Рішення

від 03.05.2022 по справі 192/1822/21

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/1822/21

Провадження № 2/192/122/22

04 травня 2022 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Тітової О.О.,

з участю секретаря - Біжко Ю.М.,

пр. позивача адвоката Мулько А.В.,

пр. відповідача - ОСОБА_1 ,

пр. відповідача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів приміщеннісуду всмт СолонеДніпропетровської областів режимівідеоконференції позамежами приміщеннясуду звикористанням технічнихзасобів представникавідповідача СТОВ«Прогрес»в порядку загального позовного провадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «Прогрес», Солонянської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась через представника адвоката Мулько А.В. до суду з позовом СТОВ «Прогрес», Солонянської селищної ради та просила визнати право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Прогрес» Солонянського району Дніпропетровської області в розмірі 6.19 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 з яким вона проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу з 05 грудня 2008 року по 14 серпня 2018 за місцем її реєстрації, що встановлено рішенням суду від 17.08.2020. Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) у складі земель колишнього КСП «Прогрес», вона є єдиним спадкоємцем за законом четвертої черги та звернулась до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на земельну частку (пай), але постановою державного нотаріуса від 31 липня 2021 їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно. Посилалась на ст.ст.22, 23 Земельного Кодексу України, п.2 Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» щодо набуття права на земельний пай та зазначала, що особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю та одержання колектив6ним сільськогосподарським підприємством цього акту. Чоловік позивача ОСОБА_4 був прийнятий в члени колгоспу «Прогрес» 01.02.1974, в 1998 році ОСОБА_4 звільнений з роботи з КСП «Прогрес» у зв`язку з виходом на пенсію, тобто на день передачі земель у колективну власність та отримання Державного акту на право колективної власності на землю серія ДПС л №000012 від 26.04.1995 колишнього КСП «Прогрес» був його членом та включений до списку до Державного акту на право колективної власності на землю та значиться за №140, але сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував і Державний акт на його ім`я не виготовлявся. Розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «Прогрес» складає 6.19 умовних кадастрових га. Вважала, що її чоловік має право на земельну частку (пай), але за життя документів, які б підтверджували його право власності отримати не встиг, про наявність такого права у її чоловіка вона довідалася лише після його смерті, тому вона як спадкоємець звернулась до суду з позовом про визнання за нею права на земельну частку (пай) у розмірі 6.19 кадастрових гектарів у порядку спадкування за законом після смерті померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 08 грудня 2021 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Від відповідача СТОВ «Прогрес» до суду надійшов відзив в якому представник посилається на те, що єдиною підставою пред`явлення вимог до СТОВ «Прогрес» є архівна довідка в якій зазначено, що правонаступником боргів КСП «Прогрес» стало СТОВ «Прогрес», однак це не відповідає дійсності. Так, 28.02.1998 зборами засновників було створено сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» у зв`язку з чим 04.04.1998 в Солонянській держадміністрації Дніпропетровської області проведено реєстрацію статуту товариства. Відповідно до статуту СТОВ «Прогрес» його засновниками були ЗАТ «Приват-Сервіс» та колектив КСП «Прогрес», 14.03.1998 складено акт прийому передачі майна. 15.04.2000 на зборах засновників ухвалено рішення про внесення змін і доповнень до статуту СТОВ «Прогрес» відповідно до яких засновниками визначено колектив фізичних осіб в кількості 530 чол., які є правонаступниками боргів та обов`язків бувшого КСП «Прогрес», зі складу засновників виведено ЗАТ «Приват-Сервіс», зменшено розмір статутного фонду до внесеного засновниками фізичними особами у кількості 530 чол. Тобто, створення нової юридичної особи СТОВ «Прогрес» відбулось колективом фізичних осіб (530 чол.) колишніх членів КСП «Прогрес», без участі будь-яких майнових прав та обов`язків КСП «Прогрес» як юридичної особи. В складі колективу фізичних осіб (530 чол.), які були колишніми членами КСП «Прогрес» ОСОБА_4 відсутній, він ніколи не був учасником СТОВ «Прогрес» та не приймав участь у формуванні статутного фонду товариства. Крім того, згідно цієї ж архівної довідки та даних журналу реєстраційних дій Солонянської райдержадміністрації КСП «Прогрес» с.Микільське-на-Дніпрі не мало правонаступників коли проти нього було порушено справу про банкрутство. Згідно відомостей Міністерства юстиції СТОВ «Прогрес» не є правонаступником жодної юридичної особи в тому числі і КСП «Прогрес». СТОВ «Прогрес» невідомі обставини та факти, що стосуються майна, земельних ділянок (паїв), складу членів КСП, господарської діяльності та банкрутства КСП «Прогрес», тому вважав, що СТОВ «Прогрес» є неналежним відповідачем у даній справі, що є підставою для відмови в позові. Також підставою відмови у позові є сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у справі. Відповідач просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3 та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року витребувана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача СТОВ «Прогрес» в якій представник зазначає, що сам відповідач зазначає та погоджується із позивачем, що саме ним визначається відповідач. На думку позивача саме СТОВ «Прогрес», який є правонаступником боргів КСП «Прогрес» несе майнову відповідальність за дії свого попередника щодо невидачу особі, яка була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), сертифіката на таку частку (пай) та Державного акта на землю. Також зазначив, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки про порушення свого право позивач довідалася лише 31.07.2021 оскільки саме тоді постановою державного нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та зазначив, що відповідачем СТОВ «Прогрес» не спростовано архівну довідку в якій зазначено, що правонаступником боргів КСП стало СТОВ «Прогрес». Строки позовної давності позивачем не порушено, оскільки про наявність свого права вона довідалася лише після смерті чоловіка ОСОБА_4 та підтвердження його знаходження в списках до Державного актуна правоколективної власностіна землюу зв`язкуз чимвін має право на частку (пай) в земляхколективної власностіколишнього КСП«Прогрес».

Представник відповідача СТОВ «Прогрес» - Лаврищев В.В. в останньому судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позову заперечував з відстав викладених у відзиві, заперечень до суду не подавав. Зазначив, що вважає доведеним факт неналежності відповідача СТОВ «Прогрес» та пред`явлених до нього вимог, оскільки товариство не є правонаступником КСП «Прогрес» та крім того, до статутного фонду СТОВ «Прогрес» земельні ділянки не передавались та до статутного фонду не вносились, до складу колективу засновників СТОВ «Прогрес» -530 ос. ОСОБА_4 не входив. Крім того, представник позивача посилається на різні дати обізнаності позивача про порушення її прав.

Відповідач Солонянськаселищна радавідзив досуду неподала. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відомості щодо розпаювання земель КСП «Прогрес» селищній раді не відомі, щодо не витребуваних земельних ділянок відомості також відсутні та в даний час немає земельних ділянок для виділення позивачу паю в розмірі заявлених вимог - 6.19 умовних кадастрових гектарів.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 16.08.2018 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , розпочатої 25.06.2020, із заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулась лише позивач ОСОБА_3 . Солонянською державною нотаріальною конторою було винесено дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.06.2020 та від 31.07.2021 року.

Постановою державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 25 червня 2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року встановлено факт проживання однією сім`єю позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як чоловіка та жінки без шлюбу. Рішення набрало законної сили 20.10.2020.

Постановою державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 31 липня 2021 року позивачу ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з відсутністю Державного акут на право приватної власності на землю на ім`я померлого ОСОБА_4 .

Згідно копії трудової книжки колгоспника №390 та архівного витягу від 30.11.2021 №П-10 судом встановлено, що ОСОБА_4 прийнятий в члени колгоспу «Прогрес» 01.02.1974 та звільнений з КСП «Прогрес» 31.12.1998 році у зв`язку з виходом на пенсію.

З листа начальника відділу у Солонянському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.11.2019 №212/115-19, наданого представнику позивача на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_4 включений до списку до Державного акту на право колективної власності на землю серія ДПС л №000012 від 26 квітня 1995 року колишнього КСП «Прогрес» на території Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та значиться за №140. Державний акт видано відповідно до рішення Микільської сільської ради народних депутатів від 17 лютого 1995 року №2. Розмір паю в ум.кад.га по Микільській сільській раді (КСП «Прогрес») становить 6.19 ум.кад.га.

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю серія ДП Сл №000012 від 26 квітня 1995 року акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству «Прогрес». У колективну власність передано 3709,1 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно рішення Микільської сільської ради народних депутатів від 17.02.1995 року №2. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №12.

Згідно додатку №1 до Державного акта ДП Сл. №000012 списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу чи товариства за №140 зазначений ОСОБА_4 .

Згідно архівної довідки №М-04 від 15.04.2021 архівного відділу №2 Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за документами архівного фонду колгосп «Прогрес» с.Микільське на Дніпрі Солонянського району перереєстровано в колективне сільськогосподарське підприємство «Прогрес» (КСП «Прогрес») (розпорядження голови райвиконкому від 27.02.1995р. №105-р). відповідно даних журналу реєстраційних дій Солонянської райдержадміністрації КСП «Прогрес» с.Микільське-на-Дніпрі Солонянського району не мало правонаступників, коли проти нього було порушено справу про банкрутство (ухвала суду №Б-14-207 від 02.07.1998 року). 19 квітня 2000 року правонаступником боргів КСП стало СТОВ «Прогрес» зареєстроване розпорядженням голови Солонянської райдержадміністрації від 02.04.1998р. №134-р.

Представником відповідача СТОВ «Прогрес» в обґрунтування викладеної у відзиві позиції щодо неналежності пред`явлення вимог до відповідача СТОВ «Прогрес» надано його Статут зі змінами.

Згідно Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» прийнятого зборами уповноважених товариства 28.02.1998 протокол №1 та зареєстрованого в Солонянській держадміністрації Дніпропетровської області, реєстраційний №134-р від 04.04.1998 засновниками Товариства є Закрите акціонерне товариство «Приват-Сервіс», колектив КСП «Прогрес» /згідно списку в установчому договорі/.

Згідно п.5 Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до майна товариства віднесена, зокрема земля, передана учасниками у користування.

Згідно п.7 Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» товариство набуває право власності на землю, зокрема внесення учасниками товариства земельних часток (паїв) в якості їх вкладів до його статутного фонду.

Згідно змін і доповнень до установчих документів С/Г ТОВ «Прогрес», затверджених на зборах засновників 15.04.2000, протокол №2, зміни і доповнення є невід`ємною частиною Статуту та Установчого договору від 06.04.1998 №141-р та зареєстрованого в Солонянській райдержадміністрації 19.04.2000р, реєстраційна справа №04052382-10-001514, засновниками Товариства є колектив фізичних осіб в кількості 530 чол., відповідно до установчого договору від 19.03.1998, які являються правонаступниками боргів і обов`язків бувшого КСП «Прогрес». Зі складу засновників виведено ЗАТ «Приват-Сервіс», внесено зміни до п. п.1.3 4.4, 4.9, 8.1, 9.2, 9.3 статуту.

Згідно довідки відповідача за результатами проведеної у лютому 2018 року процедури відновлення та інвентаризації засновницьких і статутних документів встановлено, що серед переданого СТОВ «Прогрес» майна наявні приміщення, споруди, промислове обладнання, силові та робочі машини, транспортні засоби, інструменти, многолітні насадження, худоба тощо. Земельні ділянки не передавались та не вносились до статутного фонду СТОВ «Прогрес». У складі колективу фізичних осіб (прим.530 чол.) ОСОБА_4 відсутній, як наслідок він ніколи не був учасником СТОВ «Прогрес» та не приймав участь у формуванні статутного фонду товариства. СТОВ «Прогрес» невідомі будь-які обставини, факти, кількість та розмір, що стосуються земельних ділянок (паїв) КСП «Прогрес» у тому числі щодо ОСОБА_4 .

Вирішуючи заяву представника відповідача СТОВ «Прогрес» про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3 суд виходить з такого.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно дост. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Виходячи з наведених положень, враховуючи те, що чоловік позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право на земельну частку (пай) якого в порядку спадкування за законом просить визнати позивач, вперше позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у видачі свідоцтва про право на спадщинуза закономна земельнуділянку зацільовим призначеннямдля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва 31.07.2021, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви відповідача СТОВ «Прогрес» про застосування строку позовної давності, та вирішує спір по суті заявлених вимог.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права спадкування наземельну частку(пай) післясмерті чоловіка ОСОБА_4 судвиходить зтакого.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

ЗгідноУказу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Державний акт на право колективної власності на землю видано КСП «Прогрес» 26.04.1995 року, ОСОБА_4 , який зазначений у списку під №140 звільнився з КСП «Прогрес» в 1998 році у зв`язку з виходом на пенсію, а помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто через 20 років після звільнення з КСП «Прогрес».

Позивач зазначає, що ОСОБА_4 за життя не встиг отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) і Державний акт на його ім`я не виготовлявся. Причини з яких ОСОБА_4 не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) позивачу не відомі.

Пред`явлення вимог до СТОВ «Прогрес» обґрунтовує тим, що правонаступником боргів КСП «Прогрес» стало СТОВ «Прогрес», а Солонянська селищна рада як орган місцевого самоврядування має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Судом встановлено, що 02.04.1998 було проведено державну реєстрацію відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», а 02.07.1998 року щодо КСП «Прогрес» порушено справу про банкрутство. Серед засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» зазначений колектив КСП «Прогрес». В подальшому до установчих документів внесені зміни та засновниками визначено колектив фізичних осіб в кількості 530 чол. відповідно до установчого договору, які являються правонаступниками боргів і обов`язків бувшого КСП «Прогрес».

Відомості прочас розпаювання 3709,1гектарів земельколективної власностіКСП «Прогрес»,власників сертифікатів на земельну частку (пай), наявності не витребуваних паїв на території Микільської сільськоїради Солонянськогорайону Дніпропетровськоїобласті, наявностіспорів спадкодавцяз КСП«Прогрес» чи відповідними органами щодо паювання земель, виділення паю в натурі, матеріали справи не містять. Як не містять матеріали справи і відомостей про наявність спорів спадкодавця з правонаступником боргів і обов`язків бувшого КСП «Прогрес» - відповідачем у справі СТОВ «Прогрес».

За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Зважаючи на встановлені обставини, аналіз наведених норм матеріального і процесуального права, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачами порушено права позивача.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що за життя ОСОБА_4 як член КСП «Прогрес» з часу передачі в 1995 році у колективну власність землі до дня своєї смерті 14 серпня 2018 оскаржував проведення розпаювання 3709,1 гектарів земель колективної власності КСП «Прогрес». Відповідно питання про виділення ОСОБА_4 земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів які б підтверджували наявність у нього права на земельну частку (пай), за його життя не вирішувалось.

За таких обставин позивач безпідставно вважає, що успадкувала право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Прогрес», оскільки таке право на було набуто ОСОБА_4 за життя, тому не може входити до складу спадщини.

Враховуючи, що саме на позивача покладено обов`язок із доведення факту дійсного порушення його прав, проте зазначені обставини доведені у встановленому порядку не були, а отже суд, не встановивши факту порушення відповідачами прав позивача, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

СТОВ «Прогрес» подано разом з відзивом попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, однак доказів на підтвердження зазначеної в розрахунку суми у розмірі 11000 грн. з відзивом не подано.

До закінчення судових дебатів представником СТОВ «Прогрес», який в останньому судовому засіданні приймав участь в режимі відеоконференції, доказів понесення витрат та їх розміру суду не подав та відповідної заяви до закінчення судових дебатів не зробив.

Враховуючи, що СТОВ «Прогрес» не подано у встановлені ЦПК України строки доказів на підтвердження понесення у зв`язку з розглядом даної справи судових витрат та їх суми, заява СТОВ «Прогрес» про стягнення 11000 (одинадцять тисяч) грн. залишається без розгляду

Керуючись 4, 5, 12,13,76-80,81,89, 133, 141, 258-259,263-265,268ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Прогрес» Солонянського району Дніпропетровської області в розмірі 6.19 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після мерлого 14 серпня 2018 року ОСОБА_4 - відмовити.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 908 грн. віднести на рахунок ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 04.05.2022.

Позивач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Солонянська селищна рада, код ЄДРПОУ 04339652, місцезнаходження: 52400, Дніпропетровська область, смт Солоне, вул.Гагаріна, буд.7.

Відповідач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес», код ЄДРПОУ 25523259, місцезнаходження: 52471, Дніпропетровська область, с.Микільське-на-Дніпрі, вул.Центральна, буд.1.

Суддя О.О. Тітова