Рішення

від 03.05.2022 по справі 569/25710/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/25710/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Добровчан К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу № 569/25710/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам"янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Руслана Михайловича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рівненська міська рада про визнання незаконним рішення, зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам"янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Руслана Михайловича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 та Рівненська міська радапро визнання незаконним рішення, зобов"язання вчинити дії.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд:

- визнати незаконним рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Руслана Михайловича щодо державної реєстрації земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348;

- скасувати кадастровий номер 5610100000:01:059:0348;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті матері позивачки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилося майно: земельні ділянки на АДРЕСА_1 та будинок.

Враховуючи, що свідоцтво про право на спадщину може бути оформлене лише на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, необхідна для такого присвоєння технічна документація може бути виготовлена на замовлення спадкоємця, статус якого може бути підтверджений витягом із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу(п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127),або рішенням суду.

Тому, вона звернулася до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки її мама ОСОБА_3 при житті не завершила процес приватизації її земельної ділянки, наданої рішенням Рівненської міської ради у власність у 1997 році.

25.11.2021 рішенням № РВ-4801005372021 держаним кадастровим реєстратором відмовлено їй у внесенні відомостей про (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою відмови став перетин її ділянки із ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348. Тоді ж вона дізналася про те, що на частину її ділянки площею 310 кв. м на АДРЕСА_1 розповсюджується кадастровий номер, присвоєний на земельній ділянці сусіда ОСОБА_2

ОСОБА_2 , який є суміжним землекористувачем у липні 2021 року (поки тривав піврічний строк вступу у спадщину після смерті мами) виготовляє кадастровий номер 5610100000:01:059:0348 на площу 0, 0979 га. В який спосіб до 0.0669 га ОСОБА_2 було долучено ще 0,0310 га її земельної ділянки їй невідомо.

Кадастровий номер на її землі порушує її право власності та перешкоджає оформленню документів для прийняття спадку. Дані обставини і стали підставою для звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року частково забезпечено позов.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 , виключивши його зі статусу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у даній справі.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року витребувано докази по справі.

Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність та у відсутність її довірительки, позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Відповідач Державний кадастровийреєстратор Відділуу Кам"янка-Бузькомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті КуртякРуслан Михайлович на адресу суду надіслав відзив, заперечуючи проти позову вказав, що за приписами ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державний земельний кадастр`внесення відомостей до Державного земельногокадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно напідставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Так, 13.07.2021 року ОСОБА_2 подано заяву на державну реєстрацію земельної ділянкою площею 0,0979 га, яка розташована, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви про державну реєстрацію земельної ділянки ЗВ-9709303 832021).

До заяви було додана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код КВЦПЗ 02.01 гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , а також електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, які, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій», розробляються: юридичними особами, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичними особами - підприємцями, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. В даних спірних правовідносинах Приватне підприємство «Землевпорядна фірма» (сертифікований інженер О.Веренюк).

Ним, Державним кадастровим реєстратором Відділу у Кам`янка - Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Русланом Михайловичем, розглянуто подані на державну реєстрацію земельної ділянки документи. Результатом розгляду даної заяви була реєстрація земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348 площею 0,0979 га.

Також зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 площею 0, 0979 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі за принципом екстериторіальності.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням того, що підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки були відсутні, ним законно проведено державну Реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348.

Вважає, що ним, державним кадастровим реєстратором Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Русланом Михайловичем, дотримано вимоги Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» при державній реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348.

Крім того, просить у випадку задоволення позовних вимог до відповідачів судові витрати не покладати на Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівськійобласті Куртяк Руслана Михайловича, оскільки вважає, що останній не порушував прав та законних інтересів позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання поштових відправлень, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рівненська міська рада в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України ).

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідних учасників процесу на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2021 року, спадкова справа № 198/2021, зареєстровано в реєстрі за № 3-424 вбачається, що спадкоємцем майна (житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її донька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що свідоцтво про право на спадщину може бути оформлене лише на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, позивач, ОСОБА_1 звернулася до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки її мама ОСОБА_3 при житті не завершила процес приватизації її земельної ділянки.

25 листопада 2021 рішенням № РВ-4801005372021 державним кадастровим реєстратором відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей про (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою відмови є перетин ділянки позивачки із ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348.

13 листопада 1997 року рішенням Рівненської міської ради № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та на постійне користування» ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельні ділянки, площами 1000 кв. м - для будівництва і обслуговування житлових будинків і споруд та 1560 кв. м - для ведення особистого підсобного господарства.

Крім того, право на цю землю підтверджуються і заповітом баби ОСОБА_4 19.02.1976 року, згідно якого усе її майно заповілось ОСОБА_5 матері позивачки.

Позивач вказала у позові, що відповідно до архівної довідки від 18.07.1997 року №Г-432 за її дідом ОСОБА_6 у с.Новий Двір значиться 0,27 га землі з 01.01.1955 року.

Судом встановлено, що 13 липня 2021 року ОСОБА_2 подано заяву на державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0979 га, яка розташована, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви про державну реєстрацію земельної ділянки ЗВ-9709303 832021).

До заяви було додана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код КВЦПЗ 02.01 гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , а також електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, які, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій», розробляються: юридичними особами, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичними особами - підприємцями, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. В даних спірних правовідносинах Приватне підприємство «Землевпорядна фірма». лДо заяви було додана технічна докум ОСОБА_7 ).

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4616380352021 від 19.07.2021 року державним кадастровимреєстратором Відділуу Кам'янка-Бузькомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті КуртякРусланом Михайловичем присвоєно кадастровий номер земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - 5610100000:01:059:0348на площу 0, 0979 га.

Тобто, ОСОБА_2 , який є суміжним землекористувачем (поки тривав піврічний строк вступу у спадщину після смерті мами позивачки) виготовив кадастровий номер 5610100000:01:059:0348на площу 0, 0979 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Між тим, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 належить земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0659 га, а не 0,0979 га.

На виконання вимог ухвали суду від 17 січня 2022 року про витребування доказів, ПП «Експерт-Рівне-Земля» 28 січня 2022 року було надано суду копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код КВПЦЗ 02.01 гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5610100000:01:059:0348).

Із технічної документації, зокрема з довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 15 липня 2019 року виданої Держгеокадастром у Рівненській області - директору ПП «Експерт Рівне Земля» вбачається, що земельна ділянка площею 0,0979 га у АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 ), яка пропонується для оформлення земельної ділянки, обліковується: площею 0,0669 га за гр. ОСОБА_2 (присадибна ділянка на АДРЕСА_2 ), а решта, тобто 0,0310 га за гр. ОСОБА_3 (присадибна ділянка на АДРЕСА_1 ).

При цьому, суд звертає увагу, що при виготовленні технічної документації із землеустрою містяться розбіжності у площі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , яка належить останньому згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1 -142 від 08.02.1999 року площею 0,0659 га, а не 0,0669 га.

Крім того, з інформаційного листа Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області від 11.06.2021 року на запит адвокатського об`єднання «Юридична основа» підтверджується факт смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис № 532.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що 0,0310 га (присадибна ділянка на АДРЕСА_1 ), яка обліковувалася за гр. ОСОБА_3 після її смерті без законних на те підстав відведено безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 без встановлення правонаступників після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, утому числі на земельні частки (паї).

Статтею 4 ЗК України встановлено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповіднодо ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі . Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з п. 2 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Абз.2 п.1розділу Х Земельного кодексу Українивизначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Таким чином, розробка проекту землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок законом не вимагається.

Згідно із п.7 розділу Х чинногоЗемельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація може бути здійснена за заявою як власників земельних ділянок, так і їхніх спадкоємців (п.1 розділу Х Кодексу).

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 передана у власність матері позивачки - ОСОБА_3 на підставі заповіту, рішення Рівненської міської ради № 241 згідно ізДекретом КабінетуМіністрів Українивід 26.12.1992«Про приватизаціюземельних ділянок» п.1Перехідних положень Земельного кодексу України. Декрет встановлює, що: «рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку».

Вказаним Декретом було передбачено передачу громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм раніше у користування для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва (пункт 1 Декрету).

При цьому на відступ від загальних правил про оформлення прав на землю (статті22,23 Земельного кодексу Україниу ред. 1992 року), Декретом було передбачено виникнення права власності на передані у власність земельні ділянки безпосередньо на підставі рішень про їх приватизацію з подальшим оформленням відповідних державних актів (пункт 3 Декрету).Правова позиція, за якою право власності щодо ділянок, приватизованих згідно з Декретом, виникає незалежно від їх посвідчення державним актом, висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 372/2626/15-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2017 по справі №156/370/16-ц.

Конституційний суд України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) № 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року (№ 5-рп/2005) наголосив: «Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Конституція України (ст.13) не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю.

Наведені положення Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, Декрету, зміст зазначених указів Президента України свідчать, що в приватну власність громадян було передано земельні ділянки, які використовувалися ними для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва.

Отже, названими нормативно-правовими актами держава врегулювала питання постійного землекористування шляхом передачі земельних ділянок у приватну власність громадян. Тому громадяни набули права приватної власності щодо зазначених земельних ділянок на підставі наведених положень Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, Декрету, зазначених указів Президента України за рішеннями відповідних місцевих рад та районних державних адміністрацій».

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством уразі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 ЗК України). Крім того, спадкоємець нерухомого майна у разі, якщо спадкодавцю належало право користування земельною ділянкою, вправі реалізувати своє право на безоплатне набуття у власність земельної ділянки у розмірах, встановлених ЗК України, та у порядку, визначеному статтями 116, 118, 122 ЗК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц).

Отже, позивач успадкувала після смерті своєї матері право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 25 га.

Неможливість виготовити технічну документацію на означені площі земельних ділянок є порушенням прав позивача як власника.

Суд звертає увагу та той факт, що первинно ОСОБА_2 належить за заповітом 0,0659 га, тоді як при виготовленні кадастрового номера її розмір збільшено до 0,0979 без будь-яких на те підстав, жодних рішень органом місцевого самоврядування з цього приводу не приймалось.

Відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про землеустрій»встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

15 листопада 2021 року Верховний Суд при розгляді питання порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог ст. 55 ЗУ «Про землеустрій» у справі № 815/6716/17 зазначив наступне: разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушення позивачем вимог статті 55Закону України"Проземлеустрій" під час розроблення ним технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Санта Україна" для обслуговування адміністративних, складських приміщень і будівель за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, за змістом пункту г) частини десятої статті 55Закону України"Проземлеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, окрім іншого, згодувласника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Колегія суддів відзначає, що правова конструкція частини десятої статті 55Закону України"Проземлеустрій" безальтернативно передбачає наявність у складі технічної документації згоди власника земельної ділянки - у даному випадку Первомайської міської ради Миколаївської області на відновлення меж такої…

Як встановили суди попередніх інстанцій, і це не заперечується самим позивачем, у складі розробленої технічної документації відсутня згода власника земельної ділянки (у даному випадку Первомайської міської ради Миколаївської області) на відновлення меж земельної ділянки користувачем…

Вищевикладене засвідчує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність порушення позивачем вимог частини десятої статті 55 Закону України "Про землеустрій".

На момент виникнення даних спірних правовідносин вказана стаття була змінена, проте вимога щодо рішення власника та дозволу органу місцевого самоврядування залишилася.

В порушення вказаної вимоги за інформацією Держгеокадастру України від 07.10.2021 року встановлено, що кадастровий номер для ОСОБА_2 було розроблено на підставі заповіту та до документації долучено лист управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 17.09.2019 № 01-11/1214. Проте, вказаний лист не може бути ні рішенням ні дозволом органу місцевого самоврядування розумінні ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

В даному випадку, визначальним є те, що ОСОБА_2 замовив виготовлення технічної документації на площу у розмірі, більшому ніж існував у нього по факту спадкування, при тому, що дозвіл на розроблення технічної документації він міг мати саме на встановлення (відновлення) успадкованих меж земельної ділянки.

У зазначеному вище спорі ВС зазначає, що встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права наведено у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 454/805/13-а.

При цьому встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, які базуються на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання геодезичних та інших робіт, використанні сучасних інформаційних технологій і систем для збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.

Таким чином, оскільки під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код КВПЦЗ 02.01 гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 належної позивачу земельної ділянки, зокрема площею 0,0310 га, право на постійне користування якою у встановленому законом порядку вона набула відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2021 року, то внаслідок такої помилки була неправильно сформована земельна ділянка площею 0,0979 га за кадастровим номером 5610100000:01:059:0348.

Запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію цієї земельної ділянки площею 0,0979 га за кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 та послідуюча реєстрація права власності на земельні ділянки на АДРЕСА_1 унеможливлює внесення відомостей до Державного земельного кадастру належних позивачу земельних ділянок, виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації за нею права постійного користування на них, чим порушуються права позивача.

Таким чином, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Руслана Михайловича щодо державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0979 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348 прийняте з порушенням вимог закону, без урахування права інших осіб на спірну земельну ділянку, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2 , 12 , 13 , 76, 77 , 81 , 158, 247 , 263-265 , 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам"янка-Бузьком у районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Руслана Михайловича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рівненська міська рада про визнання незаконним рішення, зобов"язання вчинити дії задоволити.

Визнати незаконним рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Руслана Михайловича щодо державної реєстрації земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348

Скасувати кадастровий номер 5610100000:01:059:0348.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач - Державний кадастровий реєстратор Відділу у Кам"янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Руслан Михайлович, код ЄДРПОУ 39950935, місцезнаходження: м. Кам`янка-Бузька, вул. Незалежності, 27.

відповідач - ОСОБА_2 ,адреса проживання: АДРЕСА_2 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рівненська міська рада, код ЄДРПОУ 34847334, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 12 А.

СуддяРівненського міського суду Н.Г. Кучина