Постанова
від 02.05.2022 по справі 757/23071/19-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 травня 2022 року

м. Київ

справа № 757/23071/19-ц

провадження № 61-10381св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , громадська організація «Антикорупційний рух «Стоп корупція», громадська організація «Традиція і порядок»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , громадської організації «Антикорупційний рух «Стоп корупція» (далі - ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція»), громадської організації «Традиція і порядок» (далі - ГО «Традиція і порядок») про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за Інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція», засновником якого є ОСОБА_2 , було розміщено відео «ІНФОРМАЦІЯ_5» із зазначенням, що вказане відео є журналістським розслідуванням ГО «Традиція і порядок». Також це відео розміщено в соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

У вказаному відео поширено недостовірну та негативну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема:

1) «як відбувається дерибан бюджету в Броварському районі. За даними опонентів голови району 85% бюджету розподіляється між фірмами голови районної ради ОСОБА_1 та людей максимально наближених до нього»;

2) «голова ради заробляє із районного бюджету, де левову частину відкатів … заносить голові Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_3 »;

3) «із асфальтування вулиць ОСОБА_1 отримує близько 40 %; із освітлення - 70 %, а з ремонту шкіл і дитсадочків - близько 30% так званих відкатів»;

4) « ОСОБА_1 та ОСОБА_3 так і не вирішили питання села Кулажинці, адже розуміють, що тут вкрасти не вийде, як було вкрадено 1 млн 300 тис. гривень на роботах на поглибленні озера у селі Княжичі»;

5) «на сьогоднішній день продовжується дерибан бюджетних коштів. Минаючи всі конкурентні підприємства, бюджетні кошти освоюють фірми, які належать родині ОСОБА_1 »;

6) висловлення особисто ОСОБА_2 : «Треба розуміти, що відбувається в Броварському районі і не тільки в ньому … Державні кошти, що реалізуються і на рівні обласної ради, і на рівні районних рад, іноді це стосується сільських рад, практично до 50 % цих коштів розкрадається».

Враховуючи, що вказана поширена інформація про нього є такою, що порушує його особисті немайнові права, принижує його честь, гідність та порочить ділову репутацію, тому позивач просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, яка висловлена ОСОБА_2 та поширена ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» та ГО «Традиція і порядок» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : «Треба розуміти, що відбувається в Броварському районі і не тільки в ньому … Державні кошти, що реалізуються і на рівні обласної ради, і на рівні районних рад, іноді це стосується сільських рад, практично до 50 % цих коштів розкрадається»;

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, яка поширена ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» та ГО «Традиція і порядок» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 в строк не пізніше десяти календарних днів з дати набрання законної сили судового рішення у даній цивільній справі, спростувати висловлену ним інформацію, яка поширена ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» і ГО «Традиція і порядок» за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 «Треба розуміти, що відбувається в Броварському районі і не тільки в ньому … Державні кошти, що реалізуються і на рівні обласної ради, і на рівні районних рад, іноді це стосується сільських рад, практично до 50% цих коштів розкрадається», шляхом оголошення на найближчому засіданні Броварської районної ради Київської області, повідомлення наступного змісту: «Мною, ОСОБА_2 , повідомлено неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1 . Заявляю, що згідно з рішенням суду, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності інформація про те, що: «Треба розуміти, що відбувається в Броварському районі і не тільки в ньому … Державні кошти, що реалізуються і на рівні обласної ради, і на рівні районних рад, іноді це стосується сільських рад, практично до 50% цих коштів розкрадається»;

- зобов`язати ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» та ГО «Традиція і порядок» в строк не пізніше десяти календарних днів з дати набрання законної сили судового рішення у даній цивільній справі, спростувати вказану інформацію, яка поширена за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом розміщення на інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_4 та у мережі Facebook відео з повідомленням наступного змісту: «Громадською організацією «Антикорупційний рух «Стоп корупція», керівником та засновником якої є ОСОБА_2 , та Громадською організацією «Традиція і порядок» поширено інформацію стосовно ОСОБА_1 . Заявляємо, що згідно з рішенням суду, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності інформація про те, що: «Як відбувається дерибан бюджету в Броварському районі. За даними опонентів голови району 85% бюджету розподіляється між фірмами голови районної ради ОСОБА_1 та людей максимально наближених до нього»; «Голова ради заробляє із районного бюджету, де левову частину відкатів … заносить голові Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_3 », «Із асфальтування вулиць ОСОБА_1 отримує близько 40 %; із освітлення - 70 %, а з ремонту шкіл і дитсадочків - близько 30% так званих відкатів», яке міститься у відео «ІНФОРМАЦІЯ_5»; « ОСОБА_1 та ОСОБА_3 так і не вирішили питання села Кулажинці, адже розуміють, що тут вкрасти не вийде, як було вкрадено 1 млн 300 тис. гривень на роботах на поглибленні озера у селі Княжичі»; «На сьогоднішній день продовжується дерибан бюджетних коштів. Минаючи всі конкурентні підприємства, бюджетні кошти освоюють фірми, які належать родині ОСОБА_1 ».»

- заборонити ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» та ГО «Традиція і порядок» будь-яким чином поширювати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року в складі судді Батрин О. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, яка висловлена ОСОБА_2 та поширена ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція», керівником та засновником якої є ОСОБА_2 , і поширена ГО «Традиція і порядок».

Зобов`язано ОСОБА_2 в строк не пізніше місяця з дати набрання законної сили судового рішення у цій справі, спростувати вказану інформацію, шляхом оголошення на найближчому засіданні Броварської районної ради Київської області вступної та резолютивної частини рішення суду.

Зобов`язано ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція», керівником та засновником якої є ОСОБА_2 та ГО «Традиція і порядок» в строк не пізніше місяця з дати набрання законної сили судового рішення у цій справі, спростувати інформацію, шляхом розміщення на Інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_4 та в мережі Facebook відео з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення суду.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувана інформація, формує негативну громадську думку про позивача, руйнує його репутацію, а тому є такою, що порушує право останнього на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. Поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності та не підтверджується зібраними у справі доказами.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування та ухвалено в цій частині нове судове рішення про залишення без задоволення позову.

У зв`язку з цим з резолютивної частини рішення суду першої інстанції виключено другий, четвертий та шостий абзац, в другому та п`ятому абзацах виключено посилання на керівника та засновника ОСОБА_2 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висловлена особисто ОСОБА_2 інформація носить загальний характер, без конкретизації осіб та органів державної влади чи місцевого самоврядування, не містить жодних фактичних даних відносно позивача, а тому ОСОБА_2 не вчиняв дій, які б завдавали шкоди честі та гідності і діловій репутації ОСОБА_1 .

За таких обставин висновки суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , є необґрунтованими. Крім того, суд першої інстанції неправильно обрав спосіб захисту та відновлення прав позивача, оскільки зобов`язав відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення на найближчому засіданні Броварської районної ради Київської області, хоча вказана інформація була поширена останнім у інший спосіб.

Хоча відповідач ОСОБА_2 займає посаду керівника ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» та є одним з її засновників, чинне законодавство не покладає на нього персональну відповідальність за дії вчинені цією організацією, так як вона є самостійним суб`єктом цивільних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 вересня 2020 року у справі № 728/1144/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 235/4410/17, від 02 червня 2021 року у справі № 755/17554/19, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив апеляційне провадження, не звернувши увагу на пропуск ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Поширена останнім інформація відносно позивача є негативною та не містить ознак оціночних суджень, що підтверджується висновком експерта від 20 березня 2019 року. Враховуючи, що спірна інформація є також недостовірною, вона підлягає спростуванню.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 24 червня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У жовтні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскарженого судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Броварської районної ради Київської області від 10 листопада 2015 року ОСОБА_1 був обраний головою Броварської районної ради VII скликання.

ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція», є юридичною особою, зареєстрованою 13 квітня 2016 року, її керівником з 24 березня 2016 року є ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція» було розміщено відео «ІНФОРМАЦІЯ_5» із зазначенням, що вказане відео є журналістським розслідуванням ГО «ТІП».

Також це відео розміщено в соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3.

У вказаному відео поширено інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема у висловлюваннях:

«Як відбувається дерибан бюджету в Броварському районі? За даними опонентів голови району 85% бюджету розподіляється між фірмами голови районної ради ОСОБА_1 та людей максимально наближених до нього»;

« Голова ради заробляє із районного бюджету, де левову частину відкатів … заносить голові Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_3 »;

«Із асфальтування вулиць ОСОБА_1 отримує близько 40%; із освітлення - 70%, а з ремонту шкіл і дитсадочків - близько 30% так званих «відкатів»»;

« ОСОБА_1 та ОСОБА_3 так і не вирішили питання села Кулажинці, адже розуміють, що тут вкрасти не вийде, як було вкрадено 1 млн. 300 тис. гривень на роботах на поглибленні озера у селі Княжичі»;

«На сьогоднішній день продовжується дерибан бюджетних коштів. Минаючи всі конкурентні підприємства, бюджетні кошти освоюють фірми, які належать родині ОСОБА_1 »;

«Треба розуміти, що відбувається в Броварському районі і не тільки в ньому … Державні кошти, що реалізуються і на рівні обласної ради, і на рівні районних рад, іноді це стосується сільських рад, практично до 50 % цих коштів розкрадається (висловлення особисто ОСОБА_2 )».

Автором оспорюваної інформації, розміщеної в акаунті «Антикорупційний рух «Стоп корупція» в Інтернет-ресурсі Youtube, є ГО «Антикорупційний рух «Стоп корупція».

Оскаржувана інформація, яка розміщена у відео «ІНФОРМАЦІЯ_5» містить посилання, що вказане є журналістським розслідуванням ГО «Традиція і порядок».

Відповідно до висновку експерта від 20 березня 2019 року № 056/69 ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» ОСОБА_6 висловлення ОСОБА_2 : «Треба розуміти, що відбувається в Броварському районі і не тільки в ньому … Державні кошти, що реалізуються і на рівні обласної ради, і на рівні районних рад, іноді це стосується сільських рад, практично до 50 % цих коштів розкрадається», яке міститься у відео «ІНФОРМАЦІЯ_5», яке розміщено за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , містить негативну інформацію про голову Броварської районної ради ОСОБА_1 такого змісту: ОСОБА_1 як голова Броварської районної ради причетний до розкрадання значної частини державних коштів у Броварському районі. Вказана негативна інформація висловлена у формі твердження.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом переглядалась законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише у частині вирішення позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , тому законність й обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду переглядається судом касаційної інстанції також тільки у цій частині.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , оскільки поширені останнім висловлювання не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, що виключає можливість визнання їх недостовірними.

При цьому суд апеляційної інстанції вірно визначив характер поширеної інформації як оціночні судження, а не фактичні твердження, оскільки ОСОБА_2 не висловлювався з приводу особи позивача, а зазначав своє ставлення, як депутата Київської обласної ради, до ситуації, яка склалась у Броварській та інших радах.

Зазначене вказує на те, що зазначена інформація є оцінкою дій, висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , пред'явленного до ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку доводам заявника з приводу характеру поширеної відповідачем інформації, яка відповідно до висновку експерта не є оціночними судженнями, колегія суддів їх відхиляє з огляду на положення частини шостої статті 147 ЦПК України, згідно із якою висновок експерта не є обов`язковим для суду, а всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження наявних у справі доказів судом апеляційної інстанції не дає підстав для висновку, що вказана інформація є фактичними даними.

Зміст висловлювань ОСОБА_2 та характер використаних мовно-стилістичних засобів унеможливлює визначення поширеної інформації як установлених фактів.

Доводи касаційної скарги про те, що поширена ОСОБА_2 інформація не має характеру оціночних суджень, колегія суддів відхиляє, оскільки вони стосуються переоцінки доказів, а згідно із правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року (провадження № 14-446цс18), це виключна прерогатива судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи законність й обгрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, колегія суддів враховує, що поширена відповідачем інформація стосувалася публічної особи, рівень критики якої є значно ширшим.

При цьому колегія суддів враховує, що діяльність позивача як голови Броварської районної ради є об`єктом значного суспільного інтересу, який, зокрема, втамовується, з одного боку, - продукуванням інформації щодо такої особи засобами масової інформації, а з іншого - її сприйняттям та поглинанням суспільством як результат реалізації інтересу.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо публічної особи є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (Газета «Україна-центр» проти України, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен враховувати положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість.

Фактично ОСОБА_1 просить спростувати поширену ОСОБА_2 інформацію, яка по суті є громадською критикою з приводу того, як розпоряджаються у коштами у Броварській районній раді, а тому колегія суддів вважає, що поширення вказаної інформації не призвело до порушення особистих немайнових прав позивача.

Суд враховує, що позивач, як публічна особа має бути більш відкритим до прийнятної критики, ніж приватна особа, та виявляти більший рівень терпіння до уваги журналістів і всього суспільства до кожної його дії.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Разом із тим безпідставними є аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 вересня 2020 року у справі № 728/1144/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 235/4410/17, від 02 червня 2021 року у справі № 755/17554/19, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, оскільки у цих постановах встановлені судами фактичні обставини є різними у порівнянні зі справою, яка є предметом перегляду.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

Дата ухвалення рішення02.05.2022
Оприлюднено24.06.2022

Судовий реєстр по справі —757/23071/19-ц

Постанова від 02.05.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 10.09.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 12.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Постанова від 13.05.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 28.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 10.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 20.11.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Рішення від 09.10.2020

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Батрин О. В.

Рішення від 09.10.2020

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Батрин О. В.

Ухвала від 15.11.2019

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Батрин О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні