Ухвала

від 10.08.2022 по справі 640/19093/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 640/19093/19

адміністративне провадження № К/990/19486/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі №640/19093/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд» до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, у якому просило:

- визнати протиправними дій Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо повернення ТОВ "Мега Ленд" наказу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року на примусове виконання рішення у справі №910/506/18 без виконання;

- зобов`язати Державну казначейську службу України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у справі № 910/506/18 та виданий на його підставі наказ Господарського суду міста Києва від 12 липня 2018 року на примусове виконання рішення у справі № 910/506/18.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено: визнано дії Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" наказу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року на примусове виконання рішення у справі № 910/506/18 без виконання протиправними; зобов`язано Державну казначейську службу України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати рішення Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у справі № 910/506/18 та виданий на його підставі наказ Господарського суду міста Києва від 12 липня 2018 року на примусове виконання рішення у справі №910/506/18; стягнуто з Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань солідарно в рівних частинах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі: 3842,00 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2022 року стягнуто з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) за рахунок бюджетних асигнувань солідарно в рівних частинах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (код ЄДРПОУ 32770030) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 20000 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок.

Не погоджуючись з вказаною додатковою постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яку подано безпосередньо до Суду 26 липня 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції допущено істотні помилки при застосуванні норм матеріального права та не враховано правову позицію Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладену у постановах Верховного Суду у справах №905/1795/18, №992/2685/19, а також висновків Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник лише зазначив про постанови Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, проте чітко не указав норми щодо яких Судом висловлено відповідний висновок, не конкретизував в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій цієї норми та не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у перелічених скаржником справах.

На указане заявнику вже зверталась увага ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року (провадження №К/990/18016/22).

Однак, скаржником не враховано зауваження Верховного Суду, зроблені у вказаній ухвалі Верховного Суду та повторно подано касаційну скаргу без належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі №640/19093/19 повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська