Ухвала

від 22.03.2022 по справі 362/8006/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8006/15-ц

Провадження № 2/362/15/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2022 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковбеля М.М.,

з участю секретаря Сілецької М.О.,

розглянувши у загальному позовному провадженні в судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2015 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна.

15.02.2016 року ухвалою Васильківського міськрайонного суд Київської області прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначена справа 25.02.2020 року передана на розгляд судді Ковбелю М.М.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Судом було здійснено запит до Васильківської районної державної нотаріальної контори щодо надання інформації кола спадкоємців позивач ОСОБА_1 .

Як вбачається з відповіді Васильківської районної державної нотаріальної контори №207/01-16 від 03.03.2021 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Більш того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 також в жодне судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, причин неявки до суду не повідомила.

Сторони в судове засідання 23.03.2022 року повторно не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до п.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Неявка сторін у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки деякі питання потребують деталізації та встановлення актуальності розгляду даного позову, який подано ще у 2015 році, так як сторони жодного разу не надавала пояснення щодо свого позову чи жодного клопотання про розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 ст. 223 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву безрозгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно аналізу наведених норм права, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Так, рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки судом вжито всіх заходів для встановлення кола правонаступників позивача, разом з тим, з 2020 року жодна зі сторін в судове засідання вкотре не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином судовими повістками, які направлялись судом за вказаними позивачем адресами в позовній заяві, зміну адреси проживання чи причин своєї неявки суду сторони не повідомляли, на думку суду, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Також, згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна - залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суддя М.М. Ковбель