Постанова

від 11.05.2022 по справі 910/10504/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2022 р. Справа№ 910/10504/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 (повний текст складено 05.10.2021)

у справі №910/10504/21 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя»

про стягнення 181 357,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 у справі № 910/10504/21 позов задоволено частково; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» 180 956, 02 грн. заборгованості за необліковану електроенергію, 371, 83 грн. 3% річних та 2 719, 92 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

20.09.2021 позивачем до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн., які понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи № 910/10504/21 в суді першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10504/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» 19 996,72 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача, суд першої інстанції врахував те, що позивачем підтверджено правовий статус адвокатів, наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, у зв`язку з чим, - дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 19 996,72 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач 23.10.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення змінити у частині розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- у прийнятті оскаржуваного рішення судом не враховані аргументи відповідача та не надано їм належної оцінки всупереч ст. 86 ГПК України;

- у поданих документах відсутня будь-яка інформація щодо витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги у справі;

- відповідно до поданих документів не вбачається можливість встановити обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- справа є малозначною, ціна позову становить 96 952, 55 грн. тому розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн. не є співмірним із ціною позову;

- в порушення вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України у матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- позивачем не подано до матеріалів справи доказів сплати за надану правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10504/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10504/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

22.11.2021 матеріали справи №910/10504/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді 24.11.2021 після виходу з відпустки.

29.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/10504/21, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 у справі № 910/10504/21, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

До справи під час апеляційного провадження позивачем подано відзив на апеляційну скаргу (одержаний судом 03.12.2022), в якому позивач просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/10504/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Троя» - без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

При зверненні до суду позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести позивач у зв`язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу становить 20000,00 грн.; розрахунок з усіма доказами буде поданий з урахуванням ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Приймаючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції посилався на правову позицію Верховного Суду у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020, в якій зазначено, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Врахувавши, що рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін 16.09.2021, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення подана до суду 20.09.2021, тобто в межах встановленого строку на її подання.

15.04.2020 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 308-20 (далі - договір), відповідно до якого виконавець зобов`язався надавати клієнту правову допомогу за окремим письмовими або усними дорученнями останнього, зі строком дії до 31.12.2020.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2020 внесено зміни до п. 5.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.12.2021.

28.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №3, відповідно до якої договір про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020 викладено в новій редакції.

Згідно з п. 3.1 договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором.

Відповідно до п. 4.2 договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога.

16.09.2021 між позивачем та виконавцем складено надання послуг №143 від 16.09.2021, згідно якого надано професійну правничу допомогу в наступному обсязі:

1. Підготовка позовної заяви, здійснена адвокатом Іваненко І.П.

2. Підготовка відповіді на відзив, здійснена адвокатом Оксамитним М.М.

3. Участь в судовому засіданні 31.08.2021, здійснена адвокатом Оксамитним М.М.

4. Участь в судовому засіданні 07.09.2021, здійснена адвокатом Оксамитним М.М.

5. Письмові пояснення, підготовлені адвокатом Іваненко І.П.

6. Участь в судовому засіданні 16.09.2021, здійснена адвокатом Іваненко І.П.

Згідно з п. 4.3 договору вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 акту фіксована вартість наданих адвокатами послуг в суді першої інстанції за цим актом склала 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.

Доказів сплати позивачем адвокатському об`єднанню гонорару в сумі 20 000,00 грн. не подано.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції правомірно посилався на висновки, зроблені Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Підтвердженням того, що Іваненко І.П. та Оксамитний М.М. є адвокатами свідчать свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3942 від 26.11.2009 та серії ПТ № 1800 від 25.07.2017 від 19.04.2019 та відомості з Єдиного реєстру адвокатів України.

Судом не прийняті до уваги заперечення відповідача, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. не є співмірним, оскільки відповідачем жодним чином не підтверджено не співмірність такого розміру.

Суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення, дійшов висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачав підстав для його зменшення, витрати позивача на правову допомогу покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 19 996,72 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат та професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги №308-20 від 15.04.2020, укладений між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (виконавець); додаткову угоду № 2 від 30.12.2020, якою внесено зміни до п. 5.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.12.2021; додаткову угоду № 3 від 28.04.2021, відповідно до якої договір про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020 викладено в новій редакції; акт надання послуг № 143 від 16.09.2021, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3942 від 26.11.2009 та серії ПТ № 1800 від 25.07.2017 від 19.04.2019 та відомості з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.ст. 129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно акту виконаних робіт надання послуг № 143 від 16.09.2021 надано професійну правничу допомогу в наступному обсязі:

1. Підготовка позовної заяви, здійснена адвокатом Іваненко І.П.

2. Підготовка відповіді на відзив, здійснена адвокатом Оксамитним М.М.

3. Участь в судовому засіданні 31.08.2021, здійснена адвокатом Оксамитним М.М.

4. Участь в судовому засіданні 07.09.2021, здійснена адвокатом Оксамитним М.М.

5. Письмові пояснення, підготовлені адвокатом Іваненко І.П.

6. Участь в судовому засіданні 16.09.2021, здійснена адвокатом Іваненко І.П.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з п. 4.3 договору вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 акту фіксована вартість наданих адвокатами послуг в суді першої інстанції за цим актом склала 20 000,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен; при цьому, суд враховує, що детальний опис виконаних адвокатами робіт наведений у Акті № 143 від 16.09.2021.

Форма цього опису чинним ГПК не регламентована, а тому його може бути подано також і в формі Акту.

Змістом вказаного акту підтверджено надання достатніх доказів наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За правилами ст. 126 ГПК України відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката як сплачені, так і ті, що лише підлягають сплаті.

Ураховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому за вказаних обставин суд першої інстанції правомірно стягнув заявлену суму за надання правничої допомоги позивачу у даній справі у розмірі 19 996,72 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Наведені в апеляційній скарзі доводи свідчать лише про незгоду відповідача з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного додаткового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Троя» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10504/21.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Троя» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/10504/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/10504/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10504/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко