Постанова

від 09.10.2007 по справі 26/266

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/266

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.10.2007                                                                                           № 26/266

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Смірнової  Л.Г.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача - Туригіна О.О. (дов. №206 від 21.05.07 р.)

від відповідача -                   Хасін І.Б. (дов. б/н від 06.06.07 р.)

третя особа -                         Євстафєєва К.О. (дов. б/н від 26.09.06 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.07.2007

 у справі № 26/266  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатів Україна"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

 третя особа із самостійними вимогами           Товариство з обмеженою відповідальністю "Серв"є Україна"

 про                                                  стягнення 233861,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Альтернатів Україна” (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (далі - відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Серв'є Україна” (далі – третя особа) про стягнення 233861,28 грн.

23.07.07 р. третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” про стягнення страхового відшкодування у розмірі 233861,28 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2007 р. в позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Альтернатів Україна” відмовлено. Позов третьої особи з самостійними вимогами задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Серв'є Україна” 233861,28 грн. страхового відшкодування, 2338,61 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог третьої особи на суму 233861,28 грн. і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити третій особі у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, просив її задовольнити.

Позивач та третя особа надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи повністю підтримали доводи викладені у своїх відзивах на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

13.02.2006р. між ТОВ “Альтернатів Україна” (експедитор) та ТОВ “Серв'є Україна” (замовник) було укладено контракт № 3У-15 про надання транспортно-експедиційних послуг. За умовами контракту позивач прийняв на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок третьої особи організувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом по території України з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів  призначення згідно з заявками змовника.

Відповідно до п. 1.2. контракту та експедиторської заявки на перевезення вантажу за маршрутом Київ-Дніпропетровськ від 25.07.2006р. позивачем, як експедитором, було укладено договір перевезення вантажів № ПУ-RFF 173/08/06 з СПД фізичною особою Марковим А.В.

25.07.2006р. зазначеним перевізником здійснювалось перевезення вантажу, вартість якого відповідно до товарно-транспортної накладної складала 317 410,80 грн.

26.07.2006р. при прийманні вантажу за видатковою накладною № 80 від 25.07.2007р. було виявлено недопоставку вантажу та відсутність товарного вигляду, про що було складено акт прийому-передачі товару № 15 від 26.07.2007р.

Позивач стверджує, що нестача товару та відсутність товарного вигляду є наслідком викрадення вантажу. На підтвердження зазначеного, до матеріалів справи додано копію заяви водія автомобілю, що здійснював перевезення, в якій він просив порушити кримінальну справу за фактом викрадення товару на суму, що перевищує 10 000 гривень, та копію відповіді Начальника Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області про відмову в порушенні кримінальної справи в зв'язку з малозначимістю ( ч. 2 ст. 11 Кримінального кодексу України та ч. 2 ст. 6 Кримінального процесуального кодексу України).

Між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування вантажів № 024.12262.С від 24.03.2006р. Згідно преамбули цього договору Страховик (відповідач), проти сплати Страхувальником (позивачем) обумовленої даним Договором і його Доповненнями страхової премії, на підставі Правил страхування № 220.4.2003 від 15.04.2003 р. і у відповідності до передбачених в даному Договорі умов або додатково узгоджених умов, виключень і положень домовляється із Страхувальником про наступне – якщо протягом терміну страхування завдається не передбачуваний і раптовий збиток об'єкту страхування внаслідок застрахованих в рамках даного Договору страхових ризиків, Страховик відшкодовує Страхувальнику або особі, на користь якої Страхувальник здійснив страхування, далі Вигодонабувачу, збиток на умовах і в порядку, встановленому даним Договором, в межах сум, які зазначені в даному Договорі в якості страхових сум і лімітів відповідальності Страховика.

Вигодонабувачем за договором страхування визначено ТОВ “Серв'є Україна”.  

Статтею 3 Закону України “Про страхування” передбачено, що страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до п.1.9 Правил добровільного страхування вантажів та багажу №220.4.2003 від 15.04.2003р. також вказано, що Вигодонабувач - дієздатна фізична особа, в тому числі, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, та/або юридична особа, що призначається Страхувальником при укладенні Договору страхування для отримання страхового відшкодування та яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку щодо застрахованого вантажу та/або багажу.  

Ч.2 ст.985 Цивільного кодексу України передбачає, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

У п.1.15 Правил добровільного страхування вантажів та багажу №220.4.2003 від 15.04.2003р. також вказано, що договір страхування - письмова угода між Страхувальником і Страховиком, яка передбачає зобов'язання Страховика в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату Страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а Страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені строки. Отже, судом встановлено, що вигодонабувачем за договором № 024.12262.С є ТОВ “Серв'є Україна” (третя особа).

Предмет договору страхування містить застереження про страховий інтерес, згідно якого для отримання відшкодування збитків за даним договором Страхувальник або Вигодонабувач, призначений Страхувальником і повідомлений Страховику, повинні мати страховий інтерес в момент настання страхового випадку. Також в преамбулі договору страхування міститься застереження про недійсність покриття, згідно якого даний договір не діє на користь будь-яких третіх осіб, не зазначених в даному договір як “Страхувальник” або “Вигодонабувач”.

Передумовою для страхового відшкодування збитків вигодонабувачу у разі настання страхового випадку є факт заподіяння саме йому збитків в момент настання страхового випадку. Як вбачається з матеріалів справи, збитки, відшкодування яких вимагає третя особа та позов про стягнення яких було задоволено судом першої інстанції, було заподіяно їй внаслідок здійснення допоставки товару на користь покупця – ТОВ “Вента” 27.07.2006р., тобто наступного дня після виявлення факту недопоставки.

Колегія суддів не може погодитись з позицією позивача та третьої особи про те, що третій особі було заподіяно збитки внаслідок зникнення вантажу під час перевезення, яке визначено страховим випадком.

На момент настання страхового випадку 26.07.2006 року власником вантажу відповідно до абз.2 п.3.8 Угоди про дистрибуцію №006/2006D від 01.03.2006 р. (копія в матеріалах справи) було ТОВ “Вента”, а не ТОВ “Серв'є Україна”, оскільки згідно з цим пунктом угоди, право власності на товар і ризик випадкового знищення товару переходить від ТОВ “Серв'є Україна до ТОВ “Вента” в день підписання видаткової накладної.

Як вбачається з доданої до позовної заяви видаткової накладної № 80, її було підписано 25.07.2006 року, тобто з 25.07.2006 року і на момент зникнення товару 26.07.2006 року власником товару було ТОВ “Вента”.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.  Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Згідно ст.323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

Згідно визначення, яке містить ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення ТОВ “Серв'є Україна” збитків внаслідок зникнення товару 26.07.2006р.

Товар на момент зникнення не належав ТОВ “Серв'є Україна”, умови Угоди про дистрибуцію №006/2006D від 01.03.2006 р. не містять обов'язок з допоставки товару, який зник під час перевезення.

Законодавство не передбачає обов'язку продавця відшкодовувати покупцю збитки, заподіяні внаслідок викрадення у нього товару третіми особами, після моменту переходу права власності на цей товар від продавця до покупця.

Вартість допоставленого ТОВ “Серв'є Україна” за власною ініціативою товару ТОВ “Вента” наступного дня після виявлення нестачі не може вважатись збитками ТОВ “Серв'є Україна”, отже збитки, які підлягають відшкодуванню відповідачем на користь третьої особи, відсутні.

Підтвердженням зазначеного висновку є також факт укладення в жовтні 2006 року договору про заміну кредитора в зобов'язанні щодо відшкодування шкоди в розмірі 233 861, 21 грн., згідно якого ТОВ “Вента” передало ТОВ “Серв'є Україна” право відшкодування шкоди у розмірі 233 861, 28 грн., завданої у результаті викрадення вантажу (копія в матеріалах справи).

Набуття ТОВ “Серв'є Україна” права вимоги на відшкодування збитків у розмірі 233 861, 28 грн. за цивільно-правовим договором (договором уступки права вимоги) не є підставою для виплати страхового відшкодування, оскільки, предметом Договору страхування № 024.12262.С є страхування виключно не передбачуваних і раптових збитків, заподіяних Страхувальнику або Вигодонабувачу і договір не діє на користь будь-яких третіх осіб, не зазначених в даному договір як “Страхувальник” або “Вигодонабувач”.

Стягнення за договором про заміну кредитора в зобов'язанні не є предметом позову, не розглядалося судом першої інстанції і не може розглядатись судом апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованою позицію відповідача стосовно того, що заявлені позивачем та третьою особою збитки, як такі, що заподіяні ТОВ “Серв'є Україна”, насправді є збитками, заподіяними ТОВ “Вента”, речі якого у вигляді вантажу зникли під час перевезення.

Враховуючи, що за Договором страхування № 024.12262.С було передбачено компенсацію не передбачуваних та раптових збитків ТОВ “Серв'є Україна”, а не ТОВ “Вента”, факт заподіяння збитків ТОВ “Вента” не підпадає під дію договору №024.12262.С і не тягне за собою обов'язку ВАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” відшкодовувати ТОВ “Вента” будь-які збитки.

Третьою особою не надано суду доказів на підтвердження необхідності та обґрунтованості здійснення нею допоставки товару на користь ТОВ “Вента”, яка фактично є повторною поставкою, оскільки товар, що зник 26.07.2007р., перебував на момент зникнення у власності ТОВ “Вента”.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги ТОВ “Серв'є Україна” до відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки у ТОВ “Серв'є Україна” не виникло право на позов до відповідача про відшкодування збитків.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову позивача, апеляційним судом встановлено наступне.

Об'єктом страхування за договором страхування вантажів № 024.12262. є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням заявленими на страхування вантажами.

Колегія суддів погоджується з відповідачем про те, що у зв'язку зі зникненням 26.07.2006 р. товару, об'єкту страхування за договором №024.12262.С не було заподіяно шкоди, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ВАТ “Альтернатів Україна” не задовольнила отриману від ТОВ “Серв'є Україна” претензію від 26.07.2006 р. на суму 233 861, 28 грн., а відразу подало до господарського суду м. Києва позов в порядку регресу до ВАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” про стягнення на користь ТОВ “Серв'є Україна” суми страхового відшкодування на суму 233 861, 28 грн.

Законодавство не передбачає право особи звернутись до господарського суду з позовом на користь іншої особи.

Згідно ст.1 ГПК України  підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже рішення суду першої інстанції в цій частині є законним. Позивачем не надано доказів порушення його майнових інтересів та заподіяння йому реальних збитків, як підстави для звернення до суду в порядку регресу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на доведені відповідачем та встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2007 року у справі № 26/266 скасувати в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами  про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Серв'є Україна” 233861,28 грн. страхового відшкодування, 2338,61 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Прийняти нове рішення, яким в позові третій особі з самостійними вимогами  про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Серв'є Україна” 233861,28 грн. страхового відшкодування, 2338,61 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відмовити повністю.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2007 року у справі № 26/266 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Серв'є Україна” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 24, код в ЄДРПОУ 33643340, п/р № 26008002683000 в “Каліон банк Україна”, МФО 300379) на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код в ЄДРПОУ 32421704, п/р № 26509001305735 в АКБ “Райффайзенбанк Україна”, МФО 300528) 1 169 (одна тисяча сто шістдесят дев'ять)  грн 31 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати господарському суду м. Києва.

Справу № 26/266 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 17.10.07 (відправлено)