Рішення

від 03.05.2022 по справі 450/4052/21

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/4052/21 Провадження № 2-др/450/18/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2022 р. Пустомитівський районнийсуд Львівськоїобласті в складі:

головуючого-суддіКукси Д.А.

секретаря судового засідання Оленич О.І.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяви адвоката Безвенюка Віктора Володимировича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №450/4052/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕНУТЕТ АГРО» до Мурованської сільської ради Львівського району Львівської області, приватного підприємства «Фірма «СОМГІЗ», ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення, дії, недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону, договорів купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, -

встановив:

11.04.2022 року представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Безвенюк В.В., звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №450/4052/21 про стягнення з позивача ТОВ «РЕНЕНУТЕТ АГРО» на користь ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45300,00 грн.

02.05.2022 року адвокат Безвенюк В.В. подав до суду заяву про збільшення суми стягнення, заявленої у заяві щодо винесення додаткового рішення, в якій зазначає, що у зв`язку з задоволенням судом клопотання представника позивача та відкладенням 21.04.2022 року в судовому засіданні розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, останній поніс додаткові витрати за договором про надання професійної правничої допомоги від 25.11.2021 року в частині підготовки процесуальних документів та представництва в суді.

Розмір витрат підтверджує копіями договору №25-11/2021 про надання професійної правничої допомоги від 25.11.2021 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо АО «Курницький, Жидачівська та партнери», свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1094 від 06.07.2005 року, ордера серії ВС №1110721, актами №1 від 25.01.2022 року, №1-2 від 06.04.2022 року та №1-3 від 02.05.2022 року приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги, платіжними дорученнями №18 від 28.01.2022 року та №22 від 08.04.2022 року.

Зазначає, що з врахуванням акту №1-3 від 02.05.2022 року приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач ОСОБА_4 у зв`язку з розглядом цивільної справи №450/4052/21, складає 54150,00 грн. Вказану суму представник відповідача, адвокат Безвенюк В.В., просить стягнути з позивача ТОВ «РЕНЕНУТЕТ АГРО» в користь відповідача ОСОБА_4

04.05.2022 року представник позивача, адвокат Кецко В.Я. подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу згідно заяви представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Безвенюка В.В. від 11.04.2022 року та залишення заяви від 02.05.2022 року без розгляду.

Зазначає, що заявлені розміри витрат на правову допомогу, які відповідач ОСОБА_4 бажає стягнути з позивача, є неспівмірними, необґрунтованими і не відповідають критеріям розумності, обсяг і час виконаних робіт не відповідає критеріям реальності. Вважає, що зазначені розміри витрат є завищеними, не відповідають критеріям розумності та реальності та не можуть бути стягнені з позивача. За наслідками проведеного аналізу актів приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги представник позивача вбачає, що представником відповідача завищений розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача за актом №1 на суму 15100,00 грн., за актом №1-2 на суму 17250,00 грн. Також просить суд при вирішенні заяви від 11.04.2022 року врахувати, що у попередніх розрахунках визначено обсяг наданих послуг, які включають підготовку процесуальних документів та участь адвоката у судовому засіданні орієнтовно на суму 50000,00 грн., а в платіжних дорученнях платником виступає фізична особа підприємець ОСОБА_4 , тобто суб`єкт господарської діяльності, а не фізична особа, що на переконання представника позивача є неналежним доказом виконання договору про надання правової допомоги, оскільки стороною договору є фізична особа та надання правової допомоги не стосується господарської діяльності такої особи.

За таких обставин просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 11.04.2022 року про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 45300,00 грн. відмовити та зменшити розмір витрат, відображений у актах від 25.01.2022 року та від 06.04.2022 року з врахуванням заявлених представником позивача обгрунтувань. Заяву про збільшення суми витрат на правничу допомогу від 02.05.2022 просить залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Безвенюк В.В., подані заяви підтримав, просив такі задоволити з підстав, зазначених у заявах.

Представник позивача, адвокат Кецко В.Я. в судовому засіданні просив розглянути подані представником ОСОБА_4 , адвокатом Безвенюком В.В., заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням клопотання від 04.05.2022 року.

Представник відповідача Мурованської сільської ради Львівського району Львівської області Андросюк З.П. заяви про ухвалення додаткового рішення підтримала, просила задоволити.

Відповідач ПП «Фірма «Сомгіз» явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань до суду не скеровував.

Суд, дослідивши подані представником відповідача Біласа О.І. заяви від 11.04.2022 року та від 02.05.2022 року, клопотання представника позивача від 04.05.2022 року, матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються подані заяви, оцінивши докази, які мають юридичне значення для їх розгляду, а також заслухавши думку представників сторін, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.3) ч.1ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. Додатковерішення абоухвалу провідмову вприйнятті додатковогорішення можебути оскаржено.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.04.2022 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕНУТЕТ АГРО» до Мурованської сільської ради Львівського району Львівської області, приватного підприємства «Фірма «СОМГІЗ», ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення, дії, недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону, договорів купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, відмовлено.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що при ухваленні рішення по даній справі судом не вирішено питання про судові витрати, зокрема, про витрати, понесені відповідачем ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В поданому 25.01.2022 року відзиві на позовну заяву представник відповідача 3, адвокат Безвенюк В.В. повідомив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які відповідач 3 поніс, і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи у відповідності до укладеного договору №25-11/2021 від 25.11.2021 року про надання правової допомоги та витрати, пов`язані з явкою до суду, попередньо (орієнтовно) складають 50000,00 грн. Остаточну суму судових витрат та її детальний розрахунок буде надано суду упродовж п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч. 5, 6ст. 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заяви від 11.04.2022 року про ухвалення додаткового рішення та від 02.05.2022 року про збільшення суми стягнення, заявленої у заяві щодо винесення додаткового рішення, представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Безвенюк В.В. обгрунтовує копіями договору №25-11/2021 про надання професійної правничої допомоги від 25.11.2021 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо АО «Курницький, Жидачівська та партнери», свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1094 від 06.07.2005 року, ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1110721, актів №1 від 25.01.2022 року, №1-2 від 06.04.2022 року та №1-3 від 02.05.2022 року приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги, платіжними дорученнями №18 від 28.01.2022 року та №22 від 08.04.2022 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, зокрема, акти №1 від 25.01.2022 року на суму 20850,00 грн., №1-2 від 06.04.2022 року на суму 24450,00 грн. та №1-3 від 02.05.2022 року 8850,00 грн. приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги на загальну суму 54150,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи та обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з врахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, перевіривши на відповідність вимогамст.137 ЦПК Українидокументи про витрати на правничу допомогу, надані представником відповідача Біласа О.І., суд вважає, що понесення відповідачем 3 витрат на професійну правничу допомогу доведено належними доказами частково.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката, а саме:

- Згідно Акту №1 від 25.01.2022 року: зустріч з клієнтом, консультація та узгодження правової позиції клієнта у справі, формування ордера на представництво інтересів; правовий аналіз матеріалів, наданих клієнтом для підготовки процесуальних документів у справі; підготовка відзиву на позовну заяву та участь адвоката у судовому засіданні 25.01.2022 року - на загальну суму 14250,00 грн.

Що стосується надання адвокатом послуг, зазначених у п.п. 2.2, 2.3, 2.4 п. 2 Акту №1, то вказані послуги не стосуються предмету розгляду даної цивільної справи та сторін у справі, у задоволенні заяви про залучення у справі третіх осіб та клопотання про вжиття процесуальних заходів для усунення недоліків позовної заяви суд відмовив. Судове засідання у справі, призначене на 26.11.2021 року не відбулося, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання. Також, понесення транспортних витрат (п.3 та п.5) в сумі 300,00 грн. кожне, не підтверджуються доказами здійснення адвокатом витрат для надання правової допомоги відповідачу ОСОБА_4

-Згідно Акту №1-2 від 06.04.2022 року: участь адвоката в судових засіданнях у справі 23.02.2022 року, 29.03.2022 року, 01.04.2022 року, 06.04.2022 року та підготовка до виступу в дебатах на загальну суму 13500 грн.

Стосовно аналізу адвокатом матеріалів справи, позовної заяви, додатків (п.п.1.1 п.1), то витрати за вказаним видом правової допомоги враховані судом згідно Акту №1 від 25.01.2022 року; у задоволенні заяви про закриття провадження у справі (п.п.1.2 п.1) суд відмовив за безпідставністю, та, як зазначив представник позивача у клопотанні від 04.05.2022 року, подання такої заяви не носило жодних правових підстав для закриття провадження у справі; включені до переліку наданої професійної правничої допомоги дії представника відповідача 3, зазначені в п. 3 акту, не відносяться до компетенції адвоката та не є наданням клієнту послуг з правової допомоги; транспортні витрати (п.5, п.7) не підтверджуються доказами здійснення адвокатом витрат для надання правової допомоги відповідачу 3.

Що стосується заяви представника ОСОБА_4 , адвоката Безвенюка В.В. від 02.05.2022 року про збільшення суми стягнення, заявленої у заяві щодо винесення додаткового рішення, то звернення представника відповідача 3 з даною заявою зумовлене заявленим представником позивача клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні 21.04.2022 року, оскільки останній не зміг отримати у поштовому відділенні за зареєстрованою адресою копію заяви від 11.04.2022 року та не ознайомився із змістом заяви.

Судом встановлено, що представником відповідача 3 виконано покладені на нього процесуальні обов`язки по надісланню копії заяви сторонам у справі, що підтверджується доказами у справі, перевіркою статусу відстеження станом на 21.04.2022 року підтверджено наявність поштового відправлення у точці видачі у поштовому відділенні з 12.04.2022 року, яке представник позивача не отримував, відтак, такі дії представника позивача зумовили понесення відповідачем 3 додаткових витрат на професійну правничу допомогу.

Аналіз акту №1-3 від 02.05.2022 року приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги підтверджує понесені відповідачем 3 додаткові витрати на професійну правничу допомогу на суму 8250,00 грн., за виключенням понесених транспортних витрат (п. 2 та п. 4 акту).

Також, суд критично оцінює твердження представника позивача щодо здійснення оплати за надану професійну правничу допомогу фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , тобто суб`єктом господарської діяльності, а не фізичною особою, у зв`язку з чим платіжні дорученнях є неналежним доказом виконання договору про надання правової допомоги з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 320 ЦК України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Аспектом реалізації прав фізичної особи є право на здійснення підприємницької діяльності, яке регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань». ЦК Україниокремо не визначає такий суб`єкт права власності, як фізична особа підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише здійснювати господарську діяльність.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

За зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦКУ).

Таким чином законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа підприємець тане містить норм щодо права власності фізичної особи підприємця, а лише встановлює, що фізична особа підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

При цьому,правовий статус фізичної особи підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності. Зазначене узгоджується з нормами Податкового кодексу України.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що витрати відповідача ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково, у розмірі 36000,00 грн., оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом професійної правничої допомоги у справі. На переконання суду, зазначена сума витрат є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 259, 265, 270 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяви адвоката Безвенюка Віктора Володимировича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №450/4052/21, - задоволити частково.

Стягнути зтовариства зобмеженою відповідальністю«РЕНЕНУТЕТ АГРО»на користь ОСОБА_4 витратина професійнуправничу допомогу,понесені узв`язку зрозглядом справи,в розмірі 36000,00(тридцятьшість тисяч)гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районнийсуд Львівськоїобласті шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариствоз обмеженоювідповідальністю «РЕНЕНУТЕТАГРО»,ЄДРПОУ 44244171,79019м.Львів вул.Жовківська,61кв.3.

Відповідач: Мурованська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04369707, 81120 Львівська область Львівський район с. Сороки-Львівські вул. Польова,65.

Відповідач: Приватне підприємство «Фірма «СОМГІЗ», ЄДРПОУ 20810095, 79012 м.Львів вул. Сахарова, буд. 46.

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст додаткового рішення складений 09.05.2022 року.

СуддяД. А. Кукса