Ухвала

від 15.02.2022 по справі 160/25704/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2022 рокуСправа №160/25704/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, поданого в адміністративній справі №160/25704/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ладас" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ладас", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в сумі 589 183, 22 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження у справі №160/25704/21 та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14.02.2022 до суду надійшло від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області клопотання про розгляд справи №160/25704/21 в порядку загального позовного провадження (вх. №15889/22).

В обґрунтування означеного клопотання заявник зазначив, що у випадку розгляду справи в порядку загального позовного провадження, учасники справи матимуть право на касаційне оскарження судового рішення. Окрім того, предмет спору даної справи є новим, відповідно розгляд справи в загальному провадженні або в спрощеному провадженні з викликом сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання.

При вирішенні означеного клопотання позивача по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина 6 статті 12 КАС України передбачає перелік справ, які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.

Зокрема, пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом спору у цій справі є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 589183, 22 грн., що виник внаслідок не погашення Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Ладас" узгодженого грошового зобов`язання з плати за землю (земельний податок) згідно із поданими відповідачем податковими деклараціями, а також внаслідок не сплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями №0032565030 від 21.04.2020 і №0032555030 від 21.04.2020. Крім того, у вищазазначену суму податкового боргу включено заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ладас" з екологічного податку за поданою останнім податковою декларацією.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.

Крім іншого, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі Axen v. Germani заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд відзначає, що клопотання позивача не містить обґрунтування необхідності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, заявник не навів та не надав суду доказів того, що означена справа має виняткове значення, як безпосередньо для позивача, так і для правозастосовної практики у майбутньому, окрім того, контролюючим органом не наведено підстав для призначення розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників у цій справі та з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи №160/25704/21 в порядку загального позовного провадження із повідомленням сторін та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що клопотання позивача про розгляд справи №160/25704/21 за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 241, 243, 248, 257, 262, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/25704/21 в порядку загального позовного провадження відмовити.

Надіслати копію ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Царікова