Рішення

від 28.02.2007 по справі 2-94/2007р.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-94/2007р

Справа

№2-94/2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Чугуївський міський суд харківської області у складі:

головуючого - судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до виконкому Чугуївської міської ради про визнання права

власності на частину житлового будинку за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з

вищезазначеним позовом, посилаючись на те,

що після смерті його батька ОСОБА_2 ним успадкована ½  частина житлового будинку

розташованого в АДРЕСА_1. Цю частину будинку вони купили

за

договором купівлі-продажу у ІНФОРМАЦІЯ_1 році у ОСОБА_4,

причому він імені ОСОБА_4

виступала ОСОБА_3. В цьому будинку він проживав з

батьками все життя і проживає зі

своєю родиною по наступний час. В будинку також проживала

ОСОБА_3. Реального

розподілу будинку не було, тому фактично його батьки,

ОСОБА_3 і він проживали однією

родиною, користувалися всіма приміщеннями будинку і

вважали власницею другої половини

дому ОСОБА_5, оскільки вона оформила заповіт на цю

половину будинку на ім'я ОСОБА_6

і пояснювала їм, що фактично будинок належить їй. Так як

до ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона була власником

будинку, потім з метою зменшення податку на власність

оформила договір купівлі-продажу на

свого родича ОСОБА_4 військовослужбовця, який був

звільнений від податків. Але

фактично була власницею будинку. У ІНФОРМАЦІЯ_2 році

ОСОБА_3 померла. ОСОБА_4 який

мешкав в Москві також помер. Спадкоємців у ОСОБА_5 та

ОСОБА_4 немає і ніхто

його право на цю половину будинку не оспорює. Він та його

родина користується всім будинком з

садибою з ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але не може оформити

технічну та правову документацію на весь будинок.

Виконком Чугуївської міської ради куди вони звернулися за

допомогою в оформлені документів

рекомендував їм звернутися з позовом до суду. Просить

визнати за ним право власності за

набувальною давністю на ½ 

частину житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1, оскільки він та його

родина добросовісно володіє чужим майном і продовжує

відкрито, безперервно володіти будинком більше 35 років.                                                                         

Представник

відповідача проти позову не заперечував.

Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали

справи та дослідивши надані позивачем і витребувані судом докази, прийшов до

наступного.

Судом

встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі виконавчого листа №289 виданого Чугуївським горсудом 15.08.1944 року

і зареєстрованого у Чугуївському Горкомхозі за ОСОБА_3 було встановлено право

власності на житловий будинок АДРЕСА_1) міста Чугуєва. В серпні ІНФОРМАЦІЯ_3

року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу посвідченого державним нотаріусом,

продала цей будинок ОСОБА_4 за умовами якого їй було надано право довічного проживання

та користування приміщеннями цього будинку. І ОСОБА_3 одна проживала і

користувалася будинком та садибою до ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У грудні ІНФОРМАЦІЯ_1

року за довіреністю ОСОБА_4 ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу продала

половину будинку ОСОБА_2. Причому гроші вона отримала у розстрочку частками

терміном до 01.05.1963 року, довіреність була видана на право продажу цілого

будинку, ОСОБА_4 в Чугуєв ніколи не приїздив і гроші від ОСОБА_5 не отримував.

І ці обставини посередньо підтверджують прижиттєві твердження ОСОБА_5 про

формальність договору купівлі-продажу у ІНФОРМАЦІЯ_3 році. Родина ОСОБА_2

вселилася і стала проживати в будинку разом з ОСОБА_3, спільно користуючись

усіма приміщеннями та не роблячи реального поділу будинку на половини. І до

наступного часу будинок має один вхід та всі внутрішні приміщення в єдиному

користуванні. У лютому 1968 року ОСОБА_3 вважаючи себе фактичною власницею

половини будинку, оформила посвідчений держнотаріусом заповіт за умовами якого

заповідала цю половину будинку ОСОБА_6. В травні ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3

померла і родина ОСОБА_2, поховавши її стала

користуватися всім будинком і

садибою, але оформити право власності на половину дому за заповітом ОСОБА_5 не

змогла. ОСОБА_4, за показаннями свідків, був повідомлений по смерть ОСОБА_5,

але своїх прав на будинок не заявляв і не приїхав для оформлення відповідних

документів. Таким чином з травня ІНФОРМАЦІЯ_2 року по наступний час родина

ОСОБА_1 відкрито володіє, користується будинком та садибою.

У відповідності

до ст.344 ЦК України

особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито,

безпосередньо володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право

власності на це майно (набувальна власність), якщо інше не встановлене законом.

У зв'язку з

наведеним, суд приходить до висновку про те, що позивач володіє, користується

всім будинком та садибою добросовісно, ніхто його право на будинок не оспорює,

він звернувся до виконкому Чугуївської міської ради про врегулювання цього

питання у відповідності до діючого законодавства і виконком не оспорив його

право на частину будинку і рекомендував звернутися для рішення питання в

судовому порядку.

Позивач

добросовісно володіє спірною половиною будинком понад 35 років, що є достатнім

строком для набуття права власності за набувальною давністю.

На підставі

викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.344 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до

виконкому Чугуївської міської ради про визнання права власності на 1А частину

житлового будинку за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати право

власності за ОСОБА_1 на Уг частину житлового будинку АДРЕСА_1 належної ОСОБА_4

на підставі договорів купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та від ІНФОРМАЦІЯ_1

року посвідчених Чугуївською державною нотаріальною конторою, в порядку

набувальної давності.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ

апеляційного

суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний

строк з

дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього

протягом

20 днів апеляції з наданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4

ст.295

ЦПК України.