Рішення

від 03.05.2022 по справі 352/1169/15-ц

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1169/15-ц

Провадження № 2/352/3/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів та пені, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», у червні 2015 р. звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «АФ «Альфа-аудит ЛТД» у солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18.12.2007 р. у розмірі 86914,04 доларів США, з яких 70531,13 доларів США кредитної заборгованості, 16382,91 доларів США заборгованості по процентах, та 161746,78 грн. пені, з яких 82274,93 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 79471,85 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Дана справа 27.05.2020 р. передана у провадження судді Хоминець М.М. після повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18.12.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11270181000 в іноземній валюті на суму 104000,00 доларів США зі сплатою 13,4 % річних за користування кредитом на строк до 15.12.2017 р. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору позичальник зобов'язався повертати кредит та вносити плату за кредит шляхом сплати 18 числа кожного календарного місяця строку кредитування ануїтентного платежу в розмірі 1580 доларів США. 08.04.2009 р. між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду № 17, згідно якої перенесено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 17.12.2018 р. та погоджено зміну розміру ануїтентного платежу, а саме: за період з 18.04.2009 р. до 18.03.2010 р. розмір ануїтентного платежу складає 1092,28 доларів США, за період з 18.04.2010 р. до кінця терміну дії договору - 1590 доларів США. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредит відповідно до п. 1.5 договору шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку для подальшого їх використання за цільовим призначенням. Відповідач ОСОБА_1 всупереч умовам договору з грудня 2013 р. не здійснює платежів для погашення суми заборгованості за кредитним договором у встановлені строки та розмірах, порушуючи взяті на себе зобов'язання. Станом на 27.05.2015 р. заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 86914,04 доларів США, з яких 70531,13 доларів США - кредитна заборгованість, 16382,91 доларів США - заборгованість по процентах. У зв'язку з порушенням зобов'язань банк нарахував 161746,78 грн. пені, з яких 82274,93 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 79471,85 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Для забезпечення виконання умов кредитного договору 18.12.2007 р. укладено два договори поруки, а саме: договір поруки № 11270181000/1-П з відповідачкою ОСОБА_2 та договір поруки № 11270181000/2-П з відповідачем ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД». Відповідно до договорів поруки поручителі взяли на себе зобов`язання солідарно у повному обсязі відповідати за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_1 08.04.2009 р. між банком та двома поручителями укладені окремі додаткові угоди до договорів поруки, згідно яких поручителі надали згоду забезпечувати порукою змінене основне зобов`язання за кредитним договором. Просив стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві позов підтримав і просив його задоволити та розглянути справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що він дійсно отримав у позивача кредит у розмірі 104000 доларів США, який погашав, доки мав таку можливість. За період з 2008 р. до 2015 р. він погасив 136152,13 доларів США, що підтверджується долученим ним до матеріалів справи розрахунком сум погашення банківського кредиту, зробленим ТОВ «Аудиторська фірма «БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ». Тому він не погоджується із заявленою банком сумою заборгованості за кредитним договором, яка є значно меншою. Проти часткового задоволення позову на суму, яка ним не погашена, не заперечував. У поданій суду заяві від 04.05.2022 р. просив завершувати розгляд справи у його відсутності та ухвалити рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Волосянко Р.О. у судовому засіданні не визнав позов у частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 18.12.2007 р. між банком та позичальником ОСОБА_1 укладено також додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18.12.2007 р., якою п. 10.2 договору доповнено новим абзацом, зокрема, у випадку настання обставин, передбачених підпунктами «а», «б» п.10.2 - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1 договору (п. 1.4 додаткової угоди). Оскільки вказана додаткова угода від 18.12.2007 р., якою збільшено обсяг відповідальності ОСОБА_2 як поручителя, з останньою не погоджувалась, порука згідно ч.1 ст.559 ЦК України припинилася. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2016 р., яке набрало законної сили згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 23.09.2019 р., у цивільній справі № 352/1927/15-ц задоволено позов ОСОБА_2 та визнано припиненою поруку за договором поруки № 11270181000/1-П від 18.12.2007 р. Вказані судові рішення залишені без зміни постановою Верховного Суду від 28.05.2020 р. Оскільки обставини щодо припинення поруки, встановлені вказаними судовими рішеннями, мають преюдиційне значення у рамках розгляду даної справи, просив у позові до поручителя ОСОБА_2 відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» у судове засідання не з'явився, у наданих суду письмових поясненнях від 10.08.2021 р. відповідач не визнав позов, посилаючись на те, що додатковою угодою від 18.12.2007 р., яка з поручителями не погоджувалась, збільшено обсяг відповідальності поручителів у зв'язку зі встановленням у випадку настання обставин, передбачених підпунктами «а», «б» п.10.2 договору, подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1 договору. Вказані обставини, які встановлені рішенням Тисменицького районного суду від 04.10.2016 р., що набрало законної сили, призвели до припинення поруки згідно ч.1 ст.559 ЦК України. Просив у позові до ТОВ «АФ «Альфа-аудит ЛТД» відмовити.

Заслухавши вступне слово відповідача ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 , дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 18.12.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач АТ «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11270181000 в іноземній валюті на суму 104000,00 доларів США зі сплатою 13,4 % річних за користування кредитом на строк до 15.12.2017 р. (т.1, а.с.7-16).

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору банк надав позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.5 договору), а позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати 18 числа кожного календарного місяця строку кредитування ануїтентного платежу в розмірі 1580 доларів США (п. 1.2.2 договору).

18.12.2007 р. між банком та позичальником ОСОБА_1 укладено також додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18.12.2007 р., пунктом 1.4 якої п. 10.2 договору доповнено новим абзацом, зокрема, у випадку настання обставин, передбачених підпунктами «а» (порушення позичальником кредитної дисципліни), «б» (погіршення фінансового стану позичальника) п. 10.2 - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п. 1.3.1 договору (т.1, а.с.17).

08.04.2009 р. між банком та позичальником ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 17 до договору про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18.12.2007 р., згідно якої перенесено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 17.12.2018 р. та погоджено зміну розміру ануїтентного платежу, а саме: за період з 18.04.2009 р. до 18.03.2010 р. розмір ануїтентного платежу складає 1092,28 доларів США, за період з 18.04.2010 р. до кінця терміну дії договору - 1590 доларів США (т.1, а.с.18).

Для забезпечення виконання умов кредитного договору 18.12.2007 р. укладено два договори поруки, а саме: договір поруки № 11270181000/1-П між банком і відповідачкою ОСОБА_2 (т.1, а.с.19-20) та договір поруки № 11270181000/2-П між банком і відповідачем ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» (т.1, а.с.22-23). Відповідно до договорів поруки поручителі взяли на себе зобов`язання у повному обсязі відповідати за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_1

08.04.2009 р. між банком та двома поручителями укладені додаткові угоди до договорів поруки, згідно яких поручителі надали згоду забезпечувати порукою змінене основне зобов`язання за кредитним договором (т.1, а.с. 21, 24).

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором позивач заявив до стягнення заборгованість станом на 27.05.2015 р. у розмірі 86914,04 доларів США, з яких 70531,13 доларів США заборгованості за тілом кредиту, 16382,91 доларів США заборгованості за відсотками, згідно наданих позивачем розрахунків (т.1, а.с.25-32). Крім того, банк заявив до стягнення 161746,78 грн. пені, з яких 82274,93 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 79471,85 грн. пені за прострочення сплати відсотків, згідно наданих позивачем розрахунків (т.1, а.с.32-33).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що відповідно до графіку платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору та додатком № 1 до додаткової угоди № 17 від 08.04.2009 р. (т.2, а.с.20-22), за період із січня 2008 р. до грудня 2018 р. визначено до погашення основну суму кредиту в розмірі 104000 доларів США та відсотки за користування кредитом у розмірі 96844,64 доларів США. Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором склав 200844,64 доларів США.

Відповідно до наданих відповідачем ОСОБА_1 квитанцій про погашення кредиту, копії яких містяться на а.с.34-81 т.2, судом встановлено, що за період із січня 2008 р. до січня 2015 р. позичальник погасив кредит на загальну суму 136152,13 доларів США.

При цьому суд критично оцінює посилання представника позивача у поясненні від 10.02.2022 р. про те, що частина наданих позичальником квитанцій підтверджують не погашення кредитної заборгованості, а зарахування коштів на поточний рахунок позичальника у банку, які могли бути використані для інших цілей, крім погашення кредитної заборгованості.

Зазначення банком у частині вказаних квитанцій призначення платежу «Зарахування на поточний рахунок» свідчить лише про те, куди первинно банк зараховував валютні кошти, отримані від позичальника, та не спростовує факту, що у подальшому ці валютні кошти були направлені банком на погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування кредитом.

Суд враховує, що згідно п. 11.1 кредитного договору сторони домовились про договірне списання банком із усіх рахунків позичальника, відкритих у банку, коштів у розмірі ануїтентного платежу, якщо ануїтентний платіж не зарахований на рахунок, передбачений п. 1.2.2. договору, протягом дня сплати ануїтентного платежу; у цьому випадку банк проводить списання суми такого чергового ануїтентного платежу з поточного рахунку позичальника самостійно за умови наявності грошових коштів на такому рахунку в кількості, достатній для сплати чергового ануїтентного платежу.

Проаналізувавши наданий відповідачем ОСОБА_1 розрахунок сум погашення банківського кредиту позичальником згідно умов договору про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18.12.2007 р. (т.2, а.с.208-210) і додаток до розрахунку (т.2, а.с.223-227), зроблений ТОВ «Аудиторська фірма «БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ», та виправивши помилку, допущену у додатку до розрахунку (аркуш 3 останні дві графи (а.с.225 т.2) - з погашених у червні 2012 р. 900 доларів США: 376,65 - основна сума, 523,35 - відсотки, 665 доларів США: 278,30 - основна сума, 386,70 - відсотки), - суд встановив, що за період із січня 2008 р. до січня 2015 р. позичальником погашено 42035,06 доларів США основної суми кредиту та 94117,07 доларів США відсотків, а всього 136152,13 доларів США.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не погасив 64692,51 доларів США (200844,64 - 136152,13), з яких сума непогашеної заборгованості за тілом кредиту становить 61964,94 доларів США (104000 - 42035,06) та сума непогашеної заборгованості по відсотках складає 2727,57 доларів США (96844,64 - 94117,07).

Вказані суми непогашеної заборгованості за тілом кредиту та за відсотками підлягають до стягнення з позичальника - відповідача ОСОБА_1 .

Стосовно позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з поручителів у солідарному порядку суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною першої ст.559 ЦК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2016 р. (т.3, а.с.35-38), яке набрало законної сили згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 23.09.2019 р. (т.3, а.с.40-45), у цивільній справі № 352/1927/15-ц задоволено позов ОСОБА_2 та визнано припиненою поруку за договором поруки № 11270181000/1-П від 18.12.2007 р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Вказані судові рішення залишені без зміни постановою Верховного Суду від 28.05.2020 р. (т.3, а.с.46-55).

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що між банком та позичальником ОСОБА_1 18.12.2007 р. укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18.12.2007 р. без згоди поручителя, відповідно до якої обсяг відповідальності поручителя збільшився. Встановлено, що порука припинилася з моменту підписання додаткової угоди між кредитором і боржником, та наступне укладення додаткової угоди від 08.04.2009 р. до договору поруки не має правового значення і не відновлює дію поруки, яка припинилася 18.12.2007 р.

У відповідності з вимогами ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено, що порука за укладеними двома договорами поруки, а саме: договором поруки № 11270181000/1-П між банком і відповідачкою ОСОБА_2 та договором поруки № 11270181000/2-П між банком і відповідачем ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», припинилася. Тому у позові до поручителів слід відмовити.

У рамках розгляду даної справи відповідач ОСОБА_1 подав заяву про зменшення розміру пені, у якій просив зменшити заявлений банком до стягнення розмір пені у 161746,78 грн. до 32340 грн.

Відповідно до вимог ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням наступних обставин, які мають істотне значення та підтверджуються наданими відповідачем документами (т.3, а.с. 3-4, 32-34), а саме: він з липня 2015 р. отримав другу групу інвалідності, з того часу отримує пенсію по інвалідності, розмір якої на даний час становить 5065,33 грн., хворіє цукровим діабетом; враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини щодо погашення кредиту та дотримуючись принципу пропорційності, - суд вважає за можливе зменшити загальний розмір пені, нарахованої позивачем у межах річного строку, із 161746,78 грн. до 32400 грн.

При вирішенні даного спору суд згідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховує правовий висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 723/304/16-ц, відповідно до якого суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої ст.1046 ЦК України, а також частини першої ст.1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. З відповідача ОСОБА_1 слід стягнути у користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 64692,51 доларів США, що складається із 61964,94 доларів США заборгованості за тілом кредиту і 2727,57 доларів США заборгованості за відсотками, та 32400 грн. пені, а також судові витрати у розмірі 3654 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 551, 553, 554, 559, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД» про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, нарахованих за користування кредитом процентів та пені задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк», ідентифікаційний код 09807750, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18 грудня 2007 року у розмірі 64692 (шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто два)долари 51 цент США, що складається із 61964,94 доларів США заборгованості за тілом кредиту і 2727,57 доларів США заборгованості за відсотками, 32400 (тридцять дві тисячі чотириста) грн. пені та 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. судових витрат.

У решті позову до позичальника ОСОБА_1 відмовити.

Відмовити у позові у частині вимог до поручителів ОСОБА_2 , ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 09807750.

Відповідачі: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, НОМЕР_3 ;

ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», м. Івано-Франківськ, вул. Рєпіна, 10, код ЄДРПОУ 22193057.

Представник відповідача: Волосянко Роман Олексійович, м. Івано-Франківськ, вул. Рєпіна, 10, ідентифікаційний код НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 09.05.2022 р.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ