Ухвала

від 10.05.2022 по справі 640/21750/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

11 травня 2022 року

м. Київ

справа №640/21750/20

адміністративне провадження №К/990/10059/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Коваленко Н.В.,

суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування приписів,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис від 16.06.2020 № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20 відповідача, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Захлібним Віктором Андрійовичем;

- визнати протиправним та скасувати припис від 03.12.2020 № 1177-ДК/0532/ПР/03/01/-20 відповідача, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Захлібним Віктором Андрійовичем.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року. Винести нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Скаржником, разом із касаційною скаргою, подано заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якій він просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що повний текст оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у цій справі складений 12 березня 2022 року, а її копія надіслана супровідним листом № 640/21750/20/11484/2022 на електронну адресу ТОВ «СЕТТІ» - 22 березня 2022 року, з приміткою про те, що примірник у паперовому вигляді не буде надіслано засобами поштового зв`язку через брак фінансування.

На підтвердження указаних доводів, скаржником додано до матеріалів клопотання копію супровідного листа № 640/21750/20/11484/2022 від 22.03.2022, який завірений печаткою ТОВ «СЕТТІ» з датою 19.04.2022.

Наданий доказ на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії судового рішення у певну дату. Таким чином неможливо встановити дату отримання скаржником оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, скаржникові необхідно надати інші належні докази дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Вказані підстави мотивує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах № 910/9259/17, № 910/1056/18, № 902/341/17, № 910/6186/17, № 910/2655/18, № 910/4055/18, № 904/5076/18, № 910/2944/18, № 824/64/16-а, № 910/5946/17, № 629/4628/16-ц.

Втім, колегія суддів вважає неприйнятними посилання скаржника на зазначену ним судову практику, оскільки наведені скаржником справи стосуються інших правовідносин, зокрема, у справах № 910/9259/17, № 910/1056/18, № 902/341/17, № 910/6186/17, № 910/2655/18, № 910/4055/18, № 904/5076/18, № 910/2944/18, № 910/5946/17 щодо повернення/звільнення земельних ділянок, у справі № 824/64/16-а щодо скасування наказу, яким скасовано реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а у справі № № 629/4628/16-ц щодо стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Також скаржник посилається на підпункти «а», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес, оскільки неврахування судами першої та апеляційної інстанції висновків Верховного Суду при вирішенні даної категорії справ, а також недоведеність факту відповідності спірних правовідносин у даній справі ознакам самовільного зайняття земельної ділянки, свідчить про «легалізацію» неправомірної поведінки відповідача щодо притягнення до відповідальності за «неіснуючі» порушення законодавства, що регулює правовідносини у сфері землекористування, що є недопустимим явищем для правової держави, що визнає та гарантує дотримання принципу верховенства права.

Проте, таке обґрунтування не є належним у розумінні пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не конкретизовані зазначені ним випадки передбачені підпунктами «а», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху з установленням скаржникові строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням про наявність випадків визначених пунктами 1-4 частини 4 та підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та детально обґрунтувати посилання на конкретний пункт/підпункт.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

З огляду на викладене, скаржникові необхідно зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження, а також надати докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись статтями 169, 229, 330, 332, 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, викладені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ".

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" про поновлення строку на касаційне оскарження.

3. Залишити без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування приписів.

4. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

5. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.А. Єзеров

Суддя А.І. Рибачук