Ухвала

від 24.01.2020 по справі 362/8006/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8006/15-ц

Провадження № 2/362/21/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Кравченко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Лесі Миколаївни про самовідвід, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна, яка ухвалою від 18.07.2019 р. прийнята до розгляду суддею Кравченко Л.М.

Розгляд справи, який було призначено на 27.11.2019 р., не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Кравченко Л.М. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 24.01.2020 р.

Під час огляду матеріалів даної цивільної справи, зокрема з огляду матеріалів витребуваної спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , суддею було з`ясовано, що ОСОБА_1 була її хорошоюою знайомою, з якою вона познайомилась за часів роботи у Фастівському міськрайонному суді. Вони спілкувалися, ОСОБА_1 зверталась за юридичними порадами, в тому числі і щодо проблем, які є предметом розгляду у даній справі.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27.07.2006 р. № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття .

У відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.1996 р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до ст.1 ЗУ Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім`я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, будь-якии? суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатніи? неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведении? (Рішення від 28.10.1998 р. у справі "Ветштаи?н проти Швеи?царіі?").

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .

Суб`єктивний фактор оцінки суддею власної спроможності здійснювати незалежне правосуддя в конкретних обставинах зведений до мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом .

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом .

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі Бочан проти України від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі .

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі Білуха проти України від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-центр проти України від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсто ронність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначати ся згідно з (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та пове дінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: Фей проти Австрії , Веттштайн проти Швей царії ).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях Делкурт проти Бельгії , Пєрсак проти Бельгії і де Куббер проти Бельгії , що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись статтями 33 , 36, 39 , 40 ЦПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити заяву про самовідвід головуючого в справі судді - Кравченко Лесі Миколаївни.

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна - для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому п. 15.2 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Кравченко