Рішення

від 03.05.2022 по справі 545/4706/14-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4706/14-ц

Провадження № 2/545/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

з участю: представника позивача адвокатів Новицької О.О., Роменської Т.В.,

представника відповідача адвоката Тімохіної Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада про визнання недійсним та скасувати рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, в якому просив знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5324085207:07:001:0437, яка належить ОСОБА_1 ; стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 15000 грн. в рахунок відшкодування за порушення його права власності на земельну ділянку; стягнути з відповідачів судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 01.11.2013 року йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (територія Супрунівської сільської ради). Цільове призначення вищевказаної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ведення (присадибна ділянка). У зв`язку з певними матеріальними труднощами, які були у позивача у 2013 році, він не почав будувати будинок, а після отримання правовстановлюючих документів на початку 2014 року вирішив почати будівництво, але коли приїхав до своєї земельної ділянки робити заміри, то виявив, що на земельній ділянці побудовано будинок, якого на час отримання ним свідоцтва не було. Позивачем було встановлено, що будинок побудував відповідач, після чого звернувся до останнього з питанням на підставі чого ним збудовано будинок на його земельній ділянці, то відповідач повідомив, що він вважав, що земельна ділянка нікому не належить, а тому і побудував на ній будинок. Супрунівською сільською радою Полтавського району Полтавської області на третій сесії шостого скликання 30.12.2010 року прийнято рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га і на підставі даного рішення відділом Держкомзему у Полтавського району видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка фактично накладена на межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 05.12.2014 року відкрито провадження у справі та призначену справу до судового розгляду (т.1 а.с.24).

Ухвалою суду від 27.01.2015 року в якості третьої особи залучено Відділ Держземагенства у Полтавському районі (т.1 а.с.51).

Ухвалою суду від 13.02.2015 року призначено по справі земельно-технічну експертизу та провадження у справі зупинено (т.1 а.с.75, 76).

Після надходження висновку експертизи, ухвалою суду від 04.06.2015 року провадження у справі відновлено (т.1 а.с.92).

23.07.2015 року представник ОСОБА_1 подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, просив суд зобов`язати відповідача знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому, визнати недійсним та скасувати рішення Супрунівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 3-ї сесії 6 скликання від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №952236, виданий ОСОБА_2 , та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461, яка належить ОСОБА_2 , стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000 грн. за порушення права власності на земельну ділянку, стягнути понесені судові витрати (т.1 а.с.123-126).

Ухвалою суду від 03.09.2015 року задоволено клопотання представника позивача та виключено з кола відповідачів ОСОБА_4 (т.1 а.с.170).

Заочним рішенням від 06.10.2015 року позов задоволено (т.1 а.с.187-192).

Ухвалою суду від 15.12.2015 року за заявою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення скасовано та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку (т.1 а.с.236, 237).

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району, Відділ Держгеокадастру у Полтавському районі, в якому просив припинити права власності на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року та свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01.11.2013 року; з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно просив виключити запис про право власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5324085207:07:001:0437; стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь понесені по справі судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 24.11.2010 року другою сесією шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняте рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 на території АДРЕСА_1 ; передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,15 га та посвідчено ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства. Проте, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 була виготовлена приватним підприємством «Полтавська земельна компанія» у 2011 році. При цьому, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання та технічне завдання було оформлене 10.06.2011 року. Кадастровий план виготовлено також у 2011 році. За таких умов неможливо було 24.11.2010 року затвердити технічну документацію, яка була виготовлена пізніше у 2011 році. Таким чином вважає, що рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 видане свідоцтво від 01.11.2013 року про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , було видане з грубим порушенням ст.ст. 123, 151, 186 ЗК, а отже не може вважатися дійсним. А отже, вважає, що ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку набув способом, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, земельна ділянка ОСОБА_1 надана частково за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 , право власності на яку набуто у відповідності до рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 30.12.2010 року. Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.01.2012 року, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 126 ЗК України. Відтак вважає, що надання ОСОБА_1 земельної ділянки частково за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 обмежують законні права останнього щодо користування своєю власністю (т.2 а.с.2-6).

Ухвалою суду від 29.03.2016 року вказану зустрічну позовну заяву об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району, Відділ Держземагенства у Полтавському районі про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинної побудови, стягнення моральної шкоди (т.2 а.с.32, 33).

Ухвалою судувід 11.05.2016року уоб`єднаній справізалучено доучасті вякості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 (т.2 а.с.51, 52).

Ухвалою суду від 12.08.2016 року призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до проведення експертизи (т.2 а.с.117-119).

Після надходження висновку експертизи, ухвалою суду від 15.11.2016 року провадження у справі відновлено (т.2 а.с.195).

Рішенням суду від 07.12.2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), яка належить ОСОБА_1 ; визнати недійсним та скасувати рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га. за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. за порушення права власності на земельну ділянку; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним при подачі позову до суду судові витрати в сумі 974 грн.40 коп. та 2400 грн. 40 коп. за проведення експертизи. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01.11.2013 року відмовлено в повному обсязі за безпідставністю (т.2 а.с.161-170).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від 29.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 07.12.2016 року залишено без змін (т.3 а.с.199-221).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2019 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 07.12.2016 року та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 29.03.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.4 а.с.71-78).

Ухвалою судді від 22.04.2019 року вказану цільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання (т.4 а.с.86, 87).

За клопотанням ОСОБА_2 (т.4 а.с.128-134), ухвалою суду від 12.08.2019 року призначено по справі повторну судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено (т.4 а.с.151,152).

У зв`язку з необхідністю витребування судом документів, зазначених у клопотання експерта, ухвалою суд від 29.10.2019 року провадження у справі відновлено (т.4 а.с.179, 180).

Ухвалою суду від 05.11.2019 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Тимохіної Л.С. та замінено третю особу ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкоємця ОСОБА_3 (т.4 а.с.151, 152).

Ухвалою суду від 06.11.2019 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Тимохіної Л.С. та призначено по справі геодезичну зйомку у цифровому просторовому (за координованому) електронному виді в dmf форматі (в СК-63) та паперовому вигляді земельних ділянок, провадження у справі зупинено (т.4 а.с.203-205).

Після надходження до суду матеріалів геодезичної зйомки, ухвалою суду від 02.01.2020 року провадження у справі відновлено (т.4 а.с.241, 242).

Ухвалою суду від 15.01.2020 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Тимохіної Л.С. та призначено по справі повторну судову земельно-технічну експертизу (т.5 а.с.10, 11).

Після надходження висновку експертизи ухвалою суду від 08.02.20221 року провадження у справі відновлено та призначено справу до підготовчого розгляду (т.5 а.с.76, 75).

Ухвалою суду від 17.05.2021 року за клопотанням ОСОБА_2 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавську міську раду (т.5 а.с.110, 111).

Ухвалою суду від 16.07.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (т.5 а.с.167, 168).

25.06.2021 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому уточнено позовні вимоги та остаточно представник позивача просила визнати недійсним та скасувати рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 952236, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324985207:07:991:00461, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 грн. за порушення права власності на земельну ділянку; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (т.5 а.с.150, 151).

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом адвокати Роменська Т.В. та Новицька О.О. уточнені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позові та просили їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом адвокат Тимохіна Л.С. зустрічний позов просила задовольнити, з підстав викладених в позові, у задоволенні первісного позову просила відмовити.

Представники третіх осіб, третя особа до суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи згідно договору купівлі-продажу від 20.09.2005 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.2 а.с.44).

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянки відповідно цільового призначення, визначених статтею 121 ЗК України.

З метою виконання належним власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог ст. 377 ЦК України, згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог Закону «країни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналіз норм діючого законодавства свідчить, що перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості, що відповідає принципу «superficies solo cedit» - збудоване на землі слідує за нею.

Таким чином, порядок, передбачений статтями 387, 388 ЦК України щодо витребування власником майна із чужого незаконного володіння, не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки відповідачі у справі набули разом із правом власності на житловий будинок право власності на земельну ділянку під будинком, необхідну для його обслуговування, на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Слід зазначити, що відповідно до архівного витягу з протоколу засідання виконавчого комітету Супрунівської сільської Ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області від 20.04.1982 року № 7 «Про затвердження наказів дирекції радгоспу ім. Кондратенка про наділ садиб робітниками і службовцями, які проживають на території сільської ради», відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу Української РСР затвердив накази дирекції радгоспу ім. Кондратенка про наділ садиб робітниками і службовцям: по наказу № 7 від 10.04.1982 року ОСОБА_6 0,15 га по с. Мильці (т.5 а.с.139). Вказане також підтверджується довідкою виконавчого комітету Супрунівської сільської ради Полтавського району № 1678 від 16.09.2005 року, у якій зазначено, що Метревелі т.в. була наділена земельна ділянка в розмірі 0,15 га згідно рішення Супрунівської сільської ради № 7 від 10.04.1982 року (т.5 а.с.137).

Відповідно до Акту-схеми, станом на 06.09.2005 року ОСОБА_6 мала земельну ділянку площею 0,15 га в с. Мильці, зареєстровану по ЗШК під № 148. Згідно даного документу суміжними землекористувачами земельної ділянки є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.5 а.с.136, 137).

Після смерті ОСОБА_6 вступила у спадщину ОСОБА_9 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 20.09.2005 року продала житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , право власності на якій остання мала на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 15.09.2005 року за реєстром № 2-10417, продала ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, норми ст. 120 ЗК України і ст. 377 ЦК України при купівлі ОСОБА_1 житлового будинку до нього перейшло право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі, в межах та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

Таким чином, ОСОБА_1 набув право користування земельною ділянкою площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , в установленому законом порядку, з користування ОСОБА_1 ця земельна ділянка не вилучалася, права користування нею в установленому законом порядку ОСОБА_1 не позбавлявся. Отже, право користування земельною ділянкою зберігалося за ОСОБА_1 до належно переоформлення.

У 2007 році ОСОБА_1 вирішив переоформити земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями, придбані ним та звернувся до Супрунівської сільської ради з відповідною заявою щодо отримання у власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.

Рішенням Супрунівської сільської ради Полтавського району № 126 від 04.05.2007 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 загальною площею 0,15 га, із них ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд 0,15 га (т.1 а.с.13).

Тобто земельна ділянка, відносно якої існує спір ОСОБА_1 була передана безоплатно у приватну власність ще у 2007 році. Відповідно до цього рішення ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію, яку в свою чергу затверджено рішенням Супрунівської сільською радою Полтавського району та області від 24.11.2010 року (т.1 а.с.22).

При зверненні ОСОБА_1 до Держземагенства у Полтавській області з питання реєстрації права власності на земельну ділянку з подальшою видачею державного акту, йому було роз`яснено, що земельна ділянка відсутня у публічній кадастровій карті України, тому йому необхідно звернутися до організації яка виготовляє електронний документ (обмінний файл XML). В зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до ПП «Полтавська Земельна Компанія» з даного питання, але йому було повідомлено, що по технічній документації, яка була раніше виготовлена та затверджена Супрунівською сільською радою Полтавського району не може бути виготовлений електронний документ та обмінний файл XML), тому слід виготовляти нову технічну документацію із землеустрою з відповідним електронним документом (обмінний файл XML).

Відповідно вище зазначеного ПП «Полтавська Земельна Компанія» виготовила нову технічну документацію з обмінним файлом XML (т.1 а.с.9-23).

В даній технічній документації існує вище назване рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 24.11.2010 року про затвердження технічної документації та передання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га.

У вище зазначеній технічній документації є акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.06.2011 року, в якому ОСОБА_2 поставив свій підпис про визначення меж та розмірів земельної ділянки ОСОБА_1 , тобто вже після рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 20.04.2011 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в с. Мильці для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в с. Мильці Полтавського району за рахунок земель ненаданих у власність і користування, ОСОБА_2 не міг не знати, що земельна ділянка, яка йому виділяється, виділяється частково за рахунок земельної ділянки, яка вже належать ОСОБА_1 .

Також відповідно рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 30.12.2010 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га в с. Мильці Полтавською району та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.145), тобто на багато пізніше чим передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_1 , а саме у 2007 році. Конкретна адреса земельної ділянки у вищезазначеному рішенні не вказана.

Враховуючи вище викладене, твердження ОСОБА_2 , що земельна ділянка ОСОБА_1 надана частково за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 є безґрунтовною, оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 була виділена у 2007 році, а земельна ділянка ОСОБА_2 у 2010 році.

20.04.2011 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в с. Мильці Полтавського району Полтавської області для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за рахунок земель ненаданих у власність і користування. В свою чергу згідно рішення Супрунівської ради Полтавського району та області від 24.11.2010 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 .

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 23.06.2014 року, 30.10.2014 року, 23.05.2014 року ОСОБА_2 подав уповноваженій особі Державного земельного кадастру заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру, а саме витягу про земельну ділянку (т.3 а.с.179-182, 184, 185).

На адресу ОСОБА_2 направлялися повідомлення від 30.10.2014 року, 23.05.2014 року про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру з тих підстав, що документи не відповідають вимогам, встановленим законом (т.3 а.с.183, 186).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 23.06.2014 року, інформацією про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена реєстрація земельної ділянки є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 20.11.2011 року, ФОП ОСОБА_10 , орган, який зареєстрував земельну ділянку - відділ Держкомзему у Полтавському районі, дата державної реєстрації земельної ділянки 16.02.2012 року (т.3 а.с.187).

Вказане свідчить, що саме технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок стала підставою для вказаної реєстрації, тоді як сільська рада давала ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

З матеріалів справи не вбачається, що ФОП ОСОБА_10 виготовлялася технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що є іншим видом технічної документації.

Крім того, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 27.03.2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку від 23.03.2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , кадастровий номер 5324085207:07:001:0461 відсутні, а саме відсутня інформація стосовно дати державної реєстрації права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація про номер запису про права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація щодо органу, який здійснив державну реєстрацію прав (в державному реєстрі прав) (т.3 а.с.170).

Згідно Інформаційної довідки від 24.03.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ОСОБА_2 значиться актуальна інформація щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації якого 06.11.2014 року, відомості щодо державної реєстрації об`єкта нерухомого майна земельної ділянки відсутні (т.3 а.с.171, 172).

Встановлене вказує на відсутність державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій ним побудований житловий будинок

Виконавчий комітет Супрунівської сільської ради Полтавського району в своїх письмових поясненнях, які є в матеріалах справи чітко зазначив, що для вирішення даного питання, ОСОБА_2 необхідно було погодити межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, відповідно п.б ч.2 ст. 198 ЗК України, але ОСОБА_1 межу не погоджував». Цей факт також підтверджується актом встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_2 , де взагалі ОСОБА_1 відсутній, як суміжний землекористувач, хоча ОСОБА_2 не міг не знати, що ОСОБА_1 являється суміжним землекористувачем.

Підтвердженням позовнихвимог ОСОБА_1 є висновок № 14 судової земельно-технічної експертизи від 25.05.2015 року, проведеної відповідно до ухвали суду експертом Авдєєвою Н.М. згідно якого: а) фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) та належить ОСОБА_1 , та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельної ділянки; б) фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) та належить ОСОБА_1 , та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельні ділянки. В даному випадку має місце недотримання меж та накладання на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), що належить ОСОБА_1 , суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 . Площі накладання земельних ділянок складає 0,0728 га та описується наступними межами: з боку земель Супрунівської сільської ради 15,36 м, 5,28 м; з боку земель ОСОБА_2 30,56 м.; з боку земель Супрунівської сільської ради 6,65 м., 46,37 м; з боку земель Макарець 29,68 м. За даними матеріалів геодезичних вишукувань за вище вказаними адресами, виконаних інженерами-геодезистами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вбачається, що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 за рахунок частини земельної ділянки ОСОБА_1 (площа співпадає на 49 % (728/1500), або 73% (728/1000) земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 ; в) за даними матеріалів геодезичних вишукувань в АДРЕСА_1 , виконаних інженерами геодезистами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , встановлено, що на земельній ділянці площею 0,15 га (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) по АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_1 ) розташований житловий будинок, що належить ОСОБА_2 . Площа накладання земельних ділянок складає 0,0728 га. Земельна ділянка, що наклалася, описується наступними межами: з боку земель Супрунівської сільської ради 15,36 м., 5,28 м; з боку земель ОСОБА_2 30,56 м.; з боку земель Супрунівської сільської ради 6,65м., 46,37м; з боку земель Макарець 29,68 м; г) фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), що належить ОСОБА_1 ,та фактичний порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельні ділянки (т.1 а.с.84-89).

У вказаному експертному висновку зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_2 була виділена за рахунок частини земельної ділянки ОСОБА_1 , більш того частина житлового будинку, яка належить ОСОБА_1 знаходиться на території земельної ділянки, яку помилково виділили ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку № 546/547 від 28.12.2020 року експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України, проведеної на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 15.01.2020 року, визначити чи відповідає фактична площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , а також площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 правовстановлюючим документам, кадастровим планам на вказані земельні ділянки обох власників не видається за можливе.

При проведенні експертами натурного обстеження встановлено, що територія по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 розташована в центральній частині кварталу житлової забудови. Суміжним землевласником з земельною ділянкою ОСОБА_2 , являється ОСОБА_13 . Суміжним землекористувачем з земельною ділянкою ОСОБА_1 є ОСОБА_3 . Територія за вказаними адресами: зі сторони АДРЕСА_2 не має огорож; із тильної сторони розташований яр (огорожа відсутня); зі сторони суміжних власників ( ОСОБА_13 та ОСОБА_3 ) наявні належні їм огорожі. При цьому, огорожі та межові знаки, що розмежовують земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні. Відстань між житловими будинками домоволодінь по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 становить 7,9 м. Водопровідний колодязь, від якого здійснюється підключення житлового будинку, що належить ОСОБА_2 до мережі водопостачання, знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_13 за межами своєї земельної ділянки. Враховуючи відсутність огорож та будь яких межових знаків, якими були би закріплені межі земельної ділянки ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_1 , що унеможливлює ідентифікувати їх місце розташування на місцевості, визначити фактичні площі та конфігурації вказаних земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не можливо. Відповідно визначити чи відповідає площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , а також площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 правовстановлюючим документам, кадастровим планам на вказані земельні ділянки обох власників не видається за можливе.

Також, дослідженням встановлено, що за геопросторовими даними (координатами) накладання земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мало місце при формуванні земельних ділянок (при розробці документацій із землеустрою) та внесенні даних до Державного земельного кадастру про обидві земельні ділянки обох власників. При цьому, площа накладання земельних ділянок одна на одну складала 0,49 кв.м. В експертному висновку зазначено, що при формуванні земельних ділянок (при розробці документації із землеустрою) обох власників спільна межа між земельними ділянками та геопросторовими даними (координатами) проходила по будинку ОСОБА_1 . При цьому, межі (визначені координатами поворотних точок) земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 від самого початку (починаючи з розроблення документації із землеустрою) були зміщені на територію суміжного землекористувача ОСОБА_3 .

Так само дослідженнями встановлено, що за геопросторовими даними (координатами) наявними у базі даних Державного земельного кадастру, на підстав яких сторонами отримано: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з кадастровим номером 5324085207:07:001:0461) від 10.10.2019 року № НВ-5314429092019 (власник ОСОБА_2 ) (т.4 с.с.194-198) та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з кадастровим номером 5324085207:07:001:0437) від 30.10.2019 року № НВ-5314528862019 (власник ОСОБА_1 ) (т.4 с.с.208-210) має місце накладання між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_1 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 . При цьому, площа накладання меж земельних ділянко одна на одну складала 10,29 кв.м. Тобто земельні ділянки з кадастровими номерами 5324085207:07:001:0461 (власник ОСОБА_2 ) та 5324085207:07:001:0437 (власник ОСОБА_1 ), при зміні їх геопросторових даних (координат) накладаються одна на одну. Вказані обставини виникали при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки або при виправленні помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру (т.5 а.с.49-72, 136).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону).

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що (власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист права громадян та юридичних осіб на земельну ділянку здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угод недійсними, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, тому для визнання недійсним державного акта на право власності на землю, як правовстановлюючого документа на землю потрібно оспарювати і рішення, що надало право на отримання цього акта.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України (власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків).

В свою чергу, відповідно до пп. 3, 4, 5, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно п. 11 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що згідно даних технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_2 , кадастровий номер на неї присвоєний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, за відсутності погодження документації із землеустрою сільською радою та після цього прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність, конкретне місцезнаходження земельної ділянки сільською радою не було визначено, технічна документація не містить адреси ділянки, відомостей про формування земельної ділянки у формі електронного документа. Відсутні відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

У свою чергу, доводи ОСОБА_2 , про те, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у спосіб, який не відповідає вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не відповідають встановленим по справі фактичним обставинам та спростовуються наявними доказами у справі.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він набув право власності на земельну ділянку значно раніше (25.01.2012 року), ніж ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є надуманими, оскільки право приватної власності ОСОБА_14 на земельну ділянку належним чином зареєстровано, а дані про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 відсутні.

Під час розгляду справи не знайшли підтвердження доводи ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка ОСОБА_1 надана за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_1 вже була виготовлена, земельна ділянка було сформована, її межі визначені в натурі, 08.04.2010 року межові знаки передані ОСОБА_1 на зберігання (т.3 а.с.114) та рішенням сільської ради від 24.11.2010 року вона була затверджена та передана йому у власність, а ОСОБА_2 рішенням сільської ради від 30.12.2010 року, тобто більше через місяць була виділена земельна ділянка у користування з порушенням норм законодавства.

Суду не надані належні і допустимі докази про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та підтвердження державної реєстрації права власності на зеленну ділянку, а саме, відсутні записи з Поземельної книги, запис з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Приймаючи до уваги надані ОСОБА_1 докази на підтвердження своїх позовних вимог суд вважає його уточнені позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, а саме, слід визнати недійсним та скасувати рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 952236, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324985207:07:991:00461, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Одночасно приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 15000 грн. суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 5000 грн., які є співмірними з завданою моральною шкодою неправомірними діями ОСОБА_2 , які виразились в самочинній побудові на земельній ділянці належній ОСОБА_1 будинку.

Приймаючи рішення по справі суд враховує ту обставину, що ОСОБА_2 не надано до суду жодного документу, який би підтверджував його право на земельну ділянку та на правові підстави побудови будинку на ділянці в АДРЕСА_2 та те, що вказані документи не надані ОСОБА_2 і судовому експерту на його вимогу по експертизі призначену за клопотання ОСОБА_2 .

З огляду на встановлені обставини та не надання ОСОБА_2 до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог суд вважає його позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні зустрічного позову про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01.11.2013 року; виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_1 , слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Судові витрати підлягають вирішенню відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,01.07.2020року міжадвокатом РоменськоюТ.В.та ЧхектіаніА.О.було укладенодоговір №74/20про наданняправничої допомогина представництвоінтересів уПолтавському районномусуді Полтавськоїобласті поданій справі (т.5 а.с.140, 141).

Згідно з актом приймання виконаних робіт від 02.07.2020 року за вказаною угодою загальна вартість послуг складає 10000 грн., а саме, опрацювання матеріалів і законодавчої бази, що регулюють спірні відносини з формування правової позиції та надання попередньої консультації; підготовка та складання процесуальних документів по справі; направлення примірними процесуальних документів іншим учасникам справи та подання до суду; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції (т.5 а.с.143).

Відповідно до копії квитанції № 74/20 від 02.07.2020 року ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_15 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. згідно договору про надання правничої допомоги (т.5 а.а.142).

За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада про визнання недійсним та скасувати рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 952236, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324985207:07:991:00461, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. за порушення права власності на земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним при подачі позову до суду судові витрати в сумі 974 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти за проведення експертизи в сумі 2400 грн.40 коп.

Стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_16 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12 травня 2022 року.

Учасники справи:

- позивач, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

- відповідач, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місце розташування: 38714, м. Полтава, вул. Соборності, 36;

- третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, місце розташування: 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 36;

- третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце розташування: 36039, м. Полтава, вул. Уютна, 23;

- третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Полтавська міська рада, місце розташування: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36.

Суддя Полтавського районного суду

Полтавської області Л.В.Шелудяков