Постанова

від 29.05.2008 по справі 35/306-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/306-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 травня 2008 р.                                                                                    № 35/306-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                          Грека Б.М.                                                                     Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідача:

Карін О.В.Супрун І.М., Радченко С.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПО ТК-Донбас"

на рішення

та постановугосподарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 р.Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2007 р.

у справі№ 35/306-07

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ПО ТК-Донбас"

дофірми "Кларус" - товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 102 532 грн.

та за зустрічним позовом

до

про фірми "Кларус" - товариства з обмеженою відповідальністютовариства з обмеженою відповідальністю "ПО ТК-Донбас"стягнення 169 157 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 102 532 грн. переплати за договором підряду від 10.04.2004 р. № 40.

У червні 2007 р. відповідач звернувся в суд з зустрічним позовом про стягнення з відповідача 169 157 грн. за виконані на підставі вказаного договору підряду роботи, визначені актом приймання виконаних робіт № 5 від 23.09.2004 р.  та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004 р. З урахуванням вказаної у первісному позові суми, просив стягнути з відповідача 66 625 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2007 р. (суддя Швед Е.Ю), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р. (головуючий –Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І., Плужник О.В.), в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ  "ПО ТК-Донбас" на користь фірми "Кларус" –ТОВ заборгованість в розмірі 66 625 грн. та судові витрати.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а провадження в частині зустрічного позову припинити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 10.04.2004 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір підряду № 40, за яким відповідач зобов'язаний був виконати ремонтно-будівельні роботи за об'єктом "Ремонт покрівель виробничих площ "ПО ТК-Донбас" площею 25 000 м2", втому числі І черга –15 000 м2, ІІ черга –10 000 м2, а позивач повинен був здійснювати проміжкові розрахунки за виконані роботи.

Відповідно до п.6.1 договору фінансування робіт здійснюється замовником (позивачем) у формі авансування та проміжкових розрахунків за виконані роботи.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачеві платежі на загальну суму 685 562 грн.

Відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи за чотирма актами на загальну суму 583 430 грн.

Останній акт було підписано сторонами 31.08.2004 р.

Згідно з ч. 4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом необгрунтованими.

30.09.2007 р. позивач в односторонньому порядку підписав з відповідною відміткою акт приймання виконаних робіт №5 від 23.09.2004 р. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004 р. на загальну суму 169 157 грн. та надіслав позивачу повідомлення за вихідним № 1479 від 11.10.2004 р. про одностороннє підписання акту №5 від 23.09.2004 р. і довідки за вересень 2004 р.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний позов, суд правильно виходив з того, що за відсутності судового рішення, яким акт приймання виконаних робіт №5 від 23.09.2004 р. визнаний недійсним, вказаний акт має юридичну силу та є підставою для оплати замовником (позивачем) вказаних  ньому робіт.

Доводи касаційної скарги про те, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2006 р. у справі за № 43/259 дана оцінка вказаному акту, він визнаний недійсним, а у вимогах позивача, які є тотожними вимогам зустрічного позову у даній справі, відмовлено, а тому провадження в частині зустрічного позову підлягало припинення на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, не грунтуються зібраних у справі доказах та вимогах закону.

Зокрема, вищевказаним рішенням питання недійсності акту приймання виконаних робіт №5 від 23.09.2004 р. не досліджувалось і не вирішувалось.

Вказаним судовим рішенням була встановлена переплата позивача за договором підряду від 10.04.2004 р. № 40 у сумі  102 532 грн. станом на 14.09.2004 р., а спірний акт був підписаний лише 30.09.2004 р.

З розрахунків, викладених у рішенні господарського суду Донецької області від 01.02.2006 р. у справі за № 43/259 вбачається, що сума, зазначена у вказаному акті судом не враховувалась.

За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для припинення провадження у справі в частині зустрічного позову є правильним.

Встановивши, що позивач мав переплату за договором підряду станом на  14.09.2004 р. у сумі  102 532 грн., проте на підставі акту приймання виконаних робіт №5 від 23.09.2004 р.  у нього виникло зобов'язання оплатити відповідачу виконані роботи за актом  у сумі  169 157 грн., суд правильно відмовив у задоволенні первісного позову та частково задовольнив зустрічний, стягнувши на користь відповідача різницю між вартістю виконаних  за спірним актом робіт і переплатою, що існувала до складення цього акту.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Апеляційний господарський суд, обгрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції.

Підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПО ТК-Донбас" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області  від 18 вересня 2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2007 р. у справі за № 35/306-07   - без змін.

Головуючий                                                                      В.І. Дерепа

Судді                                                                                  Б.М. Грек

                                                                                                          Л.В. Стратієнко