Постанова

від 23.11.2023 по справі 545/4706/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 545/4706/14-ц

провадження № 61-3558св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада,

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року у складі судді Шелудякова Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області про знесення самочинно збудованого будинку та стягнення моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 01 листопада 2013 року на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,15 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на АДРЕСА_1 , на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Після отримання правовстановлюючих документів на початку 2014 року позивач вирішив почати будівництво, але коли приїхав до своєї земельної ділянки робити заміри, то виявив, що на земельній ділянці побудований будинок, якого на момент отримання ним свідоцтва не було. Позивачем було встановлено, що будинок побудував відповідач. 30 грудня 2010 року Супрунівською сільською радою Полтавського району Полтавської області прийнято рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га і на підставі цього рішення відділом Держкомзему у Полтавському районі виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, яка фактично накладена на межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 .

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд:

визнати недійсним та скасувати рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 3-ої сесії 6-го скликання від 30 грудня 2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 952236, виданий ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324085207:07:001:0461, яка належить ОСОБА_2 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн за порушення права власності на земельну ділянку.

У лютому 2016 році ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виключення запису про право власності на земельну ділянку.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2010 року Супрунівською сільською радою Полтавського району Полтавської області прийнято рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянинові ОСОБА_1 на території АДРЕСА_1 , Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області». Відповідно до цього рішення була затверджена документація із землеустрою ОСОБА_1 . Проте, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, технічне завдання, кадастровий план були виготовлені у 2011 році. За таких умов неможливо було 24 листопада 2010 року затвердити технічну документацію, яка була виготовлена значно пізніше - у 2011 році. Таким чином, зазначене рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року прийнято з порушенням статей 123, 151, 186 ЗК України, а отже не може вважатися дійсним. Однак, на підставі цього рішення ОСОБА_1 було видано свідоцтво від 01 листопада 2013 року про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку набув у спосіб, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_2 просив:

визнати недійсним рішення 2-ої сесії 6-го скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01 листопада 2013 року;

припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справа переглядалась судами неодноразово

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинної побудови, стягнення моральної шкоди в якості третьої особи залучений відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03 вересня 2015 року виключено з кола відповідачів ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинної побудови, стягнення моральної шкоди.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), яка належить ОСОБА_1 .

Визнано недійсним та скасовано рішення 3-ї сесії 6-го скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області від 30 грудня 2010 року про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га. за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн за порушення права власності на земельну ділянку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним при подачі позову судові витрати в сумі 243,60 грн.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2015 року скасовано заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2015 року.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району, відділ Держгеокадастру у Полтавському районі, про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24 листопада 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01 листопада 2013 року об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району, відділ Держземагенства у Полтавському районі, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинної побудови, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6 .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), яка належить ОСОБА_1 .

Визнано недійсним та скасовано рішення 3-ї сесії 6-го скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області від 30 грудня 2010 року про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га. за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн за порушення права власності на земельну ділянку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним при подачі позову до суду судові витрати в сумі 974,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти за проведення експертизи в сумі 2 400,40 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення другої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району від 24листопада 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 01 листопада 2013 року відмовлено в повному обсязі за безпідставністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 , не відповідають правовстановлюючим документам на ці земельні ділянки, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи, тому, висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірний будинок необхідно вважати самочинним будівництвом, є передчасним;

суди задовольнили позовну вимогу про знесення житлового будинку відповідача, що є крайньою мірою, та не врахували, що її застосування можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а також не врахували ступінь вини учасників справи у накладенні спірних земельних ділянок;

при новому розгляді справи судам необхідно перевірити, чи є втручання у право власності ОСОБА_2 законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес (легітимну мету); чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям, а також перевірити ступінь вини відповідача у порушенні норм земельного права. Крім того, судам необхідно врахувати те, що за наявності законних підстав для втручання у право особи на майно, позбавлення її права на майно без будь-якої компенсації є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2019 року замінено третю особу ОСОБА_6 у справі на ОСОБА_3 .

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області та Полтавську міську раду.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30 грудня 2010 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 952236, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення третьої сесії шостого скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 30 грудня 2010 року та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5324985207:07:991:00461, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн за порушення права власності на земельну ділянку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним при подачі позову до суду судові витрати в сумі 974,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти за проведення експертизи в сумі 2 400,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що при купівлі ОСОБА_1 житлового будинку до нього перейшло право користування на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення в обсязі, в межах та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача. Таким чином, ОСОБА_1 набув право користування земельною ділянкою площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , в установленому законом порядку, з користування ОСОБА_1 ця земельна ділянка не вилучалася, права користування нею в установленому законом порядку ОСОБА_1 не позбавлявся. Отже, право користування земельною ділянкою зберігалося за ОСОБА_1 до належного переоформлення. Земельна ділянка, відносно якої існує спір ОСОБА_1 , була передана безоплатно у приватну власність ще у 2007 році, рішенням Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року затверджено технічну документацію. При зверненні ОСОБА_1 до Держземагенства у Полтавській області з питання реєстрації права власності на земельну ділянку з подальшою видачею державного акту, йому було роз`яснено, що земельна ділянка відсутня у публічній кадастровій карті України, тому ПП «Полтавська Земельна Компанія» виготовила нову технічну документацію з обмінним файлом XML, в якій існує рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району та області від 24 листопада 2010 року про затвердження технічної документації та передання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га, а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10 червня 2011 року, в якому ОСОБА_2 поставив свій підпис про визначення меж та розмірів земельної ділянки ОСОБА_1 . Тобто, вже після рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 20 квітня 2011 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в с. Мильці для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в с. Мильці Полтавського району за рахунок земель ненаданих у власність і користування, ОСОБА_2 не міг не знати, що земельна ділянка, яка йому виділяється, виділяється частково за рахунок земельної ділянки, яка вже належать ОСОБА_1 . Таким чином твердження ОСОБА_2 , що земельна ділянка ОСОБА_1 надана частково за рахунок земельної ділянки ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 була виділена у 2007 році, а земельна ділянка ОСОБА_2 у 2010 році.

Суди вказали, що згідно даних технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_2 , кадастровий номер на неї присвоєний з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, за відсутності погодження документації із землеустрою сільською радою та після цього прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність, конкретне місцезнаходження земельної ділянки сільською радою не було визначено, технічна документація не містить адреси ділянки, відомостей про формування земельної ділянки у формі електронного документа. Відсутні відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Доводи ОСОБА_2 про те, що він набув право власності на земельну ділянку значно раніше (25 січня 2012 року), ніж ОСОБА_1 (25 жовтня 2013 року) є надуманими, оскільки право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку належним чином зареєстровано, а дані про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 відсутні. Разом з тим, технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_1 вже була виготовлена, земельна ділянка було сформована, її межі визначені в натурі, 08 квітня 2010 року межові знаки передані ОСОБА_1 на зберігання та рішенням сільської ради від 24 листопада 2010 року вона була затверджена та передана йому у власність, а ОСОБА_2 рішенням сільської ради від 30 грудня 2010 року, тобто більше через місяць була виділена земельна ділянка у користування з порушенням норм законодавства. ОСОБА_2 не надані належні і допустимі докази про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та підтвердження державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а саме, відсутні записи з Поземельної книги, запис з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суди вказали, що ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн, тому ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 000,00 грн, які є співмірними з завданою моральною шкодою неправомірними діями ОСОБА_2 , що виразились в самочинній побудові на земельній ділянці належній ОСОБА_1 будинку.

Щодо зустрічного позову суди вказали, що ОСОБА_2 не надано ні суду, ні судовому експерту (експертиза призначалася за клопотанням ОСОБА_2 ), документів, які б підтверджували його право на земельну ділянку та на правові підстави побудови будинку на ділянці в АДРЕСА_1 . Тому зустрічні позовні вимоги є безпідставними.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У березні 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушеннями норм матеріального та процесуального права, без виконання обов`язкових для суду вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у цій справі, без врахування правових висновків Верховного Суду. Так поза увагою судів залишилися наступні обставини:

до участі в справі не залучено належного відповідача, а отже позивачем ОСОБА_1 неправильно обраний спосіб захисту порушених, на його думку, прав (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України);

права ОСОБА_1 щодо використання земельної ділянки не є порушеними, останній не використовує земельну ділянку за призначенням;

судами не врахований висновок комісійної судової земельно-технічної експертизи № 546/547 від 28 грудня 2020 року, в тому числі щодо зміни геопросторових даних, поворотних точок, накладення земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

відсутні підстави для висновку, що у ОСОБА_2 відсутні документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку та безпідставне твердження про самочинне будівництво будинку ОСОБА_2 на земельній ділянці ОСОБА_1 ;

не обґрунтований та не доведений розмір та підстави для відшкодування моральної шкоди, не встановлено якими діями ОСОБА_2 спричинена моральна шкода та причинний зв`язок між дією та наслідками, з яких міркувань та доказів ОСОБА_1 виходив при визначені її розміру;

право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 набув способом, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому суд безпідставно не задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2 ;

ухвалено рішення без участі третьої особи ОСОБА_3 , якому діями ОСОБА_1 завдано суттєвої шкоди, оскільки земельна ділянка останнього на третину накладається саме на будинок та земельну ділянку ОСОБА_3 ;

порушено вимоги статті 6 та 10 ЦПК України - принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, принцип змагальності сторін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 545/4706/14-ц, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 545/4706/14-ц.

У травні 2023 року матеріали цивільної справи № 545/4706/14-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 639/6295/16-ц, від 14 липня 2020 року у справі № 686/23977/18, від 08 липня 2020 року в справі № 612/808/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 818/1430/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу від 20 вересня 2005 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Мильці.

Відповідно до архівного витягу з протоколу засідання виконавчого комітету Супрунівської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області від 20 квітня 1982 року № 7 «Про затвердження наказів дирекції радгоспу ім. Кондратенка про наділ садиб робітниками і службовцями, які проживають на території сільської ради», відповідно до статті 12 ЗК Української РСР затвердив накази дирекції радгоспу ім. Кондратенка про наділ садиб робітниками і службовцям: по наказу № 7 від 10 квітня 1982 року ОСОБА_7 0,15 га по с. Мильці. Відповідно до довідки виконавчого комітету Супрунівської сільської ради Полтавського району № 1678 від 16 вересня 2005 року ОСОБА_7 була наділена земельною ділянкою в розмірі 0,15 га згідно рішення Супрунівської сільської ради № 7 від 10 квітня 1982 року.

Відповідно до акту-схеми, станом на 06 вересня 2005 року ОСОБА_7 мала земельну ділянку площею 0,15 га в с. Мильці, зареєстровану по ЗШК під № НОМЕР_2, суміжними землекористувачами земельної ділянки є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Після смерті ОСОБА_7 вступила у спадщину ОСОБА_10 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 20 вересня 2005 року продала житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , право власності на якій остання мала на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 15 вересня 2005 року за реєстром № 2-10417, ОСОБА_1 .

Рішенням Супрунівської сільської ради Полтавського району № 126 від 04 травня 2007 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,15 га, із них ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд 0,15 га.

Відповідно до рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району № 126 від 04 травня 2007 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію, яку затверджено рішенням Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року.

При зверненні ОСОБА_1 до Держземагенства у Полтавській області з питання реєстрації права власності на земельну ділянку з подальшою видачею державного акту, йому було роз`яснено, що земельна ділянка відсутня у публічній кадастровій карті України, тому йому необхідно звернутися до організації, яка виготовляє електронний документ (обмінний файл XML). У зв`язку з цим він звернувся до ПП «Полтавська Земельна Компанія», але йому було повідомлено, що по технічній документації, яка була раніше виготовлена та затверджена Супрунівською сільською радою Полтавського району не може бути виготовлений електронний документ та обмінний файл XML), тому слід виготовляти нову технічну документацію із землеустрою з відповідним електронним документом (обмінний файл XML).

В подальшому ПП «Полтавська Земельна Компанія» виготовила нову технічну документацію з обмінним файлом XML, в якій є рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року про затвердження технічної документації та передання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га, а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10 червня 2011 року, в якому ОСОБА_2 поставив свій підпис про визначення меж та розмірів земельної ділянки ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району від 30 грудня 2010 року «Про виділення земельних ділянок та передачу їх в приватну власність» ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га в с. Мильці Полтавською району та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

20 квітня 2011 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га в с. Мильці Полтавського району Полтавської області для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за рахунок земель ненаданих у власність і користування.

23 червня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 23 травня 2014 року ОСОБА_2 подав уповноваженій особі Державного земельного кадастру заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру, а саме витягу про земельну ділянку .

На адресу відповідача направлялися повідомлення від 30 жовтня 2014 року, 23 травня 2014 року про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру з тих підстав, що документи не відповідають вимогам, встановленим законом.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 23 червня 2014 року, інформацією про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена реєстрація земельної ділянки є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 20 листопада 2011 року, ФОП ОСОБА_11 , орган, який зареєстрував земельну ділянку - відділ Держкомзему у Полтавському районі, дата державної реєстрації земельної ділянки 16 лютого 2012 року.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 27 березня 2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку від 23 березня 2017 року, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , кадастровий номер 5324085207:07:001:0461 відсутні, а саме: відсутня інформація стосовно дати державної реєстрації права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація про номер запису про права (в державному реєстрі прав), відсутня інформація щодо органу, який здійснив державну реєстрацію прав (в державному реєстрі прав).

Відповідно до інформаційної довідки від 24 березня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме мано, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи ОСОБА_2 значиться актуальна інформація щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації якого 06 листопада 2014 року, відомості щодо державної реєстрації об`єкта нерухомого майна земельної ділянки відсутні.

Відповідно до пояснень виконавчого комітету Супрунівської сільської ради Полтавського району для вирішення даного питання ОСОБА_2 необхідно було погодити межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, відповідно пункту б частини другої статті 198 ЗК України, але ОСОБА_1 межу не погоджував. Цей факт також підтверджується актом встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_2 , де взагалі ОСОБА_1 відсутній, як суміжний землекористувач.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 14 від 25 травня 2015 року фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) та належить ОСОБА_1 , та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельної ділянки; б) фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437) та належить ОСОБА_1 , та фактичний порядок користування суміжною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 , не відповідають правовстановлюючим документам на дані земельні ділянки.

В даному випадку має місце недотримання меж та накладання на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0437), що належить ОСОБА_1 , суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5324085207:07:001:0461), яка належить ОСОБА_2 . Площі накладання земельних ділянок складає 0,0728 га.

Відповідно до висновку № 546/547 від 28 грудня 2020 року вказано, що визначити чи відповідає фактична площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , а також площа та конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 правовстановлюючим документам, кадастровим планам на вказані земельні ділянки обох власників не видається за можливе.

Дослідженням встановлено, що за геопросторовими даними (координатами) накладання земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мало місце при формуванні земельних ділянок (при розробці документацій із землеустрою) та внесенні даних до Державного земельного кадастру про обидві земельні ділянки обох власників. При цьому, площа накладання земельних ділянок одна на одну складала 0,49 кв. м. В експертному висновку зазначено, що при формуванні земельних ділянок (при розробці документації із землеустрою) обох власників спільна межа між земельними ділянками та геопросторовими даними (координатами) проходила по будинку ОСОБА_1 . При цьому, межі (визначені координатами поворотних точок) земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 від самого початку (починаючи з розроблення документації із землеустрою) були зміщені на територію суміжного землекористувача ОСОБА_3 .

Окрім того, встановлено, що за геопросторовими даними (координатами) наявними у базі даних Державного земельного кадастру, на підстав яких сторонами отримано: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з кадастровим номером 5324085207:07:001:0461) від 10 жовтня 2019 року № НВ-5314429092019 (власник ОСОБА_2 ) та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (з кадастровим номером 5324085207:07:001:0437) від 30 жовтня 2019 року № НВ-5314528862019 (власник ОСОБА_1 ) має місце накладання між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 . При цьому, площа накладання меж земельних ділянко одна на одну складала 10,29 кв. м. Тобто земельні ділянки з кадастровими номерами 5324085207:07:001:0461 (власник ОСОБА_2 ) та 5324085207:07:001:0437 (власник ОСОБА_1 ), при зміні їх геопросторових даних (координат) накладаються одна на одну. Вказані обставини виникали при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки або при виправленні помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру.

Позиція Верховного Суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), на яку посилається ОСОБА_2 у касаційній скарзі, зазначено, що: «визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22) зазначено, що: «Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача».

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22) зазначено, що: «суди не врахували, що належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність є особа, якій передається земельна ділянка та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв відповідне рішення; пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року у справі № 545/1575/21 (провадження № 61-4168св22) зазначено, що: «оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 208035 виданий ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 26 від 07 травня 2004 року; суди не звернули увагу, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу. ОСОБА_1 пред`явила позов тільки до ОСОБА_2, позовних вимог до Новоселівської сільської об`єднана територіальна громада Полтавського району Полтавської області, як правонаступника Надержинщинської сільської ради, не пред`явила, клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляла. Тому відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів».

У справі, що переглядається:

позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просив визнати недійсним та скасувати рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 3-ої сесії 6-го скликання від 30 грудня 2010 року; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 952236, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 3-ої сесії 6-го скликання від 30 грудня 2010 року, відшкодувати моральну шкоду. ОСОБА_1 позов пред`явив до ОСОБА_2 , третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області;

позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив визнати недійсним рішення 2-ої сесії 6-го скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, припинити право власності та виключити запис про право власності з державного реєстру речових прав.ОСОБА_2 позов пред`явив до ОСОБА_1 , третя особа: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області;

натомість, суди не врахували, що:

належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність є особа, якій передається земельна ділянка та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв відповідне рішення;

належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу;

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 клопотань про залучення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до участі у справі як співвідповідача не заявляли;

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

За таких обставин у задоволенні первісних позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 3-ої сесії 6-го скликання від 30 грудня 2010 року та державного акту на право власності на земельну ділянку слід відмовити з підстав їх пред`явлення за неналежного складу відповідачів. В задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди слід відмовити внаслідок того, що вона є похідною від визнання недійсним рішення сільської ради. Оскаржені судові рішення в цій частині скасувати.

Оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив визнати недійсним рішення 2-ої сесії 6-го скликання Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 листопада 2010 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01 листопада 2013 року, судам слід було відмовити у задоволенні цих вимог з підстав їх пред`явлення за неналежного складу відповідачів. Вимоги про припинення права власності на земельну ділянку та виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на земельну ділянку є похідними від визнання недійсним рішення сільської ради. Отже, оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням меж касаційного перегляду та висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення в частині задоволення первісних позовних вимог та судового зборускасувати, у їх задоволенні відмовити, оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом касаційної інстанції оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог змінені лише щодо мотивів їх прийняття, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції в частині зустрічних позовних вимог не здійснюється.

З урахуванням часткового задоволення касаційної скарги (відмови у задоволенні первісного позову та скасування судових рішень у цій частині), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнутисудовий збір у розмірі 5 292,34 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди та судового збору скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держземагенства у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська міська рада, про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виключення запису про право власності з державного реєстру речових прав змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5 292,34 гривень.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 травня 2022 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в скасованих частинах втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук