КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №378/457/21 головуючий у І інстанції: Гуртовенко Р.В. провадження 22-ц/824/4946/2022 доповідач: Сліпченко О.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Гаращенка Д.Р.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області та ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 - ФОП ОСОБА_3 про скасування наказу та державної реєстрації земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-
ВСТАНОВИВ:
В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним позовом.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача просив призначити проведення земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 20 вересня 2021 року призначено комплексну земельно-технічну та експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Київському державному науково - дослідному інституту судових експертиз.
02 листопада 2021 року надійшло клопотання експерта, в якому він просив уточнити питання №1 за порядком, зокрема привести його у відповідність до завдань, які може вирішувати судова експертиза та уточнити об`єкт дослідження по питанню №4 за порядком.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року клопотання експерта задоволено, на вирішення судової комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою, призначеної ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 20 вересня 2021 року поставлено питання в новій редакції.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції не поставив на розгляд питання, відповіді на які мають суттєве значення для вирішення спору по суті.
Крім того, питання №5 є недоцільним, а відповідь на нього не слугуватиме встановленню істини у справі.
Зауважує, що судом взято за основу помилкові координати належної позивачу земельної ділянки, які містяться в перинній документації.
Просить скасувати ухвалу місцевого суду в частині питань №2 та №5 та доповнити перелік питань новими чотирма визначеними.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача ОСОБА_2 вважає, що ухвала про визначення питань експертизи в новій редакції не підлягає апеляційному оскарженню, а тому не повинна розглядатись судом апеляційної інстанції.
Зазначає, що питання перед експертом стосуються відповідності нормативних документів з питань землеустрою, та поставлені вони в межах попередньої редакції питань та клопотання експерта.
При цьому доводи позивача обґрунтовуються по суті формуванням нових питань експертного дослідження, що виходить за межі клопотання експерта та відповідно правомірно не було прийнято судом першої інстанції до уваги.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позиції своїх довірителів.
Інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились.
У відповідності до вимог ст.ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, із визначенням її питань в новій редакції, суд першої інстанції виходив з того, що що для встановлення обставин справи, які безпосередньо стосуються предмету доказування та мають значення для ухвалення по справі законного рішення, необхідні спеціальні знання, а визначити її питання необхідно із врахуванням клопотання експерта.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом ч.3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (ч.ч. 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Окрім того, відповідно до п. 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, зважаючи на те, що сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав про призначення по справі експертизи, без проведення якої неможливо встановити факти та перевірити обставини, що входять до предмету доказування в даній справі.
Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить, а наведені в ній аргументи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин.
Крім того, представник позивача намагається попередньо надати оцінку можливим висновкам експерта з поставлених питань, що має бути здійснено вже після отримання відповідних висновків при розгляді справи по суті позовних вимог.
Доводи, щодо надання позивачем доказів на підтвердження поставлених перед експертом питань самостійно, не можуть бути підставою відсутності необхідності встановлення вказаних фактів та перевірки обставин з урахуванням висновків експерта.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено «22» лютого 2022 року.
Головуючий
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104178434 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Сліпченко Олександр Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні