Рішення

від 18.09.2007 по справі 35/306-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/306-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2007 р.                                                            Справа № 35/306-07

вх. № 6092/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пупкова Н.В., дов. б/н від 05.06.2007 р.  відповідача - Супрун Г.М., дов. б/н від 03.05.2007 р.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "ПО ТК-Донбас", м. Донецьк  

до  ТОВ фірма "Кларус", м. Харків  

про стягнення 102532,00 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ фірма "Кларус", м. Харків

до ТОВ "ПО ТК-Донбас", м. Донецьк

про стягнення 169157,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «ПО ТК-Донбас») звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача  (Фірми «Кларус» товариства з обмеженою відповідальністю) суми переплати за договором підряду у розмірі 102532,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги  позивач обгрунтовує тим, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором підряду № 40 від 10.04.2004р. відповідач зобов'язався здійснити ремонт покрівлі виробничих площ Позивача по 1-ій черзі площею 15000 мІ. Так у відповідності до Акту № 1 від 31.05.2004р. відповідачем було виконано робіт на суму 78977,00 грн; у відповідності до Акту № 2 від 30.06.2004р. – на суму 76324,00 грн.; у відповідності до Акту № 3 від 30.07.2004р. – на суму 221748,00 грн. і у відповідності до Акту № 4 від 31.08.2004р. – на суму 206381,00 грн. Всього за підрахунком позивача відповідачем було виконано робіт на загальну суму 583430 грн.

В своєму позові позивач зазначає, що свої зобов'язання щодо фінансування робіт він виконав в повному обсязі, здійснивши перший і другий платіж своєчасно. Але, виявивши в процесі виконання робіт недбалість підрядника, замовник став здійснювати наступні авансові платежі приблизно в обсязі виконаних підрядником робіт. Так позивачем були перераховані на користь відповідача наступні платежі: 23.04.2004р. – 50000 грн.; 19.05.2004р.- 100000 грн.; 07.06.2004р. – 100000 грн.; 02.07.2004р. – 62776 грн.; 13.07.2004р. 45186 грн.; 14.07.2004р. – 105000 грн.; 02.08.2004р. – 178000 грн. і 13.09.2004р. – 45000 грн. Всього позивачем за його підрахунком на користь відповідача було перераховано грошову суму у розмірі 685962 грн.

          14.09.2004р. роботи за договором підряду відповідачем були призупинені згідно листа № 1460 від 13.09.2004р., але розпочаті так більше і не були. Такий факт змусив позивача 22.09.2004р. відмовитись від договору підряду та передати підрядникові по факсу відповідне повідомлення. Таким чином, за ствердженням позивача, договір підряду на виконання робіт, укладений між позивачем та відповідачем, 22.09.2004р. припинив свою дію.

          Підсумовуючи характер фінансових взаємовідносин між замовником та підрядником за договором підряду, позивач вказує, що ним було перераховано відповідачеві грошову суму у розмірі 685962,00 грн., а відповідачем було виконано робіт всього на загальну суму у розмірі 583430 грн., звідки відповідно до цього і вбачається наявність переплати позивача по сплаті фактично виконаних відповідачем робіт на суму 102532 грн., яку позивач і просить господарський суд Харківської області стягнути на його користь з відповідача.

Окрім того, позивач в своєму позові зазначає той факт, що у червні 2005р. до господарського суду Донецької області відповідач звернувся з позовом до ТОВ «ПО ТК-Донбас» про стягнення 385619,50 грн. В процесі розгляду справи, позивач звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою до відповідача про стягнення неустойки за порушення виконання зобов'язань за договором підряду № 40 від 10.04.2004р. у сумі 13137,08 грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2006р. у задоволенні первісного позову відповідача було відмовлено, зустрічний позов позивача був задоволений в повному обсязі.

Відповідач з рішенням господарського суду Донецької області не погодився та відразу подав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного господарського суду про скасування рішення. По розгляду апеляційної скарги Донецький апеляційний господарський суд постановив, що рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2006р. у справі № 43/259 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

З постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2006р. відповідач також не погодився та подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України про скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій. Але Вищий господарський суд України постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2006р. у справі № 43/259 залишив без змін, а касаційну скаргу залишив без задоволення.

У липні 2006р. відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду України про скасування постанови Вищого господарського Суду України. Колегія суддів Верховного Суду України 02.08.2006 р. відмовила в порушенні касаційного провадженн.

Позивач в своєму позові також зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2006р. та постановою Вищого господарського суду України 08.06.2006р. у справі № 43/259 було встановлено той факт, що на дату припинення договору підряду № 40 сальдо за взаєморозрахунками між сторонами становило 102532,00 грн. на користь ТОВ «ПО ТК-Донбас».

Таким чином, вважаючи для себе стягнення з відповідача суми переплати за договором підряду у розмірі 102532,00 грн. вже фактом встановленим і безспірним, але враховуючи можливість спроби відповідача оспорювати у судовому засіданні викладені у позовній заяві позовні вимоги, позивач посилається на норми чинного законодавства України, встановлені ст.35 ГПК України: «Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводять знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони» та ч.2 ст.223 ЦПК України: «Після набрання рішенням суду законної сили сторони не можуть оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини».   

Відповідач по справі - Фірма «Кларус» товариство з обмеженою відповідальністю м.Харків з викладеним в позовній заяві обґрунтуванням позовних вимог і з самим предметом позову не погодився та звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ПО ТК-Донбас» м.Донецьк щодо стягнення сплати у розмірі 169157,00 грн. за фактично виконані роботи за договором підряду у відповідності до Акту № 5 від 23.09.2004р.  приймання-передачі виконаних підрядних робіт, зарахування заявленої позивачем за первісним позовом до стягнення з Фірми «Кларус» ТОВ суми у розмірі 102532,00 грн. сальдо по взаєморозрахункам між сторонами без урахування вартості виконаних робіт за Актом № 5 від 23.09.2004р в рахунок сплати на користь Фірми “Кларус” ТОВ  грошової суми у розмірі 169157,00 грн. за  виконані підрядні роботи згідно Акту № 5 приймання виконаних робіт від 23.09.2004р.  i Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р., підписані з боку Фірми “Кларус” ТОВ  30.09.2004р.  в односторонньому порядку, стягнення в кінцевому підсумку з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас” на користь Фірми “Кларус” товариства з обмеженою відповідальністю  грошової суму у розмірі  66625,00 грн. в якості остаточної сплати за виконані за Договором підряду № 40 від 10.04.2004р. підрядні роботи згідно Акту № 5 від 23.09.2004р. приймання виконаних робіт i Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р., стягнення з ТОВ “ПО ТК-Донбас” на користь Фірми “КЛАРУС” ТОВ суми у розмірі 1691,57 грн.  витрат зі сплати держмита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

          В наданій через канцелярію господарського суду зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом посилається на наступне:

10 квітня 2004 року між позивачем і відповідачем був укладений Договір підряду   № 40 від 10.04.2004 р. Згідно умов Договору підряду, Позивач зобов'язаний був виконати ремонтно-будівельні роботи за об'єктом «Ремонт покрівель виробничих площ “ПО ТК-Донбас” площею 25000 м2», в тому числі: I черга – 15000 м2, II черга – 10000 м2, а відповідач був зобов'язаний здійснювати проміжні розрахунки за виконані роботи.  

З 14.09.2004р. виконання робіт на виробничому об'єкті позивачем було тимчасово призупинено строком на 5 днів до усунення відповідачем перешкоджаючих виконанню робіт обставин, про що відповідачу було надіслано повідомлення  № 1460 від 13.09.2004 р.  

23.09.2004 р., відповідно до умов п. 5.2 Договору підряду, Фірмою “КЛАРУС” ТОВ відповідачу було надіслано повідомлення за вих. № 1467 від 23.09.2004р. про готовність до проміжного приймання виконаних робіт за Актом приймання-передачі  №5 від 23.09.2004 р. i Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004 р.

Проте, замість погодження процедури та терміну фактичного здійснення приймання виконаних позивачем робіт, 27.09.2004 р. від  відповідача на адресу позивача надійшов лист за вих.  № 13-1-883 від 22.09.2004 р. про розірвання Договору підряду в односторонньому порядку.

За таких обставин, відповідно до умов ч. 4 ст. 882 ЦК України, Акт № 5 від 23.09.2004р. приймання виконаних робіт i Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. на загальну суму у розмірі 169157,00 грн. – 30.09.2007р. позивач підписав в односторонньому порядку з відповідною відміткою та надіслав на адресу відповідача   повідомлення за вих. № 1479 від 11.10.2004 р. про одностороннє підписання Акту № 05 від 23.09.2004 р. i Довідки за вересень 2004 р.  

При цьому позивач за зустрічним позовом посилається на умови п.2 ч.4 ст.882 ЦК України, відповідно до яких - Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в випадку, якщо мотиви відмови іншої сторони від підписання акту визнані судом обгрунтованими.

Виходячи з наведеної норми матеріального права позивач вважає, що Акт № 5 від 23.09.2004р. приймання виконаних робіт i Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. на загальну суму у розмірі 169157,00 грн., підписані ним 30.09.2004р. в односторонньому порядку – мають юридичну силу, а тому, починаючи з 30.09.2004р. за відповідачем належить обов'язок сплати вартості виконаних робіт, зазначених в цьому акті, - до тих пір і доти, поки за позовом відповідача цей акт не буде визнаний судом недійсним.  

Позивач за зустрічним позовом також наводить докази того, що відповідач весь час усвідомлював, визнавав і визнає той факт, що за термін часу від дня прийняття ним останніх виконаних робіт та підписання акту № 4 від 31.08.2004р., певний об'єм ремонтно-будівельних робіт був виконаний позивачем і що вартість таких робіт залишилась не сплаченою позивачу з боку відповідача.

Стосовно ж судових розглядів в судових інстанціях України господарських справ за позовом Фірми «Кларус» ТОВ до ТОВ «ПО ТК-Донбас» щодо стягнення 385 619,50 грн., в тому числі основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 111 831,32 грн., 3% річних у сумі 2790,22 грн., пені за прострочення платежу у сумі 189544,96 грн., збитків, завданих невиконанням зобов'язання про забезпечення вільного доступу транспортних засобів у сумі 1400 грн. та 80053 грн. в якості відшкодування збитків, що спричинили розірвання договору підряду, позивач за зустрічним позовом зазначає, що питання наявності обов'язку сплати   з боку ТОВ “ПО ТК-Донбас” за виконані роботи згідно підписаному 30.09.2004р. в односторонньому порядку Акту № 5 від 23.09.2004р. приймання виконаних робіт i Довідці про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. на загальну суму у розмірі 169157,00 грн. – не був предметом судового дослідження та судового розгляду.

Звертаючись до текстів судових рішень та постанов, позивач також вказує на той факт, що судовими інстанціями до того ж окремо не досліджувався та не встановлювався і розмір сальдо по взаєморозрахункам між позивачем та відповідачем, а лише частково згадувалось про те, що без урахування належної до сплати суми за актом № 5 від 23.09.2006р. сальдо за взаєморозрахунками становить 102,532 тис.грн. на користь ТОВ “ПО ТК-Донбас” та відповідно до цього звинувачує відповідача в спотворенні фактичних обставин у господарських взаємовідносинах між позивачем та відповідачем.

          Позивач за первісним позовом з зустрічним позовом не погодився та надав до господарського суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якій знову наполегливо стверджував про те, що судом уже був встановлений сальдовий баланс за взаєморозрахунками між сторонами станом на 14.09.2004р.  у розмірі 102532,00 грн., а також про те, що Акт № 5 від 23.09.2004р., підписаний в односторонньому порядку, вже був визнаний судом недійсним, а підстави його не підписання відповідачем обґрунтованими, бо тільки з цих підстав, і ніяких інших, суд мав би можливість відмовити позивачу у стягненні з відповідача суми боргу за цим актом.

Виходячи з такої позиції відповідача за зустрічним позовом, позивачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування від відповідача копії позовної заяви, за якою певною судовою інстанцією розглядалася справа про визнання Акту № 5 від 23.09.2004р. недійсним та про встановлення сальдо по взаєморозрахункам між сторонами станом на 14.09.2004р. з урахуванням вартості робіт за всіма актами виконаних робіт та копію відповідного рішення суду за результатом розгляду такого позову.

Зазначене клопотання господарським судом Харківської області було задоволено та витребувано від відповідача за зустрічним позовом копію відповідної позовної заяви і копію   рішення суду про визнання Акту № 5 від 23.09.2004р. i довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. недійсними та про встановлення сальдо по взаєморозрахункам між сторонами станом на 14.09.2004р.  

          У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні вищенаведеним, зустрічний позов не визнав повністю.

Представник відповідача за первісним позовом викладене в позовній заяві обґрунтування позовних вимог і сам предмет позову повністю не визнав, визнав лише суму розрахованого позивачем балансового сальдо по взаєморозрахункам між сторонами розміром у 102532,00 грн. без врахування суми вартості виконаних робіт за Актом № 5 від 23.09.2004р. у розмірі 169157,00 грн., зустрічний позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні вищенаведеним.

Господарський суд Харківської області вислухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи, знаходить позовні вимоги за первісним позовом необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; позовні вимоги за зустрічним позовом господарський суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

          З матеріалів справи вбачається, що останній Акт приймання-передачі підрядних робіт, виконаних відповідачем за договором підряду № 40 від 10.04.2004р. був складений і підписаний обома сторонами 31.08.2004р., що підтверджується поясненнями представників сторін, наявними серед матеріалів справи належними та допустимими письмовими доказами, в тому числі і текстами судових рішень і постанов судових інстанцій України по справі № 43/259 зі спору між цими ж сторонами.

За поясненнями представника відповідача за первісним позовом та як вбачається з тексту зустрічного позову, відповідач 14.09.2004р. призупинив виконання ремонтно-будівельних робіт за договором підряду, що підтверджується листом Фірми «Кларус» ТОВ № 1460 від 13.09.2004р.

За вивченням матеріалів справи, суд доходить висновку, що факт саме призупинення 14.09.2004р. виконання робіт відповідачем – визнається також і самим позивачем по справі, що підтверджується листом ТОВ «ПО ТК-Донбас» № 13-1-883 від 22.09.2004р., листом ТОВ «ПО ТК-Донбас» № 13-1-974 від 12.10.2004р. та текстом сторінки 2 позовної заяви ТОВ «ПО ТК-Донбас» за даним судовим розглядом.

Посилання ж позивача на те, що відповідач немов би і не виконував зазначені в Акті № 5 від 23.09.2004р. будівельні роботи, а також на звіт Інституту промислового будівництва  «Промстройнііпроект», що був виконаний за дорученням та на замовлення позивача, а не призначений судом, в якому, на посилання позивача, йдеться про встановлення факту навмисного завищення відповідачем об'ємів робіт – суд визнає як безпідставні та необґрунтовані, виходячи з наступного:

З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, враховуючи специфіку виконаних позивачем робіт, ухвалою від 13.09.2005р. по справі № 43/259 судом було призначено проведення будівельно-технічної експертизи по вказаній справі для надання відповіді на такі питання:

1. Чи відповідає об'єм фактично виконаних робіт об'єму, вказаному у актах приймання виконаних робіт та довідкам про вартість виконаних робіт?

2. Визначити об'єм, якість та вартість фактично виконаних робіт по ремонту покрівлі виробничих площ згідно договору підряду № 40 від 10.04.2004р.

          Як вбачається з тексту рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2006р., у проведенні судової експертизи зазначеною експертною установою було відмовлено за причин неможливості проведення досліджень у зв'язку з не представленням ТОВ «ПО ТК-Донбас» спірного об'єкту для огляду та натурного дослідження.

Крім того, представник позивача за первісним позовом, в судових засіданнях підтвердив той факт, що за термін часу з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт № 4 від 31.08.2004р., тобто з 31.08.2004р., по день фактичного призупинення відповідачем робіт, тобто по 14.09.2004р., певний об'єм робіт був виконаний відповідачем.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач  дійсно виконав ремонтно-будівельні роботи, які ним відображені в Акті № 5 від 23.09.2004р. Проте, господарський суд Харківської області водночас зазначає, що при цьому суд не досліджує та не встановлює конкретного об'єму виконаних відповідачем   робіт, а сприймає визначений в зазначеному акті об'єм робіт як неоспорений іншою стороною факт.

Досліджуючи питання наявності у позивача за первісним позовом обов'язку сплати відповідачеві суми у розмірі 169157,00 грн. за виконані роботи у відповідності до Акту приймання робіт № 5 від 23.09.2004р. i довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р., підписаних відповідачем в односторонньому порядку, господарський суд виходить з умов п.2 ч.4 ст.882 ЦК України, відповідно до яких - Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в випадку, якщо мотиви відмови іншої сторони від підписання акту визнані судом обгрунтованими.

З наведеної норми матеріального права випливає, що Акт № 5 від 23.09.2004р. приймання виконаних робіт i довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. на загальну суму у розмірі 169157,00 грн., підписані позивачем 30.09.2004р. в односторонньому порядку – мають юридичну силу до того часу, поки за позовом іншої сторони цей акт не буде визнаний судом недійсним.

У відповідності з умовами предмета договору підряду № 40 від 10.04.2004р., замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх у відповідності з умовами договору.

Водночас господарський суд також зазначає, що серед матеріалів справи відсутні і будь-які інші докази стосовно умов безоплатного виконання відповідачем ремонтно-будівельних робіт на об'єкті позивача або докази будь-якого іншого безоплатного відчуження вартості виконаних  таких робіт на користь позивача.

Отже, виходячи з викладеного дослідження щодо першого визначеного судом питання, господарський суд дійшов остаточного висновку про те, що відповідач  дійсно виконав ремонтно-будівельні роботи, які ним відображені за фактом виконання в Акті № 5 від 23.09.2004р., а також про те, що за позивачем на час судового розгляду даної господарської справи належить обов'язок сплати на користь відповідача (позивача за зустрічним позовом) у відповідності з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. грошової суми у розмірі 169157,00 грн.  

Позивач в наданій до суду позовній заяві, відзиві на зустрічну позовну заяву, в письмових поясненнях до заперечень та в наданих у судових засіданнях по розгляду справи поясненнях свого представника, посилається як на належний доказ на той факт, що господарським судом Донецької області при вирішенні справи № 43/259 вже було досліджене питання визначення розміру балансового сальдо за взаєморозрахунками між позивачем та відповідачем станом на 14.09.2004р., відповідно до чого сальдо було встановлене судом у розмірі 102532,00 грн.

          Посилання ж позивача при цьому на те, що господарський суд Донецької області, проаналізувавши пояснення сторін, чітко встановив, що відповідачем було виконано робіт на суму 583430,00 грн., Акт № 5 підписаний в односторонньому порядку , і тому він не врахував його при визначенні суми виконаних робіт, визнавши його саме цим недійсним - господарський суд Харківської області визначає як безпредметне та необґрунтоване з наступних підстав:

          З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Донецької області при вирішенні справи № 43/259 дійсно досліджувалось питання встановлення розміру балансового сальдо за взаєморозрахунками між позивачем та відповідачем станом на 14.09.2004р., але без урахування вартості виконаних підрядних робіт у відповідності з Актом № 5 від 23.09.2004р. i довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р., що підтверджується текстом судового рішення від 01.02.2006р., винесеного за розглядом справи  № 43/259.

В тексті зазначеного рішення суду при дослідженні зазначеного питання як констатація факту вказано: «Акт № 5 від 23.09.2004р. за вересень на суму 169157 грн. підписаний в односторонньому порядку тільки позивачем за первісним позовом». Подальше ж посилання позивача на те, що Акт № 5 підписаний в односторонньому порядку, і тому суд не врахував його при визначенні суми виконаних робіт, визнавши його саме цим недійсним – на підставі того, що безпосередньо в рішенні суду зазначеного висновку не існує - господарський суд Харківської області визначає таке посилання як безпідставне та як особисту думку позивача стосовно зазначеного питання, а не як відповідний висновок судової інстанції.

Як вбачається з текстів судових рішень і постанов по справі № 43/259 та наявних матеріалів справи № 35/306-07, Фірмою «Кларус» ТОВ при розгляді господарської справи № 43/259 не ініціювалось питання вимоги від ТОВ «ПО ТК-Донбас» належної сплати у розмірі 169157,00 грн. за виконані роботи у відповідності з Актом № 5 від 23.09.2004р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р., а тому висновки господарського суду Донецької області щодо визначення розміру балансового сальдо за взаєморозрахунками між позивачем та відповідачем станом на 14.09.2004р. у сумі 102532,00 грн. без урахування  зазначеної суми за Актом № 5 від 23.09.2004р. – є вірними та цілком правосудними.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що раніше судом окремо питання встановлення розміру балансового сальдо за взаєморозрахунками між позивачем та відповідачем станом на 14.09.2004р. з урахуванням вартості виконаних підрядних робіт у відповідності з Актом № 5 від 23.09.2004р. i довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. ніколи не встановлювалося, а був встановлений лише розмір сальдо за взаєморозрахунками між цими ж сторонами у сумі 102532,00 грн. на користь позивача без урахування грошової суми, належної до сплати з боку позивача суми за Актом № 5 від 23.09.2004р. у розмірі 169157,00 грн.

          В наданій до суду позовній заяві, відзиві на зустрічну позовну заяву, в письмових поясненнях до заперечень та в наданих у судових засіданнях по розгляду справи поясненнях свого представника, позивач посилається як на належний доказ на той факт, що  Акт № 5 від 23.09.2004р., підписаний лише відповідачем в односторонньому порядку, раніше вже був визнаний судом недійсним, а підстави його не підписання з боку  ТОВ «ПО ТК-Донбас» - обґрунтованими.

Як уже вказувалося раніше, за клопотанням позивача за зустрічним позовом, судом було витребувано від відповідача копії відповідної позовної заяви і рішення суду про визнання Акту № 5 від 23.09.2004р. i довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. недійсними.  

Витребувані судом копії документів відповідач за зустрічним позовом не змогла надати, водночас пославшись як на належний доказ визнання судом Акту № 5 недійсним на вираз з тексту рішення господарського суду Донецької області про те, що «Акт № 5 від 23.09.2004р. за вересень на суму 169157 грн. підписаний в односторонньому порядку тільки позивачем за первісним позовом».

Таке посилання відповідача за зустрічним позовом є безпідставним та неогрунтованим та яке не можуть бути прийняті до уваги. Однак в зазначеному рішенні суду констатується лише існування Акту № 5 від 23.09.2004р., підписаного в односторонньому порядку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін стосовно зазначеного питання, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів про те, що Акт № 5 від 23.09.2004р., підписаний позивачем за зустрічним позовом в односторонньому порядку, вже був визнаний судом недійсним, а підстави його не підписання відповідачем – обґрунтованими.  

Виходячи з вимог цивільного законодавства України, акт приймання-передачі виконаних робіт у відповідності до умов ч. 4 ст. 882 ЦК України  може бути визнаний судом недійсним лише за відповідним позовом сторони, що не погодилась підписати акт, з винесенням відповідного рішення суду про недійсність акту, зазначеного в резолютивній частині рішення, лише у випадку, якщо мотиви відмови іншої сторони від підписання акту будуть визнані судом обгрунтованими.

Приймаючи наданий відповідачем за первісним позовом зустрічний позов до розгляду, господарський суд виходить з того, що у суду немає перешкод для цього також з боку умов п.13.2 договору підряду № 40 від 10.04.2004р., у відповідності до яких існує обов'язковий для обох сторін досудовий претензійний порядок врегулювання спорів, оскільки відповідачем за первісним позовом були надіслані на адресу позивача претензія № 11 вих. № 1486 від 05.11.2004р. та № 02 вих. № 13/77 від 08.04.2005р. з вимогою сплатити вартість виконаних робіт за актом № 5 від 23.09.2004р. та перерахувати в адресу відповідача грошову різницю у розмірі 66625 грн. з урахуванням індексу інфляції - всього у розмірі 69619 грн., визначену відповідачем як різницю між вартістю виконаних робіт за актом № 5 від 23.09.2004р. у розмірі 169157,00 грн. та існуючим та той час між позивачем та відповідачем сальдо по взаєморозрахункам у розмірі 102532,00 грн. без урахування вартості робіт за актом № 5 від 23.09.2004р.  

Таким чином, господарський суд Харківської області не вбачає перешкод для прийняття зустрічного позову до розгляду сумісно з первісним позовом ні з боку норм матеріального або процесуального права, ні з боку умов укладеного між сторонами договору підряду № 40 від 10.04.2004р.

Відповідно до умов п.1.3 договору підряду № 40 від 10.04.2004р., Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи і оплатити їх у відповідності з умовами договору.

Відповідно до умов п.6.3 зазначеного договору підряду, Замовник здійснює проміжні розрахунки за виконані роботи протягом десяти календарних днів з дня приймання виконаних робіт на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт і довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до умов п.2 ч.4 ст.882 ЦК України, - Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в випадку, якщо мотиви відмови іншої сторони від підписання акту визнані судом обгрунтованими.

Таким чином, як уже вказувалось раніше, на підставі наведених норм матеріального права господарський суд дійшов висновку, що Акт № 5 від 23.09.2004р. приймання виконаних робіт i довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р. на загальну суму 169157,00 грн., підписані позивачем за зустрічним позовом 30.09.2004р. в односторонньому порядку – мають юридичну силу і підлягають сплаті з боку відповідача.  

Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. При цьому, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

З наведеного вбачається, що як позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми переплати за договором підряду, так і позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення сплати за актом виконаних підрядних робіт, нерозривно між собою пов'язані та як підсумок по взаєморозрахункам випливають з одних господарських правовідносин між  сторонами.

Відповідно до умов ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З огляду на вищевикладену норму, позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми переплати за договором підряду у розмірі 102 532,00 грн. і позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення сплати за актом виконаних підрядних робіт у сумі 169 157,00 грн. можуть бути  взаємозараховані наступним чином, суму балансового сальдо за взаєморозрахунками між спірними сторонами у розмірі 102532,00 грн. без урахування вартості виконаних робіт за Актом № 5 від 23.09.2004р., підписаного в односторонньому порядку, в рахунок сплати грошової суми у розмірі 169157,00 грн. за виконані підрядні роботи згідно Акту № 5 приймання виконаних робіт від 23.09.2004р. i Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004р., підписаних 30.09.2004р. в односторонньому порядку.

З урахуванням чого позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають. Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом. Зустрічний позов підлягає частковому задоволенню в сумі 66625,00 грн., як підсумковому взаєморозрахунку. В задоволенні іншої частини зустрічного позову слід відмовити. Витрати по оплаті держмита слід віднести на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволених вимог, а також віднести на відповідача за зустрічним позовом витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 1, 54-58, 60, 82-85 ГПК України; ст.601, п.2 ч. 4 ст. 882 ЦК України,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПО ТК-Донбас” м.Донецьк (83117, м.Донецьк, вул.Бахметьєва, 34; код ЄДРПОУ 32173181, п/р 26008959969057 у філії ЗАТ ПУМБ м. Донецька, МФО 335537)  на користь Фірми “КЛАРУС” товариства з обмеженою відповідальністю м.Харків (61012 м.Харків, вул.Карла Маркса,4; код ЄДРПОУ 24661427, п/р 26009860085750 в ХОВ АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016) суму заборгованості в розмірі 66625,00 грн., держмито в розмірі 666,25 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову - відмовити.

Рішення підписано 24.09.2007 р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.