Ухвала

від 02.06.2022 по справі 947/1573/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1573/22

Провадження № 1-кс/947/4359/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної -адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, в рамках кримінального провадження № 12021160000001473 від 30.12.2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Новоіванівка, Одеської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, одружену, працюючу на посаді начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Старокозацької сільської ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за № 12021160000001473 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

20.04.2022 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких міститься у клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2022 року, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.05.2022 року, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1392 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3453552 грн.

Так, після застосування 25.04.2022 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, останньою в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана.

Водночас, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 , продовжують існувати, що підтверджується наведеними доказами у кримінальному провадженні.

Відтак, сторона обвинувачення зазначає про об`єктивне продовження наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про зміну підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу та просить застосувати до останньої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозрювана ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, в кримінальному провадженні допитано свідків, у тому числі підпорядкованих ОСОБА_5 працівників, та покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що дає підстави вважати, що підозрювана для уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на свободі, зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, свідків у цьому провадженні, з метою зміни або відмови від дачі останніми свідчень як на стадії досудового розслідування та і під час судового розгляду. На думку сторони обвинувачення більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 ..

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на його необґрунтованість. Також просив суд звернути увагу на те, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні та потребує нагляду лікарів, що унеможливлює тримання останньої під вартою. Просив застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. А у випадку застосування застави, визначити її у мінімальному розмірі, передбаченому КПК України.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку захисника. При цьому пояснила, що вона не сплатила заставу у розмірі визначеному їй ухвалою суду у зв`язку із тим, що не має грошових коштів у вказаному розмірі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання вбачається, що 20.04.2022 року у кримінальному провадженні № 12021160000001473 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких міститься у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2022 року, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.05.2022 року, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1392 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3453552 грн.

Проте після застосування слідчим суддею до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, останньою в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана.

Підозрювана ОСОБА_5 зазначає, що грошових коштів у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді у неї немає, а тому вона не мала можливості виконати вимоги застосованого до неї запобіжного заходу.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу підозрюваній, слідчий суддя враховує також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При вирішенні питання щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою осіб, що спричинили тяжкі наслідки, їх суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування.

Слідчий суддя враховує також, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Крім того, підозрювана ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків, які працюють в управлінні освіти, культури, молоді та спорту Старокозацької сільської ради, зокрема, тих, які безпосередньо підпорядковуються ОСОБА_5 , та можуть повідомити важливі обставини вчинення кримінального правопорушення.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваною ОСОБА_5 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваної може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також слідчийсуддя вважаєза необхіднезастосувати аналогіюта звернутиувагу нате,що згідноч.4ст.194КПК України,якщо прирозгляді клопотанняпро обраннязапобіжного заходупрокурор доведеобставини,передбачені пунктами1та 2частини першоїцієї статті(наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Слідчий суддя враховує те, що підозрювана ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружена. За місцем роботи характеризується з позитивної сторони, потребує періодичного проходження лікування.

Вищевикладені обставини вказують на наявність міцних соціальних зв`язків, а також на неможливість утримувати підозрювану під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчим суддею враховуються як обставини того, що ризикам, які встановлені, можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромвідділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 про змінузапобіжного заходуз заставина триманняпід вартою,в рамкахкримінального провадження №12021160000001473від 30.12.2022року відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Змінити застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 20.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 20.06.2022 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1