Постанова

від 15.02.2023 по справі 923/774/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. Справа№ 923/774/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.02.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 923/774/21 (суддя Бойко Р.В., повний текст рішення складено 03.05.2022),

за позовом виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Голопристанської міської ради Херсонської області

2. Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

3. Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

4. Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

5. Комунального некомерційного підприємства "Голопристанська районна лікарня" спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп"

про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 357 479,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 357 479,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» було прострочено на 48 днів виконання своїх негрошових зобов`язань за Договором №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020 з поставки Комунальному некомерційному підприємству «Голопристанська районна лікарня» компресора для забезпечення роботи дихальної апаратури та кисневого концентратора, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 147 197,47 грн. та штрафу у розмірі 210 281,91 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.06.2021 у справі №923/774/21 матеріали позовної заяви виконуючого обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» про стягнення штрафних санкцій передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 позов виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на користь Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) пеню у розмірі 72 096 грн 66 коп. та штраф у розмірі 105 140 грн 95 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на користь Херсонської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 5 317 грн. 13 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора, здійснивши при цьому перерахунок заявлених пені та штрафу. Водночас, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені на 50% та штрафу на 50%.

Також суд зазначив, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом з невідомих причин.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» про стягнення штрафних санкцій залишити без розгляду. Судові витрати пов`язані з розглядом справи покласти на Херсонську обласну прокуратуру.

Скаржник зазначає про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- у прокурора були відсутні належні правові підстави для звернення з позовом, оскільки прокуратура фактично перекладає на себе обов`язки, які, відповідно до ст. 19 Конституції України, повинне виконувати Комунальне некомерційне підприємство «Голопристанська районна лікарня», а тому позов має бути залишений без розгляду;

- сторони Договору про закупівлю товару визначили, що свідоцтво, видане відповідною торгівельною палатою є достатнім підтвердженням наявності та тривалості дії непереборної сили, однак суд першої інстанції, встановивши наявність цього положення договору, не застосував його, не навівши для цього будь-яких мотивів;

- висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не був позбавлений можливості придбати спірний товар в Україні у той самий спосіб, що був здійснений у квітні 2021 року не відповідає обставинам справи і наявним у матеріалах справи доказам: поясненням представника відповідача і письмовим доказам: інвойсам і ВМД, що містяться у матеріалах справи.

20.06.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №923/774/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №923/774/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 20.06.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №923/774/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №923/774/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

27.06.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №923/774/21 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 11.07.2022 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 923/774/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.09.2022.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.

16.08.2022 до канцелярії суду від першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, яку просив суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Зокрема, прокурор наголосив, що позивачам надано достатньо часу для звернення з позовом, такий випадок є винятковим в розумінні приписів законодавства, а тому у прокурора наявне не лише право, а й обов`язок вжити заходи з представництва інтересів держави в суді.

26.08.2022 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» надійшло клопотання про долучення доказу, а саме - Інформаційно-аналітичну довідку Київської Торгово-промислової палати №17/18-3/120 від 20.06.2022.

15.09.2022 через систему «Електронний суд» та 20.09.2022 до канцелярії суду від першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення доказу, у якому прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача щодо долучення доказу, посилаючись на те, що у відповідача було достатньо часу для подання доказів для заперечення вимог позивача.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2790/22 від 20.09.2022, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 923/774/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 19.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на 07.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 923/774/21 на 25.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 923/774/21 на 15.02.2023.

В судове засідання 15.02.2023 з`явились прокурор та представник відповідача.

Представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Представники позивачів до суду не з`явилися.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану справу за відсутності представників позивачів за наявними у справі матеріалами.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» про долучення доказу судова колегія зазначає наступне.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

На стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржник просить долучити новий доказ, а саме - Інформаційно-аналітичну довідку Київської Торгово-промислової палати №17/18-3/120 від 20.06.2022.

В обґрунтування подання таких доказів до суду апеляційної інстанції відповідач зазначає, що такий доказ не міг бути поданий раніше, оскільки не існував станом на час розгляду в суді першої інстанції та на день звернення з апеляційною скаргою, а необхідність його отримання зумовлена необхідністю спростування висновків суду першої інстанції.

Водночас, судом враховується, що від першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення доказу, у якому прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача щодо долучення доказу, посилаючись на те, що у відповідача було достатньо часу для подання доказів для заперечення вимог позивача.

Судова колегія звертає увагу, що саме лише твердження щодо отримання відповідачем нового доказу після ухвалення рішення судом та після звернення з апеляційною скаргою не можуть бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, та для поновлення такого строку, та відповідно для прийняття такого доказу.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що заявником обґрунтованих причин, з яких такі дії (зокрема щодо отримання необхідних на його думку доказів) та їх надання суду не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій відповідачем - не наведено, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про долучення доказу.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, зазначає наступне.

Щодо звернення прокурора з даним позовом.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Судом встановлено, що виконуючий обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Голопристанської міської ради Херсонської області, 2. Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 3. Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 4. Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 5. Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) 07.06.2021 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ТОВ «ЗЕЛКО ГРУП».

До позовної заяви прокурор долучив лист (том 1, а.с. 41) від 29.04.2021 року, у якому в.о. першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури повідомляє комунальне некомерційне підприємство « Голопристанська районна лікарня « та Голопристанську міську раду Херсонської області, Бехтерську сільську раду Голопристанського району Херсонської області, Чулаківську сільську раду Голопристанського району Херсонської області, Долматівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області про те, що Скадовською окружною прокуратурою буде подано до Господарського суду Херсонської області позовну заяву про стягнення штрафних санкцій.

У той же час, дослідивши подані прокурором у справі докази, колегія суддів вважає, що відсутні підстави стверджувати про бездіяльність чи неналежне виконання обов`язків щодо захисту інтересів держави комунальним некомерційним підприємством «Голопристанська районна лікарня».

Так, предметом розгляду у даній справі є вимоги прокурора щодо стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 357 479,38 грн у зв`язку з простроченням на 48 днів Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» виконання своїх негрошових зобов`язань за Договором №050-20/12.3 про закупівлю товару від 01.12.2020 (надалі-Договір) з поставки Комунальному некомерційному підприємству «Голопристанська районна лікарня» компресора для забезпечення роботи дихальної апаратури та кисневого концентратора.

Відповідно до п. 8.6 Договору (том 1, а.с. 9), всі спори та розбіжності, що можуть виникнути між Сторонами під час виконання даного договору, вирішуються ними шляхом проведення переговорів.

Претензійний порядок вирішення спорів є обов`язком для сторін даного договору. Сторона, що отримала претензію від іншої Сторони за договором повинна розглянути її, та повідомити про результати її розгляду іншу сторону в термін, що не перевищує 30 (тридцяти) календарних днів від дати її отримання (п. 8.7 Договору).

Із матеріалів справи вбачається наступне:

- 04.12.2020 Комунальним підприємством «Голопристанська районна лікарня» на виконання своїх зобов`язань за Договором було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» в якості 100% передплати за товар кошти у розмірі 3 004 027,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1097 від 04.12.2020;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» звернулось до Комунального підприємства «Голопристанська районна лікарня» із листом вих. №12/02-21 від 12.02.2021, в якому повідомило про необхідність продовження терміну поставки обладнання через отриману компанією відмову у розмитнені осушувачів, які з 28.01.2021 знаходяться на митній території України і які є компонентами у виробництві концентраторів кисню;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» звернулось до головного лікаря Комунального підприємства «Голопристанська районна лікарня» з листом вих. №12-2/02-21 від 12.02.2021, в якому просило з розумінням поставитись до непростої ситуації, що склалася з незалежних від ТОВ «Зелко Груп» причин, через ускладнення у сфері перевезень та міжнародної логістики, ще більш ускладнену діями уряду, та погодити подовження терміну поставки готового обладнання за Договором шляхом підписання додаткової угоди;

- Листом вих. №221/01-05 від 11.02.2021 (імовірно має місце описка у вихідній дані одного з листів, якими обмінювались відповідач та позивач-5) Комунальне підприємство «Голопристанська районна лікарня» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп», що враховуючи умови Договору термін поставки товару не може бути подовжений.

У подальшому, 01.03.2021 Комунальне підприємство «Голопристанська районна лікарня» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» із претензією вих. №01-05/159 від 25.02.2021, в якій звертало увагу відповідача на порушення умов Договору в частині не здійснення поставки товару.

Листом вих. №26/02-21 від 26.02.2021 відповідач повідомив позивача-5, що завершує комплектування монтажних та витратних матеріалів та планує транспортування матеріалів до місця монтажу здійснити 26-29 березня 2021 року.

05.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» на виконання своїх зобов`язань за Договором поставило Комунальному підприємству «Голопристанська районна лікарня» товар 05.04.2021, що підтверджується видатковою накладною №85 від 05.04.2021, а також товарно-транспортною накладною №Р85 від 05.04.2021.

Частинами 1, 2 ст. 222 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов`язаний задовольнити.

15.04.2021 Комунальне підприємство «Голопристанська районна лікарня» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» із претензією вих. №01-05/323 від 15.04.2021, в якій, посилаючись на прострочення відповідачем строку поставки товару, просило останнього сплатити протягом 30 календарних днів неустойку в розмірі 144 193,44 грн (том 1, а.с.22-23).

Як вбачається зі змісту наведених листів, прокурор був обізнаний про вказані обставини, зокрема про звернення 15.04.2021 Комунального підприємства «Голопристанська районна лікарня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» із претензією.

При цьому, як було зазначено вище, листом (том 1, а.с. 41) від 29.04.2021 року прокурор повідомив позивачів у даній справі про те, що Скадовською окружною прокуратурою буде подано до Господарського суду Херсонської області позовну заяву про стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, із поданих прокурором у справі доказів не вбачається ні бездіяльності, ні неналежного виконання обов`язків щодо захисту інтересів держави комунальним некомерційним підприємством «Голопристанська районна лікарня», оскільки претензія останнього була направлена 15.04.2021, а вже 29.04.2021, тобто до спливу тридцятиденного строку, визначеного Договором і ГК України на розгляд претензії, прокурор уже повідомив про намір звернутись з позовною заявою до суду.

При цьому, суд наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що Комунальним некомерційним підприємством «Голопристанська районна лікарня» вживалися заходи щодо забезпечення виконання ТОВ «ЗЕЛКО ГРУП» взятих на себе за Договором зобов`язань.

Матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина незвернення з позовом без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави, при цьому лист яким прокурор повідомив відповідний орган про намір звернення до суду від його імені не свідчить про дотримання абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Системне тлумачення положень ч.ч.3-5 ст. 53 ГПК України і ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

- якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас, тлумачення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вказує на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст. 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При чому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Так, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст. ст. 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час, відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз.2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 1.5 Статуту КНП «Голопристанська районна лікарня», затвердженого рішенням сесії Голопристанської міської ради № 112 від 28.01.2021 року, комунальне некомерційне підприємство «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Долмаківської, Чулаківської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу з наданням амбулаторно-поліклінічної, медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статутом.

Власником є Бехтерська, Чулаківська, Долмаківська сільські об`єднані територіальні громади та Голопристанська міська територіальна громада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. Право управління підприємством належить Голопристанській міській раді.

Згідно із п.п. 4.1, 4.6,4.7 Статуту підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державному казначействі України, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справах, що розглядаються в судах України, міжнародних та третейських судах у відповідності до чинного законодавства України.

Джерелами формування майна та коштів підприємства у відповідності до п.п.5.3.1, 5.3.2 Статуту серед іншого є: комунальне майно, передане Підприємству відповідно до рішення про його створення, та кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти).

Відповідно до вимог пункту 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне, і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Частиною 3 статтею 47 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Отже, органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Комунальне некомерційне підприємство «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Долмаківської, Чулаківської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади), а в разі їх нездійснення - Голопристанська міська рада.

Як вбачається із Договору №050-20/12.3 про закупівлю товару, укладеного 01.12.2020 між Комунальним підприємством «Голопристанська районна лікарня» (після перейменування - Комунальне підприємство «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» (постачальник), постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар, код ДК 021:2015 (CPV2008) - 33150000-2, УКТЗЕД - 8414, 9019 20 00 00, 9020 00 00 00, а саме: Компресор для забезпечення роботи дихальної апаратури Модель ZELKO 45D (у комплекті), в кількості - 1 шт. і Кисневий концентратор OxyG OG 350 (у комплекті), змонтований в утепленому контейнері, в кількості - 1 шт (п. 1.1 Договору).

У даному випадку суд виходить з того, що у Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади), а в разі їх нездійснення - Голопристанської міської ради - наявні повноваження щодо звернення до господарського суду з позовом щодо виконання умов Договору.

Суд зазначає, що лише у випадку невжиття позивачами 5,1 заходів щодо захисту інтересів держави у розумний строк з боку вказаних суб`єктів або немотивованої відмови вжити такі заходи (що є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності цього органу) надаються підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Також суд виходить з того, що сама по собі обставина незвернення з позовом протягом певного часового періоду не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

Із висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, слідує, що для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таке повідомлення за своїм характером має спонукати уповноважений орган до вчинення відповідних дій по вжиттю заходів щодо захисту інтересів держави. І лише явне немотивоване «ігнорування» цього повідомлення (попередження) вказаним органом або неналежне (не відповідно до закону) реагування на нього, дає підстави прокурору для самостійного (субсидіарного) вжиття заходів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на виявлене порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Як судом вже було зазначено вище, із матеріалів справи вбачається, що прокурор повідомив про намір звернутись з позовною заявою до суду 29.04.2021, водночас будучи обізнаним про те, що претензія Комунального некомерційного підприємствао «Голопристанська районна лікарня» була направлена ТОВ «ЗЕЛКО ГРУП» 15.04.2021, тобто до спливу встановленого Договором і ГК України строку для надання відповіді ТОВ «ЗЕЛКО ГРУП» на претензію.

Отже, прокурором не було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», як і не підтверджено підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач, як компетентний орган, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звертався, чи не мав наміру звернутися до суду із даним позовом в інтересах держави. Навпаки, наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що позивачем 5 чи позивачем 1 вчинялися дії щодо забезпечення виконання ТОВ «ЗЕЛКО ГРУП» своїх зобов`язань за Договором.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновок прокурора про бездіяльність комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня», яка зумовила необхідність участі прокурора у даній справі, є передчасним та таким, що не відповідає обставинам у даній справі.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Враховуючи викладене та зважаючи на недотримання прокурором визначеної ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, що у будь-якому випадку свідчить про відсутність підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення позову виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» спільної власності громад (Бехтерської, Чулаківської, Долматівської сільських об`єднаних територіальних громад та Голопристанської міської територіальної громади) про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 357 479,38 грн - без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку про передчасність висновку суду першої інстанції щодо належного підтвердження прокурором бездіяльності компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом з невідомих причин, та як наслідок - висновку щодо часткового задоволення позовних вимог прокурора в даній справі.

Підсумовуючи викладене, з огляду на висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, позов прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст.226 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи скаржника про відсутність належних підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не впливають на вищенаведені висновки суду.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко Груп» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №923/774/21 підлягає скасуванню, а позов виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури слід залишити без розгляду .

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" -задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 923/774/21 - скасувати.

3. Позов виконуючого обов`язки першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури - залишити без розгляду.

4. Стягнути з Скадовської окружної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ідентифікаційний код 04851120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелко Груп" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 4 А; ідентифікаційний код 39536117) 8044, 50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 923/774/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко