руцька.

За визначених обставин таке розпорядження, зокрема, з огляду на походження у даній редакції безпосередньо від сторони, викликає відповідний сумнів у його достовірності.

Присутніми в засіданні суду представниками Волинської ОССТ та ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" будь-яких пояснень стосовно визначених розбіжностей у розпорядженнях суду надано не було, в той же час, як позивачем здійснено мотивовані пояснення наявності у останнього відповідного примірника розпорядження від 19.02.2018р. №6/1-р та джерела його походження.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі статтею 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, має загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

При цьому Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Тож, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З огляду на викладене, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судом враховується, що в даному випадку розпорядження Луцького міського голови від 16 червня 2004 року №545 про скасування підпункту 3.2 пункту 3 розділу 1 розпорядження Луцького міського голови від 05 квітня 2004 року №323 є актом індивідуальної дії, ненормативним актом, а тому він є чинним, допоки у судовому порядку не буде скасований як такий, що не відповідає Конституції України та законам України.

Судом також приймається до уваги, що розпорядження Луцького міського голови від 16 червня 2004 року №545 було скасовано у судовому порядку, отже, підстави для висновків, що цим розпорядженням не скасовано редакцію статуту ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 01 березня 2004 року та ця редакція статуту є чинною, відсутні.

За визначених обставин під час вирішення питання щодо повноважень директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", а також стосовно правомірності та законності прийняття Волинською облспоживспілкою оскаржуваних в судовому порядку розпорядження голови правління №6/1-р від 19.02.2018р. "Про Рацьку І.А. та Гринчука І.С." та постанови Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", на переконання суду, підлягає застосуванню попередня (Нова) редакція Статуту ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" від 18.06.2003р., котра була чинною на момент прийняття оскаржуваних розпорядження та постанови.

Відповідно до Статуту ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (затверджений Рішенням зборів представників трудових колективів учасників, протокол №1 від 17.01.1992р. та зареєстрований у виконкомі Луцької міської ради народних депутатів 20.02.1992р. за реєстраційним №586) в Новій редакції Статуту (затверджена рішенням зборів представників учасників, протокол №1 від 16.05.2003р. та зареєстрована у виконкомі Луцької міської ради народних депутатів розпорядженням №264-рв від 18.06.2003р.), Волинське оптово-торгове об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" є самостійним статутним суб`єктом, який має права юридичної особи (п. 1.1.) До складу Об`єднання входять Ковельська, Камінь-Каширська оптово-торгові бази, які мають самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банках, печатку, штамп, фірменні бланки зі своїм найменуванням та є юридичними особами. Об`єднання не відповідає за зобов`язання баз, які входять до його складу, а бази не відповідають за зобов`язаннями Об`єднання. Взаємовідносини Об`єднання та баз регламентуються Статутами баз, даним Статутом, установчим договором (п. 1.4.)

Пунктом 3.1. Розділу ІІІ Органи управління Об`єднання Статуту визначається, що управління Об`єднанням здійснюється на основі сполучення принципів самоуправління трудового колективу і прав засновників по господарському використанню майна.

Збори учасників: - приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємства; - самостійно визначають структуру управління, встановлюють штати; - вирішують будь-які питання, які пов`язані з правом власності на належне йому майно; - наймають керівника і головного бухгалтера Об`єднання і укладають з ними контракти строком до 5 років.

Збори учасників мають право також розглядати і вирішувати будь-які інші питання діяльності, якщо це не суперечить діючому законодавству, даному Статуту і не порушують прав трудового колективу.

Рішення на зборах приймаються простою більшістю присутніх учасників.

Як вже встановлено та зазначалось судом, 05 серпня 2016 року зборами учасників ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" було прийнято рішення, оформлене протоколом №5, про відкликання попередніх рішень щодо проведення процедури ліквідації Об`єднання, припинення процедури ліквідації та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Об`єднання із дорученням останньому вчинити певні дії подати Державному реєстратору документи необхідні для поновлення діяльності Об`єднання.

Наявність визначеного рішення зборів учасників, оформленого протоколом, відповідачами 1, 2 заперечено та спростовано не було.

Суд при цьому засвідчує на тій обставині, що як це також вбачається із засвідченого протоколу, станом на 05 серпня 2016 року із визначених в п. 1.4 Статуту Об`єднання (Нова редакція 2003 року) двох учасників ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (Ковельська та Камінь-Каширська оптово-торгові бази) існував лише один єдиний учасник Ковельська оптово-торгова база Волинської ОССТ, інший учасник Камінь-Каширська оптово-торгова база ліквідований в 2004 році.

Також судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи (надано позивачем при пред`явленні позову) витяг станом на 09.12.2019р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до котрого на визначену дату серед учасників ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" значиться лише Ковельська оптово-торгова база Волинської облспоживспілки (код ЄДРПОУ 05384258).

Аналогічне стосовно суб`єктного складу учасників ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" вбачається із долученого відповідачем 2 в якості додатку до відзиву від 16.01.2020р. на позовну заяву витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" станом на 21.12.2019р.

Також обставина стосовно одноосібного діючого на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин учасника ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" Ковельської оптово-торгові бази Волинської ОССТ у зв`язку з ліквідацією другого учасника Камінь-Каширської оптово-торгової бази, вбачається із наявних в матеріалах справи протоколу №2 від 31.10.2012р. зборів учасників Об`єднання, та відповідного протоколу від 08.02.2013р.

Поруч з цим, в спростування тверджень представника відповідача 1 (щодо наявності у Волинської облспоживспілки статусу засновника ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" на момент прийняття оскаржуваних позивачем в судовому порядку розпорядження та постанови) ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено здійснений на його запит від 01.02.2022р. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" котрим підтверджується, що станом на 03.05.2018р. засновниками Об`єднання виступали Ковельська та ліквідована у 2004 році Камінь-Каширська оптово-торгові бази Волинської ОССТ.

Відтак, з огляду на положення п. 3.1. Статуту (Нова редакція 2003 року), зокрема, щодо виключної компетенції саме зборів учасників Об`єднання на прийняття рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємства, визначення структури управління, встановлення штатів, вирішення питань, пов`язаних з правом власності на належне йому майно, найму керівника Об`єднання і укладення з ним контрактів, а також з огляду на встановлений судом станом на 19 лютого 2019 року та станом на 20 червня 2018 року (дати прийняття оскаржуваних позивачем розпорядження та постанови) виключний одноосібний склад учасників Об`єднання в складі Ковельської оптово-торгової бази Волинської ОССТ, суд вважає, що саме збори учасників Об`єднання у визначеному складі були наділені повноваженнями на прийняття відповідних рішень стосовно покладення обов`язків директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" на ту чи іншу особу, припинення у зв`язку з цим повноважень директора Об`єднання Даниліка Ф.Я., припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" в цілому.

В свою чергу, приймаючи/ухвалюючи оскаржувані позивачем в судовому порядку розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 " та постанову Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" Волинська обласна спілка споживчих товариств, не будучи учасником ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", на переконання суду, вийшла за межі своїх повноважень, наслідком чого виступає визнання відповідного розпорядження та постанови в судовому порядку протиправним та їх скасування.

З огляду на визначену обставину, на переконання суду, до задоволення підлягають як вимога ОСОБА_1 стосовно визнання недійсним та скасування запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", здійсненого за зверненням Волинської облспоживспілки (на виконання частини 2 розпорядження голови правління Волинської ОССТ №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ") державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком Сергієм Володимировичем, так і вимога ОСОБА_1 стосовно поновлення його повноважень в якості директора Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" з 03.05.2018р.

При цьому стосовно вимоги до Державного реєстратора приватного нотаріуса Веремчука С.В. судом засвідчується наступне:

Відносини, котрі виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулюються положеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до положень зазначеного законодавчого акту в редакції на дату внесення державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В. запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (станом на 03.05.2018р.):

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Заявник: засновник (засновники) або уповноважена ними особа у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи (абз. 1 п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону).

Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус. Державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону).

Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред`являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону).

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 25 Закону).

Аналізуючи визначені положення законодавчого акту, суд засвідчує, що державний реєстратор є державним реєстратором стосовно відомостей, що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу. Лише державному реєстратору належать повноваження внесення відповідних відомостей до Реєстру. Законом встановлена презумпція відомостей, наявних в Реєстрі. Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеним через подання та внесення до Реєстру недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту шляхом корегування відомостей Реєстру та відображення дійсних відомостей та дій у спосіб, що забезпечує ефективне відновлення та захист її порушених прав, у тому числі, шляхом скасування недостовірного запису в судовому порядку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до положень ст.ст. 92, 97 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Органами управління є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

З врахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", підставою для відмови у державній реєстрації виступає, зокрема, обставина за котрої документи для вчинення відповідних реєстраційних дій подано особою, яка не має на це повноважень.

Судом враховується, що в даному випадку, вчиняючи відповідну реєстраційну дію, спрямовану на внесення за зверненням Волинської ОССТ запису проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", державний реєстратор приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Веремчук С.В. не пересвідчився у тому, що відповідну заяву було подано особою, позбавленою відповідними повноваженнями, без належним чином оформленого документа у засвідчення повноважень на звернення із заявою та подальшого проведення реєстраційних дій (у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" у графі учасники юридичної особи Волинська ОССТ станом на 03.05.2018р. не значилась).

Стосовно позовної вимоги про поновлення повноважень директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" Даниліка Ф.Я. з 03.05.2018р., судом також приймаються до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, здійснені у постанові від 06.10.2021р. у даній справі, зокрема, стосовно того, що покладаючи виконання обов`язків на Рацьку І.А. було фактично прийнято рішення про припинення повноважень Даниліка Ф.Я., тобто реалізовано повноваження з управління юридичною особою, оскільки Данилік Ф.Я., як директор здійснював повноваження з управління юридичною особою. За таких обставин, враховуючи, що на момент покладення на Рацьку І.А. виконання обов`язків керівника об`єднання Данилік Ф. Я. обіймав посаду директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", то обґрунтованим є висновок про те, що із покладенням таких обов`язків на Рацьку І.А. припинено повноваження Даниліка Ф.Я., як директора об`єднання, що відповідає правовій ситуації, наведеній в ч. 3 ст. 99 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, що позивачем у встановленому порядку доведено та підтверджено підставність позовних вимог, відповідачами ж у справі не спростовано доводів ОСОБА_1 , а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для вирішення спору шляхом відмови (повністю чи частково) в задоволенні позову.

При цьому стосовно висловленої в судовому засіданні представниками відповідачів 1, 2 позиції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р. (з огляду на існування на день розгляду справи розпорядження голови комісії з припинення Волинської облспоживспілки від 25.04.2022р. №21-р про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови правління Волинської облспоживспілки №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 " у зв`язку із реєстрацією процедури припинення ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" шляхом ліквідації) судом засвідчується на відсутності підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

При цьому наголошується, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Саме наявність неврегульованих питань може завадити постановленню ухвали (в даному випадку ухвалення рішення в частині) про закриття провадження у справі.

Такими неврегульованими питаннями, на думку суду, в даному випадку виступають інші позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 окрім вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р.

При цьому суд наголошує на тому, що у даній справі питання визнання протиправним та скасування розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р розглядається саме на момент прийняття відповідного розпорядження, тобто станом на 19.02.2018р., а тому, на переконання суду, наслідки визнання протиправним та скасування розпорядження можуть бути застосовані і у випадку визнання такого розпорядження таким, що втратило свою чинність.

При цьому, вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування розпорядження, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими пов`язується протиправність прийняття останнього на дату самого прийняття (вчинення) і настання відповідних наслідків, та, в разі, задоволення позовних вимог визначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій відповідачів, яким нормам Закону дії суперечать, яким нормам Закону не відповідає оспорюваний в судовому порядку акт (розпорядження).

Стосовно здійснених відповідачами 1, 2 заяв про пропуск позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами строків позовної давності судом зауважується наступне:

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 261 цього Кодексу, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України), за змістом яких особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), у своїх рішеннях від 20.09.2011р. у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996р. у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Наведене випливає із загального правила, викладеного у ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.05.2019р. у справі № Б15/365-08, від 22.08.2019р. у справі №913/610/18, від 21.01.2020р. у справі №921/105/19, від 05.08.2020р. у справі №921/384/19.

При цьому, суд зазначає, що встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, про фактичне припинення повноважень директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (зміну керівника Об`єднання) та фактичну, відповідно, наявність оскаржуваного останнім в судовому порядку розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 " ОСОБА_1 стало відомо в листопаді місяці 2019 року (позовну заяву до Луцького міськрайонного суду Волинської області подано 06.12.2019р.) у зв`язку із вчиненням позивачем дій, спрямованих на зміну реквізитів розрахункового рахунку ВОТО "Облкооплісбудгоспторг".

При цьому судом зауважується, що ні Волинська ОССТ, ні єдиний учасник ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" Ковельська ОТБ Волинської ОССТ не вчиняли будь-яких дій стосовно повідомлення позивача про припинення відповідних повноважень останнього та прийняття оспорюваного розпорядження, новопризначений керівник Об`єднання ОСОБА_4 , інші посадові (службові) особи визначених суб`єктів господарювання, здійснюючи та виконуючи відповідні керівні функції, виконуючи свої посадові обов`язки, не звертались до ОСОБА_1 стосовно передачі новому керівнику матеріалів бухгалтерської та фінансової звітності, печатки Об`єднання, тощо.

Судом встановлена також та обставина, що у період фактичного припинення повноважень директора ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" та під час проведеної зміни керівника Об`єднання, існування розпорядження голови правління Волинської ОССТ №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ", ОСОБА_1 продовжував виконання своїх посадових обов`язків, про що, зокрема, свідчать наявні в матеріалах справи укладений між ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (за підписом директора ОСОБА_1 ) із ТОВ "НВФ "Деревконструкція ЛТД", скріплений печатками сторін договір купівлі-продажу №2/10 від 29.10.2019р.із Специфікацією (додаток №1 до договору), засвідчений підписом директора Даниліка Ф.Я. та скріплений печаткою Об`єднання наказ ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" №3 від 24.10.2019р. про поновлення господарської діяльності об`єднання, поновлення статистичної звітності, зміни реквізитів розрахункового рахунку підприємства на міжнародний номер банківського рахунку (IBAN), проведення нарахування заробітної плати директору.

Визначені обставини належним чином та у встановлений спосіб відповідачами заперечено та спростовано не було, як і не було доведено зворотного - інформацію про порушення свого права можна було отримати ОСОБА_1 не в листопаді місяці 2019 року, а раніше.

Встановивши наведені вище обставини, надавши оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін даного спору, суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем позовної давності за пред`явленими в судовому порядку вимогами.

В аспекті розподілу понесених позивачем у зв`язку з розглядом судової справи судових витрат, котрими, в силу положень ст. 123 ГПК України виступають судовий збір та пов`язані з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд засвідчує наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку, як це вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з відповідним позовом до Луцького міськрайонного суду Волинської області, сплачувався судовий збір на суму 768,40 грн. із позовної вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг". Відповідно, судові витрати на суму 1 152,60 грн. були понесені позивачем при зверненні до Волинського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі.

Враховуючи висновки, здійснені господарським судом за наслідками розгляду даної справи, зокрема, щодо протиправності дій відповідача 1 при прийнятті постанови Волинської ОССТ №22 від 20.06.2018р. "Про припинення Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", приймаючи до уваги доведення спору до суду в цій частині саме з вини відповідача 1, а також закриття судом провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору під час судового розгляду справи (ухвала від 08.02.2022р.), суд вважає, що відповідні витрати підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за рахунок Волинської ОССТ.

Також при поданні до господарського суду заяви про зміну предмета позову позивачем до матеріалів клопотання було долучено платіжну квитанцію №59677052 від 03.12.2021р. в підтвердження сплати судового збору на загальну суму 4 540 грн.

В даній частині, приймаючи до уваги висновки суду, здійснені за результатами судового розгляду справи, зокрема, стосовно протиправності дій Волинської ОССТ щодо звернення до державного реєстратора приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. із заявою про проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", подальше вчинення відповідних дій державним реєстратором із встановленим судом допущенням положень законодавчих актів, відповідні витрати позивача на суму 2 270 грн. судового збору, на переконання суду, підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 в рівних частинах по 756,67 грн. за рахунок кожного з відповідачів.

Судовий збір на суму 2 270 грн., сплачений ОСОБА_1 відповідно до платіжної квитанції №59677052 від 03.12.2021р. на загальну суму платежу 4 540 грн. при поданні до суду заяви про зміну предмета позову (в частині стягнення з Волинської ОССТ та приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука С.В. солідарно 69 800 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди), на переконання суду, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з відмовою у прийнятті відповідної заяви у відповідній частині (ухвала суду від 08.02.2022р.)

При зверненні до господарського суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до матеріалів клопотання було долучено платіжну квитанцію від 18.02.2022р. в підтвердження сплати судового збору на суму 1 240,50 грн. Приймаючи до уваги задоволення клопотання позивача та постановлення судом відповідної ухвали, витрати позивача в цій частині, на думку суду, підлягають до відшкодування ОСОБА_1 в рівних частинах (по 620,25 грн.) за рахунок Волинської ОССТ та ВОТО "Облкооплісбудгоспторг".

Відповідно, стосовно витрат позивача по оплаті наданої правової допомоги в сумі 26 200 грн., судом засвідчується:

В аспекті положень ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

В підтвердження надання адвокатом Карпуком А.С. позивачу послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи стороною надано суду копії: ордеру серія ВЛ №000,059419 від 12.11.2019р., ордеру серія АС від 29.11.2021р. №1005408, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.12.2016р. серія ВЛ №867, акту прийому-передачі послуг з приводу реалізації замовником права на правову допомогу від 20.03.2020р., квитанції до прибуткового касового ордера №1/20/03/20 від 20.03.2020р. на суму 7 200 грн., договору про надання правової допомоги адвокатом від 13.06.2019р., додаткового договору від 29.11.2021р. до договору про надання правової допомоги адвокатом від 13.06.2019р., акту прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт) від 28.03.2022р.

Дослідивши надані ОСОБА_1 докази, суд приймає до уваги, що 13 червня 2019 року між Адвокатом Карпуком А.С. та Даниліком Ф.Я. (Замовник) було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом, згідно умов п. 1.1., адвокат зобов`язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо представництва і захисту інтересів останнього в установах, організаціях, правоохоронних органах (Прокуратурі, Національній поліції, СБУ, ДФС тощо), в судах загальної юрисдикції в господарському суді, адміністративних судах, як першої, апеляційної так і касаційної інстанціях

Відповідно до п. 2.1. договору від 13.06.2019р. послуги надаються замовнику шляхом:

- усного та письмового консультування з юридичних питань;

- складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв та інших документів;

- надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовника відповідно до п.1.1. договору в зазначених установах і організаціях;

- особистої участі, представництво та захист інтересів замовника в державних, правоохоронних органах, судах;

- надання інших не заборонених законодавством юридичних і консультативних послуг.

Згідно п.п. 4.1., 4.2 договору від 13.06.2019р. за послуги за п. 1.1 договору замовник сплачує адвокату гонорар за домовленістю, виходячи із витраченого часу а також всі понесені адвокатом витрати на представництво. Гонорар може сплачуватися як почасово так і сталою сумою. Почасова оплата адвоката відповідно до п.4.1 за домовленістю сторін складає 1000 грн. за одну годину.

Додатковим договором від 29.11.2021р. до договору про надання правової допомоги адвокатом від 13.06.2019р. сторони домовилися, що адвокат на виконання умов договору про надання правової допомоги у цивільній справі про скасування розпорядження та поновлення на посаді, здійснює представництво інтересів клієнта у Господарському суді Волинської області. Даний додатковий договір є невід`ємною частиною основного договору про надання правової допомоги від 13.06.2019р.

Згідно акту прийому-передачі послуг з приводу реалізації замовником права на правову допомогу від 20.03.2020р., підписаного договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 7 200 грн., а з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом по даній справі, вбачається, що вартість послуг на визначену суму включає:

1. Підготовка адвокатського запиту, дата виконання 07.11.2019р., кількість годин 1, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 1 000 грн.;

2. Підготовка позовної заяви ОСОБА_1 до Волинської обласної спілки споживчих товариств, Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" про поновлення на роботі, дата виконання 05.12.2019р. та 06.12.2019р., кількість годин 3, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 3000 грн.;

3. Підготовка клопотання про забезпечення позову, дата виконання 11.12.2019р., кількість годин 2, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 2 000 грн.;

4. Участь у судових засіданнях, дата виконання 15.01.2020р. та 06.02.2020р., кількість годин 1 год. 20 хв., ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 1 200 грн.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №1/20/03/20 від 20.03.2020р. на суму 7 200 грн. з підставою платежу "договір про надання правової допомоги адвокатом, акт від 20.03.2020р. адвокатом Карпуком А.С. прийнято від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7 200 грн.

Згідно акту прийому-передачі послуг з приводу реалізації замовником права на правову допомогу від 28.03.2022р., підписаного договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 19 000 грн., а з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом по даній справі, вбачається, що вартість послуг на визначену суму включає:

1. Складання апеляційної скарги, дата виконання 23.03.2020р., кількість годин 3, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 3 000 грн.;

2. Участь в судовому засіданні Волинського апеляційного суду, дата виконання 10.06.2020р., кількість годин 1, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 1 000 грн.;

3. Складання касаційної скарги, дата виконання 01.07.2020р., кількість годин 3, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 3 000 грн.;

4. Складання заяви про зміну предмету позову, дата виконання 01.12.2021р., кількість годин 3, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 3 000 грн.;

5. Складання клопотання про залучення у справу співвідповідача, дата виконання 01.12.2021р., кількість годин 1, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 1 000 грн.;

6. Складання письмових пояснень, дата виконання 29.12.2021р., кількість годин 2, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 2 000 грн.;

7. Складання заяви про закриття провадження в частині визнання недійсною постанови правління, дата виконання 20.01.2022р., кількість годин 1, ціна за годину 1000 грн., загальна сума 1000 грн.;

8. Участь в судових засіданнях Господарського суду Волинської області, дата виконання 21.01.2022р. та 08.02.2022р., кількість годин 2, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 2 000 грн.;

9. Складання заяви про забезпечення позову, дата виконання 17.02.2022р., кількість годин 2, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 2 000 грн.;

10. Складання заяви про розподіл судових витрат, дата виконання 28.03.2022р., кількість годин 1, ціна за годину 1 000 грн., загальна сума 1 000 грн.

Відтак, загальна сума витрат по оплаті послуг з правової допомоги у справі становить 26200 грн.

Із визначеної загальної суми витрат суд вважає, що 15 200 грн. слід покласти відшкодуванням в рівних частинах по 7 600 грн. на Волинську ОССТ та ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" (складає загальну вартість правової допомоги під час розгляду справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області 7 200 грн., 3 000 грн. вартості підготовки апеляційної скарги, 1 000 грн. за участь адвоката в судовому засіданні Волинського апеляційного суду, 3 000 грн. за підготовку касаційної скарги, 1 000 грн. за підготовку клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання недійсною постанови правління).

Залишок суми, а саме 11 000 грн., на думку суду, слід покласти відшкодуванням в рівних частинах по 3 666,67 грн. на усіх відповідачів. При цьому враховано, що зазначена сума витрат стосується кожного з відповідачів та була визначена до оплати позивачем адвокату у зв`язку із залученням до участі у справу державного реєстратора приватного нотаріуса Веремчука С.В. та розглядом справи господарським судом в частині вимог до нотаріуса (3 000 грн. за підготовку заяви про зміну предмету позову, 1 000 грн. за підготовку клопотання про залучення у справу співвідповідача, 2 000 грн. підготовка письмових пояснень, 2 000 грн. участь адвоката в судових засіданнях 21.01.2022р. та 08.02.2022р., 2 000 грн. за підготовку заяви про забезпечення позову та 1 000 грн. за підготовку заяви про розподіл судових витрат).

Відтак, загальними сумами для відповідачів виступатимуть: 11 266,67 грн. за рахунок Волинської облспоживспілки, 11 266,67 грн. за рахунок ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", 3 666,67 грн. за рахунок приватного нотаріуса Веремчука С.В.

При цьому, приймаючи заперечення, висловлені стосовно розміру витрат позивача Волинською облспоживспілкою та ВОТО "Облкооплісбудгоспторг", суд вважає за можливе зменшити останні із 11 266,67 грн. до 9 000 грн. з кожного з відповідачів.

При цьому суд погоджується із запереченнями відповідачів 1, 2 стосовно співмірності та засвідчує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідачів має бути встановлено, що такі витрати ОСОБА_1 були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак на підставі аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, тривалість розгляду справи, мотиви прийняття даного судового рішення, суд дійшов висновку щодо доцільності відшкодування Волинською облспоживспілкою та ВОТО "Облкооплісбудгоспторг" на користь ОСОБА_1 витрат на надання правової допомоги в суді в розмірі 9 000 грн. з кожного з відповідачів, що, на думку суду, є достатньою компенсацією витрат робочого часу, необхідних для участі в чотирьох засіданнях суду та підготовки до судового процесу, яка включає підготовку адвокатського запиту, позовної заяви, клопотань про забезпечення позову, апеляційної скарги, касаційної скарги, заяви про зміну предмету позову, клопотання про залучення у справу співвідповідача, письмових пояснень, заяви про закриття провадження в частині визнання недійсною постанови правління, заяви про розподіл судових витрат.

В даному аспекті судом не приймаються доводи відповідачів 1, 2 стосовно:

- невідповідності визначеної позивачем тривалості судових засідань, оскільки до основного часу безпосереднього судового засідання може включатись час, необхідний адвокату для прибуття в приміщення суду та час очікування засідання суду в приміщенні;

- обставин відповідно до котрих процесуальні документи підписані не представником позивача адвокатом, а безпосередньо позивачем, зокрема, з огляду на те, що відповідні обставини не спростовують факту надання адвокатських послуг адвокатом, що підтверджується наданими до справи доказами;

- позиції відповідачів стосовно наявності у позивача юридичної освіти та можливістю у зв`язку з цим власними силами здійснювати правовий захист в суді, оскільки реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000р. №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника. Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено;

- позиції відповідачів щодо здійснення розподілу судових витрат позивача під час розгляду справи на стадіях апеляційного та касаційного проваджень відповідно Волинським апеляційним судом та Верховним Судом, зокрема з огляду на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.10.2021р. касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2020р. та постанову Волинського апеляційного суду від 10.06.2020р. скасовано, провадження у справі закрито. При цьому питання розподілу судових витрат Верховним Судом не вирішувалось, справа судовим розглядом завершена не була, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021р. справу №161/20380/19 було постановлено передати для продовження розгляду до Господарського суду Волинської області, котрий і повинен вирішити питання розподілу усіх витрат позивача у справі при ухваленні остаточного судового рішення.

Витрати на суму 3 666,67 грн. суд вважає за необхідне залишити за відповідачем 3 у визначеному судом розмірі, зокрема, з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких заяв, клопотань, спростувань чи заперечень стосовно судових витрат позивача по оплаті наданої професійної правничої допомоги з боку приватного нотаріуса Веремчука С.В.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 73-80, 123, 129, 130, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств №6/1-р від 19.02.2018р. "Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 "

3. Визнати недійсним і скасувати запис проведення державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №11981070007003776 від 03.05.2018р. про зміну керівника юридичної особи Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг", здійснений державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком Сергієм Володимировичем.

4. Повноваження директора Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" Даниліка Федора Яковича поновити з 03 травня 2018 року.

5. Стягнути з Волинської обласної спілки споживчих товариств (м. Луцьк, вул. Ковельська, 13, код ЄДРПОУ 01743401) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.12.2015р. Луцьким МВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) 12 297,92 грн. у відшкодування судових витрат, в тому числі:

- 768,40 грн. в повернення судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до Луцького міськрайонного суду Волинської області,

- 1 152,60 грн. в повернення судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду;

- 756,67 грн. в повернення судового збору, сплаченого при зверненні до Господарського суду Волинської області із заявою про зміну предмета позову;

- 620,25 грн. в повернення судового збору, сплаченого при зверненні до Господарського суду Волинської області із заявою про забезпечення позову;

- 9 000 грн. судових витрат у зв`язку з наданою професійною правничою допомогою.

6. Стягнути з Волинського оптово-торгового об`єднання "Облкооплісбудгоспторг" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 13, код ЄДРПОУ 05384258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.12.2015р. Луцьким МВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 376,92 грн. у відшкодування судових витрат, в тому числі:

- 756,67 грн. в повернення судового збору, сплаченого при зверненні до Господарського суду Волинської області із заявою про зміну предмета позову;

- 620,25 грн. в повернення судового збору, сплаченого при зверненні до Господарського суду Волинської області із заявою про забезпечення позову;

- 9 000 грн. судових витрат у зв`язку з наданою професійною правничою допомогою.

7. Стягнути з державного реєстратора приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Веремчука Сергія Володимировича (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.12.2015р. Луцьким МВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 423,34 грн. у відшкодування судових витрат, в тому числі:

- 756,67 грн. в повернення судового збору, сплаченого при зверненні до Господарського суду Волинської області із заявою про зміну предмета позову;

- 3 666,67 грн. судових витрат у зв`язку з наданою професійною правничою допомогою.

8. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

9. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку Волинської області (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009628) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.12.2015р. Луцьким МВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 270 грн., сплачений при зверненні до Господарського суду Волинської області із заявою про зміну предмета позову згідно платіжної квитанції №59677052 від 03.12.2021р., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (оригінал платіжної квитанції №59677052 від 03.12.2021р. знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

З врахуванням ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено

29.04.2022

СуддяВ. А. Войціховський