Постанова

від 29.11.2022 по справі 569/25710/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/25710/21

Провадження № 22-ц/4815/909/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Вейтас І. В., Майданік В. В.,

секретар судового засідання Крижов В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державний кадастровтй реєстратор Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Руслан Михайлович, ОСОБА_2 ,

третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рівненська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 таДержавного кадастровогореєстратора Відділуу Кам`янка-Бузькомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті КуртякРуслана Михайловичана рішенняРівненського міськогосуду Рівненськоїобласті 04травня 2022року у складі судді Кучиної Н. Г., ухвалене в м. Рівне, повним текстом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам"янка-Бузькому районі Головного управлінняДержгеокадастру у Львівській області Куртяка Р. М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 та Рівненська міська рада, про визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Р. М.(далі Державний кадастровий реєстратор) щодо державної реєстрації земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348 та скасувати кадастровий номер 5610100000:01:059:0348.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненської міської ради № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та на постійне користування» від 13.11.1997 року для покійної матері було передано у приватну власність земельні ділянки, площами 1000 кв. м - для будівництва і обслуговування житлових будинків і споруд та 1560 кв. м - для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_4 не завершила процес приватизації земельної ділянки, позивачка звернулась до державного кадастрового реєстратора, однак надійшло від реєстратора рішення про відмову у внесенні відомостей до Держгеокадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, перетину із земельною ділянкою 5610100000:01:059:0348, що зареєстрована за ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 , виключивши його зі статусу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у даній справі.

Рішенням Рівненськогоміського судуРівненської області від 04травня 2022року визнано незаконним рішення Державного кадастрового реєстратора Куртяка Р. М. щодо державної реєстрації земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:059:0348. Скасовано кадастровий номер 5610100000:01:059:0348.

Не погодившисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, ОСОБА_2 та Державний кадастровий реєстратор оскаржили його в апеляційному порядку.

У своїй апеляційний скарзі ОСОБА_2 вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Зокрема, суд ухвалив рішення без його участі, про розгляд справи він жодного разу не був вчасно повідомлений, чим суд порушив рівність сторін та надав перевагу стороні позивача, позбавив його можливості надати докази у заперечення позову і розглянув справу у той час коли апелянт був за межами України. Суд самостійно змінив статус третьої сторони, і зазначив у оскаржуваному рішення його як відповідача. Матері позивачки ОСОБА_4 рішенням Рівненської міської ради № 241 від 13.11.1997 року передано у приватну власність земельну ділянку однак, таке рішення є незаконним, таким, що суперечить вимогам Земельного кодексу та Конституції України. За приписами ст. 17 ЗК України передача земель у колективну та приватну власність проводиться за рішеннями рад народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Спірна земельна ділянка знаходиться на території Великоомелянської сілької ради тому у Рівненської міської ради були відсутні повноваження на передачу ОСОБА_4 земельної ділянки. З наведених підстав просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У своїй апеляційний скарзі Державний кадастровийреєстратор зазначає, що за приписами ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» `внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснення дій, які прямо не передбачені Законом. 13.07.2021 року ОСОБА_2 подавзаяву надержавну реєстраціюземельної ділянкоюплощею 0,0979га.До заявибуло доданався необхіднатехнічна документаціяіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (місцевості)для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),також електроннийдокумент,що міститьвідомості прорезультати робітіз землеустроюта оцінкиземель,які підлягаютьвнесенню доДержавного земельногокадастру,розроблені ПП«Землевпорядна фірма».Ним,Державним кадастровимреєстратором відповіднодо ч.2ст.26Закону України«Про землеустрій»,розглянуті поданіна державнуреєстрацію земельноїділянки документи, прийнято рішенняпро реєстраціюземельної ділянкиз присвоєння кадастровогономеру 5610100000:01:059:0348площею 0,0979га тапроведена реєстраціяу Державномуземельному кадастріза принципомекстериторіальності. Підставдля відмовиу здійсненнідержавної реєстраціїземельної ділянкине було.Окрім цьогозазначає,що державнийкадастровий реєстратор Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області є посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України«Про державнийземельний кадастр» повноваженнящодо скасування державноїреєстрації спірної земельноїділянки покладенона державного кадастрового реєстратора територіального органу Держгеокадастру, який здійснює повноваження на території Рівненської області. Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 455 від 03.06.2020 надавав повноваження державним кадастровим реєстраторам здійснювати державну реєстрацію земельної ділянки, але не скасовувати реєстрацію земельної ділянки, яка знаходиться на території іншої області. Зазначає, що суд скасував кадастровий номер земельної ділянки всупереч положенням ч. 6 ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр», де вказано, що кадастровий номер скасовується тільки у разі скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки. З наведених підстав просять скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову

У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_2 та Державногокадастрового реєстратора Ляшкевич Є. О. вказує, що рішення є законним, а апеляційні скарги безпідставні.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено: рішенням Рівненської міської ради № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та на постійне користування» від 13.11.1997 року ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельні ділянки: площею 1000 кв. м - для будівництва і обслуговування житлових будинків і споруд; 1560 кв. м - для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадщину по закону після смерті ОСОБА_4 прийняла позивачка, яка є дочкою спадкодавця. 23 вересня 2021 року державним нотаріусом другої рівненської державної нотаріальної контори Костюковою О. О. для ОСОБА_1 видано Свідоцтво на право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 і складається із житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 (а.с.10).

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до державного кадастрового реєстратора відділу № 2 Управління у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області заяву- електронний документ про внесення відомостей(змін до них) до державного земельного кадастру.

У своїй позовані заяві, ОСОБА_1 вказувала на те, що оскаржуване рішення державного кадастрового реєстратора порушує її право на набуття у власність в порядку спадкування земельної ділянки, яка була виділена її покійній матері ОСОБА_4 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка 0,0310 га, яка обліковувалася за гр. ОСОБА_4 після її смерті без законних на те підстав відведена безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 .

Апеляційний суд з висновком суду перешої інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

Із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0979 га, за адресою: АДРЕСА_1 13.07.2021 року до державного кадастрового реєстратора звернувся ОСОБА_5 . До заяви було додана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розроблена Приватним підприємством «Землевпорядна фірма», електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій»(а.с.126-131).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4616380352021 від 19.07.2021 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяк Р. М. присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:059:0348 на площу 0, 0979 га. за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348 за адресою: АДРЕСА_1 сформована із земельної ділянки, яка перебувала у власності ОСОБА_2 , площею 0,0669 га та решти земельної ділянки, яка обліковувалась за ОСОБА_4 (а.с. 93)

Відповідно до інформації, наданої Держаною службою з питань геодезії, картографії та кадастру земельна ділянка ОСОБА_2 відведена із земель комунальної власності Рівненської міської ради(а.с.29).

За повідомленням Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради земельна ділянка, яка відводиться ОСОБА_2 , відповідно до Генплану забудови міста знаходиться на території існуючої садиби(а.с.33).

25 листопада 2021 рішенням № РВ-4801005372021 державного кадастрового реєстратора Управління у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з наступних підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:059:0348(а.с.11-14).

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно достатті 1218 ЦК Українивходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом «г» частини першоїстатті 81 ЗК Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьоїстатті 152 ЗК України.

ЗК Україниу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно достатті 1216 ЦК Українине переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зістаттею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Таеків правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц та постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 545/1631/19 та від 24 грудня 2021 року у справі № 343/1341/20, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. Захист прав спадкоємців у судовому порядку із звернення до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації настає у разі відмови компетентного органу на право приватизації земельної діялнки.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Предметом спору у цій справі є визання незаконним рішення кадастрового реєстратора, скасування кадастрового номера земельної ділянки. Позивачка вказувала, що її право порушене, оскільки спірна земельна ділянка була виділена її покійній матері, а тому в порядку спадкування земельна ділянка має належати їй.

Разом з тим, як видно із рішення Рівненської міської ради № 241 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та на постійне користування» від 13.11.1997 року ОСОБА_4 було передано у приватну власність дві земельні ділянки: площею 1000 кв. м - для будівництва і обслуговування житлових будинків і споруд; 1560 кв. м - для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 не набула права власності на земельну ділянку у порядку ст. 125 ЗК України. Зазначеним підтверджено те, що право власності на земельну ділянку в порядку спадкування до ОСОБА_1 не перейшло.

Позивачка у судовому засіданні не довела, і судом не здобуто доказів про те, що вона зверталась до органів місцевого самоврядування із заявою про приватизацію земельних ділянок, виділених ОСОБА_4 , і органами місцевого самоврядування приймалось рішення про відмову спадкоємцю у завершенні приватизації земельної ділянки у порядку спадкування.

Також позивачкою не зазначенно щодо якої із двох ділянок, виділених ОСОБА_4 , оскаржуване рішення кадастрового реєстратора має відношення і, відповідно, порушує її право на спадкування.

На думку апеляційного суду, є обгрунтованими доводи апеляційної скарги державного кадастрового реєстратора про те, що він є неналежним відповідачем у справі з позовними вимогами про визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора та скасуваня кадастрового номера щодо земельної ділянки, яка знаходиться у м. Рівне.

Відповідно достатті 6.Закону України«Про державнийземельний кадастр»(даліЗакон)ведення таадміністрування Державногоземельного кадаструзабезпечуються центральниморганом виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферіземельних відносин.Держателем Державногоземельного кадаструє центральнийорган виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферіземельних відносин. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.

Згідно частини 2 статті 7 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж, земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

За положеннями частин 6-8 статті 16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровийномер земельноїділянки неможе бутиприсвоєний іншійземельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

У відповідності до частини 10 статті 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до державного кадастровогореєстратора Відділу уКам`янка-Бузькомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті Куртяка Є.О.про визнаннянезаконним рішеннякадастрового реєстратора та скасуваннякадастрового номера,суд першоїінстанції неврахував вказаніположення Законута не залучивдо участі справиналежного відповідача- органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який наділений повноваженнями внесення запису до Державного земельного кадастру.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом без дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції порушено застосування норм матеріального права, не в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційні скарги підлягають до задоволення, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.1ст.376ЦПКУкраїни,підставами дляскасуваннясудовогорішення повністюабочастковота ухваленняновогорішенняу відповіднійчастиніабозміни судовогорішенняє: неповнез`ясуванняобставин,щомаютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,щомаютьзначення длясправи,якісудпершої інстанціївизнаввстановленими;невідповідність висновків,викладенихурішенні судупершоїінстанції,обставинамсправи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Куртяка Руслана Михайловича задовольнити.

Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від04травня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам"янка-Бузькому районі Головного управлінняДержгеокадастру у Львівській області Куртяка Руслана Михайловича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненська міська рада, про визнання незаконним рішення, скасуваня кадастрового номеру відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 2 грудня 2022 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Вейтас І. В.

Майданік В. В.