Постанова

від 19.04.2022 по справі 152/425/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/425/21

Провадження № 22-ц/801/262/2022

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Соколовська Т. О.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 рокуСправа № 152/425/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Денишенко Т.О., Копаничук С.Г.,

за участі секретаря судового засідання Француза М.Г., представника позивача - адвоката Заколоцької В.Д., розглянувши апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Агро Юпітер» - адвоката Пунько Ірини Валеріївни на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Залокоцька В.Д. до Фермерського господарства «Агро Юпітер» с. Слобода Шаргородська Жмеринського району Вінницької області про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

В квітні2021року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ФГ «Агро Юпітер» про розірвання договору оренди землі, мотивуючи тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,1961 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області.

01 грудня 2013 року між ним та ФГ «Агро Юпітер» було укладено договір оренди землі строком на 15 років, який 27.02.2014 зареєстровано в Реєстраційній службі Шаргородського РУЮ Вінницької області, номер запису речового права 7872846.

Відповідно до пунктів 9, 11 даного договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі в грошовій, натуральній, відробітковій (надання послуг) формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 1018,09 грн за рік. Орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою в 2018 - 2020 роках та нехтує терміном виплати, визначеним пунктом 11 договору, який є його істотною умовою.

Станом на 01.04.2021 відповідачем не сплачено орендну плату за 2018-2020 роки, що є систематичним невиконанням умов договору.

На його прохання про дострокове розірвання договору оренди землі відповідач згоди не надає, в зв`язку з чим просить суд розірвати договір оренди землі, укладений 01 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агро Юпітер» та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі №54, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агро Юпітер» с. Слобода Шаргородська Жмеринського району Вінницької області 01 грудня 2013 року, зареєстрований 25 листопада 2014 року Реєстраційною службою Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, номер запису 7872846, згідно якого ОСОБА_1 передав в оренду Фермерському господарству «Агро Юпітер» земельну ділянку, загальною площею 2,1961 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільського господарського виробництва, кадастровий номер 0525387700:01:002:0007, яка знаходиться на території Шаргородської міської ради Вінницької області.

Стягнуто з Фермерського господарства «Агро Юпітер» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Стягнуто з Фермерського господарства «Агро Юпітер» с. Слобода Шаргородська Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

У іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ФГ «АгроЮпітер» -адвокат ПунькоІ.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення та стягнути витрати на правову допомогу, понесених при розгляді даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

На апеляційну скаргу відзиву не надходило.

До початку судового засідання до апеляційного суду надійшло клопотання представника ФГ "Агро Юпітер" - адвоката Пунько І.В., в якому вона просила відкласти розгляд справи на іншу дату, мотивуючи тим, що в Україні введено воєнний стан, що унеможливлює її явку в судове засідання, а також вказує на те, що у сімї голови ФГ "Агро Юпітер" Півторак Г.К. загинув син, у звязку з чим вона також не може бути присутня при розгляді справи.

Однак, колегія суддів вказані доводи поважними не визнає, оскільки сам факт введеня воєнного стану в Україні, а також враховуючи, що на території Вінницької області активних бойових дій не ведеться, не є перешкою для явки в судове засідання. Посилання на трагічні обставини в сім`ї голови ФГ "Агро Юпітер" також суд вважає безпідставними, так як безпосередньо від голови ФГ "Агро Юпітер" Півторак Г.К. відповідної заяви про відкладення розгляду справи у звязку із вказаними обставинами до суду не надходило, доказів на підтвердження цього суду також не надано.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15.12.2012 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1961 га, яка розташована на території Слободо Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Слобода - Шаргородська Шаргородського району Вінницької області між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агро Юпітер» в особі керівника Півторак Ганни Кирилівни укладено договір оренди землі №54 про передачу в оренду ОСОБА_1 ФГ «Агро Юпітер» земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 2,1961 га, у тому числі рілля 2,1961га, кадастровий номер 0525387700:01:002:0007, строком на 15 років (а.с.9 - 12).

25.11.2014 зазначений договір зареєстрований в Реєстраційній службі Шаргородського РУЮ Вінницької області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 7872846 (а.с.14).

Згідно п. 9 даного Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій, натуральній, відробітковій (надання послуг) формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 1018,09 грн. за рік (а.с.9).

Відповідно до п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (а.с.9).

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: до 30 грудня поточного року (а.с.9).

Згідно п. 37 договору його дія припиняється, зокрема шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторіну наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки без дати і номера орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку розміром 2,1961 га в адмінмежах Слободо - Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у місті Жмеринка) у складі територій Барської міської, Джуринської сільської, Жмеринської міської, Копайгородської селищної, Мурафської сільської, Северинівської сільської, Станіславчицької сільської, Шаргородської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Населений пункт - село Слобода Шаргородська Шаргородського району (на території якого знаходиться земельна ділянка) входить до складу Шаргородської міської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області.

Рішенням другої сесії восьмого скликання Шаргородської міської ради №18 від 14.12.2020, реорганізовано сільські ради Шаргородського району Вінницької області шляхом приєднання до Шаргородської міської ради, в тому числі, Слободо - Шаргородської сільської ради. Цим же рішенням визнано Шаргородську міську раду правонаступником Слободо - Шаргородської сільської ради, з усіма правами та обов`язками.

Позивач виконав своє зобов`язання передав відповідачеві у строкове платне користування належну йому земельну ділянку, однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності та повноти розрахунку за користування земельною ділянкою в 2018 - 2019 роках.

Відповідно до відомостей про виплату коштів за оренду паїв від 27.12.2018, 13.02.2020, 29.12.2020, наданих представником відповідача ОСОБА_2 , орендна плата ОСОБА_1 за 2018 2020 роки нарахована, але не виплачена (а.с.31 33).

Згідно видаткового касового ордеру від 30.12.2020 ОСОБА_3 на підставі довіреності від 29.07.2019 видано орендну плату за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , кадастровий номер 0525387700:01:002:0007 за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 8211,00 грн (а.с. 30).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що у 2018 та 2019 роках ФГ «Агро Юпітер» не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати.

З такимивисновками судупершої інстанціїпогоджується колегіясуддів,оскільки вонивідповідають вимогамзакону тафактичним обставинамсправи.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 526 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтями 13, 15, 21Закону України«Про орендуземлі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ст. 96 ЗК України, ст.24ЗУ«Прооренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов укладеного між сторонами договору та порушує майнові права орендодавця.

Спір між сторонами виник з приводу порушення істотних умов договору, зокрема щодо несплати орендарем орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки.

Пунктом «д» частини першоїстатті 141 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом «д»статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому,систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тлумачення пункту «д» ч.1 ст.141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Тобто, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання) є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 327/163/17, від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17, від 15 січня 2020 року у справі № 709/591/18, від 10 листопада 2021 року у справі №175/642/19.

Тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження№ 61-30435сво18) зазначив, що устатті 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення умов договору оренди відповідач не сплачував позивачу орендну плату за 2018 2020 роки у передбачені договором терміни, чим систематично порушував умови договору щодо сплати орендної плати, неналежно виконував умов договору. Відповідач жодних доказів на спростування вказаних тверджень не надав.

Апеляційний суд звертає увагу, що основною метою договору оренди земельної ділянки та правом орендодавця є своєчасне отримання орендної плати в установленому розмірі. У свою чергу, недотримання умов договору у частині сплати орендної плати має наслідком його розірвання.

У даній справі суд першої інстанції дійшов правильного висновку про систематичну несплату відповідачем орендної плати, в зв`язку із чим наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ФГ «Агро Юпітер» протягом 2018-2020 років не здійнювало виплату орендної плати.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ФГ «Агро Юпітер» належним чином не виконував умови договору в частині оплати за оренду земельної ділянки (п.11 договору).

Представник відповідача адвокат Пунько І.В. в апеляційній скарзі зазначає, що позивач, починаючи з 2018 року не звертався до ФГ «АгроЮпітер» заотриманням орендноїплати,при цьомув договоріоренди земліне вказаноні йогоадреси проживання,на якуможна здійснитигрошовий переказ,ні банківськіреквізити рахунку для переведення коштів за орендну плату, а тому у відповідача не було змоги своєчасно сплатити орендну плату.

Проте, судова колегія не погоджується з такими доводами, оскільки вказана обставина жодним чином не спростовує того, що відповідач не сплачував позивачу орендну плату за 2018-2020 роки у передбачені договором терміни, дій, які б свідчили про намір провести оплату, як то прийняття орендної плати у депозит нотаріусом (ч. 1 ст. 537 ЦПК України), ФГ «Агро Юпітер» здійснено не було.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Статтею 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Заколоцька В.Д. просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3101,25 грн.

На підтвердженняпонесених витратна правовудопомогу надано суду розрахунок витрат на правову допомог від 31.01.2022 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.01.2022 року та квитанція від 27.01.2022 року.

Враховуючи те, що адвокатом було надано детальний опис наданих послуг, який відповідає та є співмірним із характером правовідносин, які склались між сторонами та складністю справи, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму понесених ним витрат на правничу допомогу за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Агро Юпітер» - адвоката Пунько Ірини Валеріївни залишити без задоволення.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Стягнути з Фермерського господарства «Агро Юпітер» на користь ОСОБА_1 3101,25 грн витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2022 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Т.О. Денишенко С.Г. Копаничук