Постанова

від 03.05.2022 по справі 932/11087/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4177/22 Справа № 932/11087/21 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Деркач Н.М.,

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

за участю секретаря Усик А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Курячого Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2022 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДІНГ ПАС, ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, забезпеченого порукою, інфляційних витрат та відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ТРЕЙДІНГ ПАС, ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, забезпеченого порукою, інфляційних витрат та відсотків річних.

28.12.2021 року до суду від представника позивача адвоката Курячого А.М. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 , в межах ціни позову у розмірі 4 025 956,32 грн.; накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах ціни позову у розмірі 4 025 956,32 грн.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом даного спору є стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми отриманих у позику грошових коштів та компенсації за її повернення у загальному розмірі 4025956,32 грн. і вказаний розмір коштів є досить значним. Оскільки з часу надання позики та погодження графіку платежів боржником не було сплачено жодної копійки в рахунок погашення боргу, можна зробити висновок, що боржник не має на меті виконання покладених на себе зобов`язань в добровільному порядку. В порушення взятих на себе зобов`язань із поручительства за виконання боржником обов`язку із повернення взятих у позику грошових коштів, ОСОБА_2 також не сплатив борг в якості поручителя. Більш того, як тільки позивачем була розпочата претензійна робота із повернення боргу та направлено претензію на адресу тодішнього ТОВ «Радегаст» та ОСОБА_2 , останній вже 17.12.2021 року перестав бути керівником цього товариства, а саме підприємство, в свою чергу, змінило назву, адресу місцезнаходження та керівника підприємства, яке тепер має назву ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПАС» та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на будь-який контакт ОСОБА_2 не вийшов. Тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити заходи щодо невиконання судового рішення, зокрема, шляхом відчуження (переоформлення) наявного майна, що у свою чергу утруднить виконання рішення суду, а також може призвести до неможливості його виконання. Таким чином, заявник вважає, що існує висока імовірність відчуження власного майна, в тому числі наявних на рахунках грошових коштів, відповідачем ОСОБА_2 . У зв`язку із викладеним, позивач просив вжити заходів забезпечення позову.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, адвокат Курячий А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення його заяви, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПАС», ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, забезпеченого порукою, інфляційних втрат та відсотків річних, в якому просить стягнути солідарно з ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПАС» та ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 21.08.2009 року в сумі 4025956,32 грн., з яких сума боргу за договором становить 3133693,88 грн., 3% річних у розмірі 282032,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 610229,99 грн.

В позовній заяві та в заяві про забезпечення позову в обґрунтування необхідності забезпечення позову у зазначений спосіб представник позивача посилається на те, що 21.08.2009 року між ОСОБА_5 та ЗАТ з ІІ «Радегаст», правонаступником якого є ТОВ «ТРЕЙДІНГ ПАС», був укладений договір позики, відповідно до якого боржник отримав грошові кошти у розмірі 56400 євро. Сторони погодили графік виплат (п.3 Договору позики), і, таким чином, враховуючи погоджені платежі, боржник взяв на себе зобов`язання повернути позивачу за договором позики від 21.08.2009 року грошові кошти на загальну суму 85511 євро, останнім днем виплати кредиту було встановлено 25.08.2016 року. Того ж дня, 21.08.2009 року, на забезпечення виконання вказаного договору позики, між ОСОБА_5 (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки, який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіцею В.Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 2258. Згідно п.1.1. вказаного договору поруки поручитель поручився перед кредитором за виконання обов`язку боржником щодо виконання основного договору. Та, відповідно до п.1.2. Договору поруки, у випадку порушення боржником обов`язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Однак, свої зобов`язання із повернення кредитних коштів боржник не виконав, як не виконав свої зобов`язання і поручитель.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, суд вірно виходив з того, що до заяви про забезпечення позову заявником не додано жодного доказу на підтвердження вимог заяви про забезпечення позову у зазначений ним спосіб; не надано доказів наявності у власності відповідача ОСОБА_2 будь-якого рухомого та нерухомого майна із зазначенням його вартості, не надано доказів відкритих даним відповідачем грошових рахунків в будь-яких банківських установах з наявними на них грошовими коштами із зазначенням їх розміру.

Крім того, представником позивача не надано доказів того, що відповідачем ОСОБА_2 наразі здійснюються будь-які дії, спрямовані на відчуження будь-якого належного йому майна; в заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування наявності фактичних обставин, зважаючи на предмет позову та зазначені у позові підстави, з якими позивач пов`язує застосування вказаних ним у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову.

Вказане позбавило суд першої інстанції можливості пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, заявленим позовним вимогам. Крім того, у заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно в межах суми стягнення, при цьому доказів вартості цього майна суду не надано.

Посилання апеляційної скарги адвоката Курячого А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 на те, що при постановленні ухвали, суд першої інстанції порушив вимоги закону є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та об`єктивного висновку про те, що позивачем в заяві про забезпечення позову не доведено, яким чином може бути утруднене чи унеможливлене виконання судового рішення у майбутньому в разі задоволення її позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до положень ст. ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема, й власників.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, у ній не наведено жодних обставин, які б давали підстави вважати, що рішення суду може бути не виконане з боку відповідачів.

Позивачем не надано доказів, а судом першої інстанції не встановлено обставин на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду. Доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на реалізацію майна не встановлено, а тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду про відсутність правових підстав для забезпечення позову.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Курячого Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко