Ухвала

від 18.04.2022 по справі 308/449/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/449/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.04.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/388/21, за апеляційною скаргою, яку подали треті особи, які є власниками нерухомого майна, на яке накладено арешт ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2020 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 (далі - слідчий), погодженого прокурором прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 (далі - прокурор), про накладення арешту на майно, а саме : приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74.8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310718721219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659577421219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659004921219, шляхом заборони відчуження та розпорядження будь - яким чином вказаним майном.

З матеріалів судового провадження убачається, що 14 січня 2020 року слідчий звернувся з погодженим із прокурором клопотанням до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про накладення арешту на майно. У клопотанні зазначено, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, внесеного 24.12.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000365. З клопотання убачається, що підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР є заява про злочин від ОСОБА_10 , зміст якої свідчить, зокрема про те, що група мешканців с. Білки Іршавського району, шляхом укладення фіктивних угод та підроблення документів незаконно заволоділи майном Білківського споживчого товариства. Відповідно до клопотання, у ході здійснення досудового розслідування встановлено, що у період 2015-2017 років невстановлені особи з числа членів та керівників Білківського СТ шляхом прийняття низки незаконних рішень органів управління Білківського споживчого товариства з метою заволодіння нерухомим майном товариства, а саме: приміщення забійного пункту, що за адресою АДРЕСА_4 ; приміщення кафе «Затишок», що за адресою АДРЕСА_1 ; приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою АДРЕСА_1 ; приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою АДРЕСА_5 ; приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою АДРЕСА_1 ; приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що за адресою АДРЕСА_6 , передають вказане нерухоме майно власником якого є Білківське споживче товариства як внесок до статутного капіталу новостворених господарських товариств, а саме: ТзОВ «Вікторія-ІК», ТзОВ «Господар-ІК», ТзОВ «Зірка-ІР», ТзОВ «Марина-ІК», ТзОВ «Віка-ІК», що у подальшому призвело до незаконного відчуження об`єктів нерухомого майна Білківського споживчого товариства та спричинило окремим членам Білківського СТ матеріальної шкоди в особливо великих розмірах. Із заяви ОСОБА_10 убачається, що державний реєстратор Іршавського районного управління юстиції ОСОБА_11 , всупереч вимогам п. 4 ст. 6, п. 2. п. 3. ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» умисно, в інтересах третіх осіб, не здійснила реєстрацію судового рішення № 51604966 від 29.09.2015, а саме: ухвали Іршавського районого суду Закарпатської області у цивільній справі за № 301/1982/15-ц. Вказаним судовим рішенням було ухвалено заборону реєстраційній службі Іршавського районного управління юстиції в Закарпатській області вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Білківського споживчого товариства. Всупереч ухвалі Іршавського районного суду, державний реєстратор реєструє низку юридичних фірм, а саме: ТзОВ «Вікторія-ІК», ТзОВ «Господар-ІК», ТзОВ «Зірка-ІР», ТзОВ «Марина-ІК», ТзОВ «Віка-ІК». З клопотання також убачається, що під час реєстрації цих товариств державний реєстратор вносить до статутного фонду товариств об`єкти нерухомого майна Білківського СТ без погодження із членами цього товариства, що у подальшому призвело до незаконного відчуження об`єктів нерухомого майна Білківського споживчого товариства.

Так, 16.06.2016, державним реєстратором ОСОБА_12 внесено до реєстру відомості про право власності нежитлової будівлі, приміщення магазину «Господар», на підставі Акту прийняття передачі основних засобів від 30.12.2015, відповідно до якого ТзОВ «Господар-ІК» володіє нерухомим майном з розміром частки 36/100;

03.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , внесено до реєстру запис про право власності на підставі договору купівлі-продажу № 1286 від 03.07.2017. Згідно вказаного запису ОСОБА_14 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 0;

03.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу № 1302 від 03.07.2017. На підставі цього запису ОСОБА_5 , володіє даним нерухомим майном з розміром частки 64/100;

26.07.2017 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру відомості про розподіл нежитлової будівлі, приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна № 1415 від 26.07.2017. Окрім наведеного, 26.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна № 1415 від 26.07.2017, згідно з яким ТОВ «Господар ІК», володіє часткою вказаного нерухомого майна, і розмір його частки становить 0;

26.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна № 1415 від 26.07.2017. На підставі запису ОСОБА_5 , володіє нерухомим майном з розміром частки 1;

Окрім того, 20.07.2018, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , внесено до реєстру відомості про право власності об`єкту нерухомого майна, приміщення комерційного призначення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74.8 кв. м. на підставі договору дарування № 1443 від 20.07.2018. На підставі цього запису ОСОБА_7 , володіє нерухомим майном з розміром частки 1; З цього ж Витягу також убачається, що 20.07.2018, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , внесено до реєстру запис про право власності на підставі договору купівлі-продажу №1438 від 20.07.2018. Згідно з указаного запису ОСОБА_14 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 0;

28.09.2018, державним реєстратором ОСОБА_15 , внесено до реєстру запис про право власності об`єкту нерухомого майна, приміщення комерційного призначення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер 1659577421219, на підставі договору про виділ майна в натурі № 1415 від 26.07.2017. Згідно з указаним записом ОСОБА_5 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 1/1;

30.10.2018, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_16 внесено до реєстру запис про право власності об`єкту нерухомого майна приміщення комерційного призначення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер 1659004921219, на підставі договору купівлі-продажу № 2019 від 30.10.2018. Згідно указаного запису ОСОБА_6 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 1. При цьому, згідно з інформацією, отриманою на підставі безкоштовного запиту з офіційного інтернет-сайту Міністерства юстиції України, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 вищевказане товариство, а саме ТзОВ «Господар ІК», код ЄДРПОУ:40200209, створено 24 грудня 2015 року, а припинено його діяльність 31.10.2018. У клопотанні також вказується на те, що в органу досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », створено виключно для незаконного відчуження такого майна. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розділено на три об`єкти нерухомого майна, про що відповідно 26.07.2017 нотаріусом ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про виділ майна в натурі, а саме: приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 74.8 кв. м., реєстраційний номер 1310718721219, власником якого є ОСОБА_7 ; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер 1659577421219, власником якого є ОСОБА_5 ; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер 1659004921219, власником якого є ОСОБА_6 . У клопотанні також зазначається, що з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації майна на цей об`єкт нерухомого майна, слід накласти арешт, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, є об`єктом кримінальних-протиправних дій чи набуто протиправним шляхом. Вказане майно має значення речового доказу в кримінальному проваджені № 12019070000000365 та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, адже є об`єктом вчиненого злочину, при цьому, слідчим доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України. На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

В апеляційній скарзі третіх осіб, які є власниками нерухомого майна, на яке накладено арешт, - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , просять поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. Доводи мотивують тим, що про розгляд клопотання їх повідомлено не було, при цьому копія ухвали апелянтам не надсилалась, що призвело до порушення їх права на захист. Вважають, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною. Запевняють, що жодного стосунку до фігурантів відкритого кримінального провадження не мають, у тому числі не мають на меті у будь-який спосіб відчужити майно, на яке накладено арешт. Стверджують, що приміщення, які є предметом арешту використовуються виключно у комерційних цілях, з метою реалізації продукції різного ґатунку, оскільки апелянти є фізичними особами-підприємцями. Зазначають, що у клопотанні відсутнє обґрунтування правових підстав для арешту нерухомого майна, а також не зазначено чи таке відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України, також відсутня розумність і співрозмірність обмеження права власності фізичних осіб. На думку апелянтів, органом досудового розслідування не доведено, зокрема, достатність підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, є предметом злочину; належність доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно; існування певних ризиків, визначених у ст. 170 КПК України, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце. Апелянти звертають увагу на те, що орган досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12019070000000365, до слідчого судді із відповідним клопотанням про продовження строку досудового розслідування станом на 26.08.2021 не звертався, що може свідчити про те, що це кримінальне провадження закрите, відповідно до вимог ст. ст. 283, 284 КПК України. Просять ухвалу скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності апелянтів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , неявка яких, із огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин неявки та заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день від них не надходило; у апеляційній скарзі міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі апелянтів.

З оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що така постановлена без участі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на адресу яких не надсилались повідомлення про час та місце розгляду слідчим суддею клопотання. При цьому, з матеріалів судового провадження не вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримували копію судового рішення чи така їм надсилалась.

Тому, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження апеляційний суд визнає не пропущеним, а клопотання про поновлення такого строку безпідставним.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України зклопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно: приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 74.8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310718721219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659577421219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659004921219, - слідчим суддею були взяті до уваги вимоги Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.

Як убачається із приєднаних до клопотання матеріалів, слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 24.12.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000365 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у ході якого досліджуються обставини заволодіння шляхом шахрайських дій майном Білківського споживчого товариства.

У ході розслідування встановлено, що у період 2015-2017 років невстановлені особи з числа членів та керівників Білківського СТ шляхом прийняття низки незаконних рішень органів управління Білківського споживчого товариства з метою заволодіння нерухомим майном товариства, а саме: приміщення забійного пункту, що за адресою Іршавський район, с. Білки, вул. Ороса П., 68; приміщення кафе «Затишок», що за адресою Іршавський район, с. Білки, вул. Центральна, 7; приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою АДРЕСА_1 ; приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою Іршавський район, с. Білки, вул. Фірцака-Кротона, 27; приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою АДРЕСА_1 ; приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що за адресою АДРЕСА_6 , передають нерухоме майно, власником якого є Білківське споживче товариства як внесок до статутного капіталу новостворених господарських товариств, а саме: ТзОВ «Вікторія-ІК», ТзОВ «Господар-ІК», ТзОВ «Зірка-ІР», ТзОВ «Марина-ІК», ТзОВ «Віка-ІК», що у подальшому призвело до незаконного відчуження об`єктів нерухомого майна Білківського споживчого товариства та спричинило окремим членам Білківського СТ матеріальної шкоди в особливо великих розмірах. Із заяви гр. ОСОБА_10 убачається, що державний реєстратор Іршавського районного управління юстиції ОСОБА_11 , всупереч вимогам п.4 ст.6, п.2. п.3. ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» умисно, в інтересах третіх осіб, не здійснила реєстрацію судового рішення №51604966 від 29.09.2015, а саме: ухвали Іршавського районого суду Закарпатської області у цивільній справі за №301/1982/15-ц. Вказаним судовим рішенням було ухвалено заборону реєстраційній службі Іршавського районного управління юстиції в Закарпатській області вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Білківського споживчого товариства. Всупереч ухвалі Іршавського районного суду, державний реєстратор реєструє низку юридичних фірм, а саме: ТзОВ «Вікторія-ІК», ТзОВ «Господар-ІК», ТзОВ «Зірка-ІР», ТзОВ «Марина-ІК», ТзОВ «Віка-ІК». Під час реєстрації товариств державний реєстратор вносить до статутного фонду об`єкти нерухомого майна Білківського СТ без погодження із членами товариства, що у подальшому призвело до незаконного відчуження об`єктів нерухомого майна Білківського споживчого товариства. Так, 16.06.2016, державним реєстратором ОСОБА_12 внесено до реєстру відомості про право власності нежитлової будівлі, приміщення магазину «Господар», на підставі Акту прийняття передачі основних засобів від 30.12.2015, відповідно до якого ТзОВ «Господар-ІК» володіє нерухомим майном з розміром частки 36/100; 03.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , внесено до реєстру запис про право власності на підставі договору купівлі-продажу №1286 від 03.07.2017. Згідно вказаного запису ОСОБА_14 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 0; 03.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про право власності на цей об`єкт нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу №1302 від 03.07.2017. На підставі цього запису ОСОБА_5 , володіє цим нерухомим майном з розміром частки 64/100; 26.07.2017 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру відомості про розподіл нежитлової будівлі, приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна №1415 від 26.07.2017. Окрім наведеного, 26.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна №1415 від 26.07.2017, згідно з яким ТОВ «Господар ІК», володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір його частки становить 0; 26.07.2017, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про право власності на цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору про виділ у натурі частки нерухомого майна №1415 від 26.07.2017. На підставі запису ОСОБА_5 , володіє нерухомим майном з розміром частки 1; 20.07.2018, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , внесено до реєстру відомості про право власності об`єкту нерухомого майна, приміщення комерційного призначення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74.8 кв. м. на підставі договору дарування №1443 від 20.07.2018. На підставі цього запису ОСОБА_7 , володіє нерухомим майном з розміром частки 1; З цього витягу також убачається, що 20.07.2018, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , внесено до реєстру запис про право власності на підставі договору купівлі-продажу №1438 від 20.07.2018. Згідно цього запису ОСОБА_14 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 0; 28.09.2018, державним реєстратором ОСОБА_15 , внесено до реєстру запис про право власності об`єкту нерухомого майна, приміщення комерційного призначення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер 1659577421219, на підставі договору про виділ майна в натурі №1415 від 26.07.2017. Згідно з указаним запису ОСОБА_5 володіє часткою вказаного нерухомого майна, і розмір її частки становить 1/1; 30.10.2018, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_16 внесено до реєстру запис про право власності об`єкту нерухомого майна, приміщення комерційного призначення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер 1659004921219, на підставі договору купівлі-продажу №2019 від 30.10.2018. Згідно цього запису ОСОБА_6 володіє часткою цього нерухомого майна, і розмір її частки становить 1. При цьому, згідно з інформацією, отриманою на підставі безкоштовного запиту з офіційного інтернет-сайту Міністерства юстиції України, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 вищевказане товариство, а саме ТзОВ «Господар ІК», код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , створено 24 грудня 2015 року, а припинено його діяльність 31.10.2018. Вказане на переконання, органа досудового розслідування, дає достатні підстави вважати, що приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », створено виключно для незаконного відчуження такого майна. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розділено на три об`єкти нерухомого майна, про що відповідно 26.07.2017 нотаріусом ОСОБА_13 внесено до реєстру запис про виділ майна в натурі, а саме: приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 74.8 кв. м., реєстраційний номер 1310718721219, власником якого є ОСОБА_7 ; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер 1659577421219, власником якого є ОСОБА_5 ; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер 1659004921219, власником якого є ОСОБА_6 .

Наведені в клопотанні обставини підтверджуються і доданими до клопотання матеріалами (а. с. 9-85).

Відповідно до постанови слідчої від 14.01.2020 приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 74.8 кв. м., реєстраційний номер 1310718721219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер 1659577421219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер 1659004921219, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження його як речового доказу в кримінальному провадженні.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія судів також погоджується і з висновком слідчого судді про те, що вказане у клопотанні майно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям та існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є об`єктом вчиненого злочину.

При цьому, колегія суддів бере до уваги і те, що вказане вище майно, має істотне значення для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин під час досудового розслідування кримінального провадження, у тому числі для забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про накладення арешту на майно, з метою належного забезпечення потреб досудового розслідування, у тому числі й для забезпечення можливості органу досудового розслідування провести всі необхідні слідчі дії із цим майном, а також запобіганню передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України ризикам.

При цьому, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.

Також апеляційний суд вважає, що апелянтами не доведено можливості настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб, і вважає, що слідчим суддею належним чином враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що у клопотанні відсутнє обґрунтування правових підстав для арешту нерухомого майна, а також не вказано чи таке відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України, також відсутня розумність і співрозмірність обмеження права власності фізичних осіб, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Із цих підстав, як необґрунтовані та спростовані наведеним вище, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено, зокрема, достатність підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, є предметом злочину; належність доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно; існування певних ризиків, визначених у ст. 170 КПК України, або достатність підстав вважати, що такі ризики мажуть мати місця.

Доводи апеляційної скарги про те, що жодного стосунку до фігурантів відкритого кримінального провадження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мають, у тому числі не мають на меті у будь-який спосіб відчужити майно, а приміщення, які є предметом арешту використовуються виключно у комерційних цілях, з метою реалізації продукції різного ґатунку, оскільки апелянти є фізичними особами-підприємцями, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не спростовують висновків слідчого судді, які покладено в обґрунтування необхідності накладення арешту на приміщення, шляхом заборони відчуження та розпорядження ними.

Доводи апеляційної скарги про те, що орган досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12019070000000365 від 24.12.2019, до слідчого судді із відповідним клопотанням про продовження строку досудового розслідування станом на 26.08.2021 не звертався, що може свідчити про те, що вказане кримінальне провадження закрите, відповідно до вимог ст. ст. 283, 284 КПК України, - апеляційний суд визнає такими, що не спростовують висновків слідчого судді й не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді та відмови в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки в матеріалах судового провадження відсутні відомості про закриття кримінального провадження № 12019070000000365 від 24.12.2019, таких до апеляційної скарги не додано, що свідчить про те, що ці доводи є виключно припущенням апелянтів.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, апелянти не з`явилися на її розгляд без поважних причин, заявивши в апеляційній скарзі клопотання про розгляд такої без їхньої участі, чим позбавили себе можливості заявити будь-які клопотання чи надати докази у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції.

При оцінці доводів апеляційної скарги колегія суддів також зазначає, що саме з метою перешкоджання намірам відчужити майно у незаконний спосіб та недопущення інших протиправних дій щодо майна, на таке необхідно накласти арешт, оскільки існування таких ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на вищезазначене майно.

Тому, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою,такою, що постановлена з метою забезпечення якісного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та запобіганню неправомірним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення і не вбачає підстав для її скасування.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що апелянтами не заявлено обґрунтованих клопотань, які би підтверджували обґрунтованість доводів апеляційної скарги та спростовували б висновки слідчого судді, що, не з`явившись на розгляд апеляційної скарги, апелянти позбавили себе можливості заявити будь-які клопотання чи надати докази у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу, яку подали треті особи, які є власниками нерухомого майна, на яке накладено арешт ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2020 року, якою задоволено погоджене з прокурором клопотання слідчого та накладено арешт на майно, а саме: приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74.8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310718721219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65.8 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659577421219; приміщення комерційного призначення, об`єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 66.3 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1659004921219, шляхом заборони відчуження та розпорядження будь - яким чином цим майном, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: