Ухвала

від 03.05.2022 по справі 947/1573/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1573/22

Провадження № 1-кс/947/3617/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2022 року слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001473 від 30.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021160000001473 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що з 18.06.2018 року ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа підприємець та здійснює підприємницьку діяльність в сфері будівництва на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Старокозацькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3 453 605, 44 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

20.04.2022 року ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358 КК України.

Встановлено, що на ім`я ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкриті наступні банківські рахунки: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), на яких знаходяться грошові кошти.

Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням та просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_5 , відкритих на її ім`я в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий просить проводити розгляд даного клопотання без повідомлення власника майна, підозрюваної.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду вказаного клопотання за відсутності власника майна.

Арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, ОСОБА_5 , зокрема, підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з наявної в матеріалах клопотання відповіді з Управління електронних сервісів ГУ ДПС в Одеській області від 28.01.2022 року на ім`я ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкриті наступні банківські рахунки: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк».

Матеріали клопотання, вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідчий суддя переконаний в наявності фактів та інформації, які вказують на те, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358 КК України.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунках ОСОБА_5 , відкритих на її ім`я в АТ КБ «ПриватБанк», шляхом заборони здійснення будь яких банківських операцій із грошовими коштами, які наявні на вказаних рахунках.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним втручанням у права підозрюваної, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.131,170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001473 від 30.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на належні підозрюваній ОСОБА_5 грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкритих в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони здійснення будь яких банківських операцій із грошовими коштами, які наявні на вказаних рахунках.

Виконання ухвалипро арештмайна покластина старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1