Ухвала

від 25.02.2020 по справі 362/8006/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8006/15-ц

Провадження № 2/362/21/20

У Х В А Л А

25.02.2020 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Г.М. Лебідь-Гавенко, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна,

в с т а н о в и в:

14 грудня 2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області отримано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна (т.с. 1, а.с. 1 - 4).

У той же день суддею Ковбелем М.М. відкрито провадження у справі (т.с. 1, а.с. 26).

Ухвалою суду від 15.02.2016 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна (т.с. 1, а.с. 61).

20.06.2017 року дану цивільну справу розподілено судді Грибановій Ю.Л. (т.с. 1, а.с. 191).

08.09.2017 року дану цивільну справу розподілено судді Корнієнку С.В. (т.с. 1, а.с. 195).

18.07.2019 року дану цивільну справу розподілено судді Кравченко Л.М. (т.с. 2, а.с. 44).

24.01.2020 року суддею Кравченко Л.М. задоволено заяву про самовідвід (т.с. 2, а.с. 54 - 56).

28.01.2020 року дану цивільну справу розподілено судді Марчуку О.Л. (т.с. 2, а.с. 57).

29.01.2020 року суддею Марчук О.Л. задоволено заяву про самовідвід (т.2 а.с. 58-59)

За змістом ухвали судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Краченко Л.М. від 24.01.2020 року встановлено наступне.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Статтями 36-37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

Вирішуючи питання щодо існування таких підстав, суд враховує, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Зокрема за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Натомість, в ухвалі Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2020 року не наведено жодної обставини, яка свідчить про поведінку судді Кравченко Л.М. щодо виявлення нею упередженості або безсторонності у даній справі.

Так, посилання судді на Бангалорські принципи поведінки судді є безпідставними і необґрунтованими, оскільки на час задоволення самовідводу, у жодного стороннього спостерігача не виникнуло сумнівів у неупередженості судді (матеріали справи не містять таких даних)!

Бангалорські принципи поведінки суддів не можуть бути застосовані у даному випадку із тих причин, що станом на дату ухвалення самовідводу, суддя Кравченко Л.М. не вчинила у даній цивільній справі жодних процесуальних діях, які можуть вказувати на її упередженість і/або зацікавленість у вирішенні справи по суті.

Аналогічно є безпідставним і посилання на Рішення від 28.10.1998 року у справі Ветштаи?н проти Швеи?царіі? , оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що суддя Кравченко Л.М. викликає недовіру в учасників судового розгляду або стосовно неї є підстави для підозри у недостатніи? неупередженості.

Неабияк дивно читати наступний абзац ухвали про самовідвід такого змісту: Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях Делкурт проти Бельгії , Пєрсак проти Бельгії і де Куббер проти Бельгії , що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід .

Проте, матеріали справи не містять будь-яких даних або відомостей про те, що в учасників даної справи є обґрунтований сумнів стосовно неупередженості суддя Кравченко Л.М., що безпосередньо вказує на помилковість висновків суду про підстави самовідводу.

Фактично, за змістом ухвали, однією єдиною підставою для самовідводу є мета уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді .

Тобто, суддя Кравченко Л.М. задовольнила самовідвід з метою уникнення того, що не відбулось, посилаючись на її особистий сумнів у можливій неупередженості!!!

Як наслідок, виникла ситуація, коли в учасників процесу немає сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, але у самої судді є сумніви у своїй неупередженості та об`єктивності, що вказує лише і тільки на небажання судді Кравченко Л.М. здійснювати розгляд вказаної цивільної справи.

У зв`язку з цим, в ухвалі суду від 24.01.2020 року не зазначено жодної із підстав для відводу (самовідводу) судді, що чітко передбачені у статтях 36, 37 ЦПК України.

Таким чином, слід зробити висновок, що наведені суддею обставини для самовідводу - відсутні.

Враховуючи, що наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України не встановлено, приходжу до висновку, що самовідвід є необґрунтованим і безпідставним, а тому задоволенню не підлягав.

Пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як встановлено, в учасників процесу немає сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Кравченко Л.М., а тому вона може здійснювати розгляд даної цивільної справи.

Вважаю, що ухвала від 24.01.2020 року про задоволення самовідводу є такою, що не ґрунтується на законі.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

Аналіз матеріалів справи показує, що ухвала про самовідвід судді ОСОБА_6 не відповідає меті забезпечення неупередженості суду, оскільки не містить жодної об`єктивної підстави, яка б свідчила про необхідність відведення судді.

Внаслідок задоволення заяви про самовідвід зміна складу суду відбулась безпідставно з надуманих причин.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу

При цьому, як зазначено в мотивувальній частині ухвали, суддя Кравченко Л.М. була хорошою знайомою ОСОБА_1 , що було в минулому і не має місця станом на дату задоволення сомавідводу.

Одночасно, слід зауважити, що про так звані підстави самовідводу, які є надуманими, очевидно були відомі судді Кравченко Л.М. завжди з часів її роботи у Фастівському міськрайонному суді Київської області, а тому вона була зобов`язана заявити їх відразу після отримання справи у липні 2019 року.

Однак, самовідвід було заявлено тільки через шість місяців після отримання справи суддею лише в кінці січня 2020 року, що прямо вказує на невизначеність і зволікання судді Кравченко Л.М. щодо розгляду даної цивільної справи, після чого нею було заявлено очевидно і безсумнівно хибний самовідвід з надуманих підстав.

Внаслідок задоволення заяви про самовідвід зміна склад суду відбулась безпідставно з надуманих причин до виявлення нею упередженості або безсторонності у даній справі.

Враховуючи, що наявність підстав, передбачених статтею 36, 11 ЦПК України не встановлено, а тому були відсутні передбачені ЦПК України підстави для самовідводу та який заявлений лише через шість місяців після отримання справи суддею, слід зробити висновок про зловживання суддею Кравченко Л.М. правом на самовідвід пов`язаним із небажанням здійснювати судочинство у даній цивільній справі.

Що відповідно до Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року №1, роз`яснено, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу.

Слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи .

Пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, через відсутність передбачених ЦПК України підстав для самовідводу судді Кравченко Л.М. у даній цивільній справі з метою припинення зловживання суддею права на самовідвід, та уникнення будь-яких сумнівів з боку учасників судового розгляду в об`єктивності та упередженості судді Лебідь-Гавенко Г.М. при розгляді вищевказаної справи, вважаю неможливим здійснювати розгляд даної справи по суті, в зв`язку з чим вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від її розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 258 - 261 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна.

Справу № 362/8006/15 негайно передати до канцелярії Васильківського міськрайонного суду Київської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь - Гавенко