Рішення

від 16.02.2022 по справі 923/774/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2022Справа №923/774/21

За позовомвиконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Голопристанської міської ради Херсонської області, 2. Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 3. Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 4. Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 5. Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп"простягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 354 475,35 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи:прокурор:Кузьміна К.Г.від позивача-1:не з`явивсявід позивача-2:не з`явивсявід позивача-3:не з`явивсявід позивача-4:не з`явивсявід позивача-5:не з`явивсявід відповідача:Антоненко А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2021 року виконуючий обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 357 479,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" було прострочено на 48 днів виконання своїх негрошових зобов`язань за Договором №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020 з поставки Комунальному некомерційному підприємству "Голопристанська районна лікарня" компресора для забезпечення роботи дихальної апаратури та кисневого концентратора, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 147 197,47 грн. та штрафу у розмірі 210 281,91 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.06.2021 у справі №923/774/21 матеріали позовної заяви виконуючого обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" про стягнення штрафних санкцій передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

16.07.2021 матеріали справи №923/774/21 надійшли до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу справи були передані на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 (постановленою після усунення недоліків позовної заяви, встановлених згідно ухвали суду від 21.07.2021) відкрито провадження у справі №923/774/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

20.09.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" надійшов відзив на позовом, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на дію обставин непереборної сили - запровадження постановою Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020 режиму спеціального ліцензування для імпорту товару, в якому міститься фреон, у зв`язку з чим відповідачу було відмовлено у розмитнені спірного товару, що імпортувався, що відповідно мало своїм наслідком несвоєчасність поставки. Також відповідач вказував про відсутність у прокуратури повноважень для представництва інтересів позивачів у даній справі та стверджував про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду. У змісті відзиву відповідачем викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" вказує, що понесло витратити на професійну правничу допомогу у розмірі 8 235,00 грн. та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 980,00 грн.

11.10.2021 засобами поштового зв`язку від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор звертає увагу суду, що у п. 1.4 Договору №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020 відповідач запевнив покупця у тому, що спірний товар належить йому на праві власності і буде поставлений у визначений договором строк. Також прокурор звертає увагу суду, що відповідачем не було негайно, але не пізніше трьох днів, повідомлено покупця про настання обставин, на які він посилається як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення своїх негрошових зобов`язань, в той час як сертифікат Київської Торгово-промислової палати був виданий вже після виконання спірного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп". Крім того, прокурор вказує на те, що в даному випадку не було здійснено належного захисту інтересів держави, оскільки направлені Комунальним некомерційним підприємством "Голопристанська районна лікарня" претензії залишились Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" без будь-якого реагування, що поставило під загрозу настання реальних негативних наслідків для інтересів держави у вигляді втрати бюджетних коштів та своєчасної поставки медичного обладнання.

27.10.2021 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що не повідомив про факт настання обставин непереборної сили протягом трьох днів, оскільки в даному випадку був відсутній причинно-наслідковий зв`язок між простроченням такого повідомлення та виникнення будь-яких наслідків у вигляді збитків для позивачів, оскільки факт прострочення виконання зобов`язання за договором ще не настав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 постановлено здійснювати розгляд справи №923/774/21 за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строк - протягом п`яти днів з дня одержання ухвали, для надання суду всього листування між сторонами щодо поставки товару за Договором №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020, зокрема, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" вих. №12-02/21; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" строк - протягом п`яти днів з дня одержання ухвали, для надання суду з доказами направлення іншим учасникам справи: доказів придбання (походження) товару, який був поставлений за Договором №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020 Комунальному некомерційному підприємству "Голопристанська районна лікарня"; інформації щодо розмитнення товару, який був поставлений за Договором №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020 Комунальному некомерційному підприємству "Голопристанська районна лікарня" та відповідних доказів (зокрема, CMR накладні); документів на підтвердження звернення позивача до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з метою отримання ліцензії для імпорту товару, у якому міститься фреон, а також належним чином засвідчену копію отриманої відповідачем ліцензії; призначено підготовче засідання на 25.11.2021.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 14.12.2021.

13.12.2021 засобами поштового зв`язку від Скадовської окружної прокуратури Херсонської області надійшла заява про уточнення позовних вимог та додаткове обґрунтування підстав позовних вимог, в якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивачів пеню у розмірі 144 193,44 грн. та штраф у розмірі 210 281,91 грн. Відтак, прокурор просить стягнути з відповідача неустойку в загальному розмірі 354 475,35 грн., а первісні позовні вимоги в розмірі 357 479,38 грн. пояснює допущенням технічної описки в частині зазначення розміру пені.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач може реалізувати своє право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог лише до початку розгляду справи по суті.

Зважаючи, що ухвалою суду від 10.11.2021 було постановлено здійснювати розгляд справи №923/774/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі, то відповідно дана заява прокурора про уточнення позовних вимог (за своєю суттю - заява про зменшення розміру позовних вимог) подана на стадії підготовчого провадження, тобто у визначений Господарським процесуальним кодексом України строк.

З огляду на наведене суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснювався в межах заявлених до стягнення сум пені у розмірі 144 193,44 грн. та штрафу у розмірі 210 281,91 грн., у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 витребувано у Міністерства економіки України належним чином засвідчені копії всього листування з ТОВ "Зелко Груп" щодо оформлення ліцензії на імпорт товарів та обладнання на підставі заявок ТОВ "Зелко Груп" у січні-квітні 2021 року; запропоновано відповідачу надати все листування з Міністерством економіки України щодо отримання ліцензії на імпорт товарів та обладнання; встановлено Міністерству економіки України та відповідачу строк для надання доказів - до 15.01.2022; відкладено підготовче засідання на 18.01.2022.

28.12.2021 засобами поштового зв`язку від Міністерства економіки України надійшли витребувані ухвалою суду від 14.12.2021 документи.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 долучено до матеріалів справи копію касаційної скарги Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 по справі №923/507/21; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.02.2022.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 долучено поданий прокурором лист Управління Державної казначейської служби України у Голопристанському районі Херсонської області вих. №02-18-06/24 від 31.01.2022 до матеріалів справи №923/774/21; відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду; закрито підготовче провадження у справі №923/774/21; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 17.02.2022.

В судове засідання, призначене на 17.02.2022, з`явились прокурор та представник відповідача, надали свої пояснення по суті спору, за змістом яких прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Позивачі явку своїх представників в судове засідання 17.02.2022 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0105492025190, №0105492025158, №0105492025166, №0105492025182, а також довідками Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа.

Пунктами 2) та 3) частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України нормовано, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність жодних повідомлень позивачів щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади).

В судовому засіданні 17.02.2022 судом завершено розгляд справи №923/774/21 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 між Комунальним підприємством "Голопристанська районна лікарня" (після перейменування - Комунальне підприємство "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" (постачальник) укладено договір №050-20/12.3 про закупівлю товару (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар, код ДК 021:2015 (CPV2008) - 33150000-2, УКТЗЕД - 8414, 9019 20 00 00, 9020 00 00 00, а саме: Компресор для забезпечення роботи дихальної апаратури Модель ZELKO 45D (у комплекті), в кількості - 1 шт. і Кисневий концентратор OxyG OG 350 (у комплекті), змонтований в утепленому контейнері, в кількості - 1 шт.

У пункті 1.4 Договору зазначено, що постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору, належить йому на праві власності, вільний від прав на нього третіх осіб, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством, та є в технічно справному стані.

Відповідно пунктів 2.1 та 2.2 Договору ціна товару що постачається, його загальна кількість та вартість зазначена в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість товару становить 3 004 027,25 грн. У загальну вартість договору включається упаковка, маркування та завантаження товару на транспортний засіб, а також послуги з доставки обладнання покупцю згідно пункту 3.2.

Термін поставки товару покупцю складає 10 тижнів з дати отримання платежу згідно з умовами пункту 4.2 цього договору, з можливістю дострокової поставки готового товару (п. 3.1 Договору). Враховуючи форс мажорні обставини, що можуть виникнути з боку постачальників комплектуючих, сторони у п. 3.1.1 Договору погодили можливість використання додаткового часу (до 2-ох тижнів) без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 3.8 Договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару замовнику, за адресою, визначеною у п. 3.3 даного Договору.

У пункті 4.1 Договору зазначено, що оплата за товар проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні платежу замовник обов`язково повинен вказати у платіжному дорученні номер та дату цього договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" №1070 від 04.12.2019 покупець оплачує постачальнику суму зазначеного в пункті 1.1 товару в розмірі 100% його вартості, що становить 3 004 027,25 грн.

Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.6 Договору).

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю і якістю здійснюється уповноваженим представником покупця на складі покупця і підтверджується двостороннім підписанням видаткової накладної.

Зобов`язання по поставці вважаються виконаними в момент передачі товару покупцеві, що засвідчується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому договорі (п. 6.6 Договору).

Будь-які зміни, доповнення та додаткові угоди, що вносяться до цього договору, дійсні лише за умови, що вони виконані письмово та підписані уповноваженими на те представниками сторін і є невід`ємною частиною цього договору (п. 7.2 Договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 8.1 Договору).

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує на користь покупця неустойку у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення строків поставки, за кожен день прострочення, але не більше 20% від загальної вартості несвоєчасно поставленого товару.

Штраф нараховується якщо затримка становить більше 10 робочих днів (п. 8.4 Договору).

Згідно пункту 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо це явилося наслідком дії обставин непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, інші стихійні лиха, війна і військові дії, блокада, страйк, дії урядів, локдаун, карантинні заходи). Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії таких обставин.

У пункті 10.2 Договору зазначено, що факт настання обставин непереборної сили повинен бути підтверджений Торгово-промисловою палатою України або органом, на який покладені обов`язки по ліквідації таких обставин.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна негайно, але не пізніше трьох днів після настання дії обставин, обумовлених у п. 9.1 цього Договору, сповістити іншу сторону про настання або припинення таких обставин (п. 10.3 Договору).

Свідоцтво, видане відповідною торгівельною палатою або іншим компетентним органом, є достатнім підтвердженням наявності і тривалості дії непереборної сили (п. 10.4 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до завершення сторонами своїх договірних обов`язків (п. 11.1 Договору).

При цьому, судом враховано, що мають місце описки у пунктах 3.8 та 10.3 Договору, які полягають у невірному зазначені номера пункту договору, на який має місце посилання, а саме: у п. 3.8 є посилання на пункт 3.2 Договору щодо адреси поставки, однак така адреса поставки визначена у п. 3.3 Договору; у пункті 10.3 Договору щодо обставин, які підлягають підтвердженню ТППУ, є посилання на п. 9.1, однак відповідні обставини викладені у п. 10.1 Договору, в той час як п. 9.1 Договору йдеться про видачу податкових накладних.

Попри наведене, суд вважає, що дані описки не зумовлюють виникнення ні у сторін договору, ні у сторонніх спостерігачів сумнівів щодо того, що саме мали на увазі сторони у договорі, а також не зумовлюють неоднозначного розуміння таких умов Договору.

04.12.2020 Комунальним підприємством "Голопристанська районна лікарня" на виконання своїх зобов`язань за Договором було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" в якості 100% передплати за товар кошти у розмірі 3 004 027,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1097 від 04.12.2020. Згідно відмітки Управління Державної казначейської служби України у Голопристанському районі Херсонської області на відповідному платіжному дорученні вказані кошти були перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" 07.12.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" звернулось до Комунального підприємства "Голопристанська районна лікарня" із листом вих. №12/02-21 від 12.02.2021, в якому повідомило про необхідність продовження терміну поставки обладнання через отриману компанією відмову у розмитнені осушувачів, які з 28.01.2021 знаходяться на митній території України і які є компонентами у виробництві концентраторів кисню.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" звернулось до головного лікаря Комунального підприємства "Голопристанська районна лікарня" з листом вих. №12-2/02-21 від 12.02.2021, в якому просило з розумінням поставитись до непростої ситуації, що склалася з незалежних від ТОВ "Зелко Груп" причин, через ускладнення у сфері перевезень та міжнародної логістики, ще більш ускладнену діями уряду, та погодити подовження терміну поставки готового обладнання за Договором шляхом підписання додаткової угоди.

Листом вих. №221/01-05 від 11.02.2021 (імовірно має місце описка у вихідній дані одного з листів, якими обмінювались відповідач та позивач-5) Комунальне підприємство "Голопристанська районна лікарня" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп", що враховуючи умови Договору термін поставки товару не може бути подовжений.

01.03.2021 Комунальне підприємство "Голопристанська районна лікарня" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" із претензією вих. №01-05/159 від 25.02.2021, в якій звертало увагу відповідача на порушення умов Договору в частині не здійснення поставки товару.

Листом вих. №26/02-21 від 26.02.2021 відповідач повідомив позивача-5, що завершує комплектування монтажних та витратних матеріалів та планує транспортування матеріалів до місця монтажу здійснити 26-29 березня 2021 року.

05.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" на виконання своїх зобов`язань за Договором поставило Комунальному підприємству "Голопристанська районна лікарня" товар 05.04.2021, що підтверджується видатковою накладною №85 від 05.04.2021, а також товарно-транспортною накладною №Р85 від 05.04.2021.

16.04.2021 Комунальне підприємство "Голопристанська районна лікарня" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" із претензією вих. №01-05/323 від 15.04.2021, в якій, посилаючись на прострочення відповідачем строку поставки товару, просило останнього сплатити протягом 30 календарних днів неустойку в розмірі 144 193,44 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями прокурора, що відповідачем прострочено виконання свого зобов`язання з поставки товару у визначений Договором строк, у зв`язку з чим наявні правові підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 144 193,44 грн. та штрафу у розмірі 210 281,91 грн. (з урахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог).

Укладений позивачем-5 та відповідачем Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з умов Договору відповідачем було взято на себе зобов`язання поставити позивачу-5 Компресор для забезпечення роботи дихальної апаратури Модель ZELKO 45D (у комплекті), в кількості - 1 шт. і Кисневий концентратор OxyG OG 350 (у комплекті), змонтований в утепленому контейнері, в кількості - 1 шт.

Термін поставки товару покупцю складає 10 тижнів з дати отримання платежу згідно з умовами пункту 4.2 цього договору, з можливістю дострокової поставки готового товару (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" №1070 від 04.12.2019 покупець оплачує постачальнику суму зазначеного в пункті 1.1 товару в розмірі 100% його вартості, що становить 3 004 027,25 грн.

Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.6 Договору).

Тобто, за умовами Договору відповідач повинен був поставити позивачу-5 товар протягом 10 тижнів з дати надходження на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" від Комунального підприємства "Голопристанська районна лікарня" 100% передплати за товар - 3 004 027,25 грн.

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно платіжного доручення №1097 від 04.12.2020 Комунальним підприємством "Голопристанська районна лікарня" на виконання своїх зобов`язань за Договором було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" в якості 100% передплати за товар кошти у розмірі 3 004 027,25 грн.

Як вбачається із відмітки Управління Державної казначейської служби України у Голопристанському районі Херсонської області на відповідному платіжному дорученні вказані кошти були перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" 07.12.2020 (понеділок).

Частиною 4 статті 254 Цивільного кодексу України унормовано, що строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" повинне було поставити товар Комунальному підприємству "Голопристанська районна лікарня" до 15.02.2021 включно.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В свою чергу, як вбачається із видаткової накладної №85 від 05.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" на виконання своїх зобов`язань за Договором поставило Комунальному підприємству "Голопристанська районна лікарня" товар 05.04.2021.

Варто відзначити, що між сторонами відсутній спір щодо якості та комплектності поставленого товару.

Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки у відповідності до умов п.п. 3.1, 4.2, 4.6 Договору відповідач повинен був поставити товар позивачу-5 протягом 10 тижнів з дати надходження на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" від Комунального підприємства "Голопристанська районна лікарня" 100% передплати за товар - 3 004 027,25 грн., яка була про проведена 07.12.2020, тобто до 15.02.2021 включно, однак такий товар був фактично поставлений лише 05.04.2021, то відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" було прострочено виконання свого негрошового зобов`язання з постачання товару у період з 16.02.2021 по 04.04.2021 (на 48 днів).

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Відповідач стверджує, що прострочення зобов`язання з постачання товару сталось не з його вини, оскільки мала місце дія обставин непереборної сили - запровадження постановою Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020 режиму спеціального ліцензування для імпорту товару, в якому міститься фреон, у зв`язку з чим відповідачу було відмовлено у розмитнені спірного товару, що імпортувався, що відповідно мало своїм наслідком несвоєчасне виконання зобов`язань з постачання.

Так, невід`ємною частиною спірного комплекту обладнання є установка для видалення вологи з стисненого повітря (осушувач повітря) виробництва Friulair Srl. При поданні митної декларації до Київської митниці Державної митної служби України - 28.01.2021 відмовлено у здійсненні митного оформлення у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020 запроваджено режим спеціального ліцензування для імпорту товару, в якому міститься фреон.

Відповідач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із заявкою (вх. №07/10765-21 від 04.02.2021) на одержання ліцензії на імпорт.

Листом вих. №25/4-10/3385 від 17.02.2021 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп", що надана заявка потребує доопрацювання, оскільки не відповідає вимогам Інструкції про заповнення заявки на одержання ліцензії на імпорт товарів.

Відповідач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із доопрацьованою заявкою (вх. №07/10765/2-21 від 22.03.2021) на одержання ліцензії на імпорт.

02.04.2021 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" погодження №213-ім від 02.04.2021 на імпорт контрольованих речовин, товарів та обладнання.

24.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" одержало ліцензію на імпорт №006133100000247.

Тобто, відповідачем було одержано ліцензію на імпорт товару більш як через 1,5 місяці після того як відповідний товар був поставлений позивачу-5.

Представник відповідача пояснив, що товар був поставлений Комунальному некомерційному підприємству "Голопристанська районна лікарня" до одержання ліцензії шляхом купівлі окремої частини товару (імпорт якої підлягав ліцензуванню) на території України та таким чином доукомплектовано товар для його постачання позивачу-5.

Варто відзначити, що Договір не містить умов, які б зобов`язували відповідача закуповувати всі комплектуючі товару саме за кордоном, а відтак останній не був позбавлений можливості придбати спірний товар на території України для своєчасного виконання своїх зобов`язань, в тому числі у той самий спосіб, що і був ним здійснений у квітні 2021 року.

Крім того, відповідач вказує, що прострочення мало місце у зв`язку із дією форс-мажорних обставин, на підтвердження чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" долучило до свого відзиву сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-21-0514 (вих. №1703-4/241 від 16.06.2021) про форс-мажорні обставини.

У пункті 10.1 Договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо це явилося наслідком дії обставин непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, інші стихійні лиха, війна і військові дії, блокада, страйк, дії урядів, локдаун, карантинні заходи). Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії таких обставин.

У пункті 10.2 Договору зазначено, що факт настання обставин непереборної сили повинен бути підтверджений Торгово-промисловою палатою України або органом, на який покладені обов`язки по ліквідації таких обставин.

У сертифікаті №3000-21-0514 (вих. №1703-4/241 від 16.06.2021) зазначено, що виконання обов`язку з постачання товару було унеможливленим у термін до 15.02.2021, у зв`язку з дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з 28.01.2021 по 05.04.2021. На думку Київської торгово-промислової палати такими форс-мажорними обставинами є введення режиму ліцензування імпортних товарів згідно із додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Суд критично оцінює сертифікат №3000-21-0514 (вих. №1703-4/241 від 16.06.2021) як доказу існування форс-мажорних обставин з огляду на наступне.

По-перше, прийняття нормативно-правового акту Кабінетом Міністрів України не може вважатись форс-мажорною обставиною, оскільки нормотворча і регуляторна діяльність Кабінету Міністрів України у сфері ліцензування не має надзвичайного характеру.

По-друге, введення режиму ліцензування імпортних товарів згідно із додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020 не перешкоджало виконанню відповідачем своїх зобов`язань, в тому числі шляхом, який був ним обраний у квітні 2021 року - шляхом придбання товару (його комплектуючих частин) на території України.

По-третє, режим ліцензування імпортних товарів введено постановою Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020 з 01.01.2021, в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" було одержано відповідну ліцензію 24.06.2021. Відповідач жодним чином не міг пояснити чому Київська торгово-промислова палата визначила період дії форс-мажорних обставин у період з 28.01.2021 по 05.04.2021, в той час як суд не вбачає жодної причини визначення такого періоду, окрім як створення відповідного документу з метою нівелювання відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп", оскільки 28.01.2021 відповідачу було відмовлено у розмитнені товару, а 05.04.2021 відповідачем було поставлено товар позивачу-5.

До того ж, судом враховано, що у відповідності до п. 10.3 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна негайно, але не пізніше трьох днів після настання дії обставин, обумовлених у п. 10.1 цього Договору, сповістити іншу сторону про настання або припинення таких обставин.

Так, відповідач довідався про запровадження режиму ліцензування імпортних товарів 28.01.2021 коли йому відмовили в розмитнені спірного товару, отже повинен був повідомити позивача-5 про настання форс-мажорних обставин не пізніше 01.02.2021.

Проте матеріали справи не містять доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" передбаченого п. 10.3 Договору обов`язку, в той час як відповідач звернувся до Київської торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили лише у червні 2021 року (як вбачається із сертифікату), тобто після прострочення виконання своїх зобов`язань та одержання претензії позивача-5 про сплату неустойки, що дає суду підстави для висновку, що сам відповідач не вважав відповідні обставини форс-мажорними до ініціювання позивачем-5 претензійно-позовної роботи по стягненню неустойки за порушення строку поставки товару.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 78, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відхиляє сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-21-0514 (вих. №1703-4/241 від 16.06.2021) про форс-мажорні обставини в якості достовірного та достатнього доказу на підтвердження існування форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" своїх зобов`язань за Договором.

Відтак, сертифікат Київської торгово-промислової палати 3000-21-0514 (вих. №1703-4/241 від 16.06.2021) не може бути самостійною та достатньою підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару за Договором.

Також суд не вважає, що запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №614 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" карантину може вважатись обставиною непереборної сили, оскільки відповідні обставини настали більш як за півроку до укладення сторонами Договору, а відтак відповідач, який здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи Договір міг та повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк з урахуванням запровадженого на території України карантину.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує на користь покупця неустойку у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення строків поставки, за кожен день прострочення, але не більше 20% від загальної вартості несвоєчасно поставленого товару.

Суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки товару (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Прокурор у своєму розрахунку вказує, що відповідачем було прострочено виконання своїх зобов`язань з поставки товару у період з 16.02.2021 по 05.05.2021, однак суд не погоджується з такими твердженнями прокурора з огляду на наступне.

День фактичного виконання зобов`язання не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, оскільки пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17.

Пунктом 6.6 Договору було погоджено, що зобов`язання по поставці вважаються виконаними в момент передачі товару покупцеві, що засвідчується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому договорі.

У видатковій накладній №85 від 05.04.2021 зазначено, що датою поставки товару є 05.04.2021.

З огляду на наведене правомірним є нарахування відповідачу пені до 04.04.2021 включно (день, що передував дню поставки товару, вказаному у видатковій накладній №85 від 05.04.2021).

Таким чином, правомірним є нарахування пені з 16.02.2021 по 04.04.2021, що складає 48 календарних днів.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановленого судом періоду, протягом якого є правомірним нарахування пені - з 16.02.2021 по 04.04.2021, та погодженого сторонами розміру пені (0,1 відсотка від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання), суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" пені у розмірі 144 193,31 грн.

Суд відзначає, що не зважаючи на те, що прокурором було невірно визначено кінцеву дату, до якої є правомірним нарахування пені, проте наведене не зумовило невірність здійснених ним розрахунків пені, оскільки останній вважав, що наведений ним період прострочення включав 48 діб, а не 49.

За приписами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що штраф нараховується якщо затримка становить більше 10 робочих днів.

Згідно частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається із листа Управління державної казначейської служби України у Голопристанському районі вих. №02-18-06/24 від 31.01.2021 та відповідно з платіжного доручення №1097 від 04.12.2020 закупівля спірного товару вартістю 3 004 027,25 грн. відбувалась за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, тобто купівля спірного товару фінансувалась за рахунок Державного бюджету України, а отже є правомірним нарахування штрафу у відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Оскільки відповідачем було прострочено виконання своїх зобов`язань зі своєчасної поставки товару більш як на 10 робочих днів, то суд, здійснивши перерахунок 20% від вартості товару, постачання якого було прострочено, - 3 004 027,25 грн., приходить до висновку, що вимога про стягнення штрафу розмірі 210 281,91 грн. є правомірною.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних.

При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Передбачене статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України право суду на зменшення неустойки може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19.

У даному випадку, суд дійшов висновку щодо наявності обставин для зменшення неустойки.

Так, судом враховано, що спірний товар був замовлений Товариством обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" у іноземного контрагента до запровадження режиму ліцензування імпортних товарів постановою Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020, відтак станом на дату укладення Договору та відповідно замовлення його у контрагента не був обізнаний із тим, що менш ніж через місяць йому знадобиться ліцензія для розмитнення такого товару в Україні.

Також судом враховано, що навіть якби Товариство обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" негайно дізналося б про запровадження режиму ліцензування імпортних товарів постановою Кабінету Міністрів України №1329 від 28.12.2020, то зважаючи на святкові дні на початку 2021 року, відповідач не встиг би одержати ліцензію для розмитнення спірного товару та своєчасної його поставки позивачу-5.

До того ж, судом враховано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" було оперативно вжито заходів для якнайшвидшої поставки позивачу-5 товару. Зокрема, до закінчення строку поставки відповідачем повідомлено Комунальне підприємство "Голопристанська районна лікарня" про неможливість своєчасного виконання своїх зобов`язань та про обставини, які обумовили таку неможливість; відповідач менш ніж за тиждень після того як довідався про необхідність ліцензії підготував та подав до компетентного органу документи для одержання відповідної ліцензії; не очікуючи одержання ліцензії для розмитнення частини товару, відповідач почав шукати на території України альтернативні шляхи виконання свого обов`язку з поставки товару, внаслідок чого зміг його виконати не дочікуючись одержання ліцензії та розмитнення товару.

З огляду на викладене вбачається відсутність умислу відповідача у невиконанні своїх зобов`язань по поставці товару, за прострочення яких заявлено вимогу про стягнення неустойки в межах даної справи, адже підтверджується вжиття Товариством обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" заходів для якнайшвидшого виконання своїх зобов`язань за Договором.

Відтак, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені на 50% та штрафу на 50%.

Щодо наявності у виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури представляти інтереси держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) в межах даного спору.

Відповідач стверджує про відсутність у прокуратури повноважень для представництва інтересів позивачів у даній справі та стверджував про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, оскільки ним не доведено бездіяльність компетентного органу.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

Так, в ході розгляду цієї справи судом встановлено, що при поданні позову у ній прокурором до матеріалів позовної заяви було долучено:

- лист Новокаховської місцевої прокуратури вих. №53-1606вих-21 від 23.02.2021, в якій прокуратура просила позивача-5 повідомити інформацію щодо стану виконання Договору в частині поставки товару;

- лист Скадовської окружної прокуратури вих. №54/1-51вих-21 від 02.04.2021, в якому прокуратура з метою встановлення підстав для представництва просила позивача-5 надати інформацію про виконання Договору, дані щодо отримання відповіді на претензію лікарні про невиконання умов договору поставки та повідомити які заходи вживались лікарнею щодо вирішення спору в судовому порядку, а також зазначити причини, які перешкоджали вжиттю цих заходів;

- лист позивача-5 вих. №605/01-02 від 07.04.2021, в якому Комунальне некомерційне підприємство "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) повідомляло, що товар поставлений, а лікарнею буде проведено претензійну роботу щодо стягнення неустойки за прострочку;

- лист Скадовської окружної прокуратури вих. №54-841вих21 від 02.06.2021, в якому прокуратура з метою встановлення підстав для представництва просила позивача-5 надати інформацію про отримання відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" на претензію лікарні про невиконання умов договору поставки та повідомити які заходи вживались лікарнею щодо вирішення спору в судовому порядку, а також зазначити причини, які перешкоджали вжиттю цих заходів;

- лист Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) вих. №924/01-02 від 04.06.2021, в якому лікарня повідомила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" отримало претензію, однак відповідач не звертався до адміністрації лікарні для вирішення питання про сплату неустойки в добровільному порядку;

- лист Скадовської окружної прокуратури вих. №54/1-69вих-21 від 09.04.2021 до Голопристанської міської ради Херсонської області (які належало право управління КП "Голопристанська ЦРЛ"), в якому прокуратура просила повідомити чи зверталась Голопристанська міська рада Херсонської області до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" штрафних санкцій, а якщо не зверталась - то повідомити причини незвернення;

- лист Голопристанської міської ради Херсонської області вих. №02-32/393 від 13.04.2021, в якому рада повідомляла, що не може бути позивачем у суду замість лікарні, яка є самостійною юридичною особою.

Наведені обставини, на думку суду, переконливо свідчать про те, що вже у лютому 2021 року (ще після першого звернення прокурора до позивача-5) Комунальному некомерційному підприємству "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) об`єктивно стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави у спірних правовідносинах. Більше того, після лютого 2021 року прокурор ще двічі звертався до позивача-5 із відповідними листами (запитами), у яких просив надати інформацію про те, які заходи реагування вживалися з приводу виявлених порушень умов Договору та чи існують причини, що унеможливлюють здійснення таких заходів.

У відповідь на вказані листи Комунальне некомерційне підприємство "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) спочатку повідомило про те, що звернулось із претензією щодо сплати штрафних санкцій ще у лютому 2021 року, а в подальшому - повторно в середині квітня 2021 року, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" не зв`язувалось із адміністрацією лікарні для вирішення питання у добровільному порядку.

Це при тому, що даний компресор для забезпечення роботи дихальної апаратури та кисневий концентратор були придбані за кошти державного бюджету та його необхідність обумовлювалась значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, в той час як лікарня обслуговувала п`ять територіальних громад.

До того ж, судом враховано, що позивач-5 є номінальним розпорядником коштів, які були перераховані в якості передоплати за спірний товар, оскільки фактично дані кошти були надані з державного бюджету в якості субвенції для придбання медичного обладнання для забезпечення потреб Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади. Тобто основними вигодонабувачами закупівлі товару за спірним договором (бенефіціарами) є мешканці наведених територіальних громад, а відтак прокурор діє в їх інтересах, чим обґрунтовується задоволення позову також позивачів 1-4 безвідносно до того, що безпосереднє стягнення неустойки відбувається на користь позивача-5.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом з невідомих причин.

За таких обставин позовні вимоги виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" підлягає стягненню пеня у розмірі 72 096,66 грн. та штраф у розмірі 105 140,95 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір та витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" на оплату професійної правничої допомоги покладається на відповідача з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями останнього, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки.

При цьому, судом враховано, що первісно розмір позовних вимог складав 357 479,38 грн., за розгляд яких підлягав оплаті судовий збір у розмірі 5 362,19 грн., який був сплачений Херсонською обласною прокуратурою згідно платіжних доручень №782 від 05.05.2021 на суму 5 317,13 грн. та №1548 від 30.07.2021 на суму 45,06 грн.

Проте, в подальшому розмір позовних вимог був зменшений до 354 475,35 грн., за розгляд яких підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5 317,13 грн.

Пунктом 1) частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Отже, судовий збір в частині 45,06 грн. підлягає поверненню Херсонській обласній прокуратурі у разі подання до суду відповідного клопотання, однак в цій частині не підлягає покладенню на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп".

Керуючись статтями 13, 74, 78, 86, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 4 А; ідентифікаційний код 39536117) на користь Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань(пн), вул. Санаторна, буд. 7; ідентифікаційний код 02003988) пеню у розмірі 72 096 (сімдесят дві тисячі дев`яносто шість) грн. 66 коп. та штраф у розмірі 105 140 (сто п`ять тисяч сто сорок) грн. 95 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 4 А; ідентифікаційний код 39536117) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120) судовий збір у розмірі 5 317 (п`ять тисяч триста сімнадцять) грн. 13 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 03.05.2022.

Суддя Р.В. Бойко