Постанова

від 31.01.2023 по справі 545/4706/14-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4706/14-ц Номер провадження 22-ц/814/183/23Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Хіль Л.М.,

судді Бутенко С.Б.,Гальонкіна С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Полтавської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, Полтавська міська рада про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та з урахуванням уточнених та збільшених вимог просив зобов`язати відповідача знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому, визнати недійсним та скасувати рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 3-ї сесії 6 скликання від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №952236, виданий ОСОБА_1 , та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461, яка належить ОСОБА_1 , стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000 грн. за порушення права власності на земельну ділянку, а також вирішити питання судових витрат.

В обгрунтвання позову вказував, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 01.11.2013 року йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та області з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ведення (присадибна ділянка).

Зазначав, що у зв`язку з певними матеріальними труднощами, які були у нього у 2013 році, він не почав будувати будинок, а після отримання правовстановлюючих документів на початку 2014 року вирішив почати будівництво, але коли приїхав до своєї земельної ділянки робити заміри, то виявив, що на земельній ділянці побудовано будинок, якого на час отримання ним свідоцтва не було.

Вказував, що ним було встановлено, що будинок побудував ОСОБА_1 , після чого звернувся до останнього з питанням на підставі чого ним збудовано будинок на його земельній ділянці, то відповідач повідомив, що він вважав, що земельна ділянка нікому не належить, а тому і побудував на ній будинок.

Зазначав, що Супрунівською сільською радою Полтавського району Полтавської області на третій сесії шостого скликання 30.12.2010 року прийнято рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га і на підставі даного рішення відділом Держкомзему у Полтавського району видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка фактично накладена на межі його земельної ділянки.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району, Відділ Держгеокадастру у Полтавському районі, в якому просив припинити права власності на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року та свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01.11.2013 року; з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно просив виключити запис про право власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та області з кадастровим номером 5324085207:07:001:0437; стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що 24.11.2010 року другою сесією шостого скликання Супрунівською сільською радою Полтавського району Полтавської області прийнято рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на території АДРЕСА_1 ; передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,15 га та посвідчено ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства.

Проте, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 була виготовлена приватним підприємством «Полтавська земельна компанія» у 2011 році. При цьому, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання та технічне завдання було оформлене 10.06.2011 року. Кадастровий план виготовлено також у 2011 році.

За таких умов неможливо було 24.11.2010 року затвердити технічну документацію, яка була виготовлена пізнішеу 2011 році. Таким чином вважає, що рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_2 видане свідоцтво від 01.11.2013 року про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , було видане з грубим порушенням ст.ст.123,151,186 ЗК, а отже не може вважатися дійсним.

Вважав, що ОСОБА_2 право власності на спірну земельну ділянку набув способом, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, земельна ділянка ОСОБА_2 надана частково за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто у відповідності до рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 30.12.2010 року.

Вказував, що його право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.01.2012 року, що відповідає вимогам ч. 1ст. 126 ЗК України.

Відтак вважає, що надання ОСОБА_2 земельної ділянки частково за рахунок його земельної ділянки обмежують законні права останнього щодо користування своєю власністю.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.03.2016 року вказану зустрічну позовну заяву об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Полтавської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди.

Рішенням суду від 07.12.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), яка належить ОСОБА_2 ; визнано недійсним та скасовано рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га. за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. за порушення права власності на земельну ділянку; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачені ним при подачі позову до суду судові витрати в сумі 974 грн.40 коп. та 2400 грн. 40 коп. за проведення експертизи. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24.11.2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01.11.2013 року відмовлено в повному обсязі за безпідставністю (т.2 а.с.161-170).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від 29.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 07.12.2016 року залишено без змін (т.3 а.с.199-221).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2019 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 07.12.2016 року та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 29.03.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.4 а.с.71-78).

Верховний суд вказав, що позовна вимога про знесення житлового будинку відповідача є крайньою мірою, та її застосування можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Полтавської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 952236, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324985207:07:991:00461, яка належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. за порушення права власності на земельну ділянку.

Вирішено питання судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, Полтавська міська рада про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено в повному обсязі за безпідставністю.

Не погодившись з вказаним рішення його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем невірно обраний спосіб захисту та позов подано до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у позові.

Окрім того вказує, що права ОСОБА_2 щодо використання земельної ділянки не є порушеними.

Вказує, що позивачем не доведено належними доказами підстав для стягнення моральної шкоди, а саме не встановлено, які дії було вчинено ОСОБА_1 які стали наслідком завдання шкоди ОСОБА_2 .

Зазначає, що рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року ухвалено з порушенням ст. 123,151,186 ЗК України, оскільки неможливо затвердити технічну документацію земельної ділянки, яка була виготовлена значно пізніше у 2011 році.

Вказує, що судом було порушено норми процесуального права, оскільки оскаржуване рішення було ухвалено без участі третьої особи ОСОБА_3 , що є підставою для його скасування.

Місцевим судом не було враховано, ступінь вини учасників справи у накладенні спірних земельних ділянок, сільська рада визнала помилку державних органів, зокрема, і свою при оформленні землевпорядних документів.

Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.

Вказане узгоджується з правовою позицією ВС в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц.

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Від ОСОБА_4 яка діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому процесі.

Проте, вказане клопотання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно достатті 372ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд у справі №361/8331/18 в постанові від 01 жовтня 2020 року.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги без участі сторін.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що згідно договору купівлі- продажу від 20.09.2005 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в м. Мильці (т.2 а.с.44).

Відповіднодо архівного витягу зпротоколу засіданнявиконавчого комітетуСупрунівської сільськоїРади народнихдепутатів Полтавськогорайону Полтавськоїобласті від20.04.1982року №7«Про затвердженнянаказів дирекціїрадгоспу ім.Кондратенка пронаділ садибробітниками і службовцями, які проживають на території сільської ради», відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу Української РСР затвердив накази дирекції радгоспу ім. Кондратенка про наділ садиб робітниками і службовцям: по наказу № 7 від 10.04.1982 року ОСОБА_5 0,15 га по с. Мильці (т.5 а.с.139). Вказане також підтверджується довідкою виконавчого комітету Супрунівської сільської ради Полтавського району № 1678 від 16.09.2005 року, у якій зазначено, що ОСОБА_5 була наділена земельна ділянка в розмірі 0,15 га згідно рішення Супрунівської сільської ради № 7 від 10.04.1982 року (т.5 а.с.137).

Відповідно до Акту-схеми, станом на 06.09.2005 року ОСОБА_5 мала земельну ділянку площею 0,15 га в с. Мильці, зареєстровану по ЗШК під № 148. Згідно даного документу суміжними землекористувачами земельної ділянки є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.5 а.с.136, 137).

Місцевим судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_5 вступила у спадщину ОСОБА_8 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 20.09.2005 року продала житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , право власності на якій остання мала на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 15.09.2005 року за реєстром № 2-10417 ОСОБА_2 .

Таким чином вбачається, що при купівлі ОСОБА_2 житлового будинку він набув

право користування земельною ділянкою площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 .

В установленому законом порядку, з користування ОСОБА_2 ця земельна ділянка не вилучалася, права користування нею в установленому законом порядку позивач не позбавлявся.

У 2007 році ОСОБА_2 вирішив переоформити земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями, придбані ним та звернувся до Супрунівської сільської ради з відповідною заявою щодо отримання у власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок.

Рішенням Супрунівської сільської ради Полтавського району № 126 від 04.05.2007 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 . загальною площею 0,15 га, із них ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд 0,15 га (т.1 а.с.13).

Тобто земельна ділянка, відносно якої існує спір ОСОБА_2 була передана безоплатно у приватну власність ще у 2007 році. Відповідно до цього рішення йому виготовлено технічну документацію, яку в свою чергу затверджено рішенням Супрунівської сільською радою Полтавського району та області від 24.11.2010 року (т.1 а.с.22).

При зверненні ОСОБА_2 до Держземагенства у Полтавській області з питання реєстрації права власності на земельну ділянку з подальшою видачею державного акту, йому було роз`яснено, що земельна ділянка відсутня у публічній кадастровій карті України, тому йому необхідно звернутися до організації яка виготовляє електронний документ (обмінний файл XML). В зв`язку з цим він звернувся до ПП «Полтавська Земельна Компанія» з даного питання, але йому було повідомлено, що по технічній документації, яка була раніше виготовлена та затверджена Супрунівською сільською радою Полтавського району не може бути виготовлений електронний документ та обмінний файл XML), тому слід виготовляти нову технічну документацію із землеустрою з відповідним електронним документом (обмінний файл XML).

В подальшому ПП «Полтавська Земельна Компанія» виготовила нову технічну документацію з обмінним файлом XML (т.1 а.с.9-23).

В даній технічній документації існує вище назване рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 24.11.2010 року про затвердження технічної документації та передання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га.

У вище зазначеній технічній документації міститься акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.06.2011 року, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис про визначення меж та розмірів земельної ділянки ОСОБА_2 , тобто вже після рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 20.04.2011 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в с. Мильці для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в с. Мильці Полтавського району за рахунок земель ненаданих у власність і користування, ОСОБА_1 не міг не знати, що земельна ділянка, яка йому виділяється, виділяється частково за рахунок земельної ділянки, яка вже належать ОСОБА_2 .

Також відповідно рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 30.12.2010 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га в с. Мильці Полтавською району та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.145).

Місцевим судом встановлено, що 20.04.2011 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в с. Мильці Полтавського району Полтавської області для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за рахунок земель ненаданих у власність і користування. В свою чергу згідно рішення Супрунівської ради Полтавського району та області від 24.11.2010 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 .

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 23.06.2014 року, 30.10.2014 року, 23.05.2014 року ОСОБА_1 подав уповноваженій особі Державного земельного кадастру заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру, а саме витягу про земельну ділянку (т.3 а.с.179-182, 184, 185).

На адресу відповідача направлялися повідомлення від 30.10.2014 року, 23.05.2014 року про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру з тих підстав, що документи не відповідають вимогам, встановленим законом (т.3 а.с.183, 186).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 23.06.2014 року, інформацією про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена реєстрація земельної ділянки є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 20.11.2011 року, ФОП ОСОБА_9 , орган, який зареєстрував земельну ділянку - відділ Держкомзему у Полтавському районі, дата державної реєстрації земельної ділянки 16.02.2012 року (т.3 а.с.187).

З матеріалів справи не вбачається, що ФОП ОСОБА_9 виготовлялася технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що є іншим видом технічної документації.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 27.03.2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку від 23.03.2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , кадастровий номер 5324085207:07:001:0461 відсутні, а саме відсутня інформація стосовно дати державної реєстрації права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація про номер запису про права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація щодо органу, який здійснив державну реєстрацію прав (в державному реєстрі прав) (т.3 а.с.170).

Відповідно інформаційної довідки від 24.03.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ОСОБА_1 значиться актуальна інформація щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації якого 06.11.2014 року, відомості щодо державної реєстрації об`єкта нерухомого майназемельної ділянки відсутні (т.3 а.с.171, 172).

Згідно пояснень Виконавчого комітету Супрунівської сільської ради Полтавського району в вказано, що для вирішення даного питання, ОСОБА_1 необхідно було погодити межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, відповідно п.б ч.2ст. 198 ЗК України, але ОСОБА_2 межу не погоджував». Цей факт також підтверджується актом встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_1 , де взагалі ОСОБА_2 відсутній, як суміжний землекористувач.

Згідно висновку № 14 судової земельно-технічної експертизи від 25.05.2015 року фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) та належить ОСОБА_2 , та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_1 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельної ділянки; б) фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) та належить ОСОБА_2 , та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_1 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельні ділянки.

В даному випадку має місце недотримання меж та накладання на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), що належить ОСОБА_2 , суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_1 . Площі накладання земельних ділянок складає 0,0728 га та описується наступними межами: з боку земель Супрунівської сільської ради 15,36 м, 5,28 м; з боку земель ОСОБА_1 30,56 м.; з боку земель Супрунівської сільської ради 6,65 м., 46,37 м; з боку земель Макарець 29,68 м. За даними матеріалів геодезичних вишукувань за вище вказаними адресами, виконаних інженерами-геодезистами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вбачається, що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 за рахунок частини земельної ділянки ОСОБА_2 (площа співпадає на 49 % (728/1500), або 73% (728/1000) земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 ; в) за даними матеріалів геодезичних вишукувань в АДРЕСА_1 , виконаних інженерами геодезистами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , встановлено, що на земельній ділянці площею 0,15 га (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) по АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_2 ) розташований житловий будинок, що належить ОСОБА_1 . Площа накладання земельних ділянок складає 0,0728 га. Земельна ділянка, що наклалася, описується наступними межами: з боку земель Супрунівської сільської ради 15,36 м., 5,28 м; з боку земель ОСОБА_1 30,56 м.; з боку земель Супрунівської сільської ради 6,65м., 46,37м; з боку земель Макарець 29,68 м; г) фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), що належить ОСОБА_2 ,та фактичний порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_1 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельні ділянки (т.1 а.с.84-89).

Відповідно до висновку № 546/547 від 28.12.2020 року вказано, що визначити чи відповідає фактична площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , а також площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 правовстановлюючим документам, кадастровим планам на вказані земельні ділянки обох власників не видається за можливе.

При проведенні експертами натурного обстеження встановлено, що територія по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 розташована в центральній частині кварталу житлової забудови. Суміжним землевласником з земельною ділянкою ОСОБА_1 , являється ОСОБА_12 . Суміжним землекористувачем з земельною ділянкою ОСОБА_2 є ОСОБА_3 . Територія за вказаними адресами: зі сторони АДРЕСА_1 не має огорож; із тильної сторони розташований яр (огорожа відсутня); зі сторони суміжних власників ( ОСОБА_12 та ОСОБА_3 ) наявні належні їм огорожі. При цьому, огорожі та межові знаки, що розмежовують земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні. Відстань між житловими будинками домоволодінь по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 становить 7,9 м. Водопровідний колодязь, від якого здійснюється підключення житлового будинку, що належить ОСОБА_1 до мережі водопостачання, знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_12 за межами своєї земельної ділянки. Враховуючи відсутність огорож та будь яких межових знаків, якими були би закріплені межі земельної ділянки ОСОБА_1 та земельної ділянки ОСОБА_2 , що унеможливлює ідентифікувати їх місце розташування на місцевості, визначити фактичні площі та конфігурації вказаних земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не можливо. Відповідно визначити чи відповідає площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , а також площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 правовстановлюючим документам, кадастровим планам на вказані земельні ділянки обох власників не видається за можливе.

Також, дослідженням встановлено, що за геопросторовими даними (координатами) накладання земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мало місце при формуванні земельних ділянок (при розробці документацій із землеустрою) та внесенні даних до Державного земельного кадастру про обидві земельні ділянки обох власників. При цьому, площа накладання земельних ділянок одна на одну складала 0,49 кв.м. В експертному висновку зазначено, що при формуванні земельних ділянок (при розробці документації із землеустрою) обох власників спільна межа між земельними ділянками та геопросторовими даними (координатами) проходила по будинку ОСОБА_2 . При цьому, межі (визначені координатами поворотних точок) земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 від самого початку (починаючи з розроблення документації із землеустрою) були зміщені на територію суміжного землекористувача ОСОБА_3 .

Окрім того, встановлено, що за геопросторовими даними (координатами) наявними у базі даних Державного земельного кадастру, на підстав яких сторонами отримано: Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з кадастровим номером 5324085207:07:001:0461) від 10.10.2019 року № НВ-5314429092019 (власник ОСОБА_1 ) (т.4 с.с.194-198) та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з кадастровим номером 5324085207:07:001:0437) від 30.10.2019 року № НВ-5314528862019 (власник ОСОБА_2 ) (т.4 с.с.208-210) має місце накладання між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_2 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . При цьому, площа накладання меж земельних ділянко одна на одну складала 10,29 кв.м. Тобто земельні ділянки з кадастровими номерами 5324085207:07:001:0461 (власник ОСОБА_1 ) та 5324085207:07:001:0437 (власник ОСОБА_2 ), при зміні їх геопросторових даних (координат) накладаються одна на одну. Вказані обставини виникали при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки або при виправленні помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру (т.5 а.с.49-72, 136).

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині визнання недійсним та скасування рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним та скасування Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 952236, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30.12.2010 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324985207:07:991:00461, яка належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 місцевий суд виходив з того, що його права, як землевласника, порушені внаслідок будівництва житлового будинку на його земельній ділянці, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Задовольняючи частково вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. місцевий суд враховув порушення з боку відповідача права власності земельної ділянки позивача та виходив з принципу співмірності завданої моральної шкоди неправомірними діями ОСОБА_1 , які виразилися у самочинному будівництві на його земельній ділянці будинку.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що останнім не надано до місцевого суду жодного документу, який би підтверджував його право на земельну ділянку та правові підстави будівництва будинку на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , а а також не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх вимог.

Апеляційний суд вважає такі висновки місцевого суду вірними з наступних підстав.

Згідност.2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українивстановлено право кожної особи, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої 321ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У разі порушення цього права власник має право на підставістатті 391 ЦК Українивимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.

Відповідно до статті 391 ЦК України, частини другої ст.152та частини першої статті155 ЗК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону).

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що (власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист права громадян та юридичних осіб на земельну ділянку здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угод недійсними, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, тому для визнання недійсним державного акта на право власності на землю, як правовстановлюючого документа на землю потрібно оспарювати і рішення, що надало право на отримання цього акта.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України (власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків).

В свою чергу, відповідно до пп. 3, 4, 5, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно п. 11 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та другастатті 103 ЗК України).

Інститут земельних відносин добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Супрунівської сільської ради Полтавського району № 126 від 04.05.2007 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 загальною площею 0,15 га, із них ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд 0,15 га (т.1 а.с.13).

Тобто земельна ділянка, відносно якої існує спір ОСОБА_2 була передана безоплатно у приватну власність ще у 2007 році. Відповідно до цього рішення ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію, яку в свою чергу затверджено рішенням Супрунівської сільською радою Полтавського району та області від 24.11.2010 року (т.1 а.с.22).

При зверненні ОСОБА_2 до Держземагенства у Полтавській області з питання реєстрації права власності на земельну ділянку з подальшою видачею державного акту, йому було роз`яснено, що земельна ділянка відсутня у публічній кадастровій карті України, тому йому необхідно звернутися до організації яка виготовляє електронний документ (обмінний файл XML). В зв`язку з цим ОСОБА_2 звернувся до ПП «Полтавська Земельна Компанія» з даного питання, але йому було повідомлено, що по технічній документації, яка була раніше виготовлена та затверджена Супрунівською сільською радою Полтавського району не може бути виготовлений електронний документ та обмінний файл XML), тому слід виготовляти нову технічну документацію із землеустрою з відповідним електронним документом (обмінний файл XML).

Відповідно вище зазначеного ПП «Полтавська Земельна Компанія» виготовила нову технічну документацію з обмінним файлом XML (т.1 а.с.9-23).

В даній технічній документації існує вище назване рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 24.11.2010 року про затвердження технічної документації та передання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га.

У вище зазначеній технічній документації є акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.06.2011 року, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис про визначення меж та розмірів земельної ділянки ОСОБА_2 , тобто вже після рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 20.04.2011 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в с. Мильці для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в с. Мильці Полтавського району за рахунок земель ненаданих у власність і користування, ОСОБА_1 не міг не знати, що земельна ділянка, яка йому виділяється, виділяється частково за рахунок земельної ділянки, яка вже належать ОСОБА_2 .

Відповідно рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 30.12.2010 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га в с. Мильці Полтавською району та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.145), тобто на багато пізніше чим передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 , а саме у 2007 році. Конкретна адреса земельної ділянки у вищезазначеному рішенні не вказана.

Враховуючи викладене, твердження ОСОБА_1 , що земельна ділянка ОСОБА_2 надана частково за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки земельна ділянка ОСОБА_2 була виділена у 2007 році, а земельна ділянка ОСОБА_1 у 2010 році.

20.04.2011 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в с. Мильці Полтавського району Полтавської області для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за рахунок земель ненаданих у власність і користування.

Згідно рішення Супрунівської ради Полтавського району та області від 24.11.2010 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 .

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 27.03.2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку від 23.03.2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , кадастровий номер 5324085207:07:001:0461 відсутні, а саме відсутня інформація стосовно дати державної реєстрації права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація про номер запису про права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація щодо органу, який здійснив державну реєстрацію прав (в державному реєстрі прав) (т.3 а.с.170).

Згідно Інформаційної довідки від 24.03.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ОСОБА_1 значиться актуальна інформація щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації якого 06.11.2014 року, відомості щодо державної реєстрації об`єкта нерухомого майна земельної ділянки відсутні (т.3 а.с.171, 172).

Із вказаного слідує, що державна реєстраціїя земельної ділянки ОСОБА_1 , на якій ним побудований житловий будинок відсутня.

Аналізуючи надані сторонами докази, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що згідно даних технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 , кадастровий номер на неї присвоєний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, за відсутності погодження документації із землеустрою сільською радою та після цього прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність, конкретне місцезнаходження земельної ділянки сільською радою не було визначено, технічна документація не містить адреси ділянки, відомостей про формування земельної ділянки у формі електронного документа. Відсутні відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, а також ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку.

Приймаючи доуваги надані ОСОБА_2 докази,місцевий суддійшов обґрунтованоговисновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки права його, як землевласника, порушені внаслідок будівництва житлового будинку на його земельній ділянці, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо подачі позову ОСОБА_2 до неналежного відповідача не заслуговують на увагу, оскільки саме діями відповідача ОСОБА_1 було порушено право власності на його земельну ділянку, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно послався на те, що ОСОБА_1 не надав документів про право власності на земельну ділянку, оскільки матеріали справи дійсно не містять належних та допустимих доказів про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_13 на земельну ділянку, на підтвердження державної реєстрації права власності на земельну ділянку не надано записів з Поземельної книги, не надано записів з Державного земельного кадастру, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди частково у розмірі 5000 грн. оскляьки виходячи із принципу співмірності, за порушення права власності на земельну ділянку, що виразилося у самочинному будівництві на ній будинку,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи позивача, при цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі,не вбачається.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районногосуду Полтавськоїобласті від04травня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя Л.М. Хіль

Судді С.Б. Бутенко

С.А. Гальонкін