Ухвала

від 01.04.2020 по справі 140/2492/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа №140/2492/19

адміністративне провадження №К/9901/8050/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (ГУ ДФС) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-Продтрейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

16.03.2020 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 .

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору .

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Додаткові вимоги зазначені в пункті 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в залежності від підстави, з якої подається касаційна скарга.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на невідповідність судових рішень першої та апеляційної інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №816/506/17, від 25.09.2018 у справі №826/4132/15, від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а, не означає, однак, що касаційна скарга відповідає вимогам норми пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Норму цього пункту слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретну підставу (підстави) для касаційного оскарження, передбачені в частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні із зазначенням дати прийняття постанови та справи, в якій вона прийнята, а також обґрунтування доводу, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом позивач звернувся до суду у серпні 2019 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (ціна позову становила 5`801`811,25 грн) .

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на серпень 2019 року).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина першої статті 4 цього Закону у редакції, чинній на час подання позову).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення у цій справі становить 38'420 ,00 грн (не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу .

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху .

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга цієї статті цього Кодексу).

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням відповідачу десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого ГУ ДФС має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі .

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 залишити без руху .

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає .

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду