Ухвала

від 05.10.2007 по справі 02/63-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/63-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  УХВАЛА

 "05" жовтня 2007 р.                Справа №

за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України

2) Міністерства оборони України

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес»

про визнання недійсними договорів

                                                                                                                  Суддя     Костюк  С.В.

Представники :

від позивачів:    1) Демидюк В.М., доручення 9-1/5400 від 05.10.2007р.

                             2) н/з

від відповідача : Вальчук Н.В., довіреність від 23.02.2007р.

В судовому засіданні взяв участь помічник військового прокурора Луцького гарнізону Леньшин Д.В.

Суть спору:           Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом в порядку ст. 2 ГПК України та просить визнати недійсними

- договір від 28.07.2006 за 3 227/ДБ-15 СПЗ про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників); з моменту укладення;

          - договір від 01.08.2006 № ДУ-1/15 СПЗ про врегулювання відносин сторін по договору про спільну діяльність у будівництві житла.

          Обгрунтовуючи заявлену вимогу прокурор зазначає, що договір від 28.07.2006 за своєю природою фактично є договором про спільну діяльність з об'єднанням вкладів учасників; пунктом 5.2 якого передбачено розподіл спільної діяльності сторін; згідно умов договору вкладом Міністерства оборони України (позивача 3) є земельна ділянка загальною площею 19,6га, розташована по вул.. Наримській, 96„к” в м. Дніпропетровську (військове містечко №1). Дана земельна ділянка відведена МО згідно рішення Дніпропетровського міськвиконкому №1 від 3.01.1953 та 26 грудня 1969 на неї виданий державний акт №84; на даний час вилучення даної ділянки не має; укладенням оспорюваного договору сторонами змінено цільове призначення зазначеної ділянки з земель оборони на землі житлової та громадської забудови, що суперечить ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України.

          При укладені договору від 01.08.2006 МО порушено порядок відчуження і реалізації військового житла, який визначається Кабінетом Міністрів України та Положення про порядок відчуження і реалізації військового майна Збройних сил України, затверджене Постановою КМ України.

          Відповідно до якого рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією МО погодженою з Міністерством економіки переліку такого майна за відповідною формою. Повноваження на реалізацію військового майна надає КМ відповідно до результатів конкурсів (тендерів) проведених МО за погодженням з Мінекономіки та Фондом Держмайна України. Всупереч зазначеним вимогам МО реалізує військове майно, що не перебуває у переліку військового майна, яке підлягає відчуженню. та перевищило свої повноваження щодо користування земельною ділянкою. оскільки змінено її цільове призначення. Зазначеними діями порушено вимоги ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про використання земель оборони”, ст. 6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних силах України”, пункти 3.6 Положення про порядок відчуження і реалізацію військового майна Збройних Сил України.

          Позивачі 1, 2, 3 вимог ухвали суду від 10.07.2007 не виконали, уповноважених представників в судове засідання не направили.

          Представник позивача 1 Демидюк В.М. в судовому засіданні зазначив, що вимоги військового прокурора повністю підтримує.

Міністерство оборони України (позивач-2) на адресу суду направило пояснення, в якому зазначає, що договори відносно яких заявлено спір були укладені МО відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема Законів України "Про використання земель оборони", "Про збройні сили України", "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Цивільного, Господарського та Земельного Кодексів України та в межах наданих МО повноважень; під час укладення спірних договорів між сторонами було досягнуто усіх обов'язкових істотних умов договору. При цьому зазначає, що питання укладення договорів про спільну діяльність перевірялось рахунковою палатою України, перевіркою встановлено, що договори відповідали вимогам чинного законодавства, а тому вважає, що позовні вимоги військової прокуратури Луцького гарнізону є необґрунтованими та безпідставними.

          Водночас просить відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника МО в судове засідання.

          Відповідач - ТзОВ "Луцький завод "Прогрес" у відзиві на позов вимоги прокурора повністю заперечує, вказуючи, що підстав для визнання недійсним договору про спільну діяльність укладеного між МО та ТзОВ "Луцький завод "Прогрес" немає.

          Заслухавши думку військового прокурора , представника позивача-1 та представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи.

          Керуючись ст.77 ГПК України,

у х в а л и в :

          1. Продовжити строк розгляду справи до 05.12.2007р.

          2. Відкласти розгляд справи на 15.11.2007р. на 12.00 год.

          3. Зобов'язати позивача-1 представити суду до 12.11.2007р. письмове пояснення щодо заявлених позовних вимог військовим прокурором Луцького гарнізону.

          4. Визнати явку представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Суддя                                                                                                          С.В. Костюк

          Суддя                                                                       Костюк С.В.