Рішення

від 22.12.2022 по справі 378/457/21

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/457/21

Провадження № 2/378/2/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

представників позивача-

ОСОБА_1 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача-

ОСОБА_5 : ОСОБА_6 ,

третьої особи: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області та ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 - ФОП ОСОБА_7 , про скасування наказу та державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , з посиланням на те, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №809392 від 13 травня 2008 року вона є власником земельної ділянки кадастровий номер: 3224286800:01:010:0002, загальною площею 2,6106 га, що знаходиться в адміністративних межах Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно викопіювання із схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в межах Стрижавської сільської ради Ставищенського району земельна ділянка має № НОМЕР_1 , що підтверджується і довідкою Ставищенської селищної ради від 26 січня 2021 року за №40. Оскільки її земельна ділянка не була внесена до Державного земельного кадастру, вона звернулася до ФОП ОСОБА_8 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вищезазначеної земельної ділянки для внесення відомостей про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру. На її заяву до ГУ Держгеокадастру у Київській області про внесення відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер: 3224286800:01:010:0002 до Державного земельного кадастру, вона в січні місяці 2021 року отримала рішення №РВ-32026198822021 від 05.01.2021 року про відмову в задоволенні заяви, тобто в реєстрації її земельної ділянки, оскільки вона перетинається із земельною ділянкою, кадастровий номер: 3224286800:01:007:0004, площа співпадає на 36,4315 %. За загальнодоступною інформацією з Публічної кадастрової карти та з рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, їй стало відомо, що на земельному масиві, де відповідно до викопіювання з додаткової схеми поділу земель колективної власності знаходиться її земельна ділянка, розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, з цільовим призначеннм - для ведення фермерського господарства. В подальшому з`ясувалося, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» №59-ІЗ від 05.11.2020 року за заявою ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності розташованої на території Стрижавської сільської ради. За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області (лист №29-1112/0/1-20 від 15.02.2021 року), згідно Книги реєстрації державних актів на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району, зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею АФ «Україна» с. Стрижавка, серія КВ №020 (І-КВ 003805), на площу- 314,6 га землі, в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення Стрижавської сільської ради народних депутатів від 17.06.1995 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 15.08.1995 року. Її земельна ділянка виділена їй з цього масиву, що підтверджується викопіюванням зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Україна» (правонаступник) СТОВ «Україна», актом про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків земельної ділянки від 14 липня 2006 року. У відповіді Держгеокадастру зазначено, що в Державному фонді документації відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру в Київській області обліковується примірник Державного акту на право колективної власності на землю АФ «Україна», серія КВ №017, площа 1074,4 га). Це також підтверджується науково-технічною документацією по паюванню земель переданих в колективну власність Агрофірмі «Україна» Ставищенського району Київської області, «Київського відділення інституту землеустрою Української академії аграрних наук», 1996 рік, де зокрема значиться, що рішенням сесії 22 скликання Стрижавської сільської ради народних депутатів від 17.06.1995 року Агрофірмі «Україна» передано у колективну власність - 1074,4 га з них ріллі - 930,3 га. Підлягають розпаюванню 930,3 га ріллі».

В оренді ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:005:0024, загальною площею 25,0837 га, на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 року, укладеного між ОСОБА_5 та Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 року за № 322420004005533. Цю земельну ділянку, яка має свої місце розташування, координати, конфігурацію, неправомірно ототожнюють із земельною ділянкою, кадастровий номер: 3224286800:01:007:0004, площею 25,0837 га, яку зареєстровано та накладено на належну їй земельну ділянку, що позбавляє її можливості внести до Державного земельного кадастру належну їй на праві власності земельну ділянку. Дублювання кадастрового номеру: 3224286800:01:005:0024 фактично не відбулося. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224286800:01:005:0024 та 3224286800:01:007:0004 за місцем розташування та координатами є відмінними. На момент звернення ОСОБА_5 до ГУ Держгеокадастру із заявою від 02.11.2020 року про внесення земельної ділянки з кадастровим номером 3224286800:01:005:0024, загальною площею 25,0837 га до Державного земельного кадастру виявилось не можливим, оскільки за її первісним розташуванням знаходяться земельні ділянки інших землекористувачів. Відтак, ФОП ОСОБА_7 за сприяння ГУ Держгеокадастру у Київській області ототожнює дві різні земельні ділянки, видаючи земельну ділянку кадастровий №3224286800:01:005:0024, загальною площею 25,0837 га за земельну ділянку з кадастровим № 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га. Зі змісту відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області №29-10-0.222-483/2-21 від 18.01.2021 року вбачається, що у місцевому фонді документації із землеустрою Управління відсутня документація із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер: 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, що знаходиться на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області. Одночасно до відповіді на запит додано копію наказу №59-13 від 05.11.2020 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» із зазначенням кадастрового номеру: 3224286800:01:005:0024.

У відповідь на адвокатський запит від 20 січня 2020 року (№29-10-0.222-936/2-21 від 29.01.2021) про надання довідки про зміну кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 25,0837 га, що знаходиться на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області з 3224286800:01:005:0024 на 3224286800:01:007:0004, ГУ Держгеокадастру в Київській області вказано, що земельна ділянка кадастровий номер: 3224286800:01:005:0024, площею 25,0837 згідно відомостей НКС не значиться та одночасно повідомлено про те, що земельна ділянка кадастровий номер: 3224286800:01:007:0004, площею 25,0837 га сформована згідно наказу ГУ Держгеокадастру Київській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для фермерського господарства на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області (наказ №59-ІЗ від 05.11.2020 року). Згідно висновку земельно-технічної експертизи №726/06/2021 від 25.06.2021 року вбачається, що ГУ Держгеокадастру Київській області неправомірно зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, позиціонуючи її як земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:005:0024, загальною площею 25,0837 га. Наявність у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, перешкоджає їй в праві володіти, користуватися та вільно розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, право власності на яку виникло раніше.

Позивач просить суд скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» №59-ІЗ від 05.11.2020 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, що розташована в адміністративних межах Стрижавської сільської ради шляхом виключення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, що розташована в адміністративних межах Стрижавської сільської ради з Державного земельного кадастру.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про місце, час та дату судового розгляду по справі.

Представники позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги в інтересах позивача підтримали, просять їх задовольнити, підтвердили обставини, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області до суду не прибув, дане управління належним чином повідомлено про місце, час та дату судового розгляду по справі. До суду від представника відповідача направлено відзив на позовну заяву (т. 2 а. с. 218-222), відповідно до якого представник ГУ Держгеокадастру у Київській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:010:0002, площею 2,6106 га, яка належить позивачу згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №809392, виданого 13.05.2008р. на підставі розпорядження Ставищенської РДА №506 від 03.08.2007р відсутні. З метою проведення державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки позивач ОСОБА_1 05.01.2021 року, (ЗВ-3222285452021) звернулась до кадастрового реєстратора. Державним кадастровим реєстратором відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру РВ-3202619882021 від 05.01.2021 року, у зв`язку з розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини та рекомендовано, відповідно до п. 111 Порядку ведення ДЗК від 17 жовтня 2012 р. №1051, усунути перетин з ділянкою 3224286800:01:007:0004, площа співпадає на 36,4315 %. Головне управління не мало повноважень для здійснення державної реєстрації земельної ділянки позивача, оскільки в межах його земельної ділянки знаходились інші земельні ділянки (їх частини), зокрема земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004. Тому, рішення державного кадастрового реєстратора від 05.01.2021 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру винесене ним в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. У 2020 році ФОП ОСОБА_7 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 05.11.2020 року №59-ІЗ, яким надано дозвіл ОСОБА_5 на інвентаризацію належної йому на праві оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224286800:01:005:0024, площею 25,0837 га, згідно договору оренди від 29.12.2012 року №322420004005533. Згодом, 16.12.2020 року, ЗВ-9714422092020, за заявою ОСОБА_5 , відділом у м. Енергодарі Міжрайонного управління у Кам`янсько- Дніпровському районі та м. Енергодарі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (по принципу екстериторіальності) зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, площею 25,0837 га, місцезнаходження об`єкта: Київська область, Ставищенський район, Стрижавська сільська рада. Відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004 не містять інформацію про зареєстроване речове право. Таким чином, наказ Головного управління «Про надання дозволу на технічної документації на інвентаризацію земель» від 05.11.2020 року №59- ІЗ виданий в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем не заперечується факт накладення земельної ділянки, відомості до Державного земельного кадастру яку бажав внести позивач, на земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, однак таке накладення сталося не внаслідок протиправних дій ГУ Держгеокадастру в Київській області. У випадку усунення підстав для винесення кадастровим реєстратором рішення про відмову (накладання), заява про внесення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:010:0002 до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки позивача буде задоволена.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду по справі.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 позовні вимоги в інтересах свого довірителя не визнав, до суду направив відзив на позовну заяву (т. 2 а. с. 59-64), в якому зазначив, що земельна ділянка ОСОБА_1 вже була сформована на підставі державного акту серії ЯЕ809392 від 13.05.2008р., відповідно технічною документацією із землеустрою, яка розроблялась ПП «Кадастр» у 2006-2007 роках та була підставою для видачі вказаного державного акту, було встановлено (визначено) межі земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості, встановлено відповідні межові знаки та передано їх на зберігання землекористувачу ОСОБА_1 .. Вказані обставини підтверджуться актом встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків власнику (користувачу) земельної ділянки від 14.07.2006р., копію якого додано позивачем з позовною заявою. Відповідно ФОП ОСОБА_8 не вправі був розробляти технічну документацію про встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості, а лише мав право розробити документацію про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості. Оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_1 встановлено на місцевості ще в 2006-2007 роках під час розробки відповідної документації із землеустрою ПП «Кадастр», яка наразі повинна зберігатись в Міжрайонному управлінні у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області. Відповідно до п. 4.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (затв. наказом Державного комітету із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010р.), відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Тобто, якщо ОСОБА_1 втратила межові знаки, які були передані їй, як землекористувачу, під час розробки документації із землеустрою в 2006 - 2007 роках ПП «Кадастр», то відповідно вона мала б замовити розробку технічної документації про відновлення меж земельної ділянки, а не встановлення таких меж в натурі. Відповідно до п. 4.3 Інструкції, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Таким чином, ФОП ОСОБА_8 повинен був здійснити відновлення меж земельної ділянки в натурі на підставі раніше розробленої документації із землеустрою ПП «КАДАСТР», і лише в разі відсутності такої документації, ФОП ОСОБА_8 мав право розробляти технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості. Відтак, ФОП ОСОБА_8 повинен був використовувати саме ті координати земельної ділянки ОСОБА_1 , які були визначені в первісній документації із землеустрою, розробленої ПП «Кадастр», а не присвоювати земельній ділянці ОСОБА_1 нові координати та визначати нові межі. Земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий номер 3224286800:01:010:0002) не накладається і не може накладатися на земельну ділянку (кадастровий номер 3224286800:01:007:0004), якою користується ОСОБА_5 (на праві оренди), оскільки вказані земельні ділянки сформовані з різних масивів земельних ділянок. Земельна ділянка ОСОБА_1 походить з земель колективної власності Агрофірми «Україна» (державний акт на право колективної власності на землю серія KB 2У000015 №017 від 15.08.1995р.), а земельна ділянка ОСОБА_5 сформована за рахунок земель державної власності, що перебували в постійному користуванні (ділянка № НОМЕР_2 ) Агрофірми «Україна», на підставі зовсім іншого державного акта. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 12.04.2021р. вих. №КО-472/0-879/6-21, земельна ділянка кадастровий номер 3224286800:01:010:0002 входить до державного акту на право постійного користування землею від 15.08.1995р. серії І-КВ №003805. Цим же листом ГУ Держгеокадастру визначено, що відповідно до схеми поділу земель на паї, земельна ділянка ОСОБА_1 входить до земель колективної власності Агрофірми «Україна», відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 15.08.1995р. №017. Таким чином, земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 входять до різних земельних масивів, оформлених у 1995 році різними державними актами, а тому не можуть між собою накладатися. Відтак, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі. В судовому засіданні ОСОБА_6 додатково зазначив, що за висновком призначеної судом по даній справі експертизи вбачається, що розроблена ФОП ОСОБА_8 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) не відповідає законодавству, тоді ж як технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для ведення фермерського господарства (землекористувач ОСОБА_5 ) вцілому відповідає вимогам земельного законодавства, тому права позивача не порушено, бо не має накладки двох спірних земельних ділянок. Достовірних земельних координат місця розташування земельної ділянки ОСОБА_1 не має, вони невідомі. Земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:005:0024 та земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004 - це не тотожні земельні ділянки.

Третя особа: ФОП ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 196-199), до суду подала свої письмові пояснення (т. 2 а. с. 30-32), відповідно до яких заперечила проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Вона є розробником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель ОСОБА_5 за межами населеного пункту на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (код -100); цільове призначення - для ведення фермерського господарства, шифр згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 01.02; склад угідь згідно класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) - рілля 25,0837 га (код-001.01). Дана технічна документація розроблена нею на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Київській області області про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель №59-ІЗ від 05.11.2020 р. і зазначеної інформації в інформаційному порталі Публічної кадастрової карти номер, дата викопіювання з кадастрової карти: НВ- 3220833662020 від 03.11.2020р. та договору на виконання робіт №10/11/20 від 10.11.2020 р.. У зв`язку з дублюванням кадастрового номеру 3224286800:01:005:0024 за заявою ОСОБА_5 15.12.2020р., (по принципу екстериторіальності) зареєстровано в Державному земельному кадастрі зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, площею 25,0837 га, місцезнаходження об`єкта: за межами населеного пункту на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка не входить до масиву земель колективної власності, а є землями державної власності. Розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів і перебувають в державній власності є ГУ Держгеокадастру у Київській області. Земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004 входить до Державного акту на право постійного користування землею від 15.08.1995 р. серія І-КВ №0038805, що відповідно до чинного законодавства є землями державної власності. У позовній заяві ОСОБА_1 звертає увагу на те, що їй виділена земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:010:0002 з масиву земель колективної власності, що підтверджується викопіюванням зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Україна» - (правонаступник) СТОВ «Україна», актом про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків земельної ділянки від 14 липня 2006 року («Технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно розпоряджень громадянам с. Стрижавка Ставищенського району Київської області, 2007 рік»), яка міститься в матеріалах справи. Вказана земельна частка (пай) №134 ОСОБА_1 входить до земель колективної власності, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 15.08.1995 р. серія КВ №017 та відповідно до схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСІІ «Україна». Земельна ділянка з кадастровим номером 3224286800:01:010:0002 входить до Державного акту на право колективної власності на землю від 15.08.1995 р. Серія КВ №017, що відповідно до чинного законодавства є землями колективної власності. В судовому засіданні ФОП ОСОБА_7 додатково зазначила, що накладення спірних земельних ділянок не має. При розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки позивача на місцевості, ФОП ОСОБА_8 мав знати та перевірити, чи не буде накладення земельних ділянок одна на одну. Стосовно відповідача ОСОБА_5 , то йому було надано рівноцінну земельну ділянку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працював в ПП «Кадастр» інженером-землевпорядником, хоч за фахом він є агрономом і іншої спеціальної освіти не має. Зокрема, в 2007 році він брав участь у розробленні ПП «Кадастр» технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Стрижавка Ставищенського району Київської області, в т. ч. і ОСОБА_1 , на підставі відповідного розпорядження Ставищенської райдержадміністрації та схеми-поділу земель колективної власності. Земельна ділянка позивача на викопіюванні зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) знаходилась під №134. В минулому році до нього зверталися люди с. Стрижавка із скаргами щодо місця розташування земельних ділянок. Земельна ділянка позивача не була внесена до Державного земельного кадастру, оскільки треба було розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі (на місцевості), а потім зареєструвати. Але по не вірно заданим координатам земельна ділянка позивача опинилась не на тому місці. В 2020 році він працював по трудовому договорі у ФОП ОСОБА_8 , був представником останнього, виконував його завдання. В розробці технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок безпосередньої участі він не брав, бо не має на це відповідної освіти.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він є фізичною особою - підприємцем та має освіту інженера-землевпорядника. В 2020 році до нього звернулась із письмовою заявою ОСОБА_1 з проханням розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості) для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, бо в Публічній кадастровій карті кадастрового номера земельної ділянки ОСОБА_1 не було. Самої ОСОБА_1 він не бачив, була від неї лише її письмова заява. Від її імені діяло ТОВ «Інтерагроінвест». Під час розробки вказаної технічної документації він не виїздив на місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 , оскільки дані про її межі були уже закладені у самому державному акті на право приватної власності на земельну ділянку позивача. Після закінчення розробки технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 , він спробував зареєструвати цю земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, проте йому було відмовлено у такій реєстрації через накладання з іншою земельною ділянкою. ОСОБА_9 працював у нього по трудовому договору.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 , третю особу: ОСОБА_7 , допитавши свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення 4 сесії 22 скликання Стрижавської сільської ради народних депутатів від 17.06.1995 року АФ «Україна» надано у постійне користування 314,6 га землі для сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право постійного користування землею серії I - КВ №003805 від 15.08.1995 року (т. 2 а. с. 98-103).

Згідно із рішенням 4 сесії 22 скликання Стрижавської сільської ради народних депутатів від 17.06.1995 року АФ «Україна» надано у колективну власність 1074,4 га землі для сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право колективної власності на землю серії КВ №017 від 15.08.1995 року (т. 2 а. с. 104-110).

Київським відділенням інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1995 році розроблено науково-технічну документацію по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с. Стрижавка Ставищенського району Київської області. (Копія вказаної науково-технічної документації знаходиться при матеріалах справи окремою книгою).

Київським відділенням інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1996 році розроблено науково-технічну документацію по паюванню земель, переданих в колективну власність Агрофірмі «Україна» Ставищенського району Київської області (т. 1 а. с. 224-242).

Відповідно до копії виписки із рішення 14 сесії 23 скликання Стрижавської сільської ради від 13.04.2001 року надано дозвіл позивачу на складання проекту відведення земельної ділянки згідно сертифіката громадянина - члена агрофірми «Україна» у розмірі земельної частки (паю), яка визначена у схемі поділу земель колективної власності за №134 (т. 2 а. с. 111 - 115).

Згідно викопіювання із схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в межах Стрижавської сільської ради Ставищенського району та довідки Ставищенської селищної ради від 26 січня 2021 року за №40 позивач має земельну частку (пай) за №134, площею, в т. ч. ріллі 2,6106 га (т. 1 а. с. 47 - 47 зв.).

Із копії розпорядження Ставищенської районної адміністрації Київської області від 03.08.2007 року №506 та додатку до нього вбачається, що поряд з іншими особами, позивачу надано у власність земельну ділянку як власнику земельної частки (паю) на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району (т. 2 а. с. 116-118).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №809392 від 13 травня 2008 року позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер: 3224286800:01:010:0002, загальною площею 2,6106 га, що знаходиться в адміністративних межах Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 40 зв. - 41).

Місце розташування, координати та площа земельної ділянки кадастровий номер: 3224286800:01:010:0002 визначено технічною документацією із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Стрижавка Ставищенського району Київської області, що була розроблена ПП «Кадастр» у 2007 році (т. 1 а. с. 13-36, т. 2 а. с. 144-157).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працював в ПП «Кадастр» інженером-землевпорядником. В 2007 році він брав участь у розробленні ПП «Кадастр» технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Стрижавка Ставищенського району Київської області, в т. ч. і ОСОБА_1 , на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації та схеми-поділу земель колективної власності. Земельна ділянка позивача на викопіюванні зі схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) знаходилась під №134. В минулому році до нього зверталися люди с. Стрижавка із скаргами щодо місця розташування земельних ділянок. Земельна ділянка позивача не була внесена до Державного земельного кадастру, оскільки треба було розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі (на місцевості), а потім зареєструвати. Але по не вірно заданим координатам земельна ділянка позивача опинилась не на тому місці.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він є фізичною особою - підприємцем та має освіту інженера-землевпорядника. В 2020 році до нього звернулась із письмовою заявою ОСОБА_1 з проханням розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості) для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, бо в Публічній кадастровій карті кадастрового номера земельної ділянки ОСОБА_1 не було. Під час розробки вказаної технічної документації він не виїздив на місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 , оскільки дані про її межі були уже закладені у самому державному акті на право приватної власності на земельну ділянку позивача. Після закінчення розробки технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 , він спробував зареєструвати цю земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, проте йому було відмовлено у такій реєстрації через накладання з іншою земельною ділянкою.

Підтвердженням показів ОСОБА_8 в матеріалах справи міститься копія розробленої ФОП ОСОБА_8 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки позивача в натурі (на місцевості) (т. 1 а. с. 37-54).

20.04.2021 року позивач звернулась із заявою до ТОВ «Експертно-дослідна служба України» на проведення земельно-технічної експертизи. Відповідно до висновку експерта від 25.06.2021 року №726/06/2021 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224286800:01:010:0002 та 3224286800:01:007:0004 перетинаються в площині, в результаті чого утворюється пляма накладання в розмірі 0,9510 га. При формуванні даного висновку експерта, в т. ч. і визначенні місця знаходження земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:010:0002, експертом ОСОБА_10 використано розроблену ФОП ОСОБА_8 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки позивача в натурі (на місцевості) (т. 1 а. с. 202-217).

05.12.2012 року до ТОВ «Земфонд» звернувся з письмовим клопотанням відповідач ОСОБА_5 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на 45 років на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області. Розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації Київської області від 05.12.2012 року №632 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, загальною площею 60 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту). Розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації Київської області від 27.12.2012 року №747 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області за межами с. Стрижавка та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 62,5662 га, з подальшим укладенням договору оренди земельної ділянки терміном на 45 років. 29.12.2012 року між Ставищенською райдержадміністрацією Київської області та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 62,5662 га (в дану площу ввійшли три земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224286800:01:005:0024, 3224286800:01:013:0001, 3224286800:01:003:0010), який зареєстровано в установленому порядку (т. 1 а. с. 36 - 108, 132 - 134 зв.).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» №59-ІЗ від 05.11.2020 року за заявою ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності розташованої на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:005:0024. Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для ведення фермерського господарства розроблено ФОП ОСОБА_7 в 2020 році. Дана технічна документація пройшла державну експертизу згідно висновку ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.11.2020 року №25000/82-20 (т. 1 а. с. 109 - 153). В пояснювальній записці по даній технічній документації (т. 1 а. с. 110), зазначено, що у зв`язку з дублюванням кадастрового номеру: 3224286800:01:005:0024, зміною конфігурації земельної ділянки та неможливістю відновлення (внесення) відомостей до Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 25,0837 га, за заявою землекористувача ОСОБА_5 видано наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель №59-ІЗ від 05.11.2020 року.

У копії письмової відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області від 12.04.2021 року №КО-472/0-879/6-21 на заяву-скаргу землевласників ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , вказано, що у 2020 році ФОП ОСОБА_7 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області №59-ІЗ від 05.11.2020 року, яким надано дозвіл ОСОБА_5 на інвентаризацію належної йому на праві оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:005:0024, площею 25,0837 га, згідно договору оренди від 29.12.2012 року №322420004005533. Відповідно до програмного забезпечення Державного земельного кадастру (ДЗК), земельна ділянка з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004 (площею 25,0837 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства) зареєстрована в ДЗК 16.12.2020 року. У завантаженій заяві про реєстрацію земельної ділянки вказано, що дана земельна ділянка утворена шляхом передачі у власність/оредну із земель державної чи комунальної власності. Місцерозташування земельної ділянки згідно договору оренди від 29.12.2012 року №322420004005533, укладеного між Ставищенською РДА у Київській області та ОСОБА_5 , кадастровий номер: 3224286800:01:005:0024, не відповідає місце розташуванню земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004. Відповідно до даних ДЗК , відомості про земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004 не містять інформацію про зареєстроване речове право в Державному земельному кадастрі. Дана земельна ділянка входить до державного акту на право постійного користування землею від 15.08.1995 року серії I-КВ №003805. Поряд з цим, земельні ділянки ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 входять до земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю, виданого Стрижавською сільською радою на Агрофірму «Україна» с. Стрижавка Ставищенського району Київської області від 15.08.1995 року серія КВ №017 (т. 1 а. с. 160-171, 218-222, т. 4 а. с. 133-137).

Згідно копії довідки Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Київській області від 27.01.2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004 (площею 25,0837 га) була сформована згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для фермерського господарства на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області відповідно до постанови КМ України №580 від 31.08.2016 року із змінами внесеними постановою КМ України №208 від 03.03.2020 року «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії, та кадастру», де вказано, що з 01.05.2020 року за принципом екстериторіальності погоджуються вісім видів документації із землеустрою, в т. ч. технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель. Земельна ділянка кадастровий номер: 3224286800:01:005:0024 , площею 25,0837 га згідно відомостей НКС не значиться (т. 1 а. с. 186).

Із змісту копії заяви ОСОБА_5 від 11.08.2021 року вбачається, що він звернувся до ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз» щодо проведення земельно-технічної експертизи в рамках даної справи. Згідно висновку експерта від 27.08.2021 року №47/21 накладання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224286800:01:010:0002 та 3224286800:01:007:0004 відсутнє (т. 2 а. с. 128-162).

Даний висновок експерта від 27.08.2021 року №47/21 знайшов своє підтвердження за результатами проведення за ухвалою суду по даній справі комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою, за висновком якої від 13.09.2022 року №31206/21-41/19706/22-41, земельна ділянка з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004 не накладається на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:010:0002. Крім цього, у висновку експерта від 13.09.2022 року №31206/21-41/19706/22-41 зазначено: скан-копія документації із землеустрою «Технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Стрижавка Ставищенського району Київської області, що розроблена ПП «Кадастр» у 2007 році за своїм складом та змістом не відповідає положенням ст. 56 Закону України «Про землеустрій», п. 1.8, 1.14, 1.16 Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та Інструкції затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09.04.1998 року №56 та містить суперечності; копія документації із землеустрою «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , що розроблена ФОП ОСОБА_8 у 2020 році, за своїм складом, змістом та правилами оформлення не відповідає положенням ст. ст. 79-1, 107 ЗК України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій, ст. 21, абз. 3 п. 4 розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», Інструкції затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 року №376; копія документації із землеустрою «Технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для ведення фермерського господарства, землекористувач ОСОБА_5 за межами населеного пункту на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області», що розроблена ФОП ОСОБА_7 за договором від 10.11.2020 року, за своїм складом, змістом та правилами оформлення в цілому відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 4 а. с. 3-23).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

В ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Частина друга статті 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

В п. 127 Постанови ВП ВС від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким, визначеним на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі №449/1165/17 (провадження № 61-22096св19) зазначено про те, що згідно із пунктом 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина четверта, п`ята статті 158 ЗК України). Сторони у позасудовому порядку мають можливість скористатися визначеним у пункті 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок, і лише у разі, якщо цей спосіб виявиться недієвим, чи згоди щодо визначення конкретних меж земельних ділянок не буде досягнуто, позивачі, чиї права порушені у результаті невідповідності інформації землевпорядної документації фактичним даним щодо площі, лінійних розмірів та конфігурації земельних ділянок, так і даним, визначеним державними актами, що є порушення вимог земельного законодавства, можуть звернутись до суду за захистом порушених прав.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»N1952-IV.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону N1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону N1952-ІV державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно із ст. 15 вказаного Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.

За ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номеру.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь.

Статтею 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зокрема, такі відомості вносяться: на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст. 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМ України від 05.06.2019 року №476 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України "Про землеустрій". Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, на території якої розташований масив.

Згідно із п. 7, 24 Перехідних Положень ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Враховуючи заявлені у цій справі позовні вимоги, позивач зобов`язаний довести, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» №59-ІЗ від 05.11.2020 року та державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, що розташована в адміністративних межах Стрижавської сільської ради порушують його права та інтереси.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом та вказуючи про порушення його прав, зазначав, що відповідач ОСОБА_5 незаконно набув право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 3224286800:01:007:0004, оскільки відбулось фактичне її накладення на належну йому на праві власності земельну ділянку, площа співпадає на 36,4315 %.

В силу вимог ст. 79-1 ЗК України земельні ділянки кадастровий номер 3224286800:01:010:0002, яка належить позивачу, та кадастровий номер 3224286800:01:007:0004, яку використовує відповідач ОСОБА_5 на праві оренди, сформовані і є об`єктами цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до висновку експерта від 25.06.2021 року №726/06/2021 (експертиза проведена за заявою позивача), земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224286800:01:010:0002 та 3224286800:01:007:0004 перетинаються в площині, в результаті чого утворюється пляма накладання в розмірі 0,9510 га. При формуванні даного висновку експерта, в т. ч. і визначенні місця знаходження земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:010:0002, експертом Свістуновим І.С. використано розроблену ФОП ОСОБА_8 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки позивача в натурі (на місцевості) (т. 1 а. с. 202-217).

Проте, із змісту висновку земельно-технічної експертизи від 27.08.2021 року №47/21, проведеної за заявою ОСОБА_5 накладання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224286800:01:010:0002 та 3224286800:01:007:0004 відсутнє (т. 2 а. с. 128-162).

Даний висновок експерта від 27.08.2021 року №47/21 знайшов своє підтвердження за результатами проведення за ухвалою суду по даній справі комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою, за висновком якої від 13.09.2022 року №31206/21-41/19706/22-41, земельна ділянка з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004 не накладається на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:010:0002 (т. 4 а. с. 3-23).

Також у висновку експерта від 13.09.2022 року №31206/21-41/19706/22-41 зазначено: скан-копія документації із землеустрою «Технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Стрижавка Ставищенського району Київської області, що розроблена ПП «Кадастр» у 2007 році за своїм складом та змістом не відповідає положенням ст. 56 Закону України «Про землеустрій», п. 1.8, 1.14, 1.16 Інструкції, затвердженої наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та Інструкції затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09.04.1998 року №56 та містить суперечності; копія документації із землеустрою «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , що розроблена ФОП ОСОБА_8 у 2020 році, за своїм складом, змістом та правилами оформлення не відповідає положенням ст. ст. 79-1, 107 ЗК України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій, ст. 21, абз. 3 п. 4 розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», Інструкції затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 року №376; копія документації із землеустрою «Технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для ведення фермерського господарства, землекористувач ОСОБА_5 за межами населеного пункту на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області», що розроблена ФОП ОСОБА_7 за договором від 10.11.2020 року, за своїм складом, змістом та правилами оформлення в цілому відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 4 а. с. 3-23).

Таким чином, висновок експерта від 25.06.2021 року №726/06/2021 суд не бере до уваги, оскільки в основу його формування покладено технічну документацію розроблену ФОП ОСОБА_8 , яка за складом, змістом та правилами оформлення не відповідає ряду положень земельного законодавства України та встановленим фактичним обставинам справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт накладання земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3224286800:01:010:0002, відтак підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 3224286800:01:007:0004, загальною площею 25,0837 га, що розташована в адміністративних межах Стрижавської сільської ради відсутні.

У зв`язку з дублюванням кадастрового номеру: 3224286800:01:005:0024 за заявою ОСОБА_5 (по принципу екстериторіальності) зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 3224286800:01:007:0004, площею 25,0837 га, за межами населеного пункту на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка не входить до масиву земель колективної власності, а є землями державної власності. Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в державній власності є, в даному випадку, ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру в Київській області №59-ІЗ винесено 05.11.2020 року. На момент винесення оскаржуваного наказу, реєстрації відомостей про земельну ділянку 3224286800:01:007:0004 в ДЗК, ГУ Держгеокадастру в Київській області діяло в межах компетенції, оскільки на той момент земельна ділянка 3224286800:01:007:0004 ще не була віднесена до земель комунальної власності, а тому ГУ Держгеокадастру в Київській області вправі було проводити інвентаризацію вказаної земельної ділянки у відповідності до ст. 35 Закону України «Про землеустрій», п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМ України №476 від 05.06.2019 р. «Про затвердження Порядку проведення швентаризації земель» (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) (т. 4 а. с. 133-135).

Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру в Київській області, розроблена на його підставі технічна документація з інвентаризації земельної ділянки та подальша реєстрація такої ділянки в ДЗК, - відповідають вимогам земельного законодавства України, відтак підстави для скасування оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру в Київській області, відсутні.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідачів, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Неподання стороною позивача достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже саме зазначені позивачем обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права відповідачами, оскільки позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження порушення його прав, зокрема: оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області, та накладання земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача ОСОБА_5 на належну йому (позивачу) на праві власності земельну ділянку, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обгрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 надав до суду ордер серії АЕ №1084183 від 02.08.2021 року щодо представництва ним інтересів ОСОБА_5 , копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що видане Коротюку М. Г.; витягу з договору про надання правової допомоги від 28.07.2021р. укладеного між адвокатом Коротюком М. Г. та ОСОБА_5 на представництво інтересів останнього, акта приймання-передачі виконаних робіт від 13.12.2022 року та детального опису робіт (т. 2 а. с. 67-68, т. 4 а. с. 176-181).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи критерії співмірності, обгрунтованості, реальності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн..

Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно із ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною есперта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Встановлено, що 11.08.2021 року відповідач ОСОБА_5 звернувся із заявою до ТОВ «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз», в якій просив забезпечити проведення в рамках даної справи земельно-технічну експертизу, за проведення якої сплатив 26000 грн. (т. 2 а. с. 128-162). В додатку до заяви щодо судових витрат представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 додано копії: рахунку фактури №46/21 від 11.08.2021 року та квитанції про сплату 26000 грн. за проведення земельно-технічної експертизи (т. 4 а. с. 176-177, 182-183).

Крім цього, по даній справі за клопотанням представника ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , ухвалою суду було призначено комплексну земельно-технічну та експертизу з питань землеустрою (т. 2 а. с. 186 - 187, 212-213зв.), та зобов`язано позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_5 оплатити витрати на проведення цієї експертизи в рівних частинах вартості її проведення. Проведення експертизи доручено Київському державному науково-дослідному інституту судових експертиз.

Зазначеною експертною установою сторонам по справі та суду для відому направлено рахунки від 22.10.2021 року №3694 та №3695 щодо вартості проведення експертизи, відповідно до яких позивач та відповідач мали сплатити в рівних частках по 11669,48 грн., кожен (т. 3 а. с. 38-40). З листа експертної установи від 13.09.2022 року вбачається, що позивачем вказаний рахунок не оплачено (т. 3 а. с. 171). В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_4 зазначила, що в позивача відсутні кошти для оплати рахунку щодо вартості проведення призначеної судом експертизи.

До суду представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подано заяву про готовність стороною відповідача сплатити за проведення експертизи суму 11669,48 грн., яку мала сплатити експертній установі позивач ОСОБА_1 , тобто сплатити повну вартість проведення експертизи, призначеної судом по даній справі. На підтвердження цієї заяви, до неї додано копію квитанції про сплату зазначеної суми (т. 3 а. с. 202-204). В додатку до заяви щодо судових витрат ОСОБА_6 додано копії рахунків експертної установи для сплати їх сторонами та копії квитанцій про сплату відповідачем повної вартості призначеної судом комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою, а саме 23338,96 грн. (т. 4 а. с. 176-177, 184-187).

Суд вважає, що з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_5 слід стягнути витрати на проведення замовленої відповідачем в рамках даної справи земельно-технічної експертизи в сумі 26000 грн., та витрати за проведення призначеної судом комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою в розмірі - (11669,48 грн. + 11669,48 грн.) = 23338,96 грн..

Керуючись ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 182, 334 ЦК України, ст. ст. 3, 15-1, 79, 79-1, 107, 122, 125, 126, 152 ЗК України, п. 7, 24 Перехідних Положень ЗК України, ст. ст. 14, 35, 55, 57 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року №858-IV, ст. ст. 11, 15, 16, 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-VI, ст. ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV, постановою КМ України «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель» від 05.06.2019 року №476, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 139, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу та державної реєстрації земельної ділянки, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , витрати на проведення комплексної земельно-технічної та експертизи з питань землеустрою в сумі 23338 (двадцять три тисячі триста тридцять вісім) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , витрати на проведення земельно-технічної експертизи в сумі 26000 (двадцять шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 січня 2023 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко