Постанова

від 27.01.2023 по справі 640/21750/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року

м. Київ

справа № 640/21750/20

провадження № К/990/10059/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «СЕТТІ» до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування приписів, за касаційною скаргою Товариства з обмежено відповідальністю «СЕТТІ» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Гуріна Д.М. від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б. від 14 березня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ «СЕТТІ» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування приписів, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20;

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 03 грудня 2020 року №1177-ДК/0532/ПР/03/01/-20.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ «СЕТТІ» було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент обстеження земельної ділянки право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою під об`єктом нерухомого майна у ТОВ «СЕТТІ» відсутнє, що свідчить про факт використання вказаної земельної ділянки під обумовленим нерухомим майном площею 1,5306 га без зареєстрованого права.

4. Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «СЕТТІ» використовує прилеглі до господарських будівель та дворів земельну ділянку загальною площею 0,7042 га державної форми власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

5. На момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою прилеглою до господарських будівель площею 0,7042 га за ТОВ «СЕТТІ» не зареєстровано, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ТОВ «СЕТТІ» відсутнє, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7042 га.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ «СЕТТІ» звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «СЕТТІ» 02 липня 2020 року засобами поштового зв`язку отримано акт обстеження земельної ділянки від 16 червня 2020 року № 419-ДК/107/А0/10/01/-20, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка, та припис від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20 складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Захлібним В.А., у якому зазначено, що ТОВ «СЕТТІ» без зареєстрованого права використовує земельну ділянку кадастровий номер 1820310100:05:000:0468, загальною площею 2,2348 га, за цільовим призначенням - землі промисловості, на площі 1,5306 га знаходиться частина цілісного майнового комплексу власником якого є ТОВ «СЕТТІ», а іншу частину земельної ділянки площею 0,7042 га прилеглу до будівель і споруд, ТОВ «СЕТТІ» використовує для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. У приписі зазначено, що рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ТОВ «СЕТТІ» відсунє, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки.

8. Не погоджуючись із вказаним приписом ТОВ «СЕТТІ» 10 липня 2020 року звернулося із скаргою № 10/07-20 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з вимогою визнати протиправним та скасувати припис від 16 червня 2020 року № 419-ДK/0161Пp/03/01/-20, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Захлібним В.А.

9. На вказану скаргу ТОВ «СЕТТІ» отримало відповідь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12 серпня 2020 року № 28- 6-0.43-5995/2-20, у якій відповідач відмовив у задоволенні скарги ТОВ «СЕТТІ» щодо визнання протиправним та скасування припису.

10. 03 грудня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Захлібним В.А. було здійснено перевірку виконання ТОВ «СЕТТІ» припису від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20, результат якої було оформлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 1177-ДК/930/АП/09/01/-20 та складено новий припис від 03 грудня 2020 року № 1177-ДК/0532/ПР/03/01/-20, у якому зафіксовано невиконання позивачем вимог припису від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20 та зобов`язано ТОВ «СЕТТІ» усунути порушення вимог земельного законодавства.

11. Уважаючи приписи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20 та від 03 грудня 2020 року № 1177-ДК/0532/ПР/03/01/-20 протиправними, ТОВ «СЕТТІ» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 902/341/17, відповідно до якої «відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна…»; у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 910/5946/17, від 20 березня 2019 року у справі № 910/6186/17, від 27 червня 2018 року у справі № 902/889/16, від 21 січня 2019 року у справі № 910/22093/17 відповідно до яких «… само по собі встановлення факту користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття».

13. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що факт наявності на земельній ділянці правомірно набутого нерухомого майна позивача, не може свідчити про самовільне захоплення такої ділянки.

14. Також позивач вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18, в якій висловлено правову позицію стосовно того, що припис повинен містити визначення конкретних дій, обов`язкових для виконання для усунення виявлених порушень.

15. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу ТОВ «СЕТТІ» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що лише TOB «СЕТТІ», як власник нерухомого майна, має право отримати у власність чи користування відповідну земельну ділянку. Цьому праву власника відповідає обов`язок органу місцевого самоврядування надати таку земельну ділянку у власність чи користування.

17. Позивачем протиправно не оформлено належним чином право власності або користування земельною ділянкою, що свідчить про факт її самовільного зайняття.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

18. Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

19. Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

20. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель врегульовано Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

21. Положеннями статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

22. Частинами четвертою та п`ятою статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України «Про охорону земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

23. Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (частина перша статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

24. Пунктом «а» статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

25. Відповідно до статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

26. Згідно приписів частини першої статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

27. Статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом, зокрема проведення перевірок.

29. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.

30. Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «СЕТТІ» використовує земельну ділянку державної форми власності загальною площею 2,2348 га, цільове призначення - землі промисловості яка знаходиться за межами населеного пункту м. Андрушівка на південний захід в 240 м ліворуч від вулиці Лисенка. На вказаній земельній ділянці розміщена частина цілісного майнового комплексу, загальною площею 1,5306 га, що належить на праві власності згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер запису 15679652 від 29 липня 2016 року ТОВ «СЕТТІ».

31. Земельну ділянку ТОВ «СЕТТІ» надано із земель запасу категорія земель - землі промисловості, цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості надану згідно розпорядження Житомирської облдержадміністрації від 07 квітня 2017 року № 121 на умовах - надання в оренду.

32. На момент обстеження земельної ділянки право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою під об`єктом нерухомого майна у ТОВ «СЕТТІ» відсутнє, що свідчить про факт використання вказаної земельної ділянки під обумовленим нерухомим майном площею 1,5306 га без зареєстрованого права.

33. Також ТОВ «СЕТТІ» використовує прилеглі до господарських будівель та дворів земельну ділянку загальною площею 0,7042 га державної форми власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

34. На момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою прилеглою до господарських будівель площею 0,7042 га за ТОВ «СЕТТІ» не зареєстровано. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ТОВ «СЕТТІ» відсутнє.

35. Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18, з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

36. Отже ТОВ «СЕТТІ», як власник нерухомого майна, має право отримати у власність чи користування земельну ділянку на якій розташовані споруди, які законно набуті у власність.

37. Позивачем протиправно не оформлено належним чином право власності або користування земельною ділянкою, що свідчить про факт користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених на неї документів.

38. Щодо посилання позивача на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 902/341/17, відповідно до якої «відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна…»; у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 910/5946/17, від 20 березня 2019 року у справі № 910/6186/17, від 27 червня 2018 року у справі № 902/889/16, від 21 січня 2019 року у справі № 910/22093/17 відповідно до яких «… само по собі встановлення факту користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття», колегія суддів зазначає наступне.

39. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

40. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

41. Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

42. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

43. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

44. У постанові від 19 травня 2020 року (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

45. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

46. З постанов Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 902/889/16, від 21 січня 2019 року у справі № 910/22093/17, від 14 березня 2019 року у справі № 902/341/17, від 20 березня 2019 року у справі № 910/6186/17 та від 13 листопада 2019 року у справі № 910/5946/17 убачається, що предметом позову у цих справах було зобов`язання відповідачів звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

47. Натомість, у справі, яка розглядається (№ 640/21750/20), предметом позову є правомірність приписів Головного управління Держгеокадастру щодо усунення порушень земельного законодавства.

48. Дослідивши предмет та підстави позову у справах № 902/889/16, № 910/22093/17, № 902/341/17, № 910/6186/17, Судом установлено, що вони не є релевантними до обставин цієї справи (№ 640/21750/20), а тому посилання скаржника на них є безпідставним.

49. Щодо посилання позивача на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18, згідно якої припис повинен містити визначення конкретних дій, обов`язкових для виконання для усунення виявлених порушень, колегія судів зазначає наступне.

50. Скасовуючи припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22 грудня 2017 року № 453-ДК/-250Пр/03/01/-17, у справі № 806/1723/18 Верховний Суд виходив з того, що зазначивши у приписі про необхідність «усунути порушення вимог земельного законодавства» відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства, тобто винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим та стосується порушень, які суб`єктно відносяться до власників або землекористувачів земельних ділянок, яким позивач не являється.

51. З матеріалів справи № 640/21750/20 убачається, що приписом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20 зобов`язано позивача усунути порушення земельного законодавства, виявлені під час використання земельної ділянки державної форми власності площею 2,2348 га, яка знаходиться у м. Андрушівка Житомирської області. У мотивувальній частині зазначеного припису детально описані виявлені під час перевірки порушення, що дає змогу зрозуміти, які дії слід вчинити на його виконання.

52. У приписі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 03 грудня 2020 року №1177-ДК/0532/ПР/03/01/-20 зазначено, що позивачем не виконано вимоги припису від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20 та зобов`язано ТОВ «СЕТТІ» усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом припинення використання земельної ділянки.

53. Отже, як припис від 16 червня 2020 року № 419-ДК/0161Пр/03/01/-20, так і припис від 03 грудня 2020 року №1177-ДК/0532/ПР/03/01/-20 містять конкретні вказівки на те, які дії слід виконати позивачу для усунення виявлених порушень.

54. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження позивача про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18, є необґрунтованим.

55. Зважаючи на те, що позивачем використовується земельна ділянка на яку належним чином не оформлено право власності або користування, що свідчить про факт користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених на неї документів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що видаючи приписи про усунення порушень земельного законодавства, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб визначений законами України, а тому відсутні підстави визнання оспорюваних приписів протиправними та їх скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «СЕТТІ» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.А. Єзеров

А.І. Рибачук