Ухвала

від 10.05.2022 по справі 357/1158/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1158/22

2/357/1497/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О.В., при секретарі Коротун Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ»</a>, про скасування наказу та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

14.01.2022 представник позивача, адвокат Гриценко Віталій Євгенович, звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку (зареєстрований судом 02.02.2022), в якому просить скасувати наказ ТОВ «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ» №154-к від 18.11.2021 про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 звільнено з посади кухар за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП України) та поновити його на роботі в ТОВ «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ» на посаді кухар, структурний підрозділ «виробництво».

04.02.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.02.2022 представник позивача, адвокат Гриценко Віталій Євгенович, подав до суду заяву про зміну предмету позову, шляхом направлення засобами поштового зв`язку (зареєстрована судом 21.02.2022), в якій крім первісних позовних вимог просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з дати незаконного звільнення ОСОБА_1 ТОВ «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ» - тобто з 13 жовтня 2021 року - по дату поновлення його на роботі, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, тим самим допустити негайне виконання рішення, прийнятого судом за наслідками розгляду цієї судової справи.

28.03.2022 судом продовжено відповідачу, за його заявою, процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ»</a>, про скасування наказу та поновлення на роботі, строком до закінчення воєнного стану в Україні.

19.04.2022 представник відповідача, адвокат Димитрієв Володимир Валеріанович, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, подав до суду відзив на позовну заяву.

27.04.2022 представник відповідача, адвокат Димитрієв Володимир Валеріанович, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, подав до суду відзив на заяву про зміну предмету позову, в якому зазначив, зокрема, що позивачем не додано доказів сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд, дослідивши позовну заяву, матеріали додані до неї, прийшов до висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмету позову, не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Однак, заявляючи позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) позивачем не зазначено ціну позову, крім того, прохальна частина позовної заяви (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2481 гривня.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 12405,00 грн.).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем, крім первісних позовних, було заявлено ще вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме за період з дати незаконного звільнення ОСОБА_1 ТОВ «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ» - тобто з 13 жовтня 2021 року - по дату поновлення його на роботі, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. на підставі заяви про зміну предмету позову.

Так, починаючи з 01.09.2015 позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій позовів: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 23.05.2018 у справі №733/1962/16-ц) та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.

Згідно ч. 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Тобто, виплата за рішенням суду середнього заробітку працівнику за час вимушеного прогулу не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16).

Отже, оскільки предметом цього позову є, зокрема, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на ці вимоги не поширюються.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) в розмірі 1% ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12405,00 грн., або надати до суду документ, який звільняє від сплати судового збору. Задля встановлення ціни позову позивачу слід визначити розмір середнього заробітку.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Разом з тим, положеннями ч. 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності (у разі неможливості самостійно надати докази) до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, в порядку ст. 136 ЦПК України.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись ст. 187, 274-279 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФЕРМЕР ТОРГ»</a>, про скасування наказу та поновлення на роботі, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у зазначений вище строк, заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Бондаренко