Рішення

від 23.10.2019 по справі 140/2492/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2492/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Ткачука О .В.,

представника відповідача Кушнір Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкон-Продтрейд до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юкон-Продтрейд (далі - ТзОВ Юкон-Продтрейд , позивач, товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005231403 від 16.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Юкон-Продтрейд з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, про що складено акт перевірки №5782/14-03/36254159 від 25.03.2019. 10.04.2019 товариством були подані заперечення на вищевказаний акт перевірки. Відповідач за результатами розгляду заперечень, а також у зв`язку із наданням до заперечень значної кількості документів, прийнято рішення про призначення позапланової виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечення. За результатами перевірки складено акт №9959/14-03/36254159 від 14.05.2019.

За наслідками перевірки контролюючим органом зроблено висновок про не підтвердження факту здійснення або порушення податкового законодавства проведення господарських операцій між позивачем та суб`єктами господарювання ТзОВ Теплоенерготрейд та ТзОВ Кетанія Груп , а також невстановленими особами, оскільки відсутні будь які документи на відпуск товарів.

За результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019 за №0009411303 та від 16.05.2019 №0005231403.

Позивач не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку, за наслідками розгляду якого ДФС України прийнято рішення яким скаргу позивача задоволено частково, а саме: залишено без змін податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області №0005231403 від16.05.2019 та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області №0009411303 в частині 510,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками викладеними в актах перевірки та податковим повідомленням-рішеннями №0005231403 від 16.05.2019 з тих підстав, що договори купівлі-продажу із споживачами - громадянами в письмовій формі не укладались, але на підтвердження досягнення усіх істотних умов за усним договором купівлі-продажу, покупцю видавались рахунок-фактура та видаткова накладна, а продавцю надавався платіжний документ на підтвердження здійснення оплати за узгоджений товар. Отже операції із продажу товарів кінцевому споживачу, який провів розрахунок через касу товариства, та споживачу з прізвищем та ініціалами, який провів розрахунок на банківський рахунок товариства є товарними та господарськими.

Також позивач зазначив що правовідносини контрагентів (ТзОВ Теплоенерготрейд та ТзОВ Кетанія Груп ) із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТзОВ Юкон-Пробтрейд не вступало у господарські відносини, самі по собі за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте ГУ ДФС у Волинській області, є протиправним та підлягає скасуванню.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі актів перевірок від 25.03.2019 №5782/14-03/36254159 та від 14.05.2019 №9959/14-03/36254159, яким встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства. При цьому зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку по рахунку 361. ТзОВ Юкон-Пробтрейд відображено реалізацію товарів не ідентифікованим покупцям, які здійснювали розрахунки безготівковим способом на загальну суму 23 518 191,00 грн. На вимогу контролюючого органу надати документи які б підтвердили факт здійснення господарських операцій із контрагентами позивачем не було надано. А копії первинних документів на відпуск товарів контрагентам, які надані контролюючому органу не відповідають ознакам первинних документів, оскільки у видаткових накладних та рахунках на оплату взагалі відсутні підписи покупців, їх ініціали та будь які інші ідентифікуючі дані.

У поданій до суду відповіді на відзив, представник позивача не погодився з доводами наведеними у відзиві, з тих підстав, що відповідачем не надано чітких пояснень та належних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, щодо здійснених господарських операцій, їх декларування та оподаткування відповідно до вимог чинного законодавства в цій справі.

В поданих до суду заперечення представник відповідача вважає доводи наведених представником позивача у відповіді на відзив безпідставними з підстав наведених у відзиві.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 16.10.2019. У даному підготовчому засіданні сторони по справі не заперечували щодо приєднання до матеріалів справи для зразка копій розрахунків по контрагентах ТзОВ Теплоенерготрейд та ТзОВ Кетанія Груп , а також фізичних особах ОСОБА_2 за 2017 рік та ОСОБА_3 за 2018 рік. Що стосується усіх інших первинних документів які були подані до письмових пояснень від 17.09.2019, суд оглянувши їх повернув представнику позивача, по що зроблено відповідний запис в протоколі судового засідання від 03.10.2019.

Також ухвалою суду від 16.10.2019 проведено заміну відповідача ГУ ДФС у Волинській області на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (ГУ ДПС у Волинській області). В судовому засіданні 16.10.2019 судом було оголошено перерву до 14:30 23.10.2019.

В судовому засіданні 23.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у цьому х судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТзОВ Юкон-Продтрейд 18.11.2008 зареєстроване Виконавчим комітетом Ковельської міської ради Волинської області в якості юридичної особи, основник вид економічної діяльності КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами , дані фактичні обставинр підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 в„– 521731 а також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємціа та громадських формувань від 08.04.2019 (т. 1, а.с.8-9).

Як слідує з матеріалів справи ГУ ДФС у Волинській області була проведена виїзна документальна планова виїзна перевірка ТзОВ Юкон-Продтрейд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, про що складено акт перевірки №5782/14-03/36254159 від 25.03.2019 (т.1, а.с.13-32).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ Юкон-Продтрейд , зокрема:

п. 44.6 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 5 ПсБО 15 Дохід та ст. 7 ПсБО 15 Дохід , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік , в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягав сплаті до бюджету на суму у 4 641 572,00 грн. в т.ч. 1 квартал 2017 року на суму 269 574,00 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 138 600 грн., за 4 квартал 2017 року на суму 1 389 950,00 грн., 3 квартал 2018 року на суму 2 843 448,00 грн.

ТзОВ Юкон-Продтрейд не погодившись із висновками викладеними в акті перевірки подало на нього свої заперечення №377 від 10.04.2019 (т.1, а.с.63-71).

Відповідач за результатами розгляду заперечень, у зв`язку із наданням до заперечень значної кількості копій документів (всього 3773 арк.), які потребують детального аналізу, прийнято рішення про призначення позапланової виїзної перевірки, що ставлять предмет заперечення (т.1, а.с.72-73).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Юкон-Продтрейд з метою дослідження питань, які стали предметом заперечень, складено акт №9959/14-03/36254159 від 14.05.2019 (т.1, а.с.74-97) у висновках якого контролюючим органом встановлено порушення позивачем, зокрема:

п. 44.6 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 5 ПсБО 15 Дохід та ст. 7 ПсБО 15 Дохід , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік , в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягав сплаті до бюджету на суму у 4 641 449,00 грн. в т.ч. 1 квартал 2017 року на суму 309 669,00 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 720 282 грн., за 3 квартал 2017 року на суму 313 191, 00 грн., за 4 квартал 2017 року на суму 454 983,00 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 345 287,00 грн., за 2 квартал 2018 року на суму 1 560 566,00 грн., за 3 квартал 2018 року на суму 937 471,00 грн.

На підставі вказаних актів перевірки, ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0005231403 від 16.05.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 801 811,25 грн. грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 4 641 449,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 160 362,25 грн. (т.1, а.с.98);

№0009411303 від 15.05.2019 штрафні санкції в сумі 1020,00 грн.

30.05.2019 за вих. №551 ТзОВ Юкон-Продтрейд в адміністративному порядку подало скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення (т.1, а.с.99-108), однак рішенням ДФС України від 31.07.2019 №36443/6/99-99-11-04-01-25 податкове повідомлення-рішення №0005231403 від 16.05.2019 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0009411303 від 15.05.2019 скасоване в частині 510,00 грн., скарга задоволена частково (т.1, а.с.110-114).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення №0005231403 від 16.05.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 801 811,25 грн. грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 4 641 449,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 160 362,25 грн., з огляду на таке.

Як свідчать матеріали перевірки, висновки контролюючого органу про порушення ТзОВ Юкон-Продтрейд п. 44.6 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, ст. 5 ПсБО 15 Дохід та ст. 7 ПсБО 15 Дохід , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік , в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягав сплаті до бюджету на суму у 4 641 449,00 грн. в т.ч. 1 квартал 2017 року на суму 309 669,00 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 720 282 грн., за 3 квартал 2017 року на суму 313 191, 00 грн., за 4 квартал 2017 року на суму 454 983,00 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 345 287,00 грн., за 2 квартал 2018 року на суму 1 560 566,00 грн., за 3 квартал 2018 року на суму 937 471,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що отримані ТзОВ Юкон-Продтрейд грошові кошти в розмірі 23 518 191,00 грн. отримано без виникнення неохідності відвантаження товару, що свідчить про отримання активів, тобто отримання доходу товариством, який не пов`язаний із операційною діяльністю підприємства, також перевіркою не встановлено кому та на яких підставах товари були відпущені

Внаслідок чого, перевіркою зроблено висновок про те, що у зв`язку із відсутністю первинних документів на відпуск товарів для перелічених в акті покупців у ТзОВ Юкон-Продтрейд , відповідні документи вважаються відсутні на момент складання податкової звітності відповідно до вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України..

Однак, суд не погоджується з такими висновками ГУ ДФС у Волинській області, виходячи з наступного.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.6. ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Стаття 134 ПКУ регламентує питання об`єкту оподаткування податком на прибуток. Згідно з п.134.1 ст.134 ПКУ об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону, бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на наведені вище положення ПК України, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 (справи №826/15653, № 805/2316/16-а), від 19.09.2018 (справа №2а-2104/12/1370) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем зроблено висновок, що ТзОВ Юкон-Продтрейд в період з 2017 по 9 міс 2018 року отримано на свої рахунки грошові кошти від підприємств: ТзОВ Теплоенерготрейд та ТзОВ Кетанія Груп .

Матеріалами справи встановлено, що 15.05.2018, між позивачем та Кетанія Груп було укладено договір поставки №276/18, відповідно до умов якого, позивач, передає у власність та/або на зберігання товар в троки та на умовах передбачених даним договором (т.2 а.с.13).

На виконання умов даного договору позивачем було виписано видаткові накладні №ю-000029727 від 15.05.2018 на суму 134 650,00 грн., №ю-000029729 від 15.05.2018 на суму 272350,00 грн. та №ю-000029728 від 15.05.2018 на суму 363 000,00 грн. (т.2, а.с.14,16,18)

Згідно товарно-транспортних накладних товар доставлено покупцю, що підтверджується підписами про отримання товарів (т.2, а.с.15,17,19).

За результатами досягнутих домовленостей, позивач в травні 2018 року отримав від Кетанія Груп грошові кошти на рахунок товариства, на підставі платіжних доручень від 15.05.2018 за № 4, №5, №6 та №9 від 16.05.2018 (т.2 , а.с.20-23).

Також, матеріалами справи встановлено, що між позивачем та Теплоенерготрейд було укладено договір поставки №482/16, відповідно до умов якого, позивач, передає у власність та/або на зберігання товар в троки та на умовах передбачених даним договором (т.2 а.с.24).

На виконання умов даного договору позивачем було виписано видаткові накладні №ю-000000405 від 10.01.2017 на суму 257796,00 грн., №ю-000000403 від 09.01.2017 на суму 241920,00 грн., №ю-000000404 від 09.01.2017 на суму 249480,00 грн., №ю-000005180 від 14.02.2017 на суму 248724,00 грн., №ю-000003507 від 02.02.2017 на суму 264600,00 грн., №ю-000003506 від 02.02.2017 на суму 235116,00 грн. (т.2, а.с.37,39,41,43,46,48)

Згідно товарно-транспортних накладних товар доставлено покупцю, що підтверджується підписами про отримання товарів (т.2, а.с.38, 40,42,44-45,47,49).

Вищезазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , дефектів форми, змісту або походження не мають. На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача зареєстрований в установленому законом порядку.

Вищезазначений договір виконаний сторонами без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку недійсними не визнані.

Також, як встановлено судом ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова надано Надати старшому слідчому третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області Заваді Ростиславу Степановичу, старшому слідчому з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області Артишу Василю Даниловичу тимчасовий доступ до оригіналів документів, тобто можливість ознайомлення з ними та їх вилучення з приміщення ТОВ Юкон-Продтрейд (код ЄДРПОУ 36254159), що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 135, а саме: договорів, довіреностей (доручень), розрахунків загально виробничих витрат, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання виконаних робіт (послуг), довідок про вартість виконаних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, рахунків-фактур, платіжних доручень, векселів, та інших документів, які свідчать про фінансово-господарські відносини з ТОВ Теплоенерготрейд (код ЄДРПОУ 39679016) за період 2016-2017 років (т.2, а.с.33).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2018 а також опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 19.11.2018, вилучено у позивача документи щодо взаємовідносин із ТзОВ Теплоенерготрейд (т.2, а.с.34-36).

При цьому, згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні, під час проведення перевірки були надані усі вищевказані документи.

Відтак позивачем під час проведення перевірки та до часу її закінчення, надано всі наявні у нього підтверджуючі документи по взаємовідносинах із контрагентами, а саме ТзОВ Теплоенерготрейд та ТзОВ Кетанія Груп , а тому висновок контролюючого органу про ненадання документів під час перевірки є хибних, та спростовується вищевикладеним.

Відповідно до п. 5 наказу Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з контрагентами.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Щодо тверджень представника відповідача, проте, що копії первинних документів на відпуск товарів контрагентам, які надані контролюючому органу не відповідають ознакам первинних документів, оскільки у видаткових накладних та рахунках на оплату взагалі відсутні підписи покупців, їх ініціали та будь які інші ідентифікуючі дані, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ Юкон-Родтрейд відображено реалізацію товарів покупцям (здебільшого фізичним особам) на суму 23 518 878 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем було надано суду рахунки по оплаті, платіжні доручення та видаткові накладні по 149 особам, (на підтвердження судом долучено до матеріалів справи розрахунки по покупцю ОСОБА_2 за 2017 рік та покупцю ОСОБА_3 за 2018 рік (т.2, а.с.82-114) які оглянуті судом, та які відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, для з`ясування наведених вище обставин представником позивача під час розгляду справи суду надано копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках 90 , 28 , 79 , 702 , 70 361 за період з 2017 року по 9 місяців 2018 року, що підтверджує дійсно надходження відповідних коштів на рахунок ТзОВ Юкон-Продтрейд від спірних контрагентів (т.1, а.с.152-236).

Суд звертає у вагу на висловлену Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 року по справі № 822/2373/17, від 18 квітня 2019 року у справі №813/4430/14 правової позиції, за якою, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Ухвалюючи дане судове рішення суд також враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в відзиві скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Суд також звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови . Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у Конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відтак, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0005231403 від 16.05.2019.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у загальній сумі 19 210,00 грн., та що підтверджується платіжним дорученням №1931 від 27.08.2019 (т.1, а.с.134).

Таким чином, враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 19 210,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №1931 від 27.08.2019.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 159, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області №0005231403 від 16.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юкон-Продтрейд (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Володимирська, будинок 135, код ЄДРПОУ 36254159) судові витрати в сумі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський

Повний текст судового рішення складено 01.11.2019.