Ухвала

від 26.04.2022 по справі 757/9431/14-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 26 квітня 2022 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи ГСУ МВС України ОСОБА_6 та накладено арешт на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою: м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та належить ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), шляхом заборони розпорядження, відчудження та передачі майнових прав щодо всього нерухомого майна нафтобази.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року, скасувати її, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 16 квітня 2014 року слідчим суддею клопотання слідчого розглянуто без виклику власників майна, про існування оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо 02 червня 2021 року.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною.

Зазначає, що ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» є добросовісним набувачем та законним власником нафтобази, оскільки товариство набуло право власності на неї, як на предмет іпотеки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, і під час його придбання аніТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ», ані Національний Банку України, ані первинний власник майна неправомірну вигоду не отримували.

Звертає увагу на те, що на момент звернення органу досудового розслідування із клопотанням, зазначене нерухоме майно не розцінювалося слідством, як доказ у кримінальному провадженні і не набуло відповідного статусу у зв`язку з відсутністю відповідної постанови, а відтак воно не відповідає критеріям передбачених, ст. 98 КПК України.

При цьому об`єкт нерухомості не може зберігати на собі сліди таких злочинів, як ухилення від сплати податків або службового підроблення.

Окрім того, слідчим суддею всупереч положень, передбачених абз.2 ч.1ст.173 КПК Українинакладено арешт на майно, права вимоги за яким належать Національному Банку України в рахунок виконання зобов`язаньПАТ «РЕАЛ БАНК», віднесеного до категорії неплатоспроможних28.02.2014 року, чим створено перешкоди у здійсненні діяльності щодо виведення з ринку неплатоспроможного ПАТ «РЕАЛ БАНК».

Також зазначає, що на момент накладення арешту власник нафтобази не набув статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а відтак власник майна мав статус третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, саме тому із клопотанням про арешт майна відповідно до вимогст.64-2 КПК України мав звертатися виключно прокурор.

В судове засідання прокурор не з`явився, направивши письмові пояснення на електронну адресу суду, представник ОСОБА_5 26 квітня 2022 року на електронну пошту суду направив заяву в якій зазначив про припинення дії угоди щодо надання ним професійної правничої допомоги з ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» та просив відкласти розгляд скарги.

Враховуючи те, що апеляційна скарга перебуває в провадженні з 10 лютого 2022 року, приймаючи письмові пояснення прокурора, належне повідомлення апелянта, з метою недопущення затягування розгляду апеляційної скарги, строки розгляду якої чинним КПК України скорочені, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд у відсутність сторін, участь яких в судовому засіданні згідно із вимогами цього кодексу є необов`язковою відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням МВС України здійснювалось досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2012 за фактом неправомірних дій групи компаній за «Східно-європейська паливно-енергетична компанія» за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 1ст. 204, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий слідчої групи ГСУ МВС України ОСОБА_6 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від16 квітня 2014 року клопотання задоволено.

07 червня 2021 року представник ТОВ» Нафта-Трансшипмент»-адвокат ОСОБА_5 поштовим зв`язком направив апеляційну скаргу, пославшись на те, що про наявність оскаржуваної ухвали стало відомо 02 червня 2021 року, а тому просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу.

14 листопада 2021 року представником ОСОБА_5 подано касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду колегією Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2022 року, скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції з посиланням на правові позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 липня 2018 року(касаційне провадження № 51-2261 км 18, справа № 640/19670/15-к зроблено висновок про те, що подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про арешт майна на підставі п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 310 КПК України є самостійним інститутом, а не похідним від заявлення клопотання про скасування арешту майна відповідно до ст. 174 КПК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 листопада 2019 року (касаційне провадження № 51-9550 кмо 18. Справа № 760/12179/16-к), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи. Інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду які відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими, колегія суддів вважає, що слід поновити представнику ТОВ «НАФТРА-ТРАНСШИПМЕНТ» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційних скарг колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленомуКПКпорядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч. 2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частиною другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з вимогами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п.п. 1, 3 ч. 2ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із письмових заперечень прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 20 квітня 2022 року вбачається, що Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, у лютому 2014 року учасниками злочинної організації документально оформлено відправку з Одеського нафтопереробного заводу нафтопродуктів автомобільним транспортом до Херсонського нафтоперевалочного комплексу начебто для їх вивезення за межі митної території України на адресу компаній-нерезидентів FREMINGHAM INVESTMENT CORP., KSANDRO ENTERPRISE Ltd. Проте, у зв`язку викриттям у лютому 2014 року злочинної схеми, співробітниками митниці зафіксовано фактичну недоставку нафтопродуктів, які мали були транспортовані до Херсонського нафтоперевалочного комплексу.

В результаті вказаних злочинних дій злочинної організації за період з 23.03.2012 по 28.02.2014 державі спричинено збитки у виді не сплати до бюджету митних та податкових платежів на загальну суму 3 188 263 482,81 грн.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 20.12.2021 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014 стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .

Разом з цим, востаннє 18.02.2022 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 212, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором заявлено цивільний позов до підозрюваного на загальну суму збитків у кримінальному провадженні № 12014160020000076 від 24.02.2014, а саме на суму 3 188 263 482,81 грн.

На даний час в кримінальному проведенні № 12014160020000076 від 24.02.2014 вживаються заходи щодо завершення досудового розслідування та про початок виконання вимог ст. 290 КПК України.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 120141600200000761, про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення можливого покарання у виді конфіскації майна та недопущення продажу або передачі майнових прав на нерухоме майно нафтобази, що призведе до його втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, вбачається наявність правових підстав для його арешту.

Окрім того, як зазначено в ухвалі слідчого судді нерухоме майно нафтобази було об`єктом кримінального правопорушення, тобто має ознаки речового доказу у кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Відтак, посилання апелянтана те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на майно, не може прийматися до уваги.

Інші доводи представника ОСОБА_5 які зазначені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів провадження. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбаченихст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргупредставника ТОВ «НАФТА-ТРАНСШИПМЕНТ» - адвоката ОСОБА_5 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Єдиний унікальний № 757/9431/14-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Справа № 11сс/824/1534/2022 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК