Ухвала

від 11.05.2022 по справі 140/2492/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2022 року

Київ

справа №140/2492/19

адміністративне провадження № К/9901/8050/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-Продтрейд" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області (правонаступник Головного управління ДФС у Волинській області) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 (суддя Мачульський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 (головуючий суддя Затолочний В.С., судді Бруновська Н.В., Матковська З. М.),

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон-Продтрейд" (далі - ТОВ "Юкон-Продтрейд", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2019 №0005231403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 801 811,25 грн. (в тому числі: за податковим зобов`язанням - 4 641 449 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 160 362,25 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що договори купівлі-продажу із покупцями - громадянами в письмовій формі не укладались, але на підтвердження досягнення домовленості щодо усіх істотних умов за усним договором купівлі-продажу покупцю видавались рахунок-фактура та видаткова накладна, а продавець (Товариство) отримував платіжний документ на підтвердження здійснення оплати за товар, що продавався. Позивач доводив, що операції із продажу товарів кінцевому споживачу, який провів розрахунок через касу Товариства, або споживачу, який провів розрахунок на банківський рахунок Товариства, і щодо якого у документах, виписаних на операцію з купівлі-продажу, фактично відбулися та є сутністю його господарської діяльності.

Також позивач зазначав, що правовідносини його контрагентів (ТОВ «Теплоенерготрейд» та ТОВ «Кетанія Груп») із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТОВ «Юкон-Пробтрейд» не вступало у господарські відносини, самі по собі за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення Товариством податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність його господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, позов задоволено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що документи бухгалтерського обліку, які Товариство надало під час перевірки та суду, повністю підтверджують фактичне здійснення ним господарських операцій, фінансові показники яких позивач відобразив у податковому обліку. Згідно з оцінкою суду надані Товариством документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого законодавства, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, у які просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано визнали первинні документи, надані Товариством, такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки зміст цих документів не дає змоги ідентифікувати особу покупця (відсутні підписи покупців, окрім прізвищ та ініціалів покупців, не вказані будь-які інші дані, які б дозволили встановити особу покупця).

Стосовно підстав касаційного оскарження, то ГУ ДПС зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права, зокрема частини другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо неналежності первинного документа (відсутність підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 (справа №826/4132/15), від 02.10.2018 (справа №816/506/17), від 23.01.2018 (справа №826/7047/13-а), від 12.11.2019 (справа №826/17813/18), від 05.03.2020 (справа №826/1468/17), від 08.10.2019 (справа №813/5911/14).

Верховний Суд ухвалою від 07.08.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Юкон-Продтрейд" просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційне провадження у справі слід закрити з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС провело виїзну документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Юкон-Продтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, про що складено акт перевірки від 25.03.2019 № 5782/14-03/36254159.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ «Юкон-Продтрейд», зокрема, пункту 44.6 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК), пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 15 «Дохід», статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, на 4 641 572,00 грн., в тому числі: 1-й квартал 2017 року на 269 574,00 грн., 2-й квартал 2017 року - 13 8600 грн., за 4-й квартал 2017 року - 138 9950,00 грн., 3-й квартал 2018 року - 2 843 448,00 грн.

ТОВ «Юкон-Продтрейд», не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, подало на нього заперечення.

Відповідач за результатами розгляду заперечень, у зв`язку із наданням до заперечень копій значної кількості документів прийняв рішення про призначення позапланової виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечення.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юкон-Продтрейд» складено акт від 14.05.2019 № 9959/14-03/36254159, згідно з висновками в якому підтверджено порушення Товариством зазначених в попередньому акті правових норм та заниження податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, на 4 641 449,00 грн., в том у числі: 1-й квартал 2017 року на 309 669,00 грн., 2-й квартал 2017 року - 720 282 грн., 3-й квартал 2017 року - 313 191,00 грн., 4-й квартал 2017 року - 454 983,00 грн., 1-й квартал 2018 року - 345 287,00 грн., 2-й квартал 2018 року - 1 560 566,00 грн., 3-й квартал 2018 року - 937 471,00 грн.

На підставі вказаних актів перевірки ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0009411303, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн., та від 16.05.2019 №0005231403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 801 811,25 грн. грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 4 641 449,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 160 362,25 грн.

30.05.2019 ТОВ «Юкон-Продтрейд» в адміністративному порядку оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення. Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.07.2019 № 36443/6/99-99-11-04-01-25 скарга задоволена частково: податкове повідомлення-рішення від 16.05.2019 №0005231403 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 № 0009411303 скасоване в частині 510,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2019 №0005231403, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Зазначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС посилається на не відповідність правозастосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права висновку Верховного Суду в постановах від 25.09.2018 (справа №826/4132/15), від 02.10.2018 (справа №816/506/17), від 23.01.2018 (справа №826/7047/13-а), від 12.11.2019 (справа №826/17813/18), від 05.03.2020 (справа №826/1468/17), від 08.10.2019 (справа №813/5911/14), відповідно до якого право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податків. При цьому, наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків цивільно-правових договорах.

У справах №826/4132/15, №816/506/17, №826/7047/13-а, №826/17813/18, №826/1468/17, №813/5911/14 Верховний Суд застосував норми пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідно до встановлених у цих справах на підставі наявних у матеріалах справ доказів щодо нереальність господарських операцій з придбання товарів (послуг), фінансові показники яких платники податків (позивачі у справах) відобразили у податковому обліку з метою протиправного заниження сум податкових зобов`язань.

У вказаних постановах Верховний Суд не зробив висновку, що відсутність у первинному документі того чи іншого (певного) реквізиту (реквізитів), який визначений нормою частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», безумовно свідчить про неналежність (недостовірність) такого документа та, відповідно, про нереальність (удаваність) господарської операції, на яку документ було складено. Не містять таких застережень також і норми частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або інших нормативних актів.

Враховуючи зазначене, стверджувати, що суди першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм права не врахували висновок Верховного Суду у вказаних вище постановах, підстав немає.

Інше застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права у цій справі (№140/2492/19), порівняно з наведеними постановами Верховного Суду у справах №826/4132/15, №816/506/17, №826/7047/13-а, №826/17813/18, №826/1468/17, №813/5911/14, обумовлено іншими обставинами у справі та неподібністю правовідносин.

У касаційній скарзі ГУ ДПС посилається на постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №2а-8871/10/2670, від 19.09.2018 у справі №826/5691/17, від 05.09.2019 у справі №2а-11205/11/2670, від 30.08.2019 у справі №2а-12436/11/2670, у яких зроблено висновок, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вказані постанови Верховного Суду також не можуть бути прикладом іншого правозастосування, оскільки правовідносини у справах №2а-8871/10/2670, №826/5691/17, №2а-11205/11/2670, №2а-12436/11/2670 та у справі, що розглядається, не є подібними.

Так, у справі №140/2492/19 суди встановили, що у матеріалах справи є пояснення засновника та керівника ТОВ «Теплоенерготрейд» (контрагента позивача) ОСОБА_1 про його непричетність до діяльності вказаного товариства. Разом з тим, ОСОБА_1 став керівником ТОВ «Теплоенерготрейд» 14.03.2017, тобто у наступному місяці після здійснення господарських операцій між ТОВ «Юкон-Продтрейд» та ТОВ «Теплоенерготрейд».

Натомість, у справах №2а-8871/10/2670, №826/5691/17, №2а-11205/11/2670, №2а-12436/11/2670 встановлено, що первинні документи, які стали підставою бухгалтерського та податкового обліку, від імені контрагентів позивачів підписували саме ті особи, які заперечували свою участь у фінансово-господарській діяльності суб`єктів господарювання.

Обґрунтування відповідачем підстави касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій (не врахування судами обставин у справі, перелік яких наведено у касаційній скарзі, а також неправильне (неповне) дослідження доказів у справі) фактично стосуються встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі та додаткової перевірки доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду справи, встановленими статтею 341 КАС.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення норм процесуального права при оцінці доказів та встановленні обставин у справі може бути підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою статті 353 КАС, що кореспондує підставі касаційного оскарження судового рішення, встановленій пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС.

Однак, згідно з частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведене, є встановлені пунктом 5 частини першої статті 339 КАС підстави для закриття касаційного провадження, відкритого у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС за касаційною скаргою ГУ ДПС.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 5 частини першої статті 339, статтями 341, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.М. Яковенко ,

Судді Верховного Суду