Рішення

від 13.08.2007 по справі 11/111-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/111-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2007 р.                                                            Справа № 11/111-07

вх. № 7686/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І.

при секретарі судового засідання Збаражська В.П.

за участю представників сторін:

прокурора - Присяжнюк О.,

позивача - Антонюк В. М.,

третьої особи - не з"явився,

першого відповідача - не з"явився,

другого відповідача - Княжинська О. В.

розглянувши справу за позовом

Прокурора Дзержинського району м. Харкова в особі Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство вугільної промисловості України

до  ТОВ "Торнадо" , м. Харків

та до ПП "Талант Трейдінг", м. Харків   

про скасування рішення третейського суду

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації “Безпечне нерухоме майно” від 15.03.2007 року. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що постійно діючий третейський суд при Асоціації “Безпечне нерухоме майно”, вийшовши за межі своєї компетенції, визнав право власності на проведену фактичну реконструкцію державного майна, тим самим відчуживши державне майно ПП “Талант Трейдінг”. Прокурор визначив особу, права якої порушені в спірних правовідносинах (позивачем по справі) - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача також повністю підтримав заявлений позов та в судовому засіданні і в письмових поясненнях вказує на те, що постійно діючий третейський суд при Асоціації “Безпечне нерухоме майно”, при винесенні оскаржуваного рішення, порушив вимоги пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України “Про третейські суди”, відповідно до якого третейські суди в порядку, передбаченому законом, можуть  розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин за винятком справ по спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Перший відповідач не забезпечив явку свого представника в призначені судові засідання. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву вказує на необґрунтованість  позовних вимог та просить розглядати справу без участі його представника.

Представник другого відповідача позов не визнав з підстав вказаних у відзиві на позов. Зокрема другий відповідач посилається на те, що ні прокурор, ні позивач не є стороною третейської угоди та відповідно не мають права на оскарження рішення третейського суду. Крім того зазначає, що третейський суд розглянув справу підвідомчу йому відповідно до вимог законодавства.  

Представник позивача в судовому засіданні 17 липня 2007 року заявив клопотання про залучення Міністерства вугільної промисловості України до участі в даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Суд задовольнив таке клопотання та залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Міністерство вугільної промисловості України.

Представник Міністерства вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 01 серпня 2007 року заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного науково-дослідницького інституту організації та механізації шахтного будівництва. Оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 17 липня 2007 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Міністерство вугільної промисловості України, якому підпорядкований Державний науково-дослідницький інститут організації та механізації шахтного будівництва, суд пройшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача.

07 серпня 2007 року на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 01 серпня 2007 року по цій справі, постійно діючим третейським судом при Асоціації “Безпечне нерухоме майно” були надані суду матеріали справи № 4/2-2007 за позовом Приватного підприємства “ТАЛАНТ ТРЕЙДІНГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРНАДО” про визнання права власності, що розглядалася постійно діючим Третейським судом при Асоціації “Безпечне нерухоме майно”.

Суд, в судовому засіданні дослідив усі докази, які є в матеріалах справи третейського суду № 4/2-2007. Прокурор та представники сторін також ознайомилися з матеріалами вказаної справи.

В судовому засіданні розпочатому 10.08.2007 року оголошувалася перерва до 13.08.2007 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши прокурора та представників сторін по справі встановив наступне.

ПП “Талант Трейдінг” звернулося до постійно діючого третейського суду при Асоціації “Безпечне нерухоме майно” з позовом до ТОВ “Торнадо” про визнання права власності. Третейська угода про передачу спорів, що виникають у зв'язку з договором № 111 від 12.01.2004 року, в тому числі пов'язані з його укладенням, зміною, розірванням, невиконанням або дійсністю/недійсністю, визнанням прав, до постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Безпечне нерухоме майно” оформлена сторонами належним чином та підписана ними 12 березня 2007 року.

Рішенням третейського суду від 15 березня 2007 року по справі № 4/2-2007 позов задоволено. Визнано за ПП "Талант Трейдінг" право власності на приміщення 1-го поверху №№ 23, 24 загальною площею 126, 0 кв.м., 2-го поверху №№ 1-11 загальною площею 2697, 5 кв.м., 3-го поверху №№ 1-31 загальною площею 1251, 6 кв.м. виробничого корпусу літ. "В-3" загальною площею 4075, 1 кв.м. по вул. Отокара Яроша, 18 в м. Харкові.

На виконання рішення третейського суду на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 28.03.2007 року по справі № 15/154-07 був виданий наказ.

Прокурор та позивач вважають рішення третейського суду незаконним, в зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовом про його скасування.  

При вирішенні даного спору суд виходить із положень статті 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор та позивач в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що третейський суд вийшов за межі своєї компетенції та фактично розглянув спір, пов'язаний із задоволенням державних потреб та в результаті такого рішення, держава втратила право власності на спірні приміщення.

Проте такий висновок прокурора та позивача не узгоджується із приписами нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державні замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”, державне замовлення –це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності. Державні замовники - Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету. Обсяги коштів для закупівлі зазначених товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення.

Таким чином, господарський договір, пов'язаний з задоволенням державних потреб, характеризується тим, що державними замовниками виступають Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші заклади –головні розпорядники коштів державного бюджету; кошти для закупівлі товарів, робіт та послуг передбачаються в Законі України про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування; кабінет Міністрів визначає та затверджує перелік державних замовників, об'єми та склад державного замовлення.

Договір № 111 від 12.01.2004 року, укладений між ПП “Талант Трейдінг” та ТОВ “Торнадо”, на підставі якого третейський суд задовольнив позов про визнання права власності на спірні приміщення, не має перелічених ознак господарського договору, пов'язаного з задоволенням державних потреб, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що договір № 111 від 12.01.2004 року не є господарським договором, пов'язаним із задоволенням державних потреб.

З матеріалів справи також вбачається, що  між позивачем  (орендодавець) та першим відповідачем (орендар) існують орендні договірні відносини на підставі договору оренди № 2860-Н від 22.08.2006 року, відповідно до умов якого орендодавець передає в оренду орендареві нежитлові приміщення одноповерхової будівлі літ "А" з трьохповерховою господарчо-побутовою прибудованою частиною виробничого корпусу літ. "А" Державного науково-дослідного інституту організації і механізації шахтного будівництва, а саме: 1627 кв.м. розташовані в одноповерховій будівлі виробничого корпусу "А" та 822, 4 кв.м., розташовані в трьохповерховій будівлі адміністративно-побутових приміщень в корпусі "А", загальною площею 2449, 40 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Отокара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідницького інституту організації та механізації шахтного будівництва. Договір оренди є чинним.

Судом встановлено, що нежитлові приміщення, які є об'єктом оренди по договору оренди № 2860-Н від 22.08.2006 року,  не є тими ж самими  приміщеннями, на які третейським судом було визнано право власності. Держава продовжує бути власником нежитлового приміщення, що було передано в оренду на підставі вказаного договору оренди. Спірні приміщення ніколи не знаходилися в державній власності та були побудовані відповідно до договору № 111 від 12.01.2004 року.

Таким чином, висновок прокурора та позивача, що держава втратила право власності на приміщення, які входили до складу об'єкту оренди, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо посилання прокурора на порушення умов договору оренди, щодо неотримання згоди орендаря на проведення реконструкції об'єкту оренди його технічне переоснащення, поліпшення, то якщо таке порушення і мало місце, то такі обставини не можуть бути підставою для  скасування рішення третейського суду, а відповідно обраний  прокурором спосіб захисту порушеного права у спірних відносинах не узгоджується із фактичними обставинами справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 51 Закону України “Про третейські суди” рішення третейського суду може бути оскаржене тільки стороною по справі. Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Дзержинського району міста Харкова та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не були сторонами по справі  № 4/2-2007 за позовом Приватного підприємства “ТАЛАНТ ТРЕЙДІНГ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРНАДО” про визнання права власності, що розглядалася постійно діючим Третейським судом при Асоціації “Безпечне нерухоме майно”. Отже такі особи, відповідно до приписів вказаних нормативних актів, позбавлені права оскаржувати рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Безпечне нерухоме майно” від 15.03.2007 року.

Крім цього, частиною 1 статті 51 Закону України “Про третейські суди” встановлено, що рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим законом. Частина 3 вказаної статті містить вичерпний перелік підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду.

Матеріали справи свідчать, що ні прокурор ні позивач не надали суду жодних доказів існування яких-небудь підстав, перелічених в частині 3 статті 51 Закону України “Про третейські суди” для оскарження та скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Безпечне нерухоме майно” від 15.03.2007 року.

Наведені фактичні обставини справи дають підстави також стверджувати, що інтереси Фонду державного майна України або його Регіонального відділення у спірних правовідносинах не були порушені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора, оскільки вони позбавлені фактичного та правового обґрунтування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 6, 51 Закону України “Про третейські суди”, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повний тескт рішення підписаний 13 серпня 2007 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.