Постанова

від 01.05.2022 по справі 640/19093/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19093/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2022 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, за апеляційними скаргами Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2020,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про:

- визнання протиправними дій Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо повернення ТОВ "Мега Ленд" наказу Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 на примусове виконання рішення у справі № 910/506/18 без виконання;

- зобов`язання Державну казначейську службу України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/506/18 та виданий на його підставі наказ Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 на примусове виконання рішення у справі № 910/506/18.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано дії Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" наказу Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 на примусове виконання рішення у справі № 910/506/18 без виконання, - протиправними.

Зобов`язано Державну казначейську службу України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/506/18 та виданий на його підставі наказ Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 на примусове виконання рішення у справі № 910/506/18.

Стягнуто з Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань солідарно в рівних частинах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державною казначейською службою України та Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві подано апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2020 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2020 - без змін.

Надалі до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України визнала можливим проводити розгляд вказаного питання в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

На підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При цьому, згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріали справи свідчать, що представником позивача Слабоусом Є.А. до суду було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в якій просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Так, з метою отримання послуг з професійної правничої допомоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" звернулося до адвоката, та на підтвердження судових витрат надано: копію договору про надання правничої допомоги № 74/19 від 03.10.2019, акт прийому-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 09.04.2021, платіжне доручення від 12.04.2021 № 590, рахунок на оплату послуг № 20 від 09.04.2021.

Колегія суддів погоджується з тим, що з огляду на наведені вище обставини, внаслідок апеляційного перегляду справи позивач був вимушений понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19, відповідно до якого, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Оцінивши докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що час, витрачений на підготовку, надання консультацій, складання, подання документів та представництва інтересів в суді апеляційної інстанції, відповідає умовам договору про надання правової допомоги. Обсяг, види та вартість правничої допомоги є співмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, та є обґрунтованими.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 ст. 139 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не надано істотного обгрунтування щодо завищення витрат на правничу допомогу, не наведено спростування відповідності заявленої суми витрат на правничу допомогу саме у цій справі, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, не надано відповідних доказів.

В контексті викладеного вище, судова колегія приходить до висновку щодо наявності підстав для відшкодування на користь позивача документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 252, 311, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити.

Стягнути з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) за рахунок бюджетних асигнувань солідарно в рівних частинах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (код ЄДРПОУ 32770030) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко