Постанова

від 03.05.2022 по справі 331/4346/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.05.2022 Справа № 331/4346/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року

м. Запоріжжя

Єдиний унікальний № 331/4346/18

Провадження № 22-ц/807/1166/22

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кримської О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В.

за участі секретаря судового засідання: Рикун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Мазур Олени Сергіївни на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року про роз`яснення судового рішення, у справі № 331/4346/18 за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Комунального підприємства Балабинської селищної ради «Центр надання послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., ОСОБА_2 , Запорізький національний університет про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договору іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 задоволено позов заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Комунального підприємства Балабинської селищної ради "Центр надання послуг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аверс", ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., ОСОБА_2 , Запорізький національний університет про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договору іпотеки.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21.04.2021 рішення Жовтневого районного суду від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 залишено без змін. Вказане рішення набрало законної сили 21.04.2021.

16.09.2021 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя про роз`яснення судового рішення у справі № 331/4346/18, в якій прокурор просив роз`яснити резолютивну частину рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 щодо припинення права власності ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аверс" та ОСОБА_1 на незавершене будівництво офісно-торгівельного центру, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (1196462523101).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя про роз`яснення судового рішення у справі № 331/4346/18 задоволено.

Роз`яснено, що визнання судом у справі № 331/4346/18 незаконним та скасування рішення № 34274380 державного реєстратора Комунального підприємства Балабинської селищної ради "Центр надання послуг" Гопки Ю.В., прийняте 15.03.2017 про проведення державної реєстрації прав власності на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аверс" (код ЄДРПОУ 37648630) призводить до припинення права власності ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аверс" на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101).

Роз`яснено, що визнання судом у справі № 331/4346/18 недійсним договору іпотеки №231, укладеним 20.03.2017 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс», код ЄДРПОУ 37648630 (місцезнаходження: вул. Залізнична, 1-в, м. Запоріжжя), посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. за № 231 призводить до припинення права власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101).

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Мазур О.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач в межах цивільної справи № 331/4346/18 не звертався до суду із вимогами щодо припинення права власності на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 за ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» та за ОСОБА_1 .

Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого ним судового рішення, які нечітко ним сформульовані.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції фактично вніс зміни у суть рішення і вирішив питання, які не були предметом судового розгляду, чим вийшов за рамки позовних вимог, що є неприпустимим.

В заяві про роз`яснення судового рішення заявник та в ухвалі про роз`яснення рішення суд першої інстанції не зазначили, що саме є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість судового рішення, які припускаються варіанти тлумачення судового рішення.

Таким чином, задля ефективного захисту під час судового розгляду позивач мав одночасно заявити позовні вимоги щодо припинення речового права на нерухоме майно за відповідачами. Враховуючи, що таких вимог заявлено не було, суд в порушення норм процесуального права, роз`яснюючи судове рішення, фактично вирішив незаявлені вимоги сторони у справі.

Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя подано відзив на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними.

У відзиві вказано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, що вимагає при ухваленні судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав, вирішувати питання про визнання, зміну чи припинення цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Роз`яснення рішення суду в цій частині жодним чином не змінює його змісту, оскільки судом вже констатовано незаконність та не чинність, як рішення державного реєстратора так і договору іпотеки, а відтак і припинення відповідних речових прав, натомість вказане роз`яснення спрямоване на усунення неясності судового акту, яке виникло на стадії його виконання та зумовлено прийняттям нового Закону.

На час пред`явлення прокурором позову, а саме 20.07.2018, не існувало законодавчої вимоги, що ухвалення рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав і визнання недійсними правочинів допускається виключно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав.

Не існувало такої норми і на час закриття підготовчого засідання ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2019 (справу призначено до судового розгляду на 20.03.2020).

У зв`язку з чим у прокурора та позивача не було процесуальної можливості ні збільшити, ні зменшити або будь-яким іншим чином доповнити або змінити позовні вимоги з урахуванням внесених змін до ч. 3 ст. 26 Закону Україна «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18, яке набрало законної сили, без його роз`яснення у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» - є неможливим.

З такими висновками суду першої інстанції також погоджується колегія суддів виходячи із наступного.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2020 року у справі № 331/4346/18 було вирішено:

визнати незаконним та скасувати рішення № 34274380 державного реєстратора Комунального підприємства Балабинської селищної ради «Центр надання послуг» Гопки Ю.В., прийняте 15.03.2017 про проведення державної реєстрації права власності на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» (код ЄДРПОУ 37648630);

визнати недійсним договір іпотеки № 231, укладений 20.03.2017 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс», код ЄДРПОУ 37648630 (місцезнаходження: вул. Залізнична, 1-в, м. Запоріжжя), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. за № 231.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Аверс» залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2020 року у цій справі залишено без змін.

З метою виконання судового рішення Вознесенівською окружною прокуратурою м. Запоріжжя було 11.06.2021 подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Після розгляду вказаної заяви, 15.06.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуриним О.Ю. за № 58745993 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що в рішенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 справі № ЗЗШ346/18 не визначено питання одночасного визнання, зміни чи припинення речових прав, що суперечить ч. 3 ст. 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен надавати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діє на час розгляду апеляційної скарги передбачає, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміни у статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були внесені Законами № 1666-VIII від 06.10.2016, № 159-IX від 03.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» в редакції Закону № 340-IX від 05.12.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Як було встановлено Жовтневим районним судом м. Запоріжжя у рішенні № 331/4346/18 від 23 травня 2020 року: «Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області наказом від 19.05.2017 № 58 скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, замовником якої було ТОВ «НВП «Аверс», на будівництво офісно-торговельного центру за адресою АДРЕСА_1 , оскільки товариство не мало правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та, як наслідок, при реєстрації вказаної декларації подало недостовірну інформацію.

Оскільки документи, які стали підставою для реєстрації прав за ТОВ «НВП «Аверс» на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , визнані недійсними та скасовані, запис про державну реєстрацію таких прав також підлягає скасуванню.

У подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка є засновником юридичної особи ТОВ «НВП «Аверс», 24.05.2016 укладено договір позики, предметом якого є грошові кошти у розмірі 7 000 000 грн.

З метою забезпечення виконання вказаного договору позики 20.03.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Аверс» укладено договір іпотеки № 231, предметом якого є об`єкт незавершеного будівництва, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 545,3 кв.м.

Після чого на підставі вказаного договору іпотеки 12.02.2018 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, офісно-торгівельний центр, що розташований за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 як іпотекодержателем, внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики.

Проте, оскільки реєстрація за ТОВ «НВП «Аверс» на вказаний об`єкт відбулась із порушенням вимог чинного законодавства, право власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва не набуто у встановленому законом порядку та, як наслідок, воно не може бути предметом іпотеки.

Після укладання зазначеного договору іпотеки об`єкт незавершеного будівництва, що є предметом іпотеки, перейшов разом із земельною ділянкою із земель державної власності у власність ОСОБА_1 . Тобто, відчудження об`єкта незавершеного будівництва призвело до фактичного вибуття земельної ділянки державної власності поза волею та відома її власника - держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Отже, як встановлено судом, договір іпотеки від 20.03.2017 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Аверс» підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам Цивільного кодексу та іншим актам цивільного законодавства та не спрямований на настання правових наслідків, обумовлених вказаним договором».

Отже, під час розгляду справи ЄУН № 331/4346/18 по суті, було встановлено, що відповідач ТОВ «НВП Аверс» не мало правовстановлюючих документів на земельну ділянку і при реєстрації вказаної декларації подало недостовірну інформацію, при цьому, внаслідок укладання договору іпотеки на об`єкт незавершеного будівництва, вказаний об`єкт та земельна ділянка фактично незаконно вибули із власності держави у власність ОСОБА_1 .

Матеріали справи підтверджують, що під час розгляду справи позивач - Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 посилався на незаконність вибуття спірної земельної ділянки з права власності Запорізької обласної державної адміністрації до ТОВ «НВП Аверс» і в подальшому - до ОСОБА_1 .

При цьому, суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги Запорізької місцевої прокуратури №1 у своєму рішенні, розглядав по суті такі вимоги, а також одночасно визнав фактичне існування права власності на спірну земельну ділянку за державою в особі Запорізької обласної державної адміністрації та незаконність вчиненого внаслідок дій відповідачів переходу права власності та припинення речових прав на об`єкт незавершеного будівництва, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 .

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції роз`яснюючи судове рішення вніс зміни до суті рішення чи розглянув такі вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції спростовуються як змістом позовної заяви так і змістом мотивувальної частини рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ЄУН № 331/4346/18 від 23.05.2020.

Із матеріалів цивільної справи апеляційним судом встановлено, що на час пред`явлення позову прокурором (20.07.2018) не існувало законодавчої вимоги щодо ухвалення рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним припиненням рішенням речових прав.

Згідно з п. 8 листа-роз`яснення Міністерства юстиції України від 21.01.2020 № 650/8.4.1/32-10 «Щодо набрання чинності та застосування окремих положень Закону України від 05 грудні 2019 року № 340-ЇХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» з набранням чинності Законом № 340-IX у разі скасування судом рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав, суд зобов`язано одночасно вирішити питання про визнання або припинення відповідного речового права (у разі наявності).

З метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 (пунк 46).

Ураховуючи зміст наведених роз`яснень та положення ст. 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», саме на суд покладено обов`язок у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав чи визнання їх недійсними, вирішити питання про визнання або припинення відповідного речового права.

Такий обов`язок хоча і було виконано судом першої інстанції, про що свідчить зміст мотивувальної частини рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2020 року ЄУН № 331/4346/18, проте за відсутності відповідних законодавчих вимог - про це не було зазначено у резолютивній частині вказаного рішення.

Оскільки рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 набрало законної сили 21.04.2021, встановленим є факт того, що право власності на спірний об`єкт нерухомості у ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» та ОСОБА_1 є припиненим.

Водночас, відсутність у резолютивній частині рішення від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 формулювання, як того вимагає ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо «припинення права власності ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» та ОСОБА_1 на незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101) призводить до неможливості його виконання в силу зазначеної норми Закону.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення заяви заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя про роз`яснення судового рішення у справі № 331/4346/18, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а на ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року про роз`яснення судового рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Мазур Олени Сергіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2022 року про роз`яснення судового рішення у справі № 331/4346/18 за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Комунального підприємства Балабинської селищної ради «Центр надання послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., ОСОБА_2 , Запорізький національний університет про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договору іпотеки - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 травня 2022 року.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

І.В. Кочеткова